Ухвала суду № 53506083, 17.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6692/13-ц

№8-33/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.,

при секретарі Горупа В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву позивача ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 26.03.2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в:

21.10.2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просить переглянути вказане рішення суду у зв'язку з нововиявленою обставиною, а саме тим, що 13.07.2015 року він довідався, що в архіві Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Святошинського району м. Києва знаходиться медична картка померлої ОСОБА_4, без врахування якої було проведено судово-медичну експертизу, що призвело до ухвалення неправильного рішення в справі.

В судовому заявник та його представники підтримали подану заяву.

Відповідач та його представник заперечували проти заяви.

Третя особа ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви.

Третя особа ГУЮ у м. Києві в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, вислухавши думку заявника та його представників, відповідача та його представника, третьої особи ОСОБА_3, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2014 року, зміненого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2015 року (виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання на ст.ст. 1233, 1257 ЦК України, в іншій частині залишено без змін), та залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.07.2015 року, у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що 13.07.2015 року він довідався, що в архіві Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Святошинського району м. Києва знаходиться медична картка померлої ОСОБА_4, без врахування якої в справі було проведено судово-медичну експертизу, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Однак, з такими твердженнями заявника ОСОБА_1 суд не погоджується з наступних підстав.

Стан здоров'я померлої ОСОБА_4, в тому числі психічний стан, на момент посвідчення заповіту - 12.02.1998 року, був предметом дослідження експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, призначеної ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.07.2014 року.

Відповідно до висновку посмертної судово-психіатричної експертизи № 305 від 09.04.2015 року, ОСОБА_4 під час посвідчення заповіту (12.02.1998 року), страждала на органічне ураження головного мозку судинного ґенезу з психоорганічним синдромом. Встановити ступінь вираженості психічних розладів наявних у ОСОБА_4 на час посвідчення заповіту (12.02.1998 року) неможливо.

В зв'язку з неможливістю встановити ступінь вираженості психічних розладів у ОСОБА_4 (12.02.1998 року) визначити її здатність у цей період усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не є можливим.

Зазначена позивачем ОСОБА_1 у поданій заяві обставина щодо виявлення медичної картки померлої ОСОБА_4, сама по собі не є юридичним фактом та/або ново виявленою обставиною, оскільки стан здоров'я померлої ОСОБА_4 був предметом дослідження під час проведення відповідної експертизи.

Слід зазначити, що експертами було проведено дослідження, а не наданий лист про неможливість його проведення, що свідчить про достатню кількість медичної документації.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно Постанови Пленуму ВСС України від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, усі обставини щодо обґрунтованості чи необґрунтованості ухвалення рішення суду і покладених у його основу доказів, були предметом дослідження судів усіх інстанцій і їм була надана відповідна правова оцінка.

Відтак, викладене заявником обґрунтування для перегляду рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2014 року не містить жодних ознак нововиявлених обставин і не може бути підставою для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 361-366 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСС України від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 26.03.2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя