Рішення № 53505385, 09.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11761/15-ц

пр. № 2/759/5124/15

09 листопада 2015 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Прохоренко К.М., Самчик І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом представника Публічного акціонерного товариства Банк «Траст»-Юрченко Андрія Вячеславовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник Публічного акціонерного товариства Банк «Траст»-Юрченко А.В. звернувся до суду з позовом, з врахуванням уточнених позовних вимог, до ОСОБА_2 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» заборгованості за кредитним договором №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. у сумі 31863 грн. 44 коп., судових витрат по справі.

При цьому, посилається на те, що 16.05.2013 р. Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» отримало від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору №R011.004-ТЕК.0026361, в якій відповідач пропонувала позивачу надати їй споживчий кредит і банком було акцептовано таку оферту й надано відповідачу кредит в розмірі 13240 грн. Відповідач в свою чергу зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 16.11.2016 р. згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 19, 99 % річних та 2, 49 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Вищевказаний договор є змішаним договором та містить елементи договору банківського рахунку фізичної особи-договору про відкриття поточного рахунку фізичної особи та кредитного договору, про що зазначено в заяві про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013 р. Тобто кредитний договір становлять такі документи: Умови надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі від 16.05.2013 р., Заява про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013 р., Додаткок №1 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Таблиця платежів), Додаткок №2 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту), Додаток №3 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Тарифи на РКО). Кредит було отримано відповідачем 16.05.2013 р. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначеного в п.2.9. Заяви про надання кредиту на споживчі цілі. Відповідно до п.2.2. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною кредитного договору, відповідач, який є позичальником, зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумах та терміни, визначені у графіку платежів (Додаток №1 до кредитного договору). 10.12.2013 р. в порядку реструктуризації простроченої заборгованості між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р., яким продовжено строк користування кредитом з 36 до 42 місяців, в зв'язку з чим Додатки №1, №2 до кредитного довгору викладено в новій редакції й сума щомісячного платежу відповідача згідно Додатку №1 до кредитного договору, починаючи з липня 2014 р., має становити 970, 58 грн. (строк користування кредитом до 16.11.2016 р.). Відповідно до п.4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною Кредитного договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0, 3 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення. Згідно діючого законодавства України банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому. Банк виконав свої зобов'язання у відповідності до умов договору і надав ОСОБА_2 обумовлений договором кредит, але остання не здійснила платежів у відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості, й порушивши умови договору, не повертає платежі з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків. Тому, банк набув право вимагати погашення кредиту та інших нарахувань за ним внаслідок невиконання і неналежного виконання умов договору про надання кредиту. Таким чином, відповідач повинна сплатити по умовам договору заборгованість станом на 20.07.2015 р. у розмірі 31863, 44 грн., із них: 12389, 39 грн.-заборгованість по кредиту, в т.ч. 4826, 23 грн.-прострочена заборгованість з оплати кредиту, 3210, 33 грн.-прострочені відсотки за фактичне користування кредитом, 7688, 99 грн.-прострочена комісія за обслуговування кредиту, 8574, 73 грн.-сума пені за прострочення платежів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що між сторонами було укладено кредитний договір, до якого вносилось ряд змін і доповнень. Але у відповідача вісутній кредитний договір №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. та квитанції по сплаті по ньому грошей, хоча у неї зберігся Додатковий договір №1 до цого договору від 10.12.2013 р., між тим позивач суду його не надав, але цим додатковим договором сторони внесли зміни до основного договору-до п.п.1.1., 2.4., 3.7 кредитного договору. Тому, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за цим договором суперечить цьому договору, і заборгованість відповідача по кредитному договору значно менша, а пеня повинна бути зменшена з врахуванням сімейного стану відповідача та її важкого матеріального становища.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 16.05.2013 р. Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» отримало від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору №R011.004-ТЕК.0026361, в якій відповідач пропонувала позивачу надати їй споживчий кредит і банком було акцептовано таку оферту й надано відповідачу кредит в розмірі 13240 грн. Відповідач в свою чергу зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 16.11.2016 р. згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 19, 99 % річних та 2, 49 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Кредитний договір складається з таких документів, що становлять єдине ціле: Умови надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі від 16.05.2013 р., Заява про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013 р., Додаткок №1 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Таблиця платежів), Додаток №2 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту), Додаток №3 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Тарифи на РКО). Кредит було отримано відповідачем 16.05.2013 р. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначеного в п.2.9. Заяви про надання кредиту на споживчі цілі. Відповідно до п.2.2. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною кредитного договору, відповідач, який є позичальником, зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумі та терміни, визначені у графіку платежів (Додаток №1 до кредитного договору). 10.12.2013 р. в порядку реструктуризації простроченої заборгованості між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р., яким продовжено строк користування кредитом з 36 до 42 місяців, в зв'язку з чим Додатки №1, №2 до кредитного договору викладено в новій редакції і сума щомісячного платежу відповідача згідно Додатку №1 до кредитного договору, починаючи з липня 2014 р., має становити 970, 58 грн. (строк користування кредитом до 16.11.2016 р.). Між сторонами по справі 10.12.2013 р. було також укладено Додатковий договір №1 про внесення змін до кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (до п.1.1, ст.2.4., п.3.7, викладення Графіку повернення кредиту і сплати відсотків у новій редакції), що стосується проведення реструктуризації простроченої заборгованості між банком та позичальником шляхом продовження строку дії кредитного договору і користування кредитом до 16.11.2016 р. включно, в зв'язку з чим Додаток №1 до кредитного договору викладено в новій редакції і після припинення нарахування відсотків за кредитом кредитор має право нараховувати штрафні санкції відповідно до п.4.1. кредитного договору, до повного виконання усіх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною Кредитного договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0, 3 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення. Банк виконав свої зобов'язання у відповідності до умов договору і надав ОСОБА_2 обумовлений договором кредит, але остання не здійснила платежів у відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості, й порушивши умови договору, не повертає платежі з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків. Перед банком відповідач має заборгованість по кредиту та інших нарахувань за ним внаслідок невиконання і неналежного виконання умов договору про надання кредиту, яка станом на 20.07.2015 р. дорівнює 31863, 44 грн., із них: 12389, 39 грн.-заборгованість по кредиту, в т.ч. 4826, 23 грн.-прострочена заборгованість з оплати кредиту; 3210, 33 грн.-прострочені відсотки за фактичне користування кредитом; 7688, 99 грн.-прострочена комісія за обслуговування кредиту; 8574, 73 грн.-сума пені за прострочення платежів ( а.с.9-25, 45, 46, 52-79).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути частину позики частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Тому, коли позичальник не здійснила сплату кредиту та відсотків, банк набув право вимагати дострокового погашення кредиту та відсотків внаслідок невиконання й неналежного виконання умов договору про надання кредиту, і стягнення пені.

Позовні вимоги підтверджуються випискою по особовому рахунку позичальника ОСОБА_2 (а.с. 84-96).

Отже, відповідач повинна сплатити по умовам договору заборгованість, що утворилась станом на 20.07.2015 р., по якій наданий розрахунок подавачем позову, з яким суд погоджується, бо виконаний вірно та правильно (а.с.26).

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про безпідставність позовних вимог до ОСОБА_2 з мотивів ненадання відповідачем кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р., по якому заборгованість є значно меншою, а умови договору інші, ніж ті складові кредитного договору, що надані позивачем. Так, екземпляр такого договору представник відповідача не надає, як і не надає доказів оплати кредиту та процентів відповідачем по кредитному договору, які були б відмінні від вказаних у позові в сторону збільшення. З наданих подавачем позову документів при подачі позову до суду та в ході розгляду справи вбачається, що кредитний договір складається з: Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі від 16.05.2013 р., Заяви про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013 р., Додатку №1 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Таблиця платежів), Додатку №2 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подоржчання кредиту), Додатку №3 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. (Тарифи на РКО). Укладення кредитного договору шляхом пропозиції укласти договір-оферти будь-якою стороною майбутнього договору не суперечить вимогам ст. 638, 639, 641, 642 ЦК України, що і відбулось у даному випадку між сторонами по справі.

Не погоджується суд з запереченнями представника відповідача по справі щодо відсутності законності стягнення з відповідача на користь банку заборгованості по кредитному договору при наявності укладеного між сторонами Додаткового договору №1 від 10.12.2013 р. до кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р., яким внесено зміни до п.п. 1.1., 2.4., 3.7. кредитного договору. Аналіз наданого представником відповідача вказаного Додаткового договору №1 від 10.12.2013 р. до кредитного договору свідчить про те, що, виходячи з предмету спору, позовні вимоги не суперечать таким змінам та доповненням, бо відповідач однозначно порушила умови кредитного договору і має відповідну заборгованість по ньому станом на 20.07.2015 р., про що у позові зазначено складові такої заборгованості, наданий розрахунок заборгованості й наданими доказами така заборгованість підтверджується (а.с. 45, 46).

Крім того, суд відмічає, що Додатковий договір №1 від 10.12.2013 р. до основного договору ніким не оспорювався, не визнавався недійсним, тому суд рахує його діючим, але його наявність не впливає на правильінсть заборгованості, вирахованої позивачем відповідачу по справі станом на 20.07.2015 р. Суд дає оцінку даному договору у взаємозв'язку з предметом спору та наявними позовними вимогами.

Тобто, доводи представника відповідача не спростовують порушення відповідачем умов кредитного довогоу та наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Критично суд відноситься до тверджень представника відповідача про необхідність зменшення розміру пені, оскільки законних підстав для цього, передбачених ч.3 ст. 551 ЦК України, не вбачається, бо розмір пені не перевищує розміру збитків, інших обставин для зменшення пені, що мають істотне значення, не має по матеріалам справи, й пеня нарахована позивачем відповідачу законно, за останній рік, а не за весь період настання заборгованості, що відповідає принципу справедливості.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі, понесені за сплату судового збору при подачі позову до суду, виходячи з ціни позовних вимог, в розмірі 243 грн. 60 коп., що підтверджується меморіальним ордером №62292 від 15.07.2015 р. (а.с.1).

Загальна сума, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, складає 32107 грн. 04 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 638, 639, 641, 642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер якої НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» заборгованість за кредитним договором №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р. у сумі 31863 грн. 44 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту 12389 грн. 39 коп., в т.ч. 4826 грн. 23 еоп. Прострочена заборгованість з оплати кредиту,3210 грн. 33 коп. прострочені відсотки за фактичне користування кредитом, 7688 грн. 99 коп. прострочена комісія за обслуговування кредиту, 8574 грн. 73 коп. сума пені за прострочення платежів, судові витрати по справі у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього 32107 гривень 04 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя