Рішення № 53525208, 12.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.15р. Справа № 904/5812/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ

до відповідача-2 приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг", м. Дніпропетровськ

до відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл", с. Сабівка Словяносербського району Луганської області

про визнання недійсним іпотечний договір №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 260615-01 від 26.06.2015 року, представник

Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність від 09.02.2015 року, представник

Від відповідача-2: ОСОБА_3, посвідчення №1746 від 27.03.15 року, арбітражний керуючий

Від відповідача-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терга-2012" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним іпотечний договір №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року, укладений між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та приватним акціонерним товариством "Укрметалоторг".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що іпотечний договір №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, отже з огляду на приписи ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України він має бути визнаний судом недійсним. Вищим господарським судом України встановлений факт того, що іпотечний договір №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року був укладений із порушенням вимог чинного законодавства, а саме: п.22 ч.2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору), ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання його недійсним. Враховуючи вказане, позивач зазначає, що задоволення вимог публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" першочергово, як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника відповідно до умов іпотечного договору, є порушенням прав та законних інтересів кредиторів у справі № 904/8204/14 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг", зокрема, позивача. Факт незаконності укладення іпотечного договору №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року є преюдиційним та встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2015 року по справі № 904/7869/14. Визнання недійсним іпотечного договору матиме наслідком відсутність у публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" статусу забезпеченого кредитора та можливість задоволення вимог кредиторів приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" у межах справи про банкрутство за рахунок майна, що є предметом забезпечення.

Разом з позовом надано клопотання про витребуванні у публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" та приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії наступних документів: іпотечний договір № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року та довіреність на ім'я ОСОБА_4, посвідченої 09.06.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Господарським судом зазначене клопотання позивача про витребування у публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" та приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" доказів задоволено.

Відповідач-1 заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем жодним чином не наведено саме яким чином іпотечний договір від 15.04.2011 року № PL 11-102/300 на час його укладення порушує права товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012". Також, відповідач-1 вказує, що позовна заява не має жодних правових підстав для визнання іпотечного договору № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року недійсним, виходячи з того, що жодного порушення прав позивача не здійснено та сторонами дотримано усіх положень чинного законодавства, отже відсутні порушення в тому числі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, такий спір має вирішуватися не у позовному провадженні, а у межах провадження у справі № 904/8204/14 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг". Таким чином, відповідач-1 вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Терга-2012" намагається нібито здійснити захист права та залишає поза увагою гарантований Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статус кредитора приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг", що підтверджується ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року у справі № 904/8204/14 та гарантований Законом України "Про іпотеку" статус іпотекодержателя майна, що належить іпотекодавцю приватному акціонерному товариству "Укрметалоторг", що є достатньою підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012".

29.07.2015 року ліквідатором приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" ОСОБА_3 надано відзив на позов де останній зазначає, що права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012" жодним чином не могли бути порушеними на момент укладення спірного іпотечного договору № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року між приватним акціонерним товариством "Укрметалоторг" та публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", а саме: 15.04.2011 року, більш того, зазначений договір ніяким чином не може впливати на права та інтереси позивача, а відтак зазначений позов не підлягає задоволенню.

29.07.2015 року ліквідатор приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" звернувся до суду із клопотанням про направлення справи за підсудністю до розгляду господарським судом Дніпропетровської області в межах провадження у справі № 904/8204/14 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг".

Судом клопотання ліквідатор приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" про направлення справи за підсудністю до розгляду господарським судом Дніпропетровської області в межах провадження у справі № 904/8204/14 про банкрутство не задоволено.

31.07.2015 року позивачем надані письмові пояснення де останній вказує, що включення до реєстру вимог кредиторів приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" вимог публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", які заявлені на підставі іпотечного договору, що не відповідає вимогам ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, прямо порушує цивільне право позивача на задоволення його вимог, а також майнові інтереси позивача. За таких обставин позивач звернувся із позовом про визнання іпотечного договору недійсним, відповідно до положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

18.08.2015 року до господарського суду надійшла заява представника позивача про продовження строку розгляду справи № 904/5812/15 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 17.09.2015 року включно.

14.09.2015 року ліквідатор приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотання про залучення до участі у справі: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровськ, товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Трест", Дніпровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, оскільки предметом розгляду даної справи є визнання недійсним іпотечного договору № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року, а у разі задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012" буде визнано оскаржуваний договір недійсним, що в свою чергу впливає на права та обов'язки інших кредиторів приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг".

Господарським судом зазначене вище клопотання ліквідатор приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" ОСОБА_3 відхилене.

15.09.2015 року від публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшло клопотання про витребування у приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_6 засвідчені належним чином копії матеріалів справи договору іпотеки № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року укладеного між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та акціонерним товариством закритого типу "Укрметалоторг" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Укрметалоторг") зокрема статуту та протоколів загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укрметалоторг" та інших документів, що були подані для укладення договору іпотеки. Клопотання обґрунтоване тим, що витребувавши вищезазначені документи можна буде встановити відповідність вимогам закону оскаржуваного договору іпотеки та дослідити статут та протокол акціонерів приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг".

Господарським судом зазначене вище клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_6 задоволено.

Ухвалою суду від 15.09.2015 року змінено процесуальний статус товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл" та залучено його до участі у розгляді справи у якості відповідача-3.

29.09.2015 року від відповідача-2 надійшла заява про застосування позовної давності.

Також відповідач-1 звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності щодо позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012" про визнання недійсним іпотечний договір №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року, укладений між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та приватним акціонерним товариством "Укрметалоторг", оскільки позивач знав про існування вказаного договору ще з 2011 року, у зв'язку з чим та керуючись ст. 257, ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач заперечує проти задоволення заяв відповідача-1 та відповідача-2 про застосування строків позовної давності посилаючись на те, що 20.04.2015 року Вищим господарським судом України встановлений факт того, що іпотечний договір №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року був укладений із порушенням вимог чинного законодавства, а саме: п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору), ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання його недійсним. У зв'язку з чим, позивач вважає безпідставним та таким, що не засноване на нормах чинного законодавства, є посилання відповідача-1 та відповідача-2 на можливість застосування по даній справі строку позовної давності, з огляду на те, що обставини щодо укладення оскаржуваного іпотечного договору та факт порушення вимог законодавства України під час його укладення було встановлено судом лише 20.04.2015 року. Таким чином, перебіг позовної давності почався з дня, коли позивач дізнався про існування іпотечного договору №PL 11-102/300 від 15.04.2011 року та постанови Вищого господарського суду України від 20.04.2015 року по справі № 904/7869/14, і на теперішній час не сплинув, у зв'язку з чим, заяви відповідача-1 та відповідача-2 підлягають відхиленню.

21.10.2015 року на виконання ухвали суду від 13.10.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 залучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом, та документи на підставі яких його було посвідчено.

27.10.2015 року відповідачем-1 надані письмові пояснення де вказує, що публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" для проведення експертизи у справі № 904/1717/13-г було надано оригінал іпотечного договору № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року. У зв'язку з цим публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" не в змозі надати запитувані документи до суду.

10.11.2015 року позивачем надані письмові пояснення де вказує, що виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними (локальними) правовими актами можна дійти висновку, що п.8.6.1 статуту АТЗТ "Укрметалоторг" (в редакції, що діяла на момент укладання спірного іпотечного договору), якими встановлено делегування виконавчому органу товариства повноважень, що належать до виключної компетенції загальних зборів, суд не повинен брати до уваги, оскільки даний пункт суперечить нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про акціонерні товариства". Жодних повноважень на укладання спірного іпотечного договору саме директору ОСОБА_7 Загальними зборами акціонерів АТЗТ "Укрметалоторг" надано не було. У зв'язку з чим, позивач вважає протоколи неналежними доказами по справі та жодним чином не спростовують обставин щодо відсутності рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "Укрметалоторг" про укладення спірного іпотечного договору. Таким чином, відсутність протоколів загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрметалоторг", якими б було погоджено укладення вказаного іпотечного договору свідчить про невідповідність даного договору вимогам п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору). Крім того, вказаний факт встановлений рішенням суду та є преюдиційним, тобто таким, що не потребує доказування. Провівши системний аналіз зазначених вище норм позивач приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання недійсним іпотечного договору № PL 11-102/300 від 15.04.2011 року, укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ПрАТ "Укрметалоторг".

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року із залученням до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та призначенням до розгляду на 23.07.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 06.08.2015 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 06.08.2015 року було оголошено перерву до 18.08.2015 року.

Відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду від 18.08.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 17.09.2015 року включно та відкладено розгляд справи до 15.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2015 року змінено процесуальний статус товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл" та залученого його до участі у розгляді справи у якості відповідача-3 та розгляд справи відкладено до 29.09.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 13.10.2015 року, до 27.10.2015 року та до 12.11.2015 року.

У судовому засіданні 12.11.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача відповідачів-1,-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2011 року між акціонерним товариством закритого типу "Укрметалоторг", найменування якого змінено на приватне акціонерне товариство "Укрметалоторг" (далі -відповідач-2, іпотекодавець) та публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - відповідач-1, іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №РL 11-102/300 (далі - договір) відповідно до умов якого іпотекодавець в якості забезпечень зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл" (далі - відповідач-3) за умовами договору про надання банківських послуг №СR 11-073/300-4 від 15.04.2011 року, передало в іпотеку публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" об'єкти нерухомості, а саме:

- нежитлові приміщення на першому поверсі загальною площею 93,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 30;

- нежитлові приміщення на другому поверсі загальною площею 251,30 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 30;

- нежитлові будівлі загальною площею 1307,50 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19а.

Згідно з п. 26 договору ним забезпечується виконання договору про надання банківських послуг №СR 11-073/300-4 від 15.04.2011 року, укладений між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл".

Пунктом 25.2 іпотечного договору вартість предметів іпотеки визначена на суму 4 990 000,00 грн.

Іпотечний договір № РL 11-102/300 від 15.04.2011 року (з наступними змінами, внесеними договорами про зміну іпотечного договору № 1 від 08.06.2011 року, № 2 від 17.06.2011 року, № 3 від 02.12.2011 року) підписаний з боку приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг" заступником директора з загальних питань ОСОБА_4, який діяв на підставі Статуту товариства та довіреності, наданої директором товариства ОСОБА_7, посвідченої нотаріально 09.06.2010 року.

Відсутність протоколів загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг", якими б було погоджено укладення вказаного іпотечного договору, на думку позивача, свідчить про невідповідність спірного договору вимогам п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору). Вказаний факт встановлений рішеннями суду (у справі № 904/7869/14) та є преюдиційним, тобто таким, що не потребує доказування. Задоволення вимог публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" першочергово, як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника відповідно до умов іпотечного договору, є порушенням прав та законних інтересів кредиторів у справі № 904/8204/14 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг", зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю "Терга-2012", що є підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до пунктів 8.6.1., 8.6.4. Статуту АТЗТ "Укрметалоторг" (ПАТ "Укрметалоторг") в редакції 2009 року, що діяла на момент укладення спірного іпотечного договору, виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор. Директор товариства вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів. Загальні збори акціонерів можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав (крім тих, що належать до їх виключної компетенції) до компетенції директора.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на момент укладання оспорюваного договору) до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 Цивільного кодексу України). (абз. 3 пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

07.07.2009 року на загальних зборах акціонерів АТЗТ "Укрметалоторг" (ПАТ "Укрметалоторг") прийнято рішення про віднесення до компетенції директора товариства питання щодо надання (передачі) банківським та/або іншим фінансовим установам та/або іншим особам нерухомого та/або іншого майна товариства в забезпечення майбутніх кредитів (кредитних ліній) та/або в рахунок інших зобов'язань товариства та/або інших осіб, яке оформлено протокол № 1/09 (а.с. 104-106, том 2).

В п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що за приписами абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язано орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Відповідно до п.3.4 вказаної Постанови, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

На чергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрметалоторг", які відбулись у 2012 році, було затверджено підсумки фінансового року, річний бухгалтерський баланс і фінансовий звіт ПАТ "Укрметалоторг" за 2011 рік, як того вимагає ст. 9.3 статуту ПАТ "Укрметалоторг". Таким чином, акціонерам ПАТ "Укрметалоторг" було відомо про укладення спірного іпотечного договору, затверджуючи підсумки фінансового року, річний бухгалтерський баланс і фінансовий звіт ПАТ "Укрметалоторг" за 2011 рік, акціонери схвалили іпотечний договір № РL 11-102/300 від 15.04.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами недійсність іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011 року, з урахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо застосування позовної давності суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (абзаци перший, другий підпункту 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення його охоронюваних законом прав, суд не вбачає підстав для розгляду заяв відповідачів -1,-2 щодо застосування строків позовної давності.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2015 року.

Суддя ОСОБА_8