Рішення № 5350580, 21.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 05-5-35/18075-35/35121.08.09 За позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджикекспрес»

про стягнення 260 638,20 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від прокуратури: не зявились;

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились; (Головкова І.В. - предст. за довір. була присутня в судових засіданнях 20.07.2009 та 10.08.2009);

Рішення прийняте 21.08.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 10.08.2009р. по 21.08.2009р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджикекспрес»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 260 638,20 грн. та судових витрат.

В обґрунтування необхідності захисту інтересів держави прокуратура зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджикекспрес»на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.06.2008р. володіло земельною ділянкою № 335 загальною площею 4,74 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області та була призначена для ведення особистого селянського господарства.

25.12.2007р. розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації № 1236/2008 було затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу вищевказаної земельної ділянки та змінено її цільове призначення, в результаті чого земельна ділянка була виведена із земель сільськогосподарського обороту та надано цільове призначення комерційне використання, автотехобслуговування, будівництво та обслуговування обєктів промислово-складського, адміністративного, торгівельно-розважального призначення, громадського харчування, готельного комплексу для обслуговування територіальних громад району.

06.10.2008р. відповідачу на підставі вищезазначеного розпорядження було видано державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку.

ДП «Одеський інститут землеустрою»відповідно до розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню при виведенні земельної ділянки № 335 із сільськогосподарського призначення загальною площею 4,74 га ріллі, що знаходиться у власності відповідача, цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на комерційне використання, автотехобслуговування, будівництво та обслуговування обєктів промислово-складського, адміністративного, торгівельно-розважального призначення, громадського харчування, готельного комплексу для обслуговування територіальних громад району, було визначено розмір втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню відповідачем. Відповідно до вказаного розрахунку та листа ДП «Одеський інститут землеустрою»№ 4878 від 01.08.2008р. загальна сума втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню відповідачем, становить 434397,00 грн.

Непогашення відповідачем заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва до бюджету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області порушує економічні інтереси держави.

Відповідно до ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладена функція представництва інтересів громадян та держави в суді у випадках, визначених законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2009р. порушено провадження у справі № 05-5-35/18075-35/351, розгляд справи призначено на 20.07.2009р.

15.07.2009р. через канцелярію Господарського суду м. Києва від прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду № 05-5-35/18075-35/351 від 24.06.2009р.

Прокурор та позивач в судове засідання 20.07.2009р. не з'явилися, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 05-5-35/18075-35/351 від 24.06.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Представник відповідача 20.07.2009р. в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду № 05-5-35/18075-35/351 від 24.06.2009р., відзив на позовну заяву, яким заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити прокуратурі та позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 20.07.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.08.2009 року.

В судове засідання 10.08.2009р. представники прокуратури та позивача не з'явилися, про поважність причин незявлення суд не повідомили, позивач вимог ухвали суду № 05-5-35/18075-35/351 від 24.06.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

10.08.2009р. в судовому засіданні, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.08.2009р. для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення та виготовлення повного тексту рішення.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджикекспрес»(відповідач) володіло земельною ділянкою № 335 загальною площею 4,74 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області та була призначена для ведення особистого селянського господарства.

25.12.2007р. розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації № 1236/2008 було затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу вищевказаної земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача та була призначена для ведення особистого селянського господарства. Вказаним розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації № 1236/2008 від 25.12.2007р. змінено її цільове призначення, в результаті чого земельна ділянка була виведена із земель сільськогосподарського обороту та надано цільове призначення комерційне використання, автотехобслуговування, будівництво та обслуговування обєктів промислово-складського, адміністративного, торгівельно-розважального призначення, громадського харчування, готельного комплексу для обслуговування територіальних громад району.

06.10.2008р. відповідачу на підставі вищезазначеного розпорядження було видано державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, цільове призначення якої комерційне використання, автотехобслуговування, будівництво та обслуговування обєктів промислово-складського, адміністративного, торгівельно-розважального призначення, громадського харчування, готельного комплексу для обслуговування територіальних громад району.

ДП «Одеський інститут землеустрою»відповідно до розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню при виведенні земельної ділянки № 335 із сільськогосподарського призначення загальною площею 4,74 га ріллі, що знаходиться у власності відповідача, цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на комерційне використання, автотехобслуговування, будівництво та обслуговування обєктів промислово-складського, адміністративного, торгівельно-розважального призначення, громадського харчування, готельного комплексу для обслуговування територіальних громад району, було визначено розмір втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню відповідачем. Відповідно до вказаного розрахунку та листа ДП «Одеський інститут землеустрою»№ 4878 від 01.08.2008р. загальна сума втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню відповідачем, становить 434397,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначив, що відповідач в порушення вимог норм чинного законодавства не сплатив до бюджету Нерубайської сільської ради суму заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 260 638,20 грн., що підтверджується також листом відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області № 6-6-05/50 від 23.01.2009р.

Станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем не погашена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) юридичних осіб, що вчиняються у відносинах з державою. Формою представництва прокурором інтересів держави є звернення до суду з позовом про захист інтересів держави та про визнання незаконними правових актів.

У відповідності до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 1-1/99 від 08.04.1999р. під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 140 Конституції України встановлює, що органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Згідно ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі) як основного засобу виробництва в сільському господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не повязаних із сільськогосподарським виробництвом.

Статтею 209 Земельного кодексу України встановлено, що втрати сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам 25 відсотків; районним радам 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам 60 відсотків; міським радам Києва та Севастополя 100 відсотків.

Пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою КМУ № 1279 від 17.11.1997р., встановлено, що відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не повязаних із веденням сільського господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки відповідачу був затверджений 25.12.2007р. розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації № 1236/2008.

Отже, сума, яку відповідач повинен перерахувати до бюджету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області складає: 434397,00 грн. х 60% = 260 638,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, внаслідок чого за ним рахується заборгованість по сплаті до бюджету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області суми втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 260 638,20 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 260 638,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 140 Конституції України, ст. ст. 1, 207, 209 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджикекспрес»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, адреса для листування: 03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код ЄДРПОУ 35850987, рахунки в банку невідомі) з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області (Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Партизан, 4, код ЄДРПОУ 04377753, рахунки в банку невідомі) 260 638,20 грн. (двісті шістдесят тисяч шістсот тридцять вісім гривень 20 коп.) заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджикекспрес»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, адреса для листування: 03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код ЄДРПОУ 35850987, рахунки в банку невідомі) з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 2 606,38 грн. (дві тисячі шістсот шість гривень 38 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова