Постанова № 53515281, 16.11.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6563/15-а

2а/303/285/15

Номер рядка статистичного звіту- 17

Категорія - 3.7

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Мошура Н.Р.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову, винесену заступником начальника Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил №1639/30502/15 від 05.10.2015 року відповідно до якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що він 09.01.2015 року ввіз на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС з метою транзиту України легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz Е290», кузов № WDB2100171А861933, реєстраційний номер Словацької Республіки SO191АТ та був зобовязаний вивести зазначений автомобіль в термін до 14.01.2015 року. У звязку з цим 19.09.2015 року перетинаючи кордон через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС на іншому автомобілі, під час здійснення митних формальностей, відповідно до бази даних АСМО «Інспектор-2006» було встановлено, що відносно громадянина ОСОБА_3 наявне орієнтування Закарпатської митниці ДФС від 11.02.2015 року за № 07-70-63/45-748 щодо відсутності інформації про вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Е290», кузов № WDB2100171А861933, реєстраційний номер Словацької Республіки SO191АТ. В результаті митного контрою за допомогою центральної бази ЄАІС ДФС України та ПІК «Інспектор-2006» було встановлено, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Е290», кузов № WDB2100171А861933, реєстраційний номер Словацької Республіки SO191АТ не вивезений за межі митної території України у визначений законом термін. У звязку з цим відносно ОСОБА_3 був складений протокол про порушення митних правил та в результаті розгляду якого була винесена оскаржувана постанова за порушення ч. 3 ст. 470 МК України. При цьому стверджує, що вказана постанова є необгрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню за наступних фактичних та правових підстав. При винесенні постанови не було обєктивно зясовано всіх дійсних обставин, що мають значення для справи, не враховано, що автомобіль не було вивезено за межі митної території України у звязку з тим, що у зламався двигун та через відсутність запчастин такий до цього часу знаходиться на станції технічного обслуговування. Однак такі обставини не були враховані при винесенні оскаржуваної постанови. Також зазначив, що відповідач мав право накласти на нього адміністративне стягнення лише в строк з 14.01.2015 року до 14.07.2015 року, а тому момент винесення постанови закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу вважає незаконною та просить її скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити з наведених у ньому підстав при цьому уточнив, що оскільки адміністративне стягнення накладено поза межами строку, визначеного законом, така постанова є незаконною та має бути скасована саме з таких підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, подав письмові заперечення проти позову. Пояснив, що в діях ОСОБА_3 наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 470 МК України, а тому постанова винесена з дотриманням вимог законодавства. Крім того вважає вчинене правопорушення триваючим, а тому шестимісячний строк слід рахувати з дня виявлення такого.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши усі обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.09.2015 року державним інспектором відділу митного оформлення № 1 м/п «Тиса» Закарпатської митниці було складено протокол про порушення митних правил № 1639/30502/15 відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 470 МК України. 05.10.2015 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС за результатами розгляду матеріалів справи за даним протоколом винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1639/30502/15 відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Зі змісту постанови в справі про порушення митних правил № 1639/30502/15 слідує, що 19.09.2015 року під час здійснення митних формальностей, відповідно до бази даних АСМО «Інспектор-2006» було встановлено, що відносно громадянина ОСОБА_3 наявне орієнтування Закарпатської митниці ДФС від 11.02.2015 року за № 07-70-63/45-748 щодо відсутності інформації при вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Е290», кузов № WDB2100171А861933, реєстраційний номер Словацької Республіки SO191АТ. В результаті митного контрою за допомогою центральної бази ЄАІС ДФС та ПІК «Інспектор-2006» було встановлено, що 09.01.2015 року ОСОБА_3 ввіз на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС з метою транзиту України легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz Е290» кузов № WDB2100171А861933, реєстраційний номер Словацької Республіки SO191АТ, проте в термін до 14.01.2015 року не вивіз такий транспортний засіб за межі митної території України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України при оскарженні рішень субєктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу. Відповідно до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень складає 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 2 ст. 95 МК України визначено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, згідно якої - якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобовязаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

При цьому жодних доказів з приводу повідомлення органу доходів і зборів про обставини події, зокрема про поломку транспортного засобу в цьому випадку суду не представлено.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями ОСОБА_3 про те, що при розгляді справи про порушення митних правил відповідачем не були дотримані вимог ст. 526 МК України щодо присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З досліджених судом матеріалів справи слідує, що про час і місце розгляду справи ОСОБА_3 було повідомлено під час складання протоколу про порушення митних правил та клопотання про перенесення розгляду справи не подавалося.

Відповідно до вимог ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, предявлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 3 ст. 470 МК України встановлено відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу.

З врахуванням вищенаведеного, відповідно до чинного митного законодавства України, позивач зобовязаний був вивезти ввезений ним транспортний засіб з митної території України в максимальний строк до 14.01.2015 року. Вказані дії позивач не виконав, а тому, на переконання суду, останній вчинив перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортних засобів більше ніж на десять діб, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Поряд з тим слід зазначити наступне. Аналізуючи диспозицію ч. 3 ст. 470 МК України, суд вважає, що правопорушення, повязане з перевищенням, встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних та інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, вважається вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки, передбаченого ст. 95 МК України. Отже, вказане правопорушення не може вважатися триваючим, оскільки вважається закінченим із настанням конкретної календарної дати.

Статтею 467 МК України передбачено, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Таким чином диспозиція статті 467 МК України містить перелік триваючих правопорушень, в який не входить порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 3 МК України у разі, якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обовязків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу,рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

В свою чергу контроль за вивезенням автомобілів, ввезених у митних режимах «транзит» та «тимчасове ввезення» здійснюється у встановленому законом порядку, в тому числі за допомогою програмно-інформаційних комплексів. Це дає можливість своєчасного виявлення перевищення строків доставки товарів, встановлених ст. 95 МК України. Несвоєчасне ж документування перевищення таких строків та вчиненого у звязку з цим правопорушення, визначеного ст. 470 МК України, не є підставою для висновку про триваючий характер цього правопорушення.

При цьому дотримання закону передбачає своєчасність реагування за вчинені порушення, у визначені для цього строки, із застосуванням відповідних до вчиненого правопорушення заходів впливу та покарання. У даному випадку мало місце порушення строків при винесенні постанови Закарпатською митницею ДФС.

Таким чином, суд вважає, що діяння позивача, яке полягає у не вивезенні в термін до 14.01.2015 року включно автомобіля марки за межі митної території України, є закінченим в останню добу десятиденного строку встановленого для вивезення вищевказаного транспортного засобу за межі митної території України. Таке правопорушення не є триваючим, а оскільки адміністративне стягнення було накладено пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, що свідчить про наявність обставини, які виключають можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення, а саме закінчення на момент винесення оспорюваної постанови строків, передбачених ст. 467 МК України.

Згідно вимогами ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення. Так ч. 2 ст. 531 МК України передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, на момент винесення спірної постанови закінчилися, а тому така підлягає скасуванню, а провадження в справі про порушення митних правил закриттю у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17-19, 69-71, 158-163, 167 КАС України, 93, 95, 458, 470, 487, 531 МК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1639/30502/15 від 05.10.2015 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 470 МК України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України - протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя А.М.Заболотний