Ухвала суду № 53525593, 16.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/50/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.11.2015 Справа № 908/1354/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача не зявився; від відповідача (заявника) ОСОБА_1, довіреність № 1899 від 16.11.2015 р.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання Інкор і Ко (вих. № 1790-15з від 28.10.2015 р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 р. у справі 908/1354/15-г,

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, скорочено ПАТ НАК Нафтогаз України);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання Інкор і Ко (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 93-А, скорочено ТОВ НВО Інкор і Ко);

про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

05.11.2015 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання Інкор і Ко надійшла заява (вих. № 1790-15з від 28.10.2015 р.), в якій відповідач по справі просить відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015 р. у справі 908/1354/15-г до грудня 2017 р.

В обґрунтування даної заяви ТОВ НВО Інкор і Ко посилається на наступні обставини. Станом на день звернення відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що значно ускладнює виконання рішень, ухвалених за результатами розгляду справи № 908/1354/15-г. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за раніше ухваленими рішеннями господарського суду Донецької області у 2015 році становить 55202,61 грн. По усім справам є факт повної оплати товару ТОВ "НВО "Інкор і К°" самостійно до моменту подання позивачем позову до суду, скрутний фінансовий стан ТОВ «НВО «Інкор і К°» та господарські правовідносини ТОВ "НВО "Інкор і К°" з іншими суб'єктами господарювання в енергетичній галузі, через які у ТОВ "НВО "Інкор і К°" виникали труднощі перед НАК «Нафтогаз України» за вчасний розрахунок по поставці газу, оскільки ТОВ "НВО "Інкор і К°" не має можливості самостійно впливати на своєчасність проплати за природний газ з боку третіх осіб. На сьогоднішній день сплата штрафних санкцій є неможливою, оскільки, стягнення такої значної суми або звернення стягнення на майно ТОВ "НВО "Інкор і К°" призведе до повної його зупинки. ТОВ "НВО "Інкор і К°" ніколи не ухилявся від виконання своїх зобов'язань та здійснював всі можливі заходи для їх виконання. Одноразове стягнення всієї суми боргу ще більше ускладнить фінансовий стан заводу, і, як наслідок, призведе не лише до неможливості виплат заробітної плати, сплати податків і зборів до бюджету, але й відстрочить термін погашення боргу. Товариство є одним з містоутворюючих підприємств м. Дзержинськ, Донецької області яке забезпечує роботою 681 особу. Значну частку серед працюючих на підприємстві займають незахищені верстви населення (інваліди, одинокі матері, молоді спеціалісти, пенсіонери). ТОВ "НВО "Інкор і К°" знаходиться у скрутному фінансовому становищі у зв'язку з нестабільною та складною політичною ситуацією в країні, внаслідок подій на сході держави, ускладнення зовнішніх політичних відносин, зокрема, відповідач знаходиться в зоні бойових бій в зоні АТО (територія на якій знаходяться промислові потужності ТОВ "НВО "Інкор і К°" до 21 липня 2014 року була зайнята незаконними військовими формуваннями так званої ДНР. (Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року селище Новгородське м. Дзержинська знаходиться у переліку населених пунктів, на території який здійснюється антитерористична операція. З 05 травня 2015 року згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 428-р м. Дзержинськ звільнене від незаконних формувань та знаходиться на лінії зіткнення) та порушення економічних зв'язків з із Російською Федерацією та секторальних санкцій з боку Європи та Сполучених штатів Америки. Одним із підтверджень важкого становища відповідача є справа, яка розглядається у господарському суді Донецької області № 908/3127/15. Предметом справи є орендовані відповідачем залізничні вагони, які під час бойових дій у м. Іловайську та м. Ясинувата з липня 2014 року по квітень 2015 року були блоковані через попадання снарядів на шляхи слідування вагонів, що негативно позначилося на роботі відповідача в цілому (не виконання зовнішньоекономічного контракту у зазначений термін та, повернення передплати за товар), іміджу відповідача перед іноземними партнерами та призвело до збитків у розмірі 383841,30 грн. (сума сплаченої орендної плати без можливості користуватися орендованим майном). Звертає увагу суду, що 20% ринку збуту продукції відповідача відбувалося на території Російської Федерації яка зараз знаходяться під санкціями. Збитки відповідача за січень 2015 року склали 1 226,00 тис. грн., за січень - липень 2015 року - 3 288,00 тис. грн., за 9 місяців 2015 року - 15 416,00 тис. грн. Внаслідок загального економічного погіршення становища в державі ТОВ "НВО "Інкор і К°" не має можливості належним чином здійснити примусове стягнення з підприємств, розташованих у Луганській і Донецькій областях через тривання активної фази АТО. Відповідач вважає, що сплата заборгованості перед позивачем без відстрочки виконання рішення неминуче призведе до невиправданих збитків та порушить майнові права відповідача, конкретні обставини викладені вище ускладнюють виконання рішення господарського суду Запорізької області відповідачем. Такі висновки складаються з матеріального та фінансового стану відповідача, ступені його вини, знаходженні відповідача його майна та боржників відповідача в зоні АТО. Відстрочення виконання рішення по справі № 908/1354/15-г на 2 роки призведе до можливості сплатити заборгованість відповідача перед позивачем і тим самим виконати рішення господарського суду, що призведе до дотримання балансу інтересів сторін по справі.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні підтримав заяву, висловив пояснення в обґрунтування своєї позиції та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених в поясненнях та просив відмовити в задоволенні заяви відповідача.

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання Інкор і Ко про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015 р. у справі 908/1354/15-г до грудня 2017 р. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.04.15 р. у справі 908/1354/15-г позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкор і Ко (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 93-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 31297266) на користь Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 20077720) 6245 (шість тисяч двісті сорок п'ять) грн. 69 коп. пені, 2589 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 62 коп. 3% річних, 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Згідно постанов Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.15 р. та Вищого господарського суду України від 08.10.15 р. рішення господарського суду Запорізької області залишено без змін.

20.07.2015 р. судом видано відповідний наказ про примусове стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (далі - постанова) передбачено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку предявлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Пунктами 7.1.2., 7.2. постанови, встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приймаючи до уваги, той факт, що зобовязання відповідача з оплати 3% річних, інфляційних та пені не погашені з квітня 2014 року, відстрочення судового рішення до грудня 2017 року (ще на два роки) призведе до невиправданого затягування виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Таким чином, при розгляді заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області, судом враховуються можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але суд також враховує такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до норм ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявник не надав суду ніяких документальних доказів які б підтверджували обставини згідно з вимогами ст. 121 ГПК України та належних доказів того, як відстрочка виконання рішення сприятиме його виконанню.

Керуючись ст. ст. 33, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання Інкор і Ко (вих. № 1790-15з від 28.10.2015 р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 р. у справі 908/1354/15-г до грудня 2017 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Науменко А.О.