Рішення № 5351013, 24.09.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р.Справа № 18/151 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Кузьмичовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/151

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Торговиця", с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області

про стягнення 74 984,34 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовною заявою від 26.08.2009 року про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Торговиця" заборгованості в сумі 59 380,00 грн., пені в сумі 7 184,17 грн., 3% річних в сумі 1 488,57 грн. та інфляційних збитків в сумі 7 365,97 грн., а всього 75 418,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг по збиранню врожаю № 14 від 15.09.2008 року щодо оплати наданих послуг.

22.09.2009 року на адресу господарського суду позивачем направлено новий розрахунок суми позову, за яким позивач розраховує заборгованість відповідача на суму 74 984,34 грн., з яких: основний борг в сумі 59 380,00 грн., пеня в сумі 7 184,17 грн., 3% річних в сумі 1 054,20 грн. та інфляційні нарахування в сумі 7 365,97 грн. (а.с. 46).

Представник позивача в судове засідання 24.09.2009 року не з'явився. Натомість, 24.09.2009 року на адресу господарського суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, згідно якої позивач підтримує позовні вимоги в сумі 74 984,34 грн. та просить розглянути справу за відсутності представника позивача (а.с. 50).

З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача, господарський суд розглядає справу з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

09.09.2009 року до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства "Торговиця" № 20 від 08.09.2009 року, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги визнає частково на суму 50 140,00 грн., у задоволенні позовних вимог в іншій частині просить відмовити з підстав, викладених у відзиві (а.с. 25-26).

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 24.09.2009 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 414198 від 04.09.2009 року, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 18).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, клопотання позивача та поданні відповідачем відзив на позов, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/151 в судовому засіданні 24.09.2009 р. за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Торговиця" (Замовник) укладено договір про надання послуг по збиранню врожаю №14 від 15.09.2008 року (а.с. 10).

Згідно укладеного договору Виконавець зобов'язався надати послуги по збиранню зернових культур Замовника врожаю 2008 року зерновими комбайнами "Клас", а Замовник зобов'язувався здійснити їх оплату в порядку та строки, визначені даним договором (п.п. 1.1., 2.1. договору).

Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами пункту 2.2. договору облік і прийняття виконаних робіт оформляється актом виконаних робіт.

Сторони в п. 3.1, 3.2. договору погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Замовник розраховується з Виконавцем на протязі не пізніше 10-ти днів після підписання сторонами акту виконаних обсягів робіт.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.3 Договору).

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 (ст. ст. 901-907) Цивільного кодексу України.

На підставі статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано взяті на себе зобов'язання за договором по наданню послуг від 15.09.2008 р., а саме здійснено обмолот соняшника на площі 123 га по ціні 180 грн. за 1 га на суму 22 140,00 грн. та обмолот кукурудзи на площі 133 га по ціні 280 грн. за 1 га на суму 37 240,00 грн., що підтверджується актом прийомки виконання робіт від 17.10.2008 року, всього на суму 59 380 грн. (а.с. 11).

Згідно умов договору Замовнику виставлено рахунок № 3 від 17.10.2008 року на суму 59 380,00 грн. (а.с. 12).

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отримані послуги не розрахувався.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

01.06.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою про сплату боргу в сумі 59 380,00 грн. (а.с. 13).

Відповідач у поданому відзиві надання позивачем послуг по збиранню зернових культур - соняшника на площі 123 га по ціні 180 грн. за 1 га на суму 22 140,00 грн. та обмолот кукурудзи на площі 133 га по ціні 280 грн. за 1 га на суму 37 240,00 грн. не заперечив, однак вказав, що стягненню підлягає сума в межах погодженого договором від 15.09.2008 р. об'ємом робіт (а.с. 25-26). Вказав, що між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов лише по збираннню врожаю кукурудзи на площі 100 га.

Однак, наявні у справі докази спростовують викладені доводи відповідача, оскільки акт виконаних робіт від 17.10.2008 р. (а.с. 11), який містить посилання на договір від 15.09.2008 р., складено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками.

З викладеного господарський суд приходить до висновку, що між сторонами при підписанні акту від 17.10.2008 р. до договору про надання послуг по збиранню врожаю від 15.09.2008 р. узгоджено виконання й прийняття послуг в об'ємі: соняшника на площі 123 га по ціні 180 грн. за 1 га на суму 22 140,00 грн. та обмолот кукурудзи на площі 133 га по ціні 280 грн. за 1 га на суму 37 240,00 грн., а всього на суму 59 380 грн.

З урахуванням викладеного та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем вартості отриманих послуг в розмірі 59 380 грн., позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Є правомірним нарахування позивачем пені за період прострочення сплати вартості послуг, а також інфляційних нарахувань і 3% річних.

Так, частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.

Крім того, сторонами в пункті 4.1. договору від 15.09.2008 р. передбачено відповідальність Замовника у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну оплату послуг Виконавця, що відповідає статті 551 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою та статтею 230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За статтею 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня".

Згідно п. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем враховано зазначені вище умови законодавства і договору та нараховано до стягнення на суму боргу 59 380 грн.:

пеню в розмірі 7 184,17 грн. за період з 28.10.2008р. по 29.04.2009 р.;

3% річних в розмірі 1054,20 грн. за період з 28.10.2008 р. по 01.06.2009 р.;

інфляційні в розмірі 7 365,97 грн. за період з листопада 2008 р. по липень 2009 р.

Проте, при нарахуванні пені і 3% річних, позивачем не враховано фактичну кількість днів в 2008 році, яка становить 366 к. дн., і здійснено нарахування, виходячи з кількості днів - 365 к.дн., що вплинуло на правильність визначення відповідних сум.

Таким чином, правильним розміром пені за період з 28.10.2008р. по 29.04.2009 р. є 7 177,23 грн. і 3% річних за період з 28.10.2008 р. по 01.06.2009 р. - 1053,33 грн.

З урахуванням викладеного та оскільки матеріалами справи підтверджується виникнення у відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманих послуг за договором від 15.09.2008 р. в розмірі 59380 грн., позовні вимоги щодо стягнення інфляційних в розмірі 7265,97 грн. підлягають повному задоволенню, а 3% річних і пені частковому задоволенню на суму: 1053,33 грн. 3% річних та 7 177,23 грн. пені.

Посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення зазначених вище нарахувань у зв'язку зі смертю власника підприємства є безпідставним, так як заявлені у позові вимоги не випливають із зобов'язань спадкодавця - фізичної особи. Суб"єктом зобов'язання та стороною у справі є юридична особа - приватне сільськогосподарське підприємство "Торговиця".

Враховуючи наведене вище та наявні у справі документи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 74 976,53 грн., з яких: 59 380,00 грн. основного боргу, 7 365,94 грн. інфляційних втрат, 7 177,23 грн. пені та 1 053,33 грн. 3% річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Торговиця" (26106, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Торговиця, ідентифікаційний код 32550507, р/р 260046270 в ВАТ "Райффайзенбанк "Аваль", МФО 3235382) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29009, м. Хмельницький, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018) - 74 976,53 грн., з яких: 59 380,00 грн. основного боргу, 7 365,97 грн. інфляційних втрат, 7 177,23 грн. пені та 1053,33 грн. 3% річних, а також 749,76 грн. державного мита і 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська