Рішення № 53526154, 21.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа № 911/3600/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонена компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка,

про стягнення 670 269 грн. 52 коп.

Суддя Мальована Л.Я.

Представники:

позивач ОСОБА_1 (дов. № 14-12Б від 13.05.2014 року);

відповідачів не зявився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 670 269 грн. 52 коп. заборгованості за договором № 14/2650/11 від 30.09.2011 року, з яких: 38 985 грн. 26 коп. трьох відсотків річних, 631 284 грн. 26 коп. інфляційних втрат.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, але на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні, проте в наданій ухвалі господарського суду Дніпропетровської області вказана дата судового розгляду 20.10.2015 року, з огляду на що вказане клопотання судом відхиляється.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №14/2650/11, відповідно до умов якого Продавець зобовязався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору Позивач передав у власність Відповідача протягом вересня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 1 101 203 грн. 49 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобовязання не виконав належним чином, за отриманий природний газ своєчасно не розрахувався, чим порушив умови Договору.

Вказана заборгованість, яка складалась із суми боргу, 3% річних, пені та інфляційних втрат на рахованих з моменту виникнення зобовязання зі сплати вартості поставленого газу по 06.04.2015 року, була стягнута згідно рішення господарського суду Київської області у справі 911/5525/14 від 20.04.2015 року, проте відповідач свої зобовязання щодо сплати заборгованості в добровільному порядку не виконав.

Відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» № 14 від 17.12.2013 року за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

В звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 631 284 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 38 985 грн. 26 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи, що відповідач не виконав рішення суду, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 631 284 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 38 985 грн. 26 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 63, код 00849296) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 38 985 (тридцять вісім тисяч девятсот вісімдесят пять) грн. 26 коп. трьох відсотків річних, 631 284 (шістсот тридцять одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 13 405 (тринадцять тисяч чотириста пять) грн. 39 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована