Рішення № 53525325, 16.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.15р. Справа № 904/7687/15

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 388,02 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви № 384-ю від 07.10.2015 року про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 24 388,02 грн., з яких: сума основного боргу - 14 629,54 грн., 3% річних - 613,78 грн., інфляційні втрати - 2226,24 грн., пеня - 6 918,46 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 574 від 10.09.2012 року про постачання теплової енергії в частині повного та своєчасного розрахунку за теплову енергію у період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 14 629,54 грн. на яку позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 2 226,24 грн., 3% річних у сумі 613,78 грн., пеню у сумі 6 918,46 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.08.2015 року (а.с. 48-49 том 1).

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 58-65, 83-86 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзиву на позов Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 суду не надала. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 23.09.2015 року та на 15.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 11.11.2015 року включно та призначено розгляд справи на 09.11.2015 року

У судовому засіданні 09.11.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - Теплопостачальне підприємство, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір № 574 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. договору за цим договором теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатком № 1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання - протягом року (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою, визначеною сторонами в додатку № 3 до договору.

Відповідно до пункту 3.4. договору постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється протягом опалювального періоду, який відповідно до вимог (документ російською мовою) СНиП 2.01.01.-82 "Строительная климатология и геофизика" починається при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +80С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +80С (навесні).

Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування (пункт 3.5. договору).

Згідно з пунктом 4.2.2. договору споживач теплової енергії зобов'язується до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом із актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди із зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов'язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховуються у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (пункт 6.1. договору).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 (пункт 6.2. договору).

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводиться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (пункт 6.6. договору).

Відповідно до пункту 6.7. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках) за формою, визначеною сторонами в додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.

Згідно з пунктом 6.8. договору споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80% від вартості теплової енергії за розрахунковий період за власним платіжним дорученням із вказаним періодом, за який він сплачується.

Споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (пункт 6.9. договору).

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п'яти) календарних діб, з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (пункт 6.10. договору).

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 10.09.2015 року в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 11.1. договору).

Відповідно до пункту 11.2. договору у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1. договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій за цим договором необмежена.

На виконання умов договору позивач за період із жовтня 2013 року по квітень 2015 року поставив відповідачеві теплову енергію у розмірі 31,7965 Гкал на загальну суму 38947,89 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін двосторонніми актами здачі-приймання теплової енергії: № 8201 від 31.10.2013 року на суму 1267,22 грн., №9109 від 30.11.2013 року на суму 1984,06 грн., №10053 від 31.12.2013 року на суму 3479,17 грн., № 187 від 31.01.2014 року на суму 3516,43 грн., № 1562 від 28.02.2014 року на суму 2908,96 грн., № 2472 від 31.03.2014 року на суму 1576,57 грн., №3411 від 30.04.2014 року на суму 542,34 грн., № 8509 від 31.10.2014 року на суму 872,42 грн., № 9368 від 30.11.2014 року на суму 3794,77 грн., № 11565 від 31.12.2014 року на суму 3971,50 грн., № 616 від 31.01.2015 року на суму 5248,90 грн., № 1470 від 28.02.2015 року на суму 4243,43 грн., № 2318 від 31.03.2015 року на суму 4396,48 грн., №3378 від 30.04.2015 року на суму 1145,64 грн. (а.с. 22-34, 72 том 1).

На оплату наданих послуг з теплопостачання Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради виставило рахунки: № 8201 від 31.10.2013 року на суму 1267,22 грн., № 9109 від 30.11.2013 року на суму 1984,06 грн., № 10053 від 31.12.2013 року на суму 3479,17 грн., № 187 від 31.01.2014 року на суму 3516,43 грн., № 1562 від 28.02.2014 року на суму 2908,96 грн., № 2472 від 31.03.2014 року на суму 1576,57 грн., №3411 від 30.04.2014 року на суму 542,34 грн., № 8509 від 31.10.2014 року на суму 872,42 грн., № 9368 від 30.11.2014 року на суму 3794,77 грн., № 11565 від 31.12.2014 року на суму 3971,50 грн., № 616 від 31.01.2015 року на суму 5248,90 грн., № 1470 від 28.02.2015 року на суму 4243,43 грн., № 2318 від 31.03.2015 року на суму 4396,48 грн., № 3378 від 30.04.2015 року на суму 1145,64 грн. (а.с. 22-34, 72 том 1).

Відповідач частково здійснив оплату поставленої теплової енергії за спірний період у загальній сумі 24 318,35 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 08.07.2015 року та платіжними дорученнями: № ПН50749/1 від 31.01.2014 року на суму 6730,45 грн., № 8360910001 від 09.01.2015 року на сум 2000,00 грн., № 8360310035 від 03.02.2015 року на суму 3000,00 грн., № ПН96СП від 30.04.2015 року на суму 2587,90 грн., № ПН102СП від 27.08.2015 року на суму 5492,32 грн., № 317 від 28.08.2015 року на суму 4507,68 грн. (а.с. 20, 52-53, 73-76 том 1).

Несплата відповідачем залишку грошових коштів у сумі 14 629,54 грн. (38947,89 грн. - 24318,35 грн. = 14629,54) за поставлену теплову енергію у період із жовтня 2013 року по квітень 2015 року і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 6.9. договору, строк оплати теплової енергії за спірний період із жовтня 2013 року по квітень 2015 року є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії в сумі 14 629,54 грн. відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 14 629,54 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 9.4.4. договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем до стягнення пеня нарахована за загальний період з 21.11.2013 року по 27.08.2015 року із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у загальній сумі 6918,46 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що він здійснений невірно, без врахування пункту 6.9. договору щодо кінцевого строку розрахунку, а саме до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим та без урахування дат оплат, які не повинні прийматися до уваги у визначенні періоду заборгованості.

Відтак пеня підлягає перерахунку і з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, буде складати 6652,22 грн., з яких:

1) за актом № 8201 від 31.10.2013 року на суму 1267,22 грн.:

- за період з 21.11.2013 року по 30.01.2014 року із заборгованості на суму 1267,22 грн. - 32,05 грн.;

2) за актом № 9109 від 31.11.2013 року на суму 1984,06 грн.:

- за період з 21.12.2013 року по 30.01.2014 року із заборгованості на суму 1984,06 грн. - 28,97 грн.;

3) за актом № 10053 від 31.12.2013 року на суму 3479,17 грн.:

- за період з 21.01.2014 року по 30.01.2014 року із заборгованості на суму 3479,17 грн. - 12,39 грн.;

4) за актом № 187 від 31.01.2014 року на суму 3516,43 грн.:

- за період з 21.02.2014 року по 20.08.2014 року із заборгованості на суму 3516,43 грн. - 320,91 грн.;

5) за актом № 1562 від 28.02.2014 року на суму 2908,96 грн.:

- за період з 20.03.2014 року по 19.09.2014 року із заборгованості на суму 2908,96 грн. - 297,27 грн.;

6) за актом № 2472 від 31.03.2014 року на суму 1576,57 грн.:

- за період з 21.04.2014 року по 20.10.2014 року із заборгованості на суму 1576,57 грн. - 175,06 грн.;

7) за актом № 3411 від 30.04.2014 року на суму 542,34 грн.:

- за період з 21.05.2014 року по 19.11.2014 року із заборгованості на суму 542,34 грн. - 63,20 грн.;

8) за актом № 8509 від 31.10.2014 року на суму 872,42 грн.:

- за період з 21.11.2014 року по 20.05.2014 року із заборгованості на суму 872,42 грн. - 187,63 грн.;

9) за актом № 9368 від 30.11.2014 року на суму 3794,77 грн.:

- за період з 22.12.2014 року по 02.02.2015 року із заборгованості на суму 3794,77 грн. - 125,18 грн.;

- за період з 03.02.2015 року по 29.04.2015 року із заборгованості на суму 3786,10 грн. - 468,65 грн.;

- за період з 30.04.2015 року по 20.06.2015 року із заборгованості на суму 1198,20 грн. - 102,42 грн.;

10) за актом № 10122 від 31.12.2014 року на суму 3971,50 грн.:

- за період з 21.01.2015 року по 20.07.2015 року із заборгованості на суму 3971,50 грн. - 1066,54 грн.;

11) за актом № 616 від 31.01.2015 року на суму 5248,90 грн.:

- за період з 21.02.2015 року по 20.08.2015 року із заборгованості на суму 5248,90 грн. - 1537,14 грн.;

12) за актом № 1470 від 28.02.2015 року на суму 4243,43 грн.:

- за період з 21.03.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 4243,43 грн. - 1116,08 грн.;

13) за актом № 2318 від 31.03.2015 року на суму 4396,48 грн.:

- за період з 21.04.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 4396,48 грн. - 932,29 грн.;

14) за актом № 3378 від 30.04.2015 року на суму 1145,64 грн.:

- за період з 21.05.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 1145,64 грн. - 186,44 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних встановлено, що вони здійснені невірно, а тому заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Зазначене позивачем не враховано.

Також при розрахунку 3% річних позивачем не прийняті до уваги дати оплати, які не повинні враховуватися у визначенні періоду нарахування.

За результатом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, 3% річних та інфляційні втрати становлять:

1) за актом № 8201 від 31.10.2013 року на суму 1267,22 грн.:

- 3% річних за період з 21.11.2013 року по 30.01.2014 року із заборгованості на суму 1267,22 грн. - 7,40 грн.;

2) за актом № 9109 від 31.11.2013 року на суму 1984,06 грн.:

- 3% річних за період з 21.12.2013 року по 30.01.2014 року із заборгованості на суму 1984,06 грн. - 6,69 грн.;

3) за актом № 10053 від 31.12.2013 року на суму 3479,17 грн.:

- 3% річних за період з 21.01.2014 року по 30.01.2014 року із заборгованості на суму 3479,17 грн. - 2,86 грн.;

4) за актом № 187 від 31.01.2014 року на суму 3516,43 грн.:

- 3% річних за період з 21.02.2014 року по 08.01.2015 року із заборгованості на суму 3516,43 грн. - 93,06 грн.;

5) за актом № 1562 від 28.02.2014 року на суму 2908,96 грн.:

- 3% річних за період з 21.03.2014 року по 09.01.2015 року із заборгованості на суму 2908,96 грн. - 70,53 грн.;

6) за актом № 2472 від 31.03.2014 року на суму 1576,57 грн.:

- 3% річних за період з 21.04.2014 року по 02.02.2015 року із заборгованості на суму 1576,57 грн. - 37,32 грн.;

7) за актом № 3411 від 30.04.2014 року на суму 542,34 грн.:

- 3% річних за період з 21.05.2014 року по 02.02.2015 року із заборгованості на суму 542,34 грн. - 11,50 грн.;

8) за актом № 8509 від 31.10.2014 року на суму 872,42 грн.:

- за період з 21.11.2014 року по 02.02.2015 року із заборгованості на суму 872,42 грн. - 5,31 грн.;

9) за актом № 9368 від 30.11.2014 року на суму 3794,77 грн.:

3% річних за загальний період з 22.12.2014 року по 27.08.2015 року (з урахуванням часткових оплат, які мали місце 03.02.2015 року та 30.04.2015 року) становить 51,99 грн., а саме:

- за період з 22.12.2014 року по 02.02.2015 року із заборгованості на суму 3794,77 грн. - 13,41 грн.;

- за період з 03.02.2015 року по 29.04.2015 року із заборгованості на суму 3786,10 грн. - 26,76 грн.;

- за період з 30.04.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 1198,20 грн. - 11,82 грн.;

10) за актом № 10122 від 31.12.2014 року на суму 3971,50 грн.:

- 3% річних за період з 21.01.2015 року по 28.08.2015 року із заборгованості на суму 3971,50 грн. - 71,81 грн.;

11) за актом № 616 від 31.01.2015 року на суму 5248,90 грн.:

- 3% річних за період з 21.02.2015 року по 28.08.2015 року із заборгованості на суму 5248,90 грн. - 81,54 грн.;

- інфляційні втрати за березень - липень 2015 року із заборгованості у сумі 5248,90 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 128,3%) - 1485,44 грн.;

12) за актом № 1470 від 28.02.2015 року на суму 4243,43 грн.:

- 3% річних за період з 21.03.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 4243,43 грн. - 55,80 грн.;

- інфляційні втрати за квітень - липень 2015 року із заборгованості у сумі 4243,43 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 115,8%) - 670,46 грн.;

13) за актом № 2318 від 31.03.2015 року на суму 4396,48 грн.:

- 3% річних за період з 21.04.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 4396,48 грн. - 46,61 грн.;

- інфляційні втрати за травень - липень 2015 року із заборгованості у сумі 4396,48 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,6%) - 70,34 грн., але з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення підлягають інфляційні втрати, заявлені позивачем у сумі 69,58 грн.;

14) за актом № 3378 від 30.04.2015 року на суму 1145,64 грн.:

- 3% річних за період з 21.05.2015 року по 27.08.2015 року із заборгованості на суму 1145,64 грн. - 9,32 грн.;

Усього інфляційні втрати у сумі 2225,48 грн., 3% річних у сумі 551,74 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 24058,98 грн., з яких: 14 629,54 грн. - основний борг, 551,74 грн. - 3% річних, 6652,22 грн. - пеня, 2225,48 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1802,35 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 22, ідентифікаційний код 32688148) основний борг у сумі 14629,54 грн., інфляційні втрати у сумі 2225,48 грн., 3% річних у сумі 551,74 грн., пеню у сумі 6652,22 грн., судовий збір у сумі 1802,35 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2015 року.

Суддя І.І. Колісник