Вирок № 5351350, 03.09.2009, Врадіївський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа №1-85

3 вересня 2009 року Врадіївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Висоцького М.Т., при секретарі судового засідання Стаховій Т.О., з участю помічника прокурора Жорової В.О., захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця села Бараші Ємільчинського району Житомирської області,

громадянина України, українця, освіта загальна середня , не

працевлаштований, отримує дохід за рахунок ведення домашнього

господарства, співмешкає з громадянкою ОСОБА_3,

з якою має на утриманні малолітнього сина,

27.09.2006 року був засуджений Врадіївським районним судом

Миколаївської області по ст. 263 ч.1 КК України до покарання у вигляді

позбавлення волі строком на три роки, звільненого від відбування покарання

на підставі ст. 75 КК України з випробуванням терміном 2 роки, судимість

погашена, проживаючого в селі Острогірськ Врадіївського району

Миколаївської області,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1, 4 квітня 2009 року біля 19 години 30 хв. знаходячись на вулиці села Острогірськ Врадіївського району Миколаївської області поруч з домоволодінням ОСОБА_4, яка являється матірю його співмешканки ОСОБА_3, та перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп”яніння, під час сварки з останньою, у відповідь на те, що присутній при цьому їхній малолітній син потерпілий ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження став плакати, навмисно наніс йому один удар рукою по обличчю і тим самим спричинив йому фізичну біль без спричинення тілесних ушкоджень.

Тоді ж 4 квітня 2009 року в той же період часу, він же підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, знаходячись на подвірї вказаного належного ОСОБА_4 домоволодіння, у відповідь на зауваження зроблені йому неповнолітньою потерпілою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, за його неправомірну поведінку, умисно наніс їй один удар долонею правої руки по обличчю з лівої сторони та один удар долонею правої руки ззаду по голові від якого ОСОБА_6 упала на землю.

Тим самим підсудний ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозгу, дисторзії шийного відділу хребта, які згідно висновку експертизи №398-М від 18.05.2009 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі, що не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі що спричинили за собою тривалий розлад здоровя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні вказаних дій, щиро покаявся у скоєних ним злочинах та попросив вибачення у потерпілих і в даних суду свідченнях підтвердив, що дійсно 4 квітня 2009 року приблизно о 20 годині, знаходячись зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 та їхнім малолітнім сином Володимиром на подвірї домоволодіння ОСОБА_4 посварився з останньою за те, що вона під час розмови з ним почувши від нього запах пива назвала його алкоголіком і безпідставно звинувачувала в небажанні заволочити їй город. Перед цим він дійсно випив пару пляшок пива. Він дуже розгнівався на ОСОБА_4 за це і направився йти з співмешканкою додому. При цьому, була присутня неповнолітня донька його співмешканки потерпіла ОСОБА_6, яка в той момент коли він виходив з подвіря, обізвала його „засцяним”. Він дуже розгнівався, і у відповідь на образу ударив її долонею руки по лівій щоці. Після чого не озираючись в її сторону, пішов з подвіря . Як падала від його удару ОСОБА_6 не бачив, але допускає, що потерпіла дійсно могла впасти від його удару на землю і отримати тілесні ушкодження. Крім цього, він в цей же день в указаний період часу, під час сварки зі своєю дружиною, долонею руки вдарив по обличчю свого малолітнього сина потерпілого ОСОБА_5 за те, що той став плакати. У вчинені вказаних дій на досудовому слідстві і на початку судового розгляду справи, не визнав себе винним так, як йому було соромно за свій вчинок.

Крім визнання своєї вини самим підсудним ОСОБА_1 його вина у вчинені вказаних дій повністю встановлена в судовому засіданні і підтверджується сувукупністю слідуючих доказів, а саме:

Свідченнями потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила суду, що 4 квітня 2009 року біля 19 години 30 хвилин, знаходилася на подвірї домоволодіння своєї бабусі ОСОБА_4 куди прийшли підсудний ОСОБА_1 та його співмешканка її мати ОСОБА_3 та їхній п”ятирічний син потерпілий ОСОБА_5. Підсудний ОСОБА_1 був в нетверезому стані. Перед цим вона його бачила на „тирлі” куди пастух приганяв з пасовища корів, де він бив матір та сварився з нею. Знаходячись в подвірї бабусі, підсудний ОСОБА_1 продовжуючи сваритися з мамою та бити її. Присутня при цьому бабуся ОСОБА_4 стала заступатися за неї та просити щоб він її не чіпав у відповідь на що підсудний ОСОБА_1 ображав останню. Коли мати втекла на дорогу, то ОСОБА_1 теж пішов за нею якому вона вслід сказала щоб він не бив матір. У відповідь на це підсудний ОСОБА_1 повернувся назад і висловлюючись нецензурними словами, ударив її долонею правої руки один раз по лівій щоці. Потім ще раз ударив по шиї зліва, якою рукою не пам”ятає. Від другого удару вона впала на бік на асфальтне покриття і ударилася об нього головою. Що було після цього не пам”ятає так, як знепритомніла. Коли прийшла в себе, то побачила, як підсудний ОСОБА_1 бив матір, а потім ударив свого малолітнього сина потерпілого ОСОБА_5 долонею руки по обличчю за те, що той став просити щоб він не бив маму;

Свідченнями малолітнього потерпілого ОСОБА_5, який пояснив суду, що ОСОБА_1 являється його батьком та сказав, що той знаходиться в суді за те, що побив його на подвір”ї у бабусі ОСОБА_4 коли він заступився за маму. Батько ударив його по щоці з лівого боку. Він бачив, як батько два рази ударив мати ногою. Бабку не бив, а доганяв. Вона побігла від нього до дядька ОСОБА_7. Його сестричка ОСОБА_6 була на подвір”ї коли батько бився. Вона замітала подвір”я. Батько її теж ударив по шиї і вона упала;

Свідченнями ОСОБА_8 ., який пояснив, що в травні місяці 2009 року, він знаходився у себе вдома. В вечірній час ОСОБА_3 пригнала йому корову. Вона плакала. На його запитання ОСОБА_3 сказала, що її та її дочку побив підсудний ОСОБА_1;

Свідченнями свідка ОСОБА_9 ., який пояснив, що весною 2009 року, він був в селі Острогірськ Врадіївського району у своєї бабусі ОСОБА_10. Знаходячись на подвір”ї її домоволодіння, приблизно в 20 годин звідти чув чоловічі та жіночі крики з сусіднього подвір”я де проживає ОСОБА_4 та гучну розмову, нецензурну лайку, і сварку. Разом з ним на подвір”ї знаходилися й його брати ОСОБА_11 та ОСОБА_12;

Свідченнями свідка ОСОБА_4 ., яка пояснила, що 4 квітня 2009 року біля 20 години вона зі своєю онучкою потерпілою ОСОБА_6 знаходилася в дворі свого домоволодіння, куди прийшли її донька ОСОБА_3 та її співмешканець підсудний ОСОБА_1 ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп”яніння. Між ними почалася сварка. ОСОБА_1 став штовхати її доньку, бити ногами по її ногам. Виштовхнувши доньку з подвір”я на дорогу, продовжував бити по обличчю руками. Присутня при цьому потерпіла ОСОБА_6 стала на захист своєї матері ОСОБА_3 і зробила підсудному ОСОБА_1 зауваження за що той ударив її рукою по обличчю, а потім по потилиці. Від удару вона упала на землю в результаті чого отримала травму голови. Побачивши, як підсудний ОСОБА_1 б”є матір, їхній малолітній син ОСОБА_5 став кричати і плакати. Коли вона (ОСОБА_4) вибігла на дорогу підсудний догнав її і затягнув в подвіря. Під час бійки і сварки бачила, як підсудний схопив свого малолітнього сина ОСОБА_5 ззаду за рубашку і підняв високо від землі від чого став голосно кричати і плакати;.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що 4 квітня 2009 року близько 20 години, він бачив на вулиці біля території домоволодіння ОСОБА_4 односельчанин ОСОБА_1, його дружину ОСОБА_3 та їх малолітнього сина ОСОБА_5. У дворі на території домоволодіння ОСОБА_4 знаходилася ОСОБА_6 та сама ОСОБА_4. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп”яніння. Він щось кричав до своєї дружини, при цьому намагався її вдарити. Їх син ОСОБА_5 дуже плакав та щось кричав. Він бачив, як ОСОБА_1 наніс свому сину ОСОБА_5 удар долонею руки по обличчю з лівої сторони від чого ОСОБА_5 став плакати ще гірше. Потім він побачив, як ОСОБА_1 та його дружина зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_4. Тоді він почув крик. По голосу він впізнав ОСОБА_6, яка сварилася з ОСОБА_1. А невдовзі почув якийсь звук, начебто хтось впав на землю (а.с.30).

Ці ж обставини підтверджуються:

висновком експерта № 398 від 18.05.2009 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозгу, дисторзії шийного відділу хребта, які могли виникнути 04.04.2009 року при обставинах вказаних в постанові і відносяться до категорії ередньої тяжкості по тривалості розладу здоров”я більш ніж 21 день (а.с.62-63).

- протоколом ВООП з участю потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_1 з яких вбачається, що вказані особи добровільно показали та розповіли про те, як ОСОБА_1 наносив удари потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що відповідає встановленим судом обставинам справи (а.с. 39-41, 43-47).

довідкою № 698- 01 від 26.05.2009 року, згідно якої ОСОБА_6 перебувала на лікуванні в Миколаївській обласній дитячій лікарні з 09.04.2009 року по 30.04.2009 року (а.с.66).

Дослідивши вказані докази, суд вважає повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в умисному спричиненні потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисному ушкодженні яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоровя і кваліфікує ці його дії по ч.1 ст. 122 КК України,

а також доведеною його вину в умисному завданні удару потерпілому ОСОБА_1 ОСОБА_5, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень і кваліфікує ці його дії по ч.1 ст. 126 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, як помякшуючими відповідальність обставинами його щире каяття, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, а також те, що він являється особою, яка вважається раніше не судимою та такою, що вперше вчинила злочин.

Обтяжуючими відповідальність обставинами, суд вважає те, що підсудний вчинив вказаний злочин перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння .

Враховуючи викладене, обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1 вказані пом”якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, позитивну характеристику по місцю проживання підсудного, суд вважає можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства і доцільним призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Розглядаючи уточнений позов законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_13 про стягнення на користь потерпілої ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 40 тисяч грн.. та матеріальної шкоди в сумі 236 грн. 43 коп. суд вважає, що заявлені позивачем вимоги, щодо стягнення матеріальної шкоди є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню, постільки повністю підтверджуються наявними в справі документальними доказами. Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що злочинними діями підсудного потерпілій ОСОБА_6 дійсно були спричинені моральні страждання , однак вони підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи матеріальний стан підсудного, відсутність у нього постійного заробітку те, що він ніде не працює, сплачує аліменти на утримання свого сина, та невідповідність вказаного позивачем розміру моральної шкоди фактично перенесеними потерпілою моральних та фізичних страждань, суд вважає доцільним зменшити розмір моральної шкоди з 40000 грн. до 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання:

по ч.1 ст. 122 КК України - у вигляді двох років обмеження волі;

по ч.1 ст. 126 КК України - у вигляді громадських робіт строком на двісті годин.

Згідно ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання при умові, якщо він на протязі одного року і шести місяців не скоїть новий злочин.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 76 КК України зобовязати засудженого періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_6 236 ( двісті тридцять шість) грн. 93 коп. в рахунок відшкодування понесених нею витрат на лікування та 3 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Миколаївської дитячої лікарні кошти в сумі 3317 (три тисячі триста сімнадцять) 73 грн. ( Р/Р 35425004001292 ОКПО 02007070 МФО 826013 ГУДКУ в Миколаївській області) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6

До набрання вироком законної сили, обрану відносно засудженого ОСОБА_1 міру запобіжного заходу залишити ту ж саму - підписку про не виїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Врадіївського районного суду ( підпис) М.Т. Висоцький

З оригіналом згідно

Вирок набрав законної сили 19 вересня 2009 року

Суддя Врадіївського районного суду М.Т. Висоцький