Рішення № 53511823, 10.11.2015, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1649/15-ц

Провадження № 2/132/569/15

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2015 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Попик Ю.П.

при секретарі Гордієнко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 24.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 53 від 24.10.2007 року, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 66500,00 доларів США строком до 22.10.2032 року зі сплатою 13 відсотків за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між відповідачем ОСОБА_3 та банком також 24.10.2007 року був укладений договір поруки, за яким поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по даному кредитному договору.

Також, 24.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким відповідач, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору передає, а позивач приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 104,6 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачі зобовязання за вказаним договором належним чином не виконали.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідачі станом на 12.06.2015 року із розрахунку 1 долар США до гривні на зазначену дату мають заборгованість в сумі 1082418 грн. 65 коп., яка складається з наступного:

- 47603,49 доларів США прострочена до повернення сума кредиту;

- 3986,56 доларів США прострочені проценти за користування кредитом;

- 20186,64 грн. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представик позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, наявні в матеріалах справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились. Представник відповідачів адвокат ОСОБА_4, згідно поданої заяви, просить справу слухати в його відсутність. Від представника відповідачів адвоката ОСОБА_4 на адресу суду надійшло письмове заперечення проти позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з посилання на наступні факти. Так, 14.06.2015 року відповідач ОСОБА_2 отримав вимогу банку, датовану 10 червня 2015 року, про повернення коштів з підстав неналежного виконання своїх зобов'язань та вимогою дострокового повернення повної суми заборгованості, суму кредиту та проценти за його використання, штрафу за прострочення строків повернення кредиту. Вказавши, що на той час заборгованість за кредитним договором становить 1 082 418,65 грн., з яких:

- прострочена до повернення сума кредиту 47 603,49 доларів США;

- прострочені проценти за користування кредитом 3 986,56 доларів США;

- штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту 20 186,64 грн.

Відповідно до п. 2.7.2. кредитного договору виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником та або поручителем протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги.

В п. 2.7.3. даного договору зазначено, що в будь-який час після пред'явлення банком вимоги про дострокове виконання Боргових зобов'язань і до їх фактичного виконання позичальником, банк має право відкликати свою вимогу. Таке відкликання здійснюється банком в письмовій формі. В разі такого відкликання боргові зобов'язання підлягають виконанню позичальником в розмірі, порядку та строки, що визначені цим договором, якщо сторони не домовились про інше.

Не дотримавшись положень п. 2.7.4. вищевказаного договору яким передбачено, строк розгляду вимоги 1 (один) календарний місяць з дати отримання вимоги банку, банк 12 червня 2015 року звернувся з позовною заявою до суду про стягнення заборгованості. На час направлення позову до суду відповідач ОСОБА_2 вимогу про повернення коштів ще не отримав.

До позовної заяви позивачем був доданий примірник кредитного договору від 24.10. 2007 року на який останній посилається як на правову підставу для стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання саме за цим договором, а також обґрунтовує на підставі нього стягнення відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань саме за цим договором. На думку відповідача ОСОБА_2, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є необгрунтованими.

Згідно із п. 2.5.1 кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахунком, у сумах чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат встановлених у графіку.

До листопада місяця 2014 року відповідач ОСОБА_2 в повному обсязі виконував свої зобов'язання перед банком, своєчасно вносив кошти на поточний рахунок.

За час користуванням кредитом відповідач ОСОБА_2 сплатив банку тіло -19 120,09 доларів США, а не 18896,51 доларів США, як зазначено в розрахунку заборгованості за кредитним договором, по відсоткам 52854,01 доларів США, таким чином всього сплачено 71 074,01 доларів США, а взято коштів відповідно 66 600,00 доларів США.

В п. 7.10 кредитного договору зазначено, що місцем виконання зобов'язання за цим договором є: м. Чернігів, Проспект перемоги, 80.

В жовтні 2014 року філія банку за указаною вище адресою була ліквідована, про зміну місця її знаходження відповідачам банком не було повідомлено належним чином (письмово), а тому відповідачам з вини Банку стало неможливим виконувати зобов'язання перед банком, так як поточний рахунок, як це зазначено в п. 2.1.1.2. кредитного договору, був відкритий в гривні № 26200240000058 та доларах США № 26200240000058 у Чернігівській філії ВАТ «ВіЕйБІ Банк».

Відповідачі з підставою зазначеною позивачем як невиконання зобов'язань не погоджуються, так як саме банк порушив умови кредитного договору, а саме завчасно не повідомив про зміну місця виконання зобов'язання та зміну реквізитів рахунку банку для внесення платежів та місце його знаходження. Про протилежне банк доказів не надав.

Коли відповідачам стало відомо, що на підставі постанови правління Національного Банку України від 19 березня 2015 року № 188 « Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку», відповідно до якого, з 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку.

15 травня відповідач ОСОБА_2 письмово звернувся до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про вирішення питання щодо врегулювання проблемної заборгованості шляхом зміни валюти кредиту та реструктуризацію.

В червні 2015 року відповідач ОСОБА_2 отримав письмову відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації за № 33/3-14974 від 10.06.2015 року про те, що у разі якщо відповідач бажає врегулювати спір в добровільному порядку, то йому необхідно найближчим часом погасити існуючу заборгованість в повному обсязі та повідомлені були реквізити рахунку на який необхідно внести платіж. Однак 12 червня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до суду була направлена позовна заява про стягнення заборгованості, що призвело до неможливості в добровільному порядку сплатити проблемну заборгованість відповідачем самостійно.

Згідно ст.158 ч.2 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази по справі суд вважає необхідним в заявленому позові відмовити з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 24.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 53 від 24.10.2007 року, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 66500,00 доларів США строком до 22.10.2032 року зі сплатою 13 відсотків за користування кредитними коштами.

Договір підписаний представником банку та відповідачем ОСОБА_2 Додатками до договору є: графік погашення заборгованості за кредитом та відсоткам; детальний розпис загальної вартості платежів та визначення сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки, які підписані представником банку та відповідачем ОСОБА_2

Позивач по меморіальному валютному ордеру № 15701 від 25.10.2007 року виплатив відповідачу ОСОБА_2 66500,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_2 частково повернув отриманий кредит та сплатив відсотки і комісію.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між відповідачем ОСОБА_3 та банком також 24.10.2007 року був укладений договір поруки, за яким поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по даному кредитному договору.

У випадку невиконання зобовязань по кредитному договору та даному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Договір підписаний представником банку, боржником ОСОБА_2, поручителем ОСОБА_3

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також, 24.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким відповідач, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору, передає, а позивач приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 104,6 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до позовної заяви у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачі зобовязання за вказаним договором належним чином не виконали.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідачі станом на 12.06.2015 року мають заборгованість в сумі 1082418 грн. 65 коп., яка складається з наступного:

- 47603,49 доларів США прострочена до повернення сума кредиту;

- 3986,56 доларів США прострочені проценти за користування кредитом;

- 20186,64 грн. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Оцінивши докази по справі, вимоги позивача згідно позовної заяви та письмові заперечення представника відповідачів по справі суд вважає необхідним в задоволені позовних вимог відмовити з таких підстав.

Рішенням № 63 від 20.03.2015 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочата процедура ліквідації ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_1" (далі ПАТ "ВіЕйБі Банк") з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року. Призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_5 строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.

Представник відповідачів адвокат ОСОБА_4 надав суду копії банківських квитанцій за період з 2010 року по жовтень 2014 року, що підтверджують сплату позичальником ОСОБА_2 грошових коштів по погашенню кредиту перед позивачем. Станом на 24 жовтня 2014 року відповідно графіку сплати платежів по кредитному договору відповідач ОСОБА_2 вніс чергові платежі по кредитному договору та заборгованості по погашенню кредиту не мав. Надалі сплата за кредитним договором припинилась, поскільки було закрито відділення ПАТ «ВіЕйБі Банк» № 36 у м. Чернігові. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази того, що банк на виконання пункту 7.6 кредитного договору від 24.10.2007 року інформував в письмовій формі позичальника як про закриття відділення банку, так і про початок процедури ліквідації банку або направлення пропозиції сплачувати платежі по кредитному договору в іншому відділенні банку.

Також, судом при розгляді справи встановлено, що станом на 12 червня 2015 року, в ОСОБА_2, згідно довідки позивача, мається заборгованість перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» в сумі 1082418 грн. 65 коп, з яких якоби прострочена до повернення сума кредиту 47603,49 доларів США, прострочені проценти за користування кредитом 3986,56 доларів США, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту 20186,64 грн.

Тоді як, відповідач ОСОБА_2 після закриття відділення ПАТ "ВіЕйБі Банк" № 36 у м. Чернігові, самостійно розпочав розшук місця знаходження іншого банку, для внесення платежів по кредитному договору.

Так в травні 2015 року відповідачам стало відомо, що на підставі постанови правління Національного Банку України від 19 березня 2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку», відповідно до якого, з 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку.

В звязку з такими обставинами 15 травня 2015 року позивач ОСОБА_2 письмово звернувся із заявою до центрального офісу ПАТ «ВіЕйБі Банк» про вирішення питання щодо врегулювання проблемної заборгованості шляхом зміни валюти кредиту та реструктуризацію по погашенню кредитних платежів.

В червні 2015 року відповідач ОСОБА_2 отримав письмову відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку за № 33/3-14974 від 10.06.2015 року про те, що у разі якщо відповідач ОСОБА_2 бажає врегулювати спір в добровільному порядку, то йому необхідно найближчим часом погасити існуючу заборгованість в повному обсязі та повідомлені були реквізити рахунку на який необхідно внести платіж.

Банк в свою чергу не дочекавшись відповіді відповідача на лист № 33/3-14974 від 10.06.2015 року 12.06.2015 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 53 від 24.10.2007 року в сумі 1082418 грн. 65 коп.

Як вбачається із наданих суду доказів, відповідач ОСОБА_2 добросовісно виконував свої зобовязання за кредитним № 53 від 24.10.2007 року, а саме: вчасно сплачував платежі за користування кредитними коштами до 24.10.2014 року, тобто до моменту ліквідації відділення ПАТ "ВіЕйБі Банк" № 36 у м. Чернігові; за період з 2010 року по 2014 рік згідно графіку відповідач повинен був сплатити на користь банку 42263, 22 долари США, а згідно наданих квитанцій фактично сплатив 42918,56 доларів США, переплата становить 665,34 долари США; сам ініціював розшук місця знаходження банку, щоб сплачувати платежі по кредитному договору.

Позивач в свою чергу порушив умови кредитного договору № 53 від 24.10.2007 року, а саме: завчасно не повідомив відповідачів про ліквідацію відділення ПАТ "ВіЕйБі Банк" № 36 у м. Чернігові, що позбавило відповідача своєчасно вносили плату за користування кредитними коштами; не надав можливості відповідачу самостійно сплатити виниклу заборгованість, подавши через два дні позовну заяву до суду після того як надіслав письмову відповідь за № 33/3-14974 від 10.06.2015 року про те, що у разі якщо відповідач ОСОБА_2 бажає врегулювати спір в добровільному порядку, то йому необхідно найближчим часом погасити існуючу заборгованість в повному обсязі та повідомлені були реквізити рахунку на який необхідно внести платіж. Позивач не відреагував на пропозицію про можливу реструктуризацію платежів по кредитному договору.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінка доказів це процесуальна діяльність суду, повязана із застосуванням норми матеріального права відповідно до доведених перед судом на підставі доказів юридико-фактичних обставин цивільної справи. У цьому розумінні оцінка доказів спрямована в суто юридичному плані на: 1) зясування наявності фактичних обставин; 2) висновки про правову кваліфікацію встановлених судом фактів і відносин;

Таким чином, позивачем ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_1" порушені ч. 1, ч. 2 ст. 613 ЦК України і як наслідок цього неможливість своєчасного виконання боржником свого обовязку по поверненню кредитних коштів.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що боржник ОСОБА_2 довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання свого зобовязання перед кредитором (банком).

При відсутності підстав для стягнення боргу з боржника ОСОБА_2, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення коштів за рахунок поручителя ОСОБА_3

На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача, так як суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 551, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 53 від 24.10.2007 року в сумі 1082418 (один мільйон вісімдесят дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 65 коп. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: