Вирок № 53502077, 16.11.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2580/13-к

Провадження № 1-кп/553/3/2015

В И Р О К

Іменем України

16.11.2015 рокум. Полтава

Ленінський районний судм. Полтавиу складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

суддів - Крючко Н.І., Новака Ю.Д.,

присекретарях - Вишар М.В., Перепелиці Є.В.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю прокурорів -Сорокіна І.В., Ковінька Д.В.,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

захисників - ОСОБА_8,

адвокатів - ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 42013180000000070 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого на посаді начальника служби охорони ПСП "Славутич", зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 ч.5 ст.185, ч. 1 ст. 364 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 2-й пров.Островського, 32, смт Котельва Полтавської області, раніше судимого:

02.10.2001 року Котелевським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185,75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки;

24.06.2003 року Диканським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений 17.03.2006 року на підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 10.03.2006 року, згідно ст. 82 КК України покарання у вигляді 1 року 11 місяців 3 днів позбавлення волі замінені на виправні роботи з утриманням 20% заробітку на користь держави, звільнений 09.08.2007 року згідно постанови Котелевського районного суду Полтавської області умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 5 днів;

26.10.2009 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 3-й провулок Комсомольський, 15, смт Котельва Полтавської області, раніше судимого:

19.05.1999 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 4 ст. 19, ст. ст. 86-1, 44 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; звільнений згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 27.02.2001 року на підставі ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 11.05.2000 року;

05.01.2005 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 292, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі; звільнений 11.03.2008 року згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 03.03.2008 року умовно - достроково на невідбутий строк 2 роки 3 місяці 6 днів,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 1-й пров.Пушкіна, 5, смт Котельва Полтавської області, раніше судимого:

24.06.2003 року Диканським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнений 01.10.2004 року згідно постанови Київського районного суду м. Полтави від 24.09.2004 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.5 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На початку січня 2010 року обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 досягли попередньої змови на заволодіння майном ГПУ "Полтавагазвидобування", а саме нафтовою сировиною з Більської УКПНГ Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", розташованої на території Котелевського району Полтавської області, яка знаходилась у спеціальних газоконденсатних відстійниках під назвою "дріп" у прокладеному газопроводі від території УКПНГ Більськ ГПУ"Полтавагазвидобування" до Солохівського цеху ГПУ "Полтавагазвидобування" та формувалася внаслідок осідання газоконденсату у зазначених відстійниках.

Для реалізації умислу ОСОБА_5 залучив до злочинної діяльності з викрадення нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування" оператора з добування нафти і газу комплексної бригади УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_16, який в силу займаної посади мав безпосередній доступ до нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування", а також до обладнання, за допомогою якого можна перекачувати нафтосировину на той чи інший підрозділ (обєкт) УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування", а також майстра капітального ремонту свердловин ТОВ "Укрнафтагазресурс" ОСОБА_17, який в силу займаної посади та покладених на нього обовязків, здійснюючи ремонті роботи на свердловині № 162, знав порядок та умови роботи технологічного обладнання, мав безперешкодний доступ до обладнання свердловини № 162 та інгігібітопроводу (дегапроводу) УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування".

Так, 17 січня 2010 року ОСОБА_5, діючи згідно попередньої домовленості на заволодіння майном ГПУ"Полтавагазвидобування" з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6, дав вказівку ОСОБА_16 та ОСОБА_17 здійснити несанкціоновану подачу нафтосировини з УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" до ємностей на території свердловини № 162 даного підприємства.

Для забезпечення можливості вчинення викрадення нафтосировини у обумовлений спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 придбали засоби вчинення злочину - насос та гумовий шланг для можливості перекачування нафтосировини із інгібідопроводу (дегапроводу) УКПГ "Більск" ГПУ "Полтавагазвидобування", а ОСОБА_5 передав його майстру бригади ТОВ "Укрнафтагазресурс", яка здійснювала ремонт свердловини № 162.

З метою реалізації злочинного умислу оператор з добування нафти і газу комплексної бригади УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_16, знаючи порядок та умови роботи технологічного обладнання, будучи особою, яка має безпосередній доступ до нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування" та до обладнання, за допомогою якого можливе перекачування нафтосировини, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_5 та ОСОБА_17, в порушення технологічного процесу, вночі 17.01.2010 здійснив подачу нафтосировини зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" у газопроводі від території УКПНГ Більськ ГПУ"Полтавагазвидобування" до Солохівського цеху ГПУ "Полтавагазвидобування" через інгібіторопровід (дегапровід) даного підприємства на територію закритої на ремонт свердловини № 162 УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ"Полтавагазвидобування".

В свою чергу, майстер ОСОБА_17 як старший зміни ремонтної бригади ТОВ "Укрнафтагазресурс", який в силу займаної посади та покладених на нього обовязків здійснював ремонті роботи на свердловині № 162, знав порядок і умови роботи технологічного обладнання, мав безперешкодний доступ до обладнання свердловини № 162 та інгігібітопроводу (дегапроводу) УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_16 та ОСОБА_5, забезпечив надходження викраденої з УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" нафтосировини до ємностей на території сверловини № 162, зокрема, за допомогою попередньо наданого ОСОБА_5 шлангу, здійснив перекачування нафтосировини з інгібіторопровіду (дегапровіду) УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" до належної ТОВ"Укрнафтагазресурс" ємності обємом 25м? на території закритої на ремонт свердловини № 162.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5, діючи згідно попередньої домовленості на заволодіння майном ГПУ"Полтавагазвидобування" з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6, дав вказівку ОСОБА_16 та ОСОБА_17 здійснити в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року несанкціоновану подачу нафтосировини з УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" до ємностей на території свердловини № 162 даного підприємства.

Оператор з добування нафти і газу комплексної бригади УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_16, знаючи порядок та умови роботи технологічного обладнання, будучи особою, яка має безпосередній доступ до нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування" та до обладнання, за допомогою якого можливе перекачування нафтосировини, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_5 та ОСОБА_17, в порушення технологічного процесу, в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року, в порушення технологічного процесу, здійснив несанкціоновану подачу нафтосировини зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" у газопроводі від території УКПНГ Більськ ГПУ"Полтавагазвидобування" до Солохівського цеху ГПУ "Полтавагазвидобування" через інгібіторопровід (дегапровід) даного підприємства на територію закритої на ремонт свердловини № 162 УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ"Полтавагазвидобування".

Майстер ОСОБА_17 як старший зміни ремонтної бригади ТОВ "Укрнафтагазресурс", який в силу займаної посади та покладених на нього обовязків здійснював ремонті роботи на свердловині № 162, знав порядок і умови роботи технологічного обладнання, мав безперешкодний доступ до обладнання свердловини № 162 та інгігібітопроводу (дегапроводу) УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_16 та ОСОБА_5, забезпечив надходження викраденої з УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" нафтосировини до ємностей на території сверловини № 162, зокрема, за допомогою попередньо наданого ОСОБА_5 шлангу, здійснив перекачування нафтосировини з інгібіторопровіду (дегапровіду) УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" до належної ТОВ"Укрнафтагазресурс" ємності обємом 25м? на території закритої на ремонт свердловини № 162.

Для забезпечення можливості реалізації учасниками організованої злочинної групи викраденого майна ГПУ "Полтавагазвидобування" та отримання злочинного прибутку, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 намагались підшукати покупців на викрадене майно.

Так, за попередньою домовленістю між ОСОБА_6 і ПП ОСОБА_18, який не був обізнаний про незаконне походження нафтосировини, під контролем з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, увечері 11.02.2010 до подвіря ОСОБА_5 прибув автомобіль "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом під керуванням водія ОСОБА_19, якому ОСОБА_18 надав кошти в сумі 43560 грн. для розрахунку за завантажену нафтосировину, і якому також не було відомо про її злочинне походження. ОСОБА_7 залишився на подвірї ОСОБА_5 для здійснення контролю за завантаженням нафтосировини за допомогою насосу та шлангу із ємностей на подвірї ОСОБА_5 до ємності причепу вантажного автомобіля "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, об'ємом 5,250 м?. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 на автомобілі "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_19 вирушили до території сверловини №162, де ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_17 повинні були здійснити завантаження викраденою нафтосировиною ємності даного вантажного автомобіля.

Під час руху до території сверловини № 162 автомобіль "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, неоднаразово застрягав у снігових заметах, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимушений був призупинити здійснення завантаження причепу вантажного автомобіля "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, та надавати їм допомогу у визволенні даного автомобіля із снігових заметів, після чого повернувся до домоволодіння ОСОБА_5, де очікував повернення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на завантаженому викраденою нафтосировиною автомобілі КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Увечері 11.02.2010 ОСОБА_5М та ОСОБА_4 прибули на вантажному автомобілі марки КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, який обладнаний ємністю для перевезення паливно-мастильних матеріалів, до території сверловини № 162 УКПНГ Більськ Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", де у той час чергував ОСОБА_17, який повинен був надати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 допомогу у завантаженні викраденої нафтосировини. Але їхні спільні злочинні були припинені співробітниками УСБУ в Полтавській області, які здійснили затримання ОСОБА_20, ОСОБА_5 та ОСОБА_17 при підготовці до завантаження ними ємності автомобіля марки КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, викраденою нафтосировиною ГПУ "Полтавагазвидобування".

Вищевказаними діями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5М, діючи за попередньою змовою між собою, та з ОСОБА_16 і ОСОБА_17, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, вночі 17 січня 2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року вчинили закінчений замах на таємне викрадення нафтової сировини, що належить ГПУ"Полтавагазвидобування" у загальній кількості 13,184 м? на суму 29268,48грн., що складає 67 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на час вчинення злочину.

Дії кожного з обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_5 - суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії кожного з обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнали, пояснивши, що наміру здійснювати викрадення майна ГПУ "Полтавагазвидобування" не мали, жодної домовленості між ними про спільні дії з вчинення злочину не було.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував той факт, що мав відносини з ОСОБА_21, який був майстром ремонтної бригади ТОВ "Укрнафтагазресурс" та в силу займаної посади і покладених на нього обовязків здійснював ремонті роботи на свердловині № 162, звертався до нього з приводу придбання нафтопродуктів нафтової "шапки", яка утворюється у верхньому шарі ропи соляного розчину, що завозився на свердловину для використання в технологічному процесі при виконанні ремонтних робіт, використовував вказану речовину для опалення свинарників, які утримує як фермер. В обмін на це надавав ОСОБА_21 та його працівникам різноманітну допомогу, зокрема, в очищенні снігу від забруднення його нафтопродуктами, коли ропа перелилась через край ємності, в якій зберігалась, привозив продукти харчування тощо. 11.02.2010 року, в день затримання працівниками УСБУ в Полтавській області, він приїжджав на територію свердловини на прохання ОСОБА_21, привіз продукти харчування для святкування дня народження одного з робітників ремонтної бригади. Використав для цієї мети автомобіль "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, який прибув для завантаження придбаної у нього сообистої нафтосировини, оскільки його автомоіль "Славута" через складні погодні умови заметіль не міг проїхати до території свердловини.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив версію ОСОБА_5, пояснивши, що 11.02.2010 року близько 16-00 год. приїхав до нього додому для того, щоб на його пилорамі напиляти дров для власних потреб, побачив біля його господарства невідомий автомобіль марки "КАМАЗ" із ємністю. В цей час з будинку вийшов ОСОБА_5 та попросив разом з ним відвезти продукти на свердловину, пояснивши, що у одного з робітників день народження. Вони рушили на автомобілі "Камаз", за кермом якого був невідомий йому водій, через сильні заметілі автомобіль застряг у снігу, ОСОБА_5 зателефонував своєму працівнику, який привіз лопати, вони відкопали автомобіль, який поїхав далі, він пішов по сліду автомобіля в напрямку бурової, де одразу ж був затриманий співробітниками СБУ.

Обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що являється приватним підприємцем та займається технічним обслуговуванням автомобілів. 11.02.2010 року приїхав до ОСОБА_5 для того, щоб передати автомобільну деталь, яку придбав на прохання останнього в м. Харкові. На подвірї ОСОБА_5 побачив робітника на ім'я ОСОБА_22, який завантажував в причіп-цистерну речовину з ємності, яка знаходиться у дворі. Йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 та попросив передати його робітникові, щоб він взяв його автомобіль, лопати та під'їхав відкопати автомобіль, на якому ОСОБА_5 застряг на трасі Більськ-Саранчівка. ОСОБА_22 в цей день вживав спиртне, він відмовився їхати сам, у звязку з чим він сів за кермо автомобіля "Славута", який належить ОСОБА_5, та вони поїхали на трасу, зупинились в 100 метрах від автомобіля, ОСОБА_22 взяв лопати та пішов відкопувати автомобіль, а коли повернувся, вони поїхали додому до ОСОБА_5 ОСОБА_2 він залишив ОСОБА_22, а сам повернувся додому. В цей час йому зателефонував ОСОБА_6, сказав що йому зателефонував водій автомобіля, яким їхав ОСОБА_5, та повідомив про "засаду". Він, в свою чергу, зателефонував ОСОБА_3 і повідомив про цю розмову, ОСОБА_3 почав розпитувати його та запропонував приїхати до райвідділу міліції і написати пояснення, що він і зробив.

Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що знайомий з ОСОБА_5, знає, що він закуповує для власних потреб паливно-мастильні матеріали, якось бачив, як на подвірї останнього в належні йому ємності зливали нафтопродукти, повідомив, що його знайомий має завод з переробки нафтопродуктів та може придбати у нього сировину. Через деякий час ОСОБА_5 зателефонував йому з питання продажу нафтосировини. ОСОБА_6 попросив у ОСОБА_5 зразок речовини, яку той має намір продати, він передав пластикову пляшку з нафтою місткістю 2 л, яку автобусом відправив ОСОБА_18 Останній після проведення аналізів погодився придбати нафтопродукти у ОСОБА_5 за обумовлену ціну. Переговоривши з ОСОБА_5, він повідомив ОСОБА_18, щоб він направив машину в с. Більськ Котелевського району Полтавської області. 11.02.2010 р., під час руху автомобіля він у телефонному режимі вказував водієві напрямок руху. Увечері цього дня йому зателефонував водій, сказав єдине слово: "засада". Через 3 дня він дізнався, що автомобіль був затриманий на буровій порожнім, а у водія вилучили гроші.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив причетність до вчинення будь-яких злочинів, заперечив факт створення організованої злочинної групи та залучення інших обвинувачених по даній справі до її складу, розробку злочинних планів та надання вказівок ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на вчинення дій, спрямованих на вчинення викрадення майна ГПУ "Полтавагазвидобування", як і зловживання службовим становищем. Обвинувачений вказував на відсутність жодних доказів наявності в його діях складу злочинів, які йому інкриміновані, безпідставність обвинувачення, просив його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснював, що не підтримував близьких стосунків з жодним з обвинувачених по даній справі. ОСОБА_5 знає як приватного підприємця, у якого є пилорама, у звязку з цим зустрічався з ним на початку 2010 року, просив надати допомогу у придбанні паливно-мастильних матеріалів для райвідділу міліції, ОСОБА_5 запропонував продати наявну у нього речовину на переробку, а за отримані кошти придбати ПММ, запевняв, що у нього є усі необхідні документи на вказану нафтосировину, ОСОБА_5 передав на дослідження приватному підприємцю ОСОБА_1 зразок речовини, проте він через кілька днів зателефонував і повідомив, що вона низької якості та він не зможе її переробити. Він повідомив про цю розмову ОСОБА_5 і більше вони з приводу нафтосировини не спілкувались. З ОСОБА_4 у них були робочі відносини, він допомагав райвідділу міліції з транспортом, привозив будівельні матеріали. ОСОБА_7 він просив повідомляти йому про різного роду правопорушення, 11.02.2010 року він зателефонував та повідомив про те, що отримав від когось телефонний дзвінок про затримання автомобіля. Він запропонував ОСОБА_7 під'їхати до райвідділу міліції та написати відповідні пояснення, що він і зробив. ОСОБА_22 це були пояснення, а не заява, то цей документ офіційно зареєстрований не був, це була оперативна інформація.

Незважаючи на показання обвинувачених, суд дослідивши зібрані по справі та перевірені в судовому засіданні докази, оцінюючи їх в сукупності, приходить до висновку про доведеність винності обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, УСБУ в Полтавській області у відповідності до вимог Закону України "Про Службу безпеки України", Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" були отримані дані щодо готування групою невстановлених осіб до вчинення протиправного заволодіння вуглеводневою сировиною з промислового обєкту Більської УКПНГ ДП ГПУ "Полтавагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".

З метою фіксації злочинної діяльності працівниками УСБУ в Полтавській області проведено ряд оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій.

Відповідно до заяви ГПУ "Полтавагазвидобування" від 19.02.2010 року 11.02.2010 р. співробітниками СБУ на території свердловини №162 Більської УКПНГ затримано автомобіль марки "КАМАЗ", д.р.н. АХ 8696 СА, що не належав ГПУ "Полтавагазвидобування" чи ТОВ "Укрнафтогазресурс", яке здійснює капітальний ремонт вказаної свердловини, та трьох осіб, які не мають відношення до вказаних підприємств, 18.02.2010 року за участю працівників ГПУ "Полтавагазвидобування" встановлено, що у ємностях капітального ремонту свердловини №162 містилася нафтова сировина загальною кількістю 18,069 м3, яка згідно технологічного процесу капітального ремонту даної свердловини не повинна була знаходитися у зазначених ємностях (Т.1 а.с.23).

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердив, що у січні-лютому 2010 року працював оператором з добування нафти і газу комплексної бригади Більської УКПНГ ГПУ "Полтавагазвидобування". У 2009 році до нього звертався ОСОБА_5 з приводу можливості подачі нафтової сировини з Більської УКПНГ для власних потреб, він відмовився, оскільки не знав як це зробити. На початку січня 2010 року він звязався з ОСОБА_5 та повідомив, що віднайшов технічну можливість подачі вуглеводнів за територію Більської УКПНГ, до свердловини № 162, яка була на капітальному ремонті, і спробує це зробити, за роботу попросив 3000 грн. В його посадові обовязки входило здійснення продувки "драпів" газових відстійників, в яких осідає вода та газовий конденсат. ОСОБА_5 повідомив, що у нього на свердловині №162 є відповідна ємність і він зможе звідти забрати вуглеводні. В ніч на 17 січня 2010 року він здійснив ряд маніпуляцій (відкрив та закрив в певній послідовності вентилі та заглушки) з метою подачі вуглеводнів по інгібіторопроводу (дегапроводу) в ємність, яка знаходиться на території свердловини №162, після цього спитав у ОСОБА_5 чи вийшло щось з цього, останній підтвердив, що так. Згодом на прохання ОСОБА_5 він повторив цю ж процедуру в ніч на 10 лютого 2010 року. Йому не було відомо, яка саме речовина подавалась на свердловину №162, її якість та кількість. 09.02.2010 року ОСОБА_5 дав йому номер телефону майстра бригади, яка виконувала ремонтні роботи на свердловині № 162, ОСОБА_21, з ним вони узгоджували свої дії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що в січні-лютому 2010 року він працював майстром цеху капітального ремонту свердловини №162 в районі с. Більськ Котелевського району Полтавської області. В січні 2010 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_5 з питанням, чи немає можливості допомогти йому з нафтопродуктами для опалювання свинарників. ОСОБА_22, на свердловину №162 завозили для технологічного процесу ропу і зливали в ємність обємом 75 куб. м, в якій утворювалась так звана "шапка", товщиною 12-15 см, що містить домішки різних паливно-мастильних матеріалів, які легше за воду, він дозволив ОСОБА_5, відкачувати цю сировину, якщо вона йому підійде. ОСОБА_5 привіз мотопомпу, шланги, і відкачував із ропи, яка знаходилась в ємності обємом 75 куб. м, вказану сировину. Крім того, ОСОБА_5 повідомив йому, що є можливість закачувати "газолін" в ємності, які знаходяться на свердловині №162, попросив для цього дозволу. Він дозволив використовувати з цією метою ємність обємом 25 куб.м, як пояснив ОСОБА_16, вони мали намір перекачувати газоконденсат з УКПНГ "Більськ" через газоконденсатний відстійник "дріп" по інгібіторопроводу, для цього, за вказівкою ОСОБА_5, він підєднав наданий йому останнім гумовий шланг від інгібіторопроводу до ємності обємом 25 куб.м. В його присутності такі дії відбувались один раз у лютому, ємність заповнювалась частково. Був випадок коли йому зателефонував майстер іншої бригади, яка виконувала ремонтні роботи на свердловині № 162 ОСОБА_23 Та повідомив, що ОСОБА_5 перекачав речовину в 25-кубову ємність, яка необхідна для технологічного процесу, оскільки має приїхати майстер ставити міст, просив, щоб він звязався з ОСОБА_5 і той вивіз речовину.

Показаннями вищевказаних свідків обєктивно підтверджується той факт, що ОСОБА_5 у січні 2010 року залучив ОСОБА_21 та ОСОБА_16 до викрадення нафтосировини з УКПНГ "Більськ", визначав час здійснення перекачування речовини, контролював її обсяг та мав забезпечити її вивезення за межі території свердловини № 162.

При цьому, свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні упевнено підтвердив той факт, що дійсно під час чергування вночі з 16 на 17 січня 2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року, в порушення технологічного процесу, шляхом відкриття та закриття вентилів і засувок у певній послідовності, забезпечив подачу нафтосировини з газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" через інгібіторопровід (дегапровід) даного підприємства на територію закритої на ремонт свердловини № 162 УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування".

Свідок ОСОБА_21 засвідчив факт надходження речовини до ємності обємом 25 куб.м, розташованої на території свердловини № 162, подачу якої забезпечував ОСОБА_16

З технологічної схеми Більської УКПНГ, пояснень допитаних в ході судового слідства в якості свідків працівнків ГПУ"Полтавагазвидобування" ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_16 вбачається, що на Більську УКПНГ надходить нестабільна сировина з декількох різних свердловин, яка в ході технологічного процесу направляється до магістральних трубопроводів, проходить через газоконденсатний відстійник під назвою "дріп", де більш важкі сполуки осідають, а по мірі накопичення "продуваються" з газоконденсатовідстійника, після чого обліковується через прилади обліку та направляється за призначенням. Згідно розробленої та застосованої ОСОБА_16 схеми, нафтосировина направлялась в ємність на Більській УКПНГ, а звідти через дегапровід даного підприємства до території закритої на ремонт свердловини № 162, де накопичувалася в порожній ємності.

Відповідно до листа № 12-5802 від 04.06.2013 року ГПУ "Полтавагазвидобування" технічна можливість огляду спеціального газоконденсатного відстійника "дріп", який змонтований на газопроводі від території УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" до Солохівського ЦВНГК ГПУ "Полтавагазвидобування" підземного виконання, відсутня (т. 18 а.с. 188).

Враховуючи викладене, доводи захисту про те, що під час досудового розслідування безпідставно не було оглянуто газоконденсатний відстійник під назвою "дріп", є неспроможними.

Під час судового розгляду справи допитані в якості свідків співробітники ГПУ "Полтавагазвидобування", а також спеціаліст ОСОБА_26, підтвердили, що в спеціальному газоконденсатному відстійнику під назвою "дріп", який змонтований на газопроводі, могла знаходитись суміш води та газового конденсату. При цьому, склад цієї речовини не є стабільним, він постійно змінюється, а сам "дріп" регулярно продувається, у звязку з чим підстав для відбору проб речовини з "дріпа" не вбачається, а доводи захисту про те, що за відсутності таких зразків та за умови непроведення дослідження вказаної речовини предявлене обвинувачення є необґрунтованим, оскільки не встановлено предмет злочину, суд визнає надуманими і такими, що не заслуговують на увагу.

Під час відтворення обстановки та обставин події злочину за участю ОСОБА_16, відображених у відповідному протоколі від 20.05.2010 року, яке проводилось з метою перевірки його показань, ОСОБА_16 пояснив про обставини домовленості з ОСОБА_5 щодо викрадення вуглеводневої сировини 17.01.2010 року, в ніч на 10.02.2010 року, а також детально описав алгоритм своїх дій, за умови виконання яких було реалізовано подачу нафтосировини з газоконденсатного відстійника під назвою "дріп", влаштованого на газопроводі УКПНГ "Більськ" Солохівський цех ГПУ "Полтаваагазвидобування" через інгібіторопровід до свердловини № 162, яка в той період часу не працювала, оскільки перебувала на капітальному ремонті, вказав які саме засувки та вентилі та в якій послідовності він відкривав та закривав (т. 4 а.с. 20-42).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24, ОСОБА_25, які є співробітниками ГПУ "Полтавагазвидобування", не заперечували існування технічної можливості подання речовини, яка міститься у газоконденсатному відстійнику під назвою "дріп", по дегапроводу на свердловину № 162.

Вказані свідки в своїх поясненнях зазначили про те, що вказаний висновок зроблений ними теоретично, оскільки такий спосіб подачі речовини технологічним процесом не передбачений, у звязку з чим на практиці ними не виконувався. Разом з тим, на переконання суду, пояснення цих свідків не спростовують показання свідка ОСОБА_16 про спосіб викрадення нафтосировини та жодним чином не можуть свідчити на неспроможність таких його показань.

Відповідно до Висновку експерта № 1/3926 від 14.07.2010 року, виконаного головним технологом НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта", ОСОБА_27, технологічним процесом (регламентом) не передбачається подача нафтової сировини із спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" від території УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" до Солохівського цеху ГПУ "Полтавагазвидобування" через інгібіторопровід (дегапровід) на територію свердловини № 162. Всупереч технологічному процесу така можливість існує з наступною послідовністю дій: конденсат із конденсатозбірника по наявності трубопроводу подати в ЕП-1 шляхом відкриття засувки № 88; з ЕП-1 шляхом відкриття засувок №№ 56, 55 подати конденсат на майданчик ємностей інгібітору корозії до вентиля № 17. При цьому, для недопущення потрапляння конденсату з конденсатозбірника в ЕП-2, Р-1 та Р-2 необхідно закрити засувки №№ 10, 11, 8, 54. Для забезпечення транспортування конденсату необхідно в ЕП-2 створити необхідний надлишковий тиск шляхом закриття засувки № 59 на ЕП-2; відкрити вентиль № 17 та засувку № 81 (засувку № 80 закрити) та подати конденсат до насосу Н-3; подати конденсат (мабуть через гідравлічну частину насоса Н-3) на компенсатор через відкритий вентиль на виході з компенсатору, відкрити вентилі №№ 41, 34 в інгібіторопровід на свердловину № 162. При цьому дренажні вентилі на компенсаторах №№ 85, 7 повинні бути закриті (т. 8 а.с. 208-209).

Згідно листа ГПУ"Полтавагазвидобування" № 12-6056 від 12.06.2013 року геометричні розміри спеціального газоконденсатного відстійника під назвою "дріп", встановленого на газопроводі діаметром 273 мм, складають: діаметр 720 мм, довжина 8 м, робочий обєм 3 куб. м, в якості "дріпа" на газопроводі діаметром 720 мм використовується понижена частина самого ж газопроводу, тому точне визначення його обєму неможливе; з дріпів, що встановлені на газопроводах, здійснюється продувка водовуглеводневої суміші, інтенсивність заповнення "дріпа" залежить від роботи газопроводу (т. 18 а.с. 186).

Разом з тим, відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_27 б/н від 30.04.2010 року з додатками до нього, виконаним спеціалістом ОСОБА_27, в протиріч технологічному процесу подати нафтову сировину з ємностей Ен-1, Ен-2, Ен-3, Ен-4 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" через інгібіторопровід, який їх з'єднує, в ємності закритої на ремонт свердловини № 162 Більського УКПНГ можливо при наступній послідовності дій: з Ен-1 Ен-4 шляхом відкриття засувок №№ 1, 2 на трубопроводі подачі нафти на прийом насоса Н-10 (Н-11), відкриття засувок №№ 7(8), 13 на нагнітальній лінії насоса та пуску насоса в роботу можна: а) подати нафту в Еп-2 (Еп-1, Р-2) і після їх наповнення, через відкриту засувку № 17 конденсатної лінії, відкриті вентилі №№ 18, 6 інгібіторопроводу, через гідравлічну частину насоса Н-8, відкритий вентиль № 8 за допомогою надлишкового тиску в Еп-2 (Еп-1, Р-2) подати нафтову сировину по інгібіторопроводу на свердловину; b) подати нафту в Еі-2 (відкриттям засувок №№ 55, 17), а з Еі-2 по інгібіторопроводу через відкриті засувки №№ 18, 6 на прийом дозувального насоса Н-8 і далі в інгібіторопровід на свердловину № 162, при цьому витрати буде складати до 100 л/год; с) подати безпосередньо насосом Н-10 (Н-11) через відкриті засувки (вентилі) №№ 17, 18, 6, 8 нафтову сировину по інгібіторопроводу на свердловину; в даному випадку через високу продуктивність насосів Н-10 та Н-11 та малий внутрішній діаметр нагнітальної лінії (інгібіторопроводу) буде скоріш за все періодична подача. Виконавши вказані дії, за термін часу у 8 годин можливо подати нафтову сировину з УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" через інгібіторопровід, який їх зєднує, в ємності закритої на ремонт свердловини №162 Більської УКПНГ у кількості 14,449 м3 (т. 7 а.с. 34-39).

Достовірність викладених у вищевказаних висновках даних спеціаліст ОСОБА_27 підтвердив в судовому засіданні.

При цьому, доводи сторони захисту в судовому засіданні про недопустимість вищевказаних доказів - Висновку експерта № 1/3926 від 14.07.2010 року, висновку експерта б/н від 30.04.2010 року з додатками до нього, виконаних спеціалістом - головним технологом НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта", ОСОБА_27, є безпідставними з огляду на наступне.

Як встановлено в ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

В п. 8 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України визначено, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

За змістом положень ст. 128-1 КПК України (1960 року), за правилам якого проводилось досудове розслідування по даній справі у 2010 році, у необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в результатах справи.

Таким чином, орган досудового розслідування мав право залучати спеціалістів для з'ясування питань, які входять в предмет доказування по даній справі. Відповідно, висновки спеціаліста ОСОБА_27 отримані з додержанням кримінально-процесуального законодавства, чинного на час їх виконання, у звязку з чим підстав для визнання цих доказів недопустимими не встановлено.

Зміст обвинувального акту свідчить про те, що речовина, замах на викрадення якої інкриміновано обвинуваченим по даній справі, надходила з газоконденсатного відстійника під назвою "дріп" через УКПНГ "Більськ" й по дегапроводу потрапляла до технологічних ємностей на свердловині № 162.

Під час проведення огляду місця події 11.02.2010 року на території свердловини № 162 Більського родовища ГПУ"Полтавагазвидобування" з технологічних ємностей, які там знаходились, було відібрано зразки речовини.

16.02.2010 року проведено огляд УКПНГ "Більськ" ГПУ"Полтавагазвидобування", під час якого взято зразки речовини, що знаходилась в шлейфі та інгібіторопроводі свердловини № 162, а також проведено огляд свердловини № 162, в ході якого відібрано зразки речовини зі шлейфу та інгібіторопроводу свердловини.

Вищевказані зразки були предметом дослідження при проведенні Хімічного дослідження № 1 від 07.03.2010 року, виконаного начальником паливної лабораторії випробувального центру ПАТ "Укртатнафта" ОСОБА_26, яким встановлено їх фізико-хімічні характеристики та проведено порівняльний аналіз.

Твердження сторони захисту про недопустимість вказаного вище висновку спеціаліста суд вважає безпідставними, оскільки він залучений органом досудового розслідування в порядку, встановленому ст. 128-1 КПК України

З наведених вище підстав суд вважає безпідставними також доводи захисників обвинувачених про недопустимість висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/4 від 17.04.2010 року, виконаного спеціалістом Регіонального бюро судової експертизи ОСОБА_28 (т. 7 а.с. 10-13), та висновків спеціаліста Центральної хіміко-аналітичної лабораторії ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_29 б/н від 16.02.2010 року (т. 7 а.с. 62-76, 82-99).

Доводи обвинувачених та їх захисників в судовому засіданні про необгрунтованість пред'явленого обвинувачення через технічну неспроможність подачі нафтосировини у спосіб, встановлений органами досудового розслідування, на переконання суду, є непереконливими.

Так, стороною захисту не спростовано вищевикладені висновки спеціалістів та не доведено переконливість власних тверджень шляхом подання відповідних доказів, зібраних та поданих до суду в порядку, встановленому чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Пояснення свідків ОСОБА_30, ОСОБА_31, які є працівниками ГПУ "Полтавагазвидобування" та зазначили про неможливість подачі нафтосировини зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" від території УКПНГ "Більськ" через інгібіторопровід (дегапровід) на територію свердловини № 162, є оціночними, належним чином не обґрунтовані, а відтак не можуть бути визнані достатніми підставами для визнання недостовірними висновків спеціаліста, тим паче, що стороною захисту не надано суду доказів того, що вказані особи є фахівцями у відповідній галузі. Свідки ОСОБА_24, ОСОБА_25, які є співробітниками цього ж підприємства, дали в судовому засіданні протилежні показання, які узгоджуються з висновками спеціаліста, викладеними письмово. При цьому, відповідного висновку спеціаліста або висновку судового експерта, який би фахово та обгрунтовано спростовував результати досліджень, викладених спеціалістом ОСОБА_27 у своїх висновках, обвинуваченими та їх захисниками суду не надано, тобто достовірність висновків вказаного спеціаліста шляхом подання належних та допустимих доказів не спростовано.

Під час досудового розслідування не виявилось можливим провести слідчий експеримент та відтворити схему подачі нафтосировини, за якою здійснювалось її викрадення.

Листом № 70р-5365 від 25.06.2011 року ГПУ "Полтавагазвидобування" повідомило, що проведення відтворення обстановки та обставин події зі здійсненням подачі нафтосировини зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" у газопроводі від території УКПНГ "Більськ" Солохівського цеху ГПУ "Полтавагазвидобування" по інгібіторопроводу (дегапроводу) до належних ТОВ "Укрнафтогазресурс" ємностей на території закритої на ремонт свердловини № 162 Більського газоконденсатного родовища, є неможливим, оскільки для цього потрібно зупинення не лише роботи Установки комплексної підготовки нафти і газу ГПУ "Полтавагазвидобування", а і свердловин № 162 Більського ГКР. Тому здійснення даного відтворення призведе до спричинення значних збитків підприємству та всупереч положенням ч. 2 ст. 194 КПК України (1960 року) є небезпечним для здоровя осіб, які повинні брати участь у його проведенні. Враховуючи викладене, ГПУ "Полтавагазвидобування" не має обєктивної можливості забезпечити проведення відтворення обстановки та обставин події (т. 11 а.с. 70).

Обставини, на які ГПУ "Полтавагазвидобування" вказує як на причину неможливості проведення відтворення, суд вважає обґрунтованими перешкодами, тим паче, що вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину шляхом реалізації схеми подачі нафтосировини, запропонованої свідком ОСОБА_16, відбувалось в період, коли свердловина № 162 не працювала, оскільки перебувала на капітальному ремонті, відповідно, газ не видобувався, завдяки чому і стало можливим виконати усі необхідні дії без зайвого ризику та за умови пониженої небезпеки.

Судом за клопотанням сторони захисту доручалось органу досудового розслідування провести слідчий експеримент шляхом відтворення обстановки та обставин події, а саме: здійснити подачу нафтосировини зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп", які змонтовано на газопроводі від території УКПНГ "Більськ" Солохівського ЦВНГК ГПУ "Полтавагазвидобування" до ГС Солоха Солохівського ЦВНГК ГПУ "Полтавагазвидобування", по інгібіторопроводу (дегапроводу) до ємностей на території свердловини № 162, встановивши обсяг нафтосировини, яку можливо подати в такий спосіб за період часу протягом 8 годин, та перевірити можливість подання за вказаний проміжок часу нафтосировини в обсязі 14,449 куб.м.

Листом УСБУ в Полтавській області № 66/6/7/590 від 27.02.2015 року повідомлено суд про те, що проведення даної слідчої дії на Більській УКПНГ Солохівського ЦзВНГК є неможливим, оскільки в період з 2011 року по 2012 роки було проведено технологічну реконструкцію згідно проекту "Облаштування Більського НГКР. Технічне переоснащення Більської УКПНГ з використанням вузла компремування газу" (т. 26 а.с. 65-66).

Разом з тим, на переконання суду, те, що внаслідок наведених вище обставин не виявилось можливим з технічної точки зору провести під час розгляду справи слідчий експеримент, не доводить неможливість здійснення викрадення нафтосировини у встановлений спосіб.

Поряд з вищенаведеним, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень обвинувачених та їх захисників про те, що виконати розкрадання нафтосировини у встановлений органами досудового розслідування спосіб не було можливо, так як на інгібіторопроводі від УКПНГ"Більськ" до свердловини № 162, яка перебувала на капітальному ремонті, були встановлені заглушки.

Вказані обставини не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не викликає сумніву, що виконання постачання нафтосировини з газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" через інгібіторопровід (дегапровід) УКПНГ "Більськ" на територію закритої на ремонт свердловини вказаного підприємства № 162 було можливе за умови відсутності заглушки на інгібіторопроводі.

Як пояснили в судовому засіданні свідки працівники ремонтної бригади ТОВ "Укрнафтагазресурс" ОСОБА_21, ОСОБА_32, працівники ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_31, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_33, перед початком робіт з капітального ремонту на свердловині № 162 були встановлені заглушки на шлейфі, як зі сторони УКПНГ"Більськ", так і безпосередньо на свердловині.

Проте жоден зі свідків не зміг впевнено сказати, чи було встановлено заглушки на інгібіторопроводі (дегапроводі) свердловини, а свідок ОСОБА_33, до обовязків якого власне і входить виконання робіт зі встановлення заглушок, зазначив, що вони в обовязковому порядку встановлюються на шлейфі, а на дегапроводі можуть бути встановлені в окремих випадках.

Свідки ОСОБА_21, ОСОБА_16 підтвердили в судовому засіданні той факт, що рідина по дегапроводу поставлялась до свердловини № 162, накопичувалась в ємності обємом 25 куб.м, відтак очевидно, що жодних обєктивних перепон, в тому числі у вигляді наявності заглушки, не існувало. А тому відповідні доводи сторони захисту суд вважає непереконливими і такими, що не можуть бути взяті до уваги.

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність можливості здійснення подачі нафтосировини у спосіб, встановлений під час досудового розслідування, з газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" через інгібіторопровід (дегапровід) УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" на територію закритої на ремонт свердловини вказаного підприємства № 162. А відтак суд вважає встановленим, що викрадення нафтосировини здійснювалось шляхом її несанкціонованої подачі всупереч технологічному процесу у вищевказаний спосіб.

Твердження обвинувачених та їх захисників про недоведеність факту здійснення викрадення майна ГПУ "Полтавагазвидобування" через відстуність недостачі нафти та конденсату згідно облікових даних підприємства, а саме: результатів інвентаризації (т. 8 а.с. 226-227), є непереконливими, оскільки у Інвентаризаційному описі, на який вони посилаються, відображена лише та продукція, яка обліковується згідно технологічного процесу, встановелного на час вчинення злочину на УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування".

При цьому, як пояснив представник потерпілого ГПУ "Полтавагазвидобування", і ці обставини підтвердили допитані в якості свідків працівники вказаної організації ОСОБА_24, ОСОБА_25, нафтопродукти, які осідають у газоконденсатних відстійниках "дріп", в цей час не обліковують, вони при продувці "дріпа" згідно технологічного процесу перекачуються в газопровід, й обліковуються разом з загальним обсягом речовини, яка ним транспортується, на виході з УКПНГ "Більськ".

Згідно з листом ГПУ "Полтавагазвидобування" № 70юр-6703 від 19.07.2010 року апарати Ен-1, Ен-2, Р-1, Р-2, С-1/1, С-2/1 та конденсатозбірник, що працюють під тиском, є технологічними, тому облік вуглеводневої сировини по них не ведеться, а отже кількість вуглеводневої сировини, яка у них міститься, не фіксується операторами в журналах УКПНГ. Об'єм вуглеводневої сировини, яка знаходилася в технологічних апаратах, що працюють під тиском, під час здійснення інвентаризації до уваги не брався. Продувка конденсатозбірника газопроводу підключення від УКПНГ Більськ до газопроводу ОСОБА_34 здійснюється по мірі виникнення виробничої необхідності (при збільшенні перепаду тиску на газопроводі підключення). Вуглеводнева сировина з конденсатозбірника при продуванні направляється у Еп-1. Далі, спільно із вуглеводневою сировиною, видобутою на УКПНГ, відвантажується в конденсатопровід. Сировина, отримана з конденсатозбірника газопроводу підключення, належить ГПУ "Полтавагазвидобування" (т. 18 а.с. 183-184).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вказана речовина являється власністю ГПУ "Полтавагазвидобування", а заволодіння нею тягне за собою матеріальні втрати для вказаного підприємства, тобто за своєю суттю є матеріальною шкодою.

Той факт, що речовий доказ по справі нафтосировина, яка являється предметом кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6, не була збережена до розгляду справи судом, а злита в конденсатопровід, не свідчить про відсутність складу, жодним чином не впливає на доведеність факту вчинення крадіжки та не спростовує заподіяння потерпілому ГПУ "Полтавагазвидобування" матеріальної шкоди.

Згідно з заявою майстра Більської УКПНГ ОСОБА_30 від 09.06.2010 року, він довів до відому слідчого про те, що у звязку з підвищенням температури повітря збільшився об'єм нафтосировини, вилученої під час огляду місця події та переданої до УКПНГ "Більськ" на відповідальне зберігання, що призвело до витікання через горловину причепу-цистерни та може створити вибухонебезпечну ситуацію на території установи, просив надати дозвіл на її перекачування до резервуарного парку з подальшим злиттям в центральний конденсатопровід "Новотроїцьк ГС Солоха". В цей же день слідчим було винесено постанову, на підставі якої нафто сировину у кількості 12,178 т, що знаходиться в ємності ЕН-1, у кількості 3,362 т, яка знаходиться в ємності ЄДП та у кількості 5150 л, яка відкачана з причепу-цистерни, д.р.н. 145079 ХА до ємності ЕН-3, передано на відповідальне зберігання майстру УКПНГ ОСОБА_30 з подальшим злиттям в магістральний конденсатопровід, що і було виконано в подальшому (т. 1 а.с. 116-118).

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість злиття нафтосировини в конденсатопровід з метою запобігання створення вибухонебезпечної ситуації з огляду на те, що технологічно не передбачено тривале зберігання цієї речовини у ємностях, розташованих на території УКПНГ, які постійно використовуються у технологічному процесі.

Обвинувачені та захисники під час судового розгляду справи вказували на те, що передчасне знищення у вищевказаний спосіб речового доказу перешкодило можливості дослідження речовини, вилученої під час огляду місця події у лютому 2010 року, з метою встановлення її походження і доведення того факту, що вона не належить до Більського родовища та, відповідно не є власністю ГПУ "Полтавагазвидобування".

Разом з тим, вказані доводи є безпідставними та спростовуються поясненнями спеціаліста ОСОБА_26, який зазначив, що нафтосировина при її зберіганні поступово змінює свої хімічні характеристики, в тому числі вміст сірки, хлористих солей, густину, на це впливає герметичність ємності, в якій вона зберігається, вологість та температура повітря.

Крім того, відповідно до ДСТУ 4488:2005 "Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб" максимальний строк зберігання для нафти складає 3 місяця, для нафтопродуктів 4 місяця.

Тобто дослідження речовини, вилученої у лютому 2010 року, після спливу зазначеного вище терміну за жодних обставин не дало б обєктивних та достовірних результатів та не могло б бути використане як належний та допустимий доказ у справі.

При цьому, досліджені судом докази безперечно свідчать про причетність до вчинення викрадення майна ГПУ "Полтавагазвидобування" обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_5 домовлялись між собою про те, що ОСОБА_16 як оператор УКПНГ "Більськ" під час своєї зміни у визначений за погодженням з ОСОБА_5 час здійснить подачу нафтосировини всупереч технологічному процесу на свердловину № 162, яка на той час була закрита на капітальний ремонт.

Для забезпечення можливості реалізувати вказаний умисел ОСОБА_5, в свою чергу, повідомив про домовленість з ОСОБА_16 майстра ремонтної бригади, яка здійснювала ремонт свердловини № 162, ОСОБА_17, який виділив ємність, до якої можливе буде здійснення закачування речовини, ОСОБА_5 передав йому необхідні для цього засоби - насос та шланги, за допомогою яких ОСОБА_17 мав з'єднати дегапровід та ємність.

Вказані обставини підтвердили під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_17, ОСОБА_16, вони обєктивно підтверджуються змістом телефонних розмов, зафіксованих на СД-дисках та відображених у протоколах проведення оперативно-технічного заходу від 30.03.2010 року, від 12.03.2010 року щодо зняття інформації з каналів зв'язку відносно ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 7-35, 36-47).

При цьому, обумовлюючи обставини вчинення несанкціонованої подачі нафтосировини, ОСОБА_5 та ОСОБА_16 оговорювали орієнтовний розмір речовини, яку мали намір перекачати 17.01.2010 року та в ніч на 10.02.2010 року, та суму коштів, яку ОСОБА_5 мав передати ОСОБА_16 від її реалізації, про винагороду за сприяння у вчиненні цих дій ОСОБА_5 вів мову також і з ОСОБА_17

Для забезпечення узгодженості дій ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачений ОСОБА_5 дав їм контактні телефони один одного.

ОСОБА_16 узгоджував з ОСОБА_5 дату подачі нафтосировини, а останній, в свою чергу, координував дії ОСОБА_17 та ОСОБА_16, забезпечував можливість перекачування нафтосировини в ємність, яка знаходиться на свердловині № 162, задля чого привіз насос та шланги, запевняв їх про оперативну реалізацію перекачаної в такий спосіб нафто сировини.

При цьому, сам ОСОБА_5 постійно координував та узгоджував усі свої дії з ОСОБА_35, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, про що свідчить, зокрема, той факт, що усі вони були достовірно обізнані про факт вчинення несанкціонованої подачі нафти на закриту на ремонт свердловину № 162, про дату та час здійснення такої подачі, обсяг здобутої в такий спосіб речовини, коли, в який спосіб, хто саме, який орієнтовний обсяг нафтової сировини та за яку ціну має придбати.

Вказане обєктивно підтверджується змістом телефонних переговорів, які відбувались між обвинуваченими по даній справі в період з 17 січня 2010 року по 11 лютого 2010 року, що свідчать про те, що вони в питанні заволодіння нафтосировиною ГПУ "Полтавагазвидобування" діяли узгоджено, а також даними, що містяться у протоколах очних ставок від 01.06.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, від 01.06.2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, від 01.06.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, від 16.06.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, від 16.06.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, від 16.04.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_17 (т. 6 а.с. 326-327, 332-333, 335-338, 340-341, 343-345, 346-349).

Вказані докази отримано у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки зняття інформації з каналів звязку відносно ОСОБА_5 відбувалось під час проведення оперативно-технічних заходів в рамках оперативно-розшукової справи № 1278 на підставі дозволів Апеляційного суду Полтавської області за постановами № 20цт від 12.01.2010 року терміном до 12.03.2010 року (мобільні телефони: НОМЕР_2, НОМЕР_3), постанови № 202цт від 04.02.2010 року (мобільний телефон НОМЕР_4), а відносно ОСОБА_3 за постановами Апеляційного суду Полтавської області № 18цт від 12.01.2010 року терміном до 12.03.2010 року (мобільний телефон НОМЕР_5), № 204цт від 04.02.2010 року терміном до 05.03.2010 року (мобільний телефон НОМЕР_6, ІМЕІ: 35805801161897).

Так, аналіз змісту долучених до матеріалів кримінальної справи телефонних розмов між обвинуваченими вказує на узгодженість їх дій під час підготовки та вчинення злочину. При цьому, форма їх спілкування між собою вказує на товариські відносини, обізнаність про коло знайомих один одного та їх зв'язків, які використовувались для досягнення єдиної мети - здобуття матеріальної вигоди внаслідок незаконного заволодіння та реалізації на свою користь нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування".

Відповідно до висновку судової криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису № 5041 від 21.06.2010 року слова (фрази, репліки) у розмовах, записані на досліджуваних фонограмах №№ 2, 3, 4, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, зафіксованих на лазерному компакт-диску "Sony"CD-R № 8363 170 BD046011, позначені в текстах розмов (Додаток А) як "Невід.1" - вимовлені ОСОБА_3 І хоча встановити приналежність слів (фраз, реплік) співрозмовникам ОСОБА_3А, позначеним в текстах цих розмов, як "Невід. 2", "Невід. 3", "Невід. 4", "Невід. 5" та "НПМ" не представилось можливим у зв'язку з непридатністю мовленнєвого матеріалу до проведення ідентифікаційного фоноскопічного інструментального дослідження (т.7 а.с.158-171), однак не викликає сумніву той факт, що на них відображені розмови з іншими обвинуваченими по справі.

Так, зі змісту фонограми № 2 ОСОБА_3 в розмові з особою "Невід. 2", яку він називає "Вітєю", обговорює якість певної речовини, яка виміряється літрами та містить недоліки якості у вигляді домішок певної кількості води, питання вирішення цієї проблеми, оскільки це впливає на ціну цієї речовини.

Відповідно до змісту фонограми № 4 ОСОБА_3 в розмові з особою "Невід. 3", яку називає "Коля" та "Кольчик", "Колька", обговорюють кількість та якість певної речовини, яку потрібно забрати. При цьому, ОСОБА_3 просить щось особисто для себе.

Запис фонограми № 17 відображає розмову ОСОБА_3 з "Невід. 2", під час якої узгоджується відкладення вчинення дій, виконання яких ускладнюють погодні умови, а саме ожеледиця.

На фонограмах №№ 18, 19 ОСОБА_3 в розмові з "Невід. 4", якого він називає "Олежка", уточнює коли необхідно забрати певну речовину, ймовірно, що в середу, обумовлює, що бажано б було, щоб потепліло, а "Невід. 4" запевняє, що хоч це і небезпечно, проте коли потепліє, в принципі, буде получатись.

Згідно фонограми № 20 "Невід. 2", якого ОСОБА_3 називає "Вітя", повідомляє останньому про те, що сьогодні ввечері думають "трошки потрудитися", а завтра планують щось забрати.

На фонограмі № 21 "Невід. 4", якого ОСОБА_3 називає " Олєжичка", повідомляє ОСОБА_3, якого називає "Слав", про наявність якоїсь речовини, яку можна забрати, а ОСОБА_3 хвалить його та вказує на те, що необхідно контролювати, щоб якась особа їх не обманула та завтра щоб не було збоїв.

Розмова на фонограмі № 22 відображає спілкування ОСОБА_3 з "Невід. 4", вони звертаються один до одного "Слав", "Олежка", Олєжичка", "Невід 4" повідомляє, що все іде, як заплановано, і там нібито порядок, а ОСОБА_3 наголошує на тому, що він постійно на зв'язку.

Відповідно до фонограм №№ 23, 25 ОСОБА_3 спілкується з "Невід. 2", якого називає "Ві", "Віть", обговорюють якість і кількість певної речовини, яка обраховується літрами.

На фонограмах №№ 24, 26 ОСОБА_3 спілкується з "Невід. 4", якого називає "Олеж", обговорюють проблему з затримкою прибуття транспорту, який тривалий час в дорозі, їде з дев'ятої години і досі десь під Чутово, "Невід 4" вказує, що може "Вітька поїде в Охтирку та з ОСОБА_6 побалакає" та може знайде іншу машину, бо терміново потрібно забирати якусь речовину.

Фонограми №№ 27, 28 відображають розмови, згідно якої "Невід. 4" на ім'я "Олежка" розповідає ОСОБА_3 про те, що машина вже біля Великої Рублівки, а останній повідомляє йому, що він на роботі, та обговорюють обстановку, яка склалася.

На фонограмах №№ 29-31 абоненти "Невід. 1" та "Невід. 5", які звертаються один до одного "Слав" та "Сань", обговорюють проблемну ситуацію, а саме те, що "Невід. 5" тричі довелось відкопувати машину, яка декілька разів застрягала, підозрілого нічого не було, лише двоє стояло з собаками на старому промислі; згодом повідомляє, що ніхто не виходить на зв'язок, ні водій, ні "Олег", "Муфлон", йому зателефонував "Пилип" та повідомив про дзвінок водія, який сказав одне слово "засада" і все. "Невід 5" вказує, що там дуже багато снігу, аж ОСОБА_1 не йде, навряд би хтось в цьому місці міг засади влаштовувати, а також "Пилип" йому порадив відійти від двору, ймовірно на зв'язок ніхто не виходить, бо телефони відключені.

Аналіз вищенаведених телефонних розмов дає підстави стверджувати про те, що кількість та імена співрозмовників повністю співпадають з кількістю обвинувачених та їх спільників та з номерами їх телефонів, а форма звернення один до одного свідчать про тісні зв'язки між ними, а час цих розмов співпадає із часом скоєння злочину.

Зміст вище приведених фонограм телефонних перемов у сукупності з іншими доказами, зібраними по справі, переконливо свідчить про те, що усі обвинувачені по даній справі мали зв'язок один з одним, були достовірно обізнані про факт вчинення злочину, обставини та час викрадення нафтосировини, орієнтовний обсяг викраденого, його реалізацію й мали намір розподілити кошти між собою.

При цьому, незважаючи на те, що на аудіо записах телефонних розмов не названо конкретні прізвища осіб та конкретні узгоджені дії, конкретне місце скоєння злочину та предмет незаконного заволодіння, однак дані, які вказують на існування між ними зв'язків, переконливо доводить наявність спільного умислу на вчинення злочину та досягнення спільного злочинного результату.

Доводи захисників про те, що телефонні розмови не є допустимим доказом по справі, оскільки здобуті з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, на переконання суду, є неспроможними.

Так, не викликає сумніву той факт, що зняття інформації з каналів зв'язку проводилось на підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області в порядку, встановленому чинним законодавством. Те, що огляд компакт-дисків зі змістом телефонних розмов проведений за участю понятих, які перебувають в трудових відносинах з УСБУ в Полтавській області (прибиральниці установи), як і допущення описок у тексті вказаних протоколів при зазначенні часу проведення огляду, на переконання суду, не може бути підставою для визнання відповідних доказів недопустимими, оскільки ця слідча дія (огляд компакт-дисків) жодним чином не впливала на зміст та достовірність інформації, відображеної на цих дисках та не спростовує законність отримання результатів телефонних розмов.

При цьому, судом не здобуто жодних даних, які дають підстави стверджувати про те, що досліджені компакт-диски мають будь-які пошкодження, а зміст зафіксованих на них розмов піддавався будь-якій зміні чи редагуванню. За таких обставин, доводи захисників обвинувачених в цій частині суд вважає необґрунтованими, оскільки сумнівів в належності та допустимості зазначених доказів не встановлено.

Безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу, суд визнає також твердження захисників про недопустимість висновку судової криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису № 5041 від 21.06.2010 року, з огляду на те, що дослідження експертом проводилось на підставі записів телефонних розмов, відеозапису затримання та допиту обвинуваченого ОСОБА_3, які отримані у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, при цьому, надання дозволу обвинуваченим на здійснення фіксації процесуальних дій чинним законодавством не передбачене, а даних про те, що експертом досліджувались інші обєкти, в тому числі зразки голосу ОСОБА_3, отримані без законних на те підстав, у висновку експерта відсутні і стороною захисту суду не надані.

Крім того, причетність обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 до вчинення викрадення вуглеводневої суміші з ГПУ "Полтавагазвидобування", обізнаність про спільність їх дій, усвідомлення кожним з них протиправності своїх дій та намір отримати грошову вигоду від реалізації викраденого, підтверджується змістом Протоколу відтворення обстановки і обставин події від 20.04.2010 року з фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_5 пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення, зміст домовленостей з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про перекачування нафтосировини, з ОСОБА_6, ОСОБА_4 про її придбання та вивезення з подвір'я і свердловини, а також про обставини затримання, та вказав на місце вчинення окремих дій, повязаних з вчиненням злочину (т. 4 а.с. 1-7); змістом Протоколу відтворення обстановки і обставин події від 28.04.2010 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_4 надав пояснення про обставини здійснення злочину та затримання 11.02.2010 року на території свердловини №162 співробітниками УСБУ в Полтавській області, та вказав на місце цих подій (т. 4 а.с. 8-12); даними, що містяться у Протоколі відтворення обстановки і обставин події від 28.04.2010 року з фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_7 (т. 4 а.с. 13-16), а також змістом протоколів відтворення обстановки і обставин події від 26.04.2010 року за участю ОСОБА_17, і від 20.05.2010 року за участю ОСОБА_16 (т. 4 а.с. 17-19, 20-42).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що домовлявся з ОСОБА_21 про придбання у нього "нафтової шапки", яка утворюється у верхньому шарі пластової води, що використовується під час ремонту свердловин та яка регулярно у необхідних обсягах завозилась на територію капремонту свердловини № 162, для обігріву свинарників та для інших господарських потреб, на переконання суду, є надуманими, як власне і твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що про викрадення нафтосировини з ГПУ "Полтавагазвидобування" не знав, з ОСОБА_5 домовлявся виключно про купівлю нафтосировини, яка у нього була наявна на подвір'ї, й був упевнений в тому, що вона є законно придбаною. Вказані твердження обвинувачених обєктивно спростовуються змістом телефонних переговорів ОСОБА_5 з ОСОБА_16, який мав намір від продажу перекачаної ним сировини заробити гроші, висловлював відповідні сподівання у телефонній розмові, підтвердив це в показаннях в судовому засіданні, змістом переговорів ОСОБА_5 з ОСОБА_17, які дають підстави стверджувати про те, що він був обізнаний про необхідність продажу перекачаної через дегапровід на свердловину № 162 речовини, як власне і його розмови з ОСОБА_4 та ОСОБА_7, з ОСОБА_6 та з ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 7-35, 36-47).

Після перекачування нафтосировини 17.01.2010 року зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" у газопроводі через інгібіторопровід (дегапровід) на територію закритої на ремонт свердловини № 162 УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" та досягнення остаточної домовленості про здійснення перекачування нафтосировини в ніч з 09.02.2010 року по 10.02.2010 року ОСОБА_6 домовився з приватним підприємцем ОСОБА_18 про її придбання, узгоджував з ним умови та обставини придбання, спосіб та дату її вивезення.

Так, ФОП ОСОБА_18 на підставі Договору оренди автомобіля № 02-01-10 від 02.01.2010 року, укладеного з ТОВ "АВТОТРАНС-2005", володів автомобілем-паливозаправником "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_24 вказаний автомобіль за вказівкою ОСОБА_18 під керуванням водія ОСОБА_19 на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_6 прибув до вказаного останнім місця до місця проживання обвинуваченого ОСОБА_5 у визначений час.

ОСОБА_6, отримавши від ОСОБА_5 інформацію про успішне повторне перекачування нафтосировини, остаточно узгоджував з ОСОБА_18 обставини здійснення купівлі-продажу. При цьому, ОСОБА_6 та, за його вказівкою, ОСОБА_7, діючи узгоджено з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, скеровував водія на шляху до домоволодіння ОСОБА_5

Вищевказане обєктивно та достовірно підтверджується змістом телефонних розмов, що відбувались між ОСОБА_5 та ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 10.02.2010 року та 11.02.2010 року, які свідчать про те, що усі обвинувачені по даній справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - були достовірно обізнані про здійснення перекачування нафтосировини з УКПНГ "Більськ" на свердловину № 162 в ніч з 09.02.2010 року на 10.02.2010 року, про обставини і спосіб запланованої її реалізації, про загальний обсяг речовини, яка була викрадена у вищезазначену ніч та 17.01.2010 року, про вартість продажу, а відповідно, з урахуванням раніше досягнутих домовленостей, кожен з обвинувачених усвідомлював, яку саме суму коштів він має отримати від продажу нафто сировини, при цьому ОСОБА_3 в своїй розмові зі ОСОБА_7 наголошував на тому, щоб останній уважно перевірив обсяг речовини з метою запобігти тому, щоб ОСОБА_6 не обдурив їх при розрахунках за неї (т. 2 а.с. 7-35, 36-47, т. 2 а.с. 178-199).

11.02.2010 року на території свердловини № 162 був затриманий автомобіль "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_19, який після затримання видав працівникам УСБУ в Полтавській області кошти в загальній сумі 43560,00 грн. (т. 1 а.с. 172-177).

Свідок ОСОБА_18 підтвердив той факт, що домовлявся з ОСОБА_6 про придбання газового конденсату, останній надав йому зразки речовини, яку продає його знайомий ОСОБА_5, оскільки якість її за наслідками проведеного аналізу його влаштувала, вони домовились про купівлю-продаж, з цією метою він направив до с. Більськ Котелевського району Полтавської області автомобіль "КАМАЗ" з причепом. Свідок підтвердив, що передав водію ОСОБА_19 кошти для розрахунку за придбаний газовий конденсат.

ОСОБА_19, допитаний судом в якості свідка, підтвердив той факт, що вилучені у нього гроші отримав від ОСОБА_18, мав передати особі в с. Більськ Котелевського району Полтавської області в оплату за придбання нафтосировини. ОСОБА_24 з цією метою він їхав до вказаного населеного пункту і до конкретного домоволодіння, де мав завантажитись нафтосировиною, за яку передати кошти, отримані від ОСОБА_18

Вказані обставини підтвердив також в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 та не заперечував ОСОБА_6, пояснивши, що дійсно мав домовленість з останнім на придбання за посередництвом ОСОБА_5 нафтосировини.

Крім того, ці факти підтверджували під час очних ставок 30.04.2010 року свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (т. 5 а.с. 93-95), а також ОСОБА_18 та ОСОБА_6 (т. 5 а.с. 96-98).

Разом з тим, під час судового розгляду справи не здобуто жодних обєктивних доказів на підтвердження того, що у власності ОСОБА_5 станом на лютий 2010 року перебувала нафтосировина, придбана в законний спосіб, яку нібито мав придбати ОСОБА_18

Ані ОСОБА_5, ані ОСОБА_18, як власне і водій автомобіля ОСОБА_19 не змогли в судовому засіданні назвати точний обсяг речовини, яка була предметом купівлі-продажу. Разом з тим, обєктивно не викликає сумніву той факт, що на території домоволодіння ОСОБА_5 не зберігалось та не могла зберігатись нафтосировина у такому обсязі, який би вартував 43560,00 грн., які ОСОБА_18 вручив водію для проведення розрахунку, з урахуванням тобто, що вартість 1 куб.м нафтосировини відповідно до даних висновку товарознавчої експертизи станом на 11.02.2010 року складала 2220 грн. (т.7 а.с.10-13).

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які згідно висунутої ними в судовому засіданні версії подій були, відповідно, продавцем та посередником при реалізації нафто сировини, також не змогли конкретизувати обсяг та предмет угоди.

Вказане, на переконання суду, безперечно доводить лише той факт, що предметом угоди з ОСОБА_18 була саме нафтосировина, викрадена з УКПНГ "Більськ", яка зберігалась в ємності на території свердловини № 162 і обєм якої достовірно обвинуваченим, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не був відомий, а лише орієнтовна її кількість. Відповідно, не викликає сумніву той факт, що показання обвинувачених про непричетність до вчинення злочину є неправдивими, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочину.

Крім того, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_19 залишив причіп-цистерну на території домоволодіння ОСОБА_5 для завантаження нафтосировиною, після чого разом з господарем та ОСОБА_4 на автомобілі "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, вони поїхали до свердловини № 162, де і були затримані працівниками правоохоронних органів. На шляху автомобіль застряг у заметі, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_7, який підвіз лопати, за допомогою яких транспортний засіб був визволений з замету та продовжив рух в напрямку свердловини № 162.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підтвердили вказані обставини, які обєктивно доводяться змістом телефонних розмов за 11.02.2010 року, зафіксованих на СД-диску та відображених у протоколах проведення оперативно-технічного заходу від 30.03.2010 року, складеного в рамках ОРС № 1278 по результатам проведення негласних слідчих дій на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області № 20цт від 12.01.2010 року та № 202цт від 04.02.2010 року про надання дозволу на зняття інформації з каналів зв'язку відносно ОСОБА_5, який користувався мобільними телефонами з номерами - № (050)2803829, № (097)8781202 в період до 12.03.2010 року та № (096)6004030 (ІМЕІ: 35797903779514), в період до 05.03.2010 року (т. 2 а.с. 32-35).

Твердження обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що метою поїздки у вечірній час 11.02.2010 року на свердловину № 162 був день народження одного з робітників ремонтної бригади, жодними обєктивними доказами не підтверджуються.

Разом з тим, встановлені судом обставини та досліджені докази дають підстави безперечно стверджувати про те, що вони направлялись на територію цієї свердловини, закритої на капітальний ремонт, на автомобілі "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, який вляється паливоналивником, саме з метою завантаження до нього нафтосировини, яка попередньо за допомогою ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в порушення технологічного процесу була перекачана зі спеціальних газоконденсатних відстійників під назвою "дріп" у газопроводі через інгібіторопровід (дегапровід) на територію закритої на ремонт свердловини № 162 УКПНГ"Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", з метою подальшого вивезення та реалізації викраденого майна ГПУ "Полтавагазвидобування".

Вказане об'єктивно підтверджується показаннями в судовому засіданні обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18 в їх сукупності та змістом телефонних переговорів вказаних осіб, відображених у протоколах проведення оперативно-технічного заходу від 30.03.2010 року, від 12.03.2010 року щодо зняття інформації з каналів зв'язку відносно ОСОБА_5 та у протоколах проведення оперативно-технічного заходу від 02.04.2010 року щодо зняття інформації з каналів зв'язку відносно ОСОБА_3 на підставі постанов Апеляційного суду Полтавської області (т. 2 а.с. 7-35, 36-47, т. 2 а.с. 178-199).

Враховуючи те, що відповідно до норми ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, суд приходить до висновку про неможливість визнати допустимими доказами пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_21, які вони давали під час досудового розслідування даної справи, зафіксовані у протоколах допиту цих осіб як обвинуваених, а відповідні твердження захисту та обвинувачених вважає обгрунтованими і такими, що заслуговують на увагу. Крім того, самі обвинувачені неодноразово повідомляли про те, що вказані показання давали під тиском з боку працівників органу досудового розслідування, дії яких вони оскаржували, що підтверджується наявними в матеріалах справи скаргами, матеріалами їх перевірки.

Відповідно до протоколу огляду від 11.02.2010 року, складеного оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_36 в присутності понятих, 11-12.02.2010 року проведено огляд території капітального ремонту свердловини № 162 Більського родовища, розташованої поряд з с. Більськ Котелевського району Полтавської області, під час якого на території свердловини виявлений автомобіль "КРАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_7, автомобіль "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, з металевою ємністю обємом 7,020 куб. м, а також автомобіль "КРАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_8, 2 металеві ємності по 25 куб.м кожна, 1 ємність обємом 75 куб.м, що використовуються для технологічного процесу ремонту свердловини для наливу бурового розчину; у приміщенні для виробництва виявлено насос для перекачування рідини червоного кольору, до якого приєднано гумові шланги. Під час огляду встановлено, що шлейф свердловини № 162 не має заглушки, в ємності об'ємом 25 куб. згідно технологічного ремонту свердловини має знаходитись пластова вода та сольовий розчин.

Під час вказаної процесуальної дії проведено відбір проб рідини за участю спеціаліста за допомогою приладу для відбору проб, які поміщено до пластикових ємностей та опечатано, в тому числі, з ємностей, що знаходяться біля автомобілів "КРАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_7, автомобіль "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, - на 3 рівнях з ємності № 1 об'ємом 25 куб.м, заповненої рідиною до позначки 12 куб.м, з ємності № 3 об'ємом 75 куб.м, заповненої рідиною до позначки 48 куб.м, а також 2 зразка з агрегату для перекачування рідини автомобіля "КРАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_9, 1 зразок - з гумового шлангу насоса, виявленого у виробничому приміщенні (т. 1 а.с. 26-55).

Під час проведення огляду подвір'я та прилеглих нежитлових приміщень, розташований на території домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: вул. Леніна, 62, с. Більськ,Котелевський р-н, Полтавська обл., 12.02.2010 року відповідно до протоколу огляду виявлено причеп-цистерну зеленого кольору, державний номер НОМЕР_10, обємом 6700 куб.м, заповнену рідиною з характерним запахом вуглеводневої сировини обємом 6700 куб.м. З вказаної цистерни відібрані зразки рідини з трьох рівнів, які поміщено до пластикових ємностей та опечатано в присутності понятих. На території подвір'я виявлено чотири ємності, вкопані в землю, в яких міститься рідина з характерним запахом вуглеводневої сировини, з яких відібрані по 3 зразка рідини з трьох рівнів (т. 1 а.с. 93-111).

16.02.2010 року працівниками УСБУ в Полтавській області проведено огляд території УКПНГ "Більськ", під час якого оглянуто вузол вхідних ниток газових свердловин, який представляє собою комплекс шлейфів з дегапроводами з засувками; при роз'єднанні фланцевого з'єднання на вхідній засувці шлейфу свердловини № 162 зі сторони УКПНГ виявлено вмонтовану інвентарну заглушку. При роз'єднанні фланцевого з'єднання зі сторони УКПНГ "Більськ" із трубопроводу був незначний витік вуглеводневої рідини темно бурого кольору та залишкового газу, відібрано зразок вказаної рідини у пластикову ємність. При роз'єднанні фланцевого з'єднання на вхідній засувці свердловини № 162 зі сторони шлейфу отримано незначне стравлення газової шапки, через невеликий проміжок часу з газом почала виноситись рідина з характерним запахом вуглеводнів, відібрано 2 зразки цієї рідини. З ємностей Ен-1, Ен-2, Ен-3, Ен-4, які використовуються для накопичення нафти, відібрано по1 зразку рідини до пластикових ємностей.

В подальшому огляд продовжено на території свердловини № 162 Більського НГКР, яка не працює, оскільки перебуває на капітальному ремонті. Встановлено змонтовану шлейфову засувку на шлейфі свердловини № 162, після вказаної засувки знаходиться інгібіторопровід з вентилями. Шлейф та інгібіторопровід не сполучені між собою та свердловиною № 162. Під час відкриття вентиля на інгібіторопроводі встановлено незначний витік вуглеводневої рідина з характерним запахом нафтопродуктів, через незначний проміжок часу колір рідини змінився з темного на світлий, відібрано зразок цієї рідини. При відкритті шлейфової засувки відбувся витік газу, який в подальшому супроводжувався виносом рідини темно-бурого кольору з характерним запахом нафтопродуктів, її зразки відібрано у 2 пластикові пляшки. Під час огляду виявлено також гумовий шланг чорного кольору, на одному кінці якого наявна муфта з внутрішньою різьбою, а на іншому металева трубка із зовнішньою різьбою, в шлангу виявлено рідину, зразок якої відібрано до пластикової ємності (т. 1 а.с. 12-136).

При проведенні огляду на території УКПНГ "Більськ" 02.03.2010 року відповідно до протоколу огляду відібрано 12 зразків рідини, в тому числі: зі шлейфу свердловин № № 401, 208, 213, 164, 201, 211, 209, 403, 402, а також з нижнього рівня ємності Еп-2, Ен-2, з нижнього та верхнього рівнів ємності Ен-3, а також з ємності Еі-2 (т. 1 а.с. 98-162).

Доводи захисників про недопустимість вищезазначених доказів - протоколів огляду від 11.02.2010 року та від 16.02.2010 року суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Не викликає сумніву той факт, що огляд місця події проведено до порушення кримінальної справи, що абсолютно узгоджується з нормою ч.2 ст. 190 КПК України (1960 року), оскільки встановлені під час судового розгляду обставини достовірно свідчать про невідкладність вказаних слідчих дій. При цьому, при проведенні огляду дотримано вимоги кримінального процесуального законодавства, працівники УСБУ діяли в межах наданих їм чинним законодавством повноважень, з залученням понятих. Той факт, що при проведенні огляду 11.02.2010 року оголошено перерву у звязку з темною порою доби, продовжено виконання вказаної слідчої дії зранку на наступний день 12.02.2010 року, не є порушенням чинного законодавства та не призвело до порушення чи то обмеження прав будь-якого з учасників процесу, в тому числі осіб, затриманих на місці події.

Твердження ж захисту про те, що під час цієї перерви працівниками правоохоронних органів не було забезпечено охорону території, що давало можливість потрапити до неї стороннім особам та, відповідно, вплинути на схоронність та достовірність речових доказів, вилучення яких здійснювалось на наступний день, є надуманими та безпідставними, особливо з урахуванням розташування місця огляду в місцевості, відділеній від населених пунктів та доріг, погодних умов, які унеможливлювали вільний доступ до території свердловини № 162 навіть на автомобілі"КАМАЗ", про що вказували самі обвинувачені. Крім того, вказані доводи спростовуються показаннями допитаних під час судового розгляду справи працівників УСБУ ОСОБА_37, ОСОБА_38, та не підтверджуються жодними обєктивними даними, отже за своєю суттю являються припущеннями, у звязку з чим не можуть бути взяті до уваги судом.

Під час проведення оглядів в присутності понятих та працівників ГПУ "Полтавагазвидобування" були відібрані зразки речовини з ємностей, шлейфу та дегапроводу свердловини № 162. Виконання таких дій узгоджується з нормами кримінального процесуального законодавства та є правом слідчого, який як самостійна процесуальна особа на власний розсуд визначає, які саме дії необхідно вчинити під час проведення слідчої дії з метою повного, обєктивного та всебічного розслідування кримінальної справи.

А тому суд приходить до висновку про безпідставність тверджень сторони захисту про недопустимість протоколів огляду місця події та, відповідно, вилучених під час їх проведення обєктів.

Вилучені під час проведення огляду 11-12.02.2010 року та 16.02.2010 року зразки рідини були передані до лабораторії ГПУ "Полтавагазвидобування" та відповідно до Висновку спеціаліста Центральної хіміко-аналітичної лабораторії б/н проведені їхні хімічні аналізи, дослідження та отримані результати, згідно з якими зразки № 1 та № 6 (аналізи № 39 та № 28) не ідентичні за густиною, зразки №№ 1, 8, 9, 10, 11 (аналізи №№ 39, 46, 47, 48, 49) за динамікою розгонки фракційного складу мають спільні родові ознаки, тобто спільну родову приналежність, зразок № 4 (аналіз № 42) за густиною та фракційним складом суттєво відрізняється від результатів аналізу зразків №№ 3, 5, 6 (аналізи №№ 41, 43, 44) та різняться з тими самими показниками і з зразком № 12 (аналіз № 50), так як дані зразки являються сумішшю легких та тяжких вуглеводнів. Зразки рідин №№ 3, 4, 5, 6, 12 (аналізи №№ 41, 42, 43, 44, 50) за хімічним складом складають собою суміш легких і тяжких вуглеводнів і мають родову приналежність до нафтопродуктів "Більського" родовища. Фракційний аналіз зразків №№ 4, 7, 9 (аналізи №№ 42, 45, 47) - подібні за фракційним складом, хоч декілька різняться в початках кипіння та за густиною і являються нафтопродуктами "Більського" родовища (т. 1 а.с. 205, 209).

Як вбачається з висновку хімічного дослідження № 1 від 07.03.2010 року, виконаного спеціалістом ОСОБА_26, який має стаж роботи в нафтопереробній галузі більше 18 років та працює у випробувальному центрі ПАТ "Укртатнафта", в результаті хімічного дослідження зразків рідин, наданих на дослідження, які були вилучені 11.02.2010 року під час огляду території свердловини № 162 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" (№№ 1-9), 12.02.2010 року під час огляду приватного подвір'я ОСОБА_5 (№№ 10-16), 16.02.2010 року та 02.03.2010 року під час огляду УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" (№№ 17-39), встановлено, що вони являються нафтою, зразки №№ 1-9, 17-27, 30, 31, 34-39 не відповідають вимогам ДСТУ 9965 "Нафта. Ступінь підготовки для нафтопереробних підприємств. Технічні умови" за показниками вмісту води, хлористих солей та механічних домішок, зразки №№ 12, 13, 15 за показниками вмісту води, відповідають вимогам ДСТУ лише зразки №№ 10, 11, 14, 16, 28, 29, 32, 33.

Усі досліджені зразки рідини спеціаліст ОСОБА_26 об'єднав в загальні групи та зазначив, що: до першої групи можливо віднести зразок № 13, вилучений з підземної ємності № 1, яка знаходиться на ділянці ОСОБА_5, зразок № 15, вилучений з підземної ємності № 3, яка знаходиться на подвірї ОСОБА_5, а також зразок № 33, відібраний зі шлейфа свердловини № 402 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування"; до другої групи - зразки №№ 10-12, вилучені з автомобільного причіп-цистерни, реєстраційний номер НОМЕР_10, який знаходився на подвірї ОСОБА_5; до третьої групи зразок № 19, відібраний з трубопроводу шлейфа свердловини № 162 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" і зразок № 21, відібраний з шлейфа свердловини № 162 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування"; до четвертої групи зразок № 20, відібраний з дегапровода на території свердловини № 162 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" і зразок № 22, відібраний зі шлейфа свердловини №162 УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування" (т. 7 а.с. 113-132).

Суд приходить до висновку про безпідставність тверджень сторони захисту про те, що зазначеним в обвинуваченні способом неможлива подача з УКПНГ "Більськ" на свердловину № 162 будь-якої речовини, в тому числі нафтосировини.

Спеціаліст ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що усі досліджувані ним зразки являються нафтосировиною, тобто сумішшю нафти чи сумішшю нафти та конденсату, сумішшю газового конденсату і якогось іншого нафтопродукту. Досліджувані ним зразки не відповідають вимогам ДСТУ 9965 "Нафта. Ступінь підготовки для нафтопереробних підприємств. Технічні умови", в більшості з них підвищений вміст води, хлористих солей та інших домішок, що означає, що вони за своїми характеристикам не являються нафтою як товарною продукцією.

З пояснень спеціаліста вбачається, що газоконденсат являється проміжною речовиною між нафтою і газом, отримується при видобутку газу, при видобутку нафти він відсутній. Нафта від газоконденсату відрізняється важкими залишками, вони схожі за кольором та запахом, проте відрізняються за густиною.

Відповідно до ДСТУ 9965-76* "Нафта. Ступінь підготовки для нафтопереробних підприємств. Технічні умови" в залежності від густини при 20 °Споділяється на 3 типа: легка (до 850 кг/м3), середня (от851до885кг/м3), важка (більше885кг/м3).

Досліджувані спеціалістом зразки являють собою легку нафту, тобто нафту з відносно низькою густиною, що зумовлено як її хімічним характером - переважним вмістом метанових вуглеводнів, так і фракційним складом - високим вмістом бензину. Газові конденсати - це рідкі суміші вуглеводнів різної будови, які виділяються з природних газів при їх добичі на газоконденсатних родовищах. Газолін - це суміш легких рідких вуглеводнів, яку отримують при перегонці нафти або при розділі промислових газів.

Всі вище перераховані речовини є побічним продуктом видобутку газу, відносяться до вуглеводнів та видобуваються, зокрема, і на Більській УКПНГ Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування".

Висновки ОСОБА_26 узгоджуються з даними, встановленими спеціалістами Центральної хіміко-аналітичної лабораторії ГПУ "Полтавагазвидобування", що викладені у Висновках спеціаліста б/н (т. 7 а.с. 62-75, т. 2 а.с. 82-99), відповідно до яких з 12 зразків рідини, вилучених під час проведення огляду 16.02.2010 року, зразки №№ 1, 3-12 (аналізи №№ 39, 41-50) належать до нафтопродуктів та є сумішшю нафти і газового конденсату та пластової води, зразок № 2 є метанольною водою; з 16 зразків рідини, вилучених 11 та 12 лютого 2010 року, зразки №№ 1-2, 4-16 (аналізи №№ 23-24, 26-38) належать до нафтопродуктів, з них зразки №№ 23, 24, 26-35, 37 є нафтою або складають суміш нафти чи суміш нафти та конденсату, зразки №№ 14, 16 (аналізи №№ 36, 38) складають собою суміш газового конденсату і якогось іншого нафтопродукту. Зразок № 3 є пластовою водою.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, суд вважає доведеною причетність обвинувачених до вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), того факту, що злочинний умисел обвинувачених був направлений на заволодіння майном ГПУ "Полтавагазвидобування", а саме: нафтосировиною різної якості, що підтверджують їхні узгоджені дії по підшуканню нових членів групи та способу вчинення злочину, залученню до його вчинення осіб, які у зв'язку зі своїми службовими обов'язками мають доступ до цього майна та з підшукання осіб, яким можна реалізувати викрадене.

Відповідно до розяснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" № 10 від 06.11.2009 року неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається із тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном, слід розглядати як один продовжуваний злочин.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що незаконне заволодіння нафтовою сировиною ГПУ "Полтавагазвидобування" 17.01.2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року складається із тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплювались єдиним злочинним наміром, суд приходить до висновку, що мав місце один продовжуваний злочин.

Досліджені в судовому засіданні докази об'єктивно свідчать про те, що обвинувачені 17.01.2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом з ОСОБА_17 були затримані 11.02.2010 року співробітниками СБУ в Полтавській області на території свердловини № 162, куди прибули з метою завантаження нафтовою сировиною ємності автомобіля марки "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, яка була перекачана з "дріпу", встановленого на газопроводі, до ємностей, розташованих на території свердловини №162, з порушенням технологічного процесу задля подальшого її викрадення, тобто не змогли в подальшому розпорядитися нафтовою сировиною, яку мали намір завантажити до ємності даного автомобіля, та завантажили до причепу-цистерни, реєстраційний номер НОМЕР_11, що знаходився на подвірї ОСОБА_5

Вирішуючи питання про розмір шкоди, яку могли заподіяти обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, суд виходить з доведеності того факту, що викрадення вони мали намір здійснити за допомогою автомобіля марки "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, який є паливоналивником, шляхом завантаження нафто сировини до його ємності об'ємом 7,010 м?, а також за допомогою причепу-цистерни об'ємом 6,147 м?, разом з якою вказаний автомобіль прибув до домоволодіння ОСОБА_5 в с. Більськ Котелевського району Полтавської області.

Виходячи з об'єму зазначених вище ємностей, підтвердженого листом ДП "Полтавастандартметрологія"№ 12-15/2484 від 10.06.2010 року (т. 7 а.с. 58), та відсутності доказів того, що обвинувачені мали намір та розпочали дії з заволодіння майном ГПУ "Полтавагазвидобування" в інший спосіб, суд приходить до висновку про доведеність причетності обвинувачених до замаху на викрадення нафтосировини у обсязі 13,184 м? (об'єм цистерни автомобіля 7,010 м? + об'єм причепу-цистерни 6,147 м?).

Враховуючи те, що відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 4/4 від 17.04.2010 року середня вартість одного кубічного метру нафтової сировини станом на 11.02.2010 р. складала 2220 грн. (т. 7 а.с. 10-13), суд вважає доведеним, що загальний розмір матеріальної шкоди, яку обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 своїми спільними діями мали намір завдати ГПУ "Полтавагазвидобування", становить 29268,48грн.

Таким чином, під час судового розгляду справи достовірно встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 причетні до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, діючи за попередньою змовою групою осіб вчинили закінчений замах на таємне викрадення нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування" у загальній кількості 13,184 м? на суму 29268,48грн., що складає 67 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на час вчинення злочину.

Разом з тим, органами досудового слідства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) організованою групою, яка була створена ОСОБА_3, за наступних обставин.

Так, згідно обвинувального акту наприкінці 2009 року ОСОБА_3, будучи керівником Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області, з метою вчинення протиправного систематичного заволодіння майном ГПУ "Полтавагазвидобування", а саме: нафтовою сировиною з Більської УКПНГ Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", розташованої на території Котелевського району Полтавської області, зловживаючи владою та службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, підриваючи та дискредитуючи авторитет правоохоронного органу (міліції), створив організовану злочинну групу, тобто стійке обєднання групи осіб, згуртованих єдиним планом для спільного заняття злочинною діяльністю на тривалий період, а саме вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів корисливого спрямування.

Тобто ОСОБА_3 у відповідності до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про міліцію" як працівник міліції, тобто представник державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, на якого покладено основні завдання із забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, при виконанні, та на якого згідно ст. 10 Закону України "Про міліцію" зобовязаний виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством та наділений правом при виконанні покладених на нього обовязків застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у визначених Законом випадках, тобто будучи особою, яка наділена правом предявляти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи, обовязкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, використовуючи свій авторитет керівника відділу ГУМВС України в Полтавській області, який має достатні повноваження для впливу на раніше судимих осіб та осіб, що схильні до вчинення правопорушень, залучив тимчасово непрацюючих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також приватних підприємців: ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до складу організованої злочинної групи.

При цьому, ОСОБА_3 як керівнику відділу ГУМВС України в Полтавській області, було відомо, що ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 раніше засуджувались за вчинення корисливих злочинів, зокрема за викрадення вуглеводневої сировини на території Полтавської області, та мають досвід у здійсненні даних злочинів, а ОСОБА_5 мав необхідні засоби для вивезення викраденої нафтової сировини та її зберігання (шланг, насос, причіп, в якому малась ємність місткістю 1 куб.м, вкопані в землю ємності на власному подвірї).

ОСОБА_3, усвідомлюючи небезпеку здійснення прямого втручання в систему нафтогазопроводів ГПУ"Полтавагазвидобування", спільно з учасниками створеної ним організованої злочинної групи активно підбирав та втягував до злочинної діяльності інших осіб, за допомогою яких можливо було забезпечити систематичне розкрадання майна вказаного підприємства.

Так, у січні 2010 року ОСОБА_5, діючи за вказівкою ОСОБА_3 та погодженням з іншими членами організованої злочинної групи, залучив до злочинної діяльності з систематичного викрадення нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування" оператора з добування нафти і газу комплексної бригади УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_16, який в силу займаної посади мав безпосередній доступ до нафтосировини ГПУ"Полтавагазвидобування", а також до обладнання, за допомогою якого можна перекачувати нафтосировину на той чи інший підрозділ (обєкт) УКПНГ "Більськ" ГПУ "Полтавагазвидобування", а також майстра капітального ремонту свердловин ТОВ "Укрнафтагазресурс" ОСОБА_17, який в силу займаної посади та покладених на нього обовязків, здійснюючи ремонті роботи на свердловині № 162, знав порядок та умови роботи технологічного обладнання, мав безперешкодний доступ до обладнання свердловини № 162 та інгігібітопроводу (дегапроводу) УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування", вступивши з ними у злочинну змову.

ОСОБА_3 та іншим учасникам створеної ним організованої злочинної групи було відомо, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у ході виконання своєї виробничої діяльності мали можливість здійснити заволодіння нафтосировиною, яка знаходилась у спеціальних газоконденсатних відстійниках під назвою "дріп" у прокладеному газопроводі від території УКПНГ Більськ ГПУ "Полтавагазвидобування" до Солохівського цеху ГПУ "Полтавагазвидобування" та формувалася внаслідок осідання газоконденсату у зазначених відстійниках.

З метою конспірування і маскування протиправної діяльності злочинного угрупування ОСОБА_5, навмисно вводячи в оману, не повідомляв ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про те, що він діє у складі організованої злочинної групи. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_5, погоджених з іншими членами організованої групи, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 не було відомо про існування та склад організованої злочинної групи, ієрархічну побудову, розподіл ролей між її учасниками, умови єдиного кінцевого плану діяльності групи, відомого лише членам злочинного угрупування.

Крім того, за вказівкою ОСОБА_3 та за допомогою ОСОБА_4, ОСОБА_6 з метою збуту викраденої у ГПУ "Полтавагазвидобування" нафтосировини був підшуканий приватний підприємець з Харківської області ОСОБА_18

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 навмисно ввели в оману даного приватного підприємця, не повідомивши йому про свої злочинні наміри та про отримання запропонованої для придбання нафтової сировини злочинним шляхом.

Створена ОСОБА_3 організована злочинна група була сформована ним заздалегідь, ще восени 2009 року, з метою вчинення систематичного розкрадання нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування".

Кожному з учасників групи були відведені спеціальні функції, спрямовані на досягнення плану вчинення злочинів, які розподілялись наступним чином:

- ОСОБА_3 будучи організатором злочинної групи, розробив план вчинення злочину, підібрав учасників групи, розподілив між ними ролі, координував їх злочинні дії, надавав їм вказівки щодо часу, місця та способу вчинення злочину, здійснював загальне керівництво діями учасників злочину під час приготування до його вчинення, безпосередньо під час вчинення та після скоєння злочину, забезпечував дотримання загальних правил поведінки серед учасників організованої злочинної групи, підтримання дисципліни, конспірацію злочинної діяльності, за допомогою членів організованої групи підшукував покупців на здобуту злочинним шляхом нафто сировину, а отримані від реалізації викраденої нафтосировини грошові кошти планував розподіляти між учасниками групи та співучасниками в залежності від виконуваних ними функцій.

- ОСОБА_4, являючись активним членом злочинної групи, відповідно до відведеної йому функції, спрямованої на досягнення єдиного плану вчинення злочинів, за вказівкою ОСОБА_3 надавав йому допомогу у координації дій організованої злочинної групи при підготовці до вчинення злочину та при його вчиненні, контролював дії членів злочинного угрупування, сприяв у пошуку покупців на викрадене майно, спільно з ОСОБА_6 придбав засоби вчинення злочину - насос та гумовий шланг для можливості перекачування нафтосировини із інгібідопроводу (дегапроводу) УКПГ "Більск" ГПУ "Полтавагазвидобування"; зазначені засоби були надані ним ОСОБА_5 для використання їх у злочинній діяльності. Також ОСОБА_4 безпосередньо повинен був здійснювати увечері 11.02.2010 дії по завантаженню викраденої у ГПУ "Полтавагазвидобування" нафтосировини з ємностей свердловини № 162 до ємності вантажного автомобілю марки "КАМАЗ", д.р.н.АХ 8696 СА, який належав ОСОБА_18 Для можливості проїзду вантажного автомобілю "КАМАЗ", д.р.н. АХ 8696 СА, до території сверловини № 162 увечері 11.02.2010 ОСОБА_4 особисто розчищав від заметів даний автомобіль;

- ОСОБА_5, являючись членом злочинної групи, відповідно до відведеної йому функції, спрямованої на досягнення єдиного плану вчинення злочинів, за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_16 та ОСОБА_21 про здійснення ними вночі 17.01.2010 та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року несанкціонованого перекачування нафтосировини через інгібіторопровід (дегапровід) УКПНГ "Більськ" Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування" на територію закритої на ремонт свердловини № 162 даного підприємства; для можливості перекачування нафтосировини надав ОСОБА_17 насос та шланг, які отримав від ОСОБА_6 та ОСОБА_4, Зазначені засоби були надані ним ОСОБА_5 для використання їх у злочинній діяльності. Також ОСОБА_4 безпосередньо повинен був здійснювати увечері 11.02.2010 дії по завантаженню викраденої у ГПУ "Полтавагазвидобування" нафтосировини з ємностей свердловини № 162 до ємності вантажного автомобілю марки "КАМАЗ", д.р.н.АХ 8696 СА, який належав ОСОБА_18 Для можливості проїзду вантажного автомобілю "КАМАЗ", д.р.н. АХ 8696 СА, до території сверловини № 162 увечері 11.02.2010 ОСОБА_4 особисто розчищав від заметів даний автомобіль;

- ОСОБА_7, являючись членом організованої злочинної групи, відповідно до відведеної йому функції, спрямованої на досягнення єдиного плану вчинення злочинів, за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 увечері 11.02.2010 надавав допомогу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у здійсненні завантаження нафтосировини із ємностей на подвірї ОСОБА_5 до ємності причепу вантажного автомобіля "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, - за допомогою насосу та шлангу закачував нафтосировину до ємності даного причепу, крім того, ОСОБА_7 безпосередньо увечері 11.02.2010 здійснював розчищення від заметів вантажного автомобіля "КАМАЗ", д.р.н.АХ8696 СА, на шляху до території сверловини № 162, де ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_21 повинні були здійснити завантаження викраденою нафтосировиною ємності даного вантажного автомобілю;

- ОСОБА_6, являючись членом злочинної групи, відповідно до відведеної йому функції, спрямованої на досягнення єдиного плану вчинення злочинів, за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_18 про придбання ним нафтосировини, яка була викрадена вночі 17.01.2010 та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року, членами організованої ОСОБА_3 злочиної групи з УКПНГ «Більськ» Солохівського промислу ГПУ "Полтавагазвидобування"; крім того, ОСОБА_6 забезпечив прибуття увечері 11.02.2010 автомобіля "КАМАЗ", д.р.н. АХ 8696 СА, з причепом для вивезення нафтосировини з ємностей на подвірї ОСОБА_5 та викраденої нафтосировини з ємностей на території сверловини №162 та спільно з ОСОБА_4 придбав засоби вчинення злочину - насос та гумовий шланг для можливості перекачування нафтосировини із інгібідопроводу (дегапроводу) УКПГ "Більск" ГПУ"Полтавагазвидобування", зазначені засоби були надані ним ОСОБА_5 для використання їх у злочинній діяльності.

Механізм злочинної діяльності групи відбувався за наступною схемою.

Так, на підготовчому етапі готування до вчинення злочинів ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу, переслідуючи мету незаконного збагачення, розробив план злочинної діяльності, який полягав у систематичному викраденні нафтосировини ГПУ "Полтавагазвидобування" з подальшою її реалізацією.

З цією метою ОСОБА_3 восени 2009 року залучив до складу групи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Розроблений план ОСОБА_3 довів даним особам, між якими чітко розподілив ролі кожного з них.

Одночасно ОСОБА_5, діючи на виконання вказівки ОСОБА_3, в межах відомого усім членам злочинної групи плану, в січні 2010 року вступив з ОСОБА_16 та ОСОБА_21 у злочинну змову на викрадення нафтосировини ГПУ"Полтавагазвидобування". Завдяки діям ОСОБА_21 та ОСОБА_16 упродовж 17 січня 10 лютого 2010 року стійким злочинним обєднанням за попередньою змовою із ОСОБА_16 та ОСОБА_21 було викрадено нафтосировину ГПУ"Полтавагазвидобування" у загальній кількості 14,449 м? на суму 32076,78 грн.

Побудова злочинної групи базувалась на беззаперечному авторитеті ОСОБА_3 як особи, що наділена природними рисами лідера, комунікабельністю, фізичною силою, вищим рівнем освіти, владними повноваженнями керівника відділу ГУМВС України в Полтавській області, його доступу до службової інформації про оперативну обстановку в Котелевському районі та потрібними зв'язками у різних сферах суспільної діяльності, що являлося необхідним для підготовки та вчинення злочину.

Під час спілкування ОСОБА_3 з підшуканими учасниками злочинної групи, ним були налагоджені з даними особами тісні довірливі психологічні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та їх стійку злочинну діяльність, як учасників злочинної групи.

Організоване ОСОБА_3 стійке злочинне обєднання характеризувалось корисливою направленістю дій його учасників, єдністю їх намірів щодо отримання наживи шляхом систематичного вчинення заволодіння вуглеводневою сировиною, тотожністю способу вчинення злочинів, підшукування засобів та знарядь для вчинення злочинів, своєю стійкістю, розробкою планів вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, підшукуванням місць збуту викраденого, а в кінцевому результаті раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.

Крім того, всі члени організованої злочинної групи, незалежно від відведеної ролі, були обізнані щодо протиправних цілей угрупування корисливого спрямування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочинів в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі. Злочини вчинялись ними з прямим умислом, тобто учасники злочинної групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок чужого майна.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в судовому засідані категорично заперечували факт створення організованої злочинної групи та участі у ній, наявності злочиннго плану, спрямованого на систематичне незаконне заволодіння майном ГПУ "Полтавагазвидобування", існування стійких злочинних звязків з розподілом ролей.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що не давав ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 жодних вказівок вчиняти злочинні дії. Останні ж, в свою чергу, заперечили факт отримання від ОСОБА_3 будь-яких злочинних вказівок.

За змістом закону, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Організована група - це стійке об'єднання декількох осіб (трьох і більше суб'єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів. Ознаками організованої групи є: 1) наявність декількох осіб (трьох або більше); 2) попередня їх зорганізованість у спільне об'єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів; 3) стійкість такого об'єднання; 4) об'єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану; 5) обізнаність всіх учасників такої групи з цим планом.

Стійкість об'єднання осіб є визначальною рисою організованої групи. Групу слід вважати стійкою за умови, якщо вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів. Згуртованість групи виражається у її спаяності та одностайності. Стабільність групи виражається у її міцності та постійності.

Обґрунтовуючи обвинувачення, предявлене ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, прокурор послався на те, що вказані особи ще восени 2009 року з ініціативи ОСОБА_3 об'єднались в стійке злочинне угруповання для систематичного вчинення злочинів з викрадення майна ГПУ "Полтавагазвидобування".

Разом з тим, під час судового розгляду справи не встановлено жодних достовірних та переконливих доказів, які свідчать про обгрунтованість вищенаведених висновків.

Обвинувачення ОСОБА_3 в частині створення ним організованої злочинної групи та керівництво нею з осені 2009 року пред'явлене неконкретно, органами досудового розслідування не встановлено, в обвинувальному акті не зазначено та під час судового розгляду справи стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того коли саме, де, за якихобставин, які конкретні діївчинивобвинувачений ОСОБА_3 з цією метою відносно кожного з учасників злочинного угрупування, яким чином об'єднав їх зусилля,в чому полягало плануванняним злочинів 17.01.2010 року та9-11.02.2010 року, доведення до членів групи місця та способу вчинення злочинів, визначення ролі кожного співучасника і розподіл між ними в майбутньому добутих незаконно коштів.

Не встановлено судом також в який спосіб, де саме, коли та за яких обставин ОСОБА_3 давав 17.01.2010 року та 9.02.2010 року вказівки учасникам ОЗГздійснити несанкціоновану подачу нафтової сировини з Більського родовища до ємності, розташованої на території свердловини № 162, а також вказівку ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підшукати покупця нафти всічні 2010 року, вказівку про прибуття в домогосподарство ОСОБА_5 автомобіля "Камаз" для завантаження раніше викраденою нафтою, тобто здійснював безпосередньо, як це йому інкриміновано слідством,загальне керівництво діямиучасників злочину .

Обвинувачені вказані обставини категорично заперечили, і вказані їхні твердження стороною обвинувачення шляхом надання суду належних та допустимих доказів не спростовано.

В обґрунтування доведеності обвинувачення вцій частині прокурор послався на роздруківки телефонних розмов засуджених, отриманих під час досудового розслідування в ході проведення оперативних заходів. Разом з тим, в результаті дослідження змісту цих розмов під час судового розгляду справи, достовірно зясовано, що жодних об'єктивних даних, які свідчать про існування організованої злочинної групи між обвинуваченими, її створення та координацію діяльності ОСОБА_3, в записах телефонних розмов не зафіксовано.

Крім того, обсяг обвинувачення, предявленого ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 по даній справі, свідчить про те, що вони підозрюються у вчиненні одного продовжуваного злочину, який вчинявся в період з 17 січня по 10 лютого 2010 року шляхом несанкціонованого перекачування нафтосировини всупереч технологічному процесу двічі за весь це час близько місяця.

Достовірних даних на підтвердження того факту, що обвинувачені до вказаних подій спільно та узгоджено вчиняли аналогічні злочини та мали намір продовжити їх вчинення в подальшому за умови, якби не були викриті працівниками правоохоронних органів при спробі вивезення викраденої нафтосировини з території свержловини № 162, судом не встановлено.

Організована група відрізняється від групи з попередньою змовою: 1) стійкістю (для групи з попередньою змовою ця ознака не є обов'язковою); 2) спрямованістю на вчинення двох або більше злочинів (група з попередньою змовою може бути створена і для вчинення одного злочину); 3) кількістю учасників - організована група складається з трьох і більше учасників, тоді як група з попередньою змовою - з двох і більше.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення, тобто дійшли згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Як випливає з ч. 2 ст. 28, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль.

Як встановлено в ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом з тим, під час судового розгляду справи не доведено, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 обєднались для вчинення більше ніж одного злочину, що їхнє об'єднання характеризується стійкістю, між ними існують постійні міцні внутрішні зв'язки, загальні правила поведінки, є організатор (керівник), чітке визначення ролі кожного учасника, високий рівень узгодженості дій, єдиний план, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи, та який доведений до їх відома.

Суд приходить до висновку, що обвинувачення в цій частині ґрунтується лише на припущеннях, що суперечить Конституції України та чинному КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про те, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованого по даній справі кримінального правопорушення діяли у складі організованої злочинної групи.

Відповідно, вказана кваліфікуюча ознака дій підлягає виключенню з обсягу обвинувачення, предявленого кожному з обвинувачених, а їхні дії перекваліфікації з ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, - у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Обвинувачення ОСОБА_3 предявлене по факту вчинення зазначеного кримінального правопорушення за наступних обставин.

Для можливості вчинення спільного злочиного наміру на систематичне таємне викрадення майна ГПУ "Полтавагазвидобування" ОСОБА_3, працюючи начальником Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області, зловжив владою та службовим становищем, використавши їх всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органу державної влади, організував при цьому вчинення таємного викрадення чужого майна у складі організованої ним групи осіб.

Так, зокрема, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді начальника Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області, всупереч інтересам служби в порушення вимог ст. 2 Закону України "Про міліцію" щодо виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, та захисту власності від злочинних посягань, не виконуючи ст.10 Закону України "Про міліцію" по виявленню, запобіганню, припиненню та розкриттю злочинів, для чого йому були надані достатні службові повноваження як керівника органу МВС України, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи мотиви незаконного збагачення, восени 2009 року створив організовану злочину групу із числа громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які за попередньою змовою з громадянами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вночі 17 січня 2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року здійснили закінчений замах на таємне викрадення нафтової сировини, що належить ГПУ "Полтавагазвидобування", у загальній кількості 14,449 м? на суму 32076,78грн., що складає 74 неоподатковані мінімуми доходів громадян на час вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення членів організованої ним групи та підшуканих осіб, використав своє службове становище начальника Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органу державної влади.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу зазначеного кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Як встановлено в ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини такої особи тлумачаться на її користь.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з посадою.

Зміст предявленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 364 КК України свідчить про те, що воно є неконкретним. В обвинувальному акті не зазначено та під час судового розгляду справи не встановлено, які ж саме дії чи то бездіяльність вчинив ОСОБА_3 як начальник Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області, що мають ознаки зловживання владою та зловживання службовим становищем, в який спосіб обвинуваченим як службовою особою використано надану владу та службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, що заподіяла істотної шкоди державним інтересам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та, відповідно, необхідність виправдання його з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5М, суд враховує дані про особи обвинувачених, враховує той факт, що усі обвинувачені мають постійне місце проживання, за яким характеризуються позитивно, ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, бере до уваги незадовільний стан здоров'я обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 (т. 18 а.с. 37, 110) та конкретні обставини справи.

Обставин, які в силу ст. ст. 66, 67 КК України пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, беручи наведені вище дані про особи обвинувачених, враховуючи ступінь тяжкості злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини та участь кожного з обвинувачених у вчиненні злочину, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання усім обвинуваченим у виді позбавлення волі, а обвинуваченому ОСОБА_6, який вчинив інкримінований злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, та ОСОБА_4, який вказане діяння вчинив під час звільнення від відбування покарання, призначеного за попереднім вироком, також і з урахуванням положень ст. 71 КК України.

Разом з тим, при вирішенні справи суд враховує положення ст. 49 КК України, згідно з якими особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості. За змістом положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених ст. 49 КК України особа може бути звільнена за вироком суду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що під час судового розгляду справи суд прийшов до висновку про те, що злочин обвинуваченими вчинений у січні-лютому 2010 року, дії обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а відповідно до класифікації злочинів, встановленої в ст. 12 КК України, вказаний злочин віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, тобто на час постановлення вироку суду сплинули строки давності, встановлені в ст. 49 КК України, суд приходить до висновку про необхідність звільнення від покарання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5

Натомість оскільки матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що ОСОБА_6 в даний час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення у серпні 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а у серпні 2015 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, що відповідно до положень ч. 3 ст. 49 КК України перериває перебіг давності, суд приходить до переконливого висновку про неможливість звільнення ОСОБА_6 від покарання з підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Судові витрати по справі за проведення судової криміналістичної експертизи підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь держави у повному обсязі в умі 4833 грн. 00 коп. в рівних частинах з кожного (т. 7 а.с. 157).

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-370, 374 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

За ч. 1 ст. 364 КК України виправдати з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у звязку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3

Зарахувати в строк відбутого покарання період тримання під вартою з 01 червня 2010 року по 25 травня 2013 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній заставу у розмірі 91760 грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили суму застави - 91760 (девяносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп., внесену на розрахунковий рахунок 37313004000622 до ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 26304855 як запобіжний захід застава за ОСОБА_3 - повернути заставодавцю(т. 18 а.с. 81).

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 26.10.2009 року, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбутого покарання період тримання під вартою з 25 травня 2010 року по 18 липня 2013 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_4. до набрання вироком законної сили залишити попередній заставу у розмірі 45880 грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили суму застави - 45880 (сорок пять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., внесену на розрахунковий рахунок 37313004000622 до ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 26304855 як запобіжний захід застава за ОСОБА_4 - повернути заставодавцю (т. 20 а.с. 190).

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 05.01.2005 року та остаточно до відбуття ОСОБА_6 призначити покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 27 жовтня 2015 року. Зарахувати в строк відбутого покарання період тримання під вартою з 25 травня 2010 року по 01 червня 2013 року, з 14 жовтня 2014 року по 15 січня 2015 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбутого покарання період тримання під вартою з 25 травня 2010 року по 25 квітня 2013 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній домашній арешт.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Звільнити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 від призначеного судом покарання на підставі ст. 49 КК України у звязку з закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведену по справі судово-криміналістичну експертизу в сумі по 966 грн. 60 коп. з кожного.

Скасувати арешт на житловий будинок, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, за адресою: 11-й пров. Островського, 32, смт Котельва, Полтавська області, накладений на підставі постанови слідчого в ОВС СВ УСБУ в Полтавській області від 16.06.2010 року (т. 7 а.с. 354, 357).

Скасувати арешт на транспортні засоби, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7, а саме: "ИЖ-412", реєстраційний номер НОМЕР_12, 1988 року випуску, "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_13, 1994 року випуску, ПФ 01 ФЕРМЕР, реєстраційний номер НОМЕР_14, 1999 року випуску, накладений на підставі постанови старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Полтавській області від 11.05.2010 року (т. 7 а.с. 384, 385).

Скасувати арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, накладений на підставі постанови ст. слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області ОСОБА_39 від 03.06.2010 року (т. 7 а.с. 209-211).

Речові докази по справі: нафтову сировину в кількості 14, 449 м3 та в кількості 5250 л, яка була злита в конденсатопровід ГПУ "Полтавагазвидобування", вважати йому повернутою, як йому належну (т. 1 а.с. 59, 117, т. 11 а.с. 59); причіп-цистерну, реєстраційний номер НОМЕР_11, який переданий на відповідальне зберігання до РСВ УСБУ в Полтавській області (т. 1 а.с. 119), грошові кошти в сумі 43560 грн. (т. 1 а.с. 183-187), які знаходяться на відповідальному зберіганні у ФВ УСБ України в Полтавській області, повернути ОСОБА_18 як йому належні; автомобіль марки "КАМАЗ", модель 43101, паливозаправникС, реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання до РСВ УСБУ в Полтавській області (т.1 а.с. 75) - передати ТОВ "Автотранс2005" як власнику; бензинову мотопомпу марки "TIGER GASOLINE ENGINE WATER PUMP" та 2 гумових шланга чорного кольору, передані на відповідальне зберігання майстру УКПНГ "Більськ" ОСОБА_40 (т. 1 а.с. 82, 144), конфіскувати в доход держави; причіп без номерних знаків та 4 ємності, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_41, повернути ОСОБА_5 як власнику (т. 1 а.с. 169, т. 4 а.с. 138); копію Договору оренди автомобіля № 02-01-10 від 02.01.2010 року, подорожній лист № 95415 (т. 1 а.с. 193-195) - зберігати при матеріалах справи; компакт-диск "Sony, CD-R, Compact disc recortable, Saupermas, 700 MB" з записами телефонних розмов ОСОБА_5, компакт-диск "Sony, CD-R, Compact disc recortable, Saupermas, 700 MB", з записами телефонних розмов ОСОБА_3, роздруківку дзвінків мобільного оператора "Київстар", роздруківки дзвінків мобільного оператора "МТС" (т. 2 а.с. 69, 77-154, 177, 224-300; т. 3 а.с. 6-291; т. 7 а.с. 172), - зберігати в матеріалах справи; мобільні телефони "Нокіа", модель 1208 (ІМЕІ: 356812/02/037867/3) з сім-картою МТС № 8938001270508041879, який належить ОСОБА_42, "Нокіа", модель 1200 (ІМЕІ: 353209036708188) з сім-картою МТС № 893800148070332971F, "Нокіа", модель 1208 (ІМЕІ: 358277039520848) з сім-картою Ді-Джус № 8938003991806511382F, що належать ОСОБА_4, "Нокіа", модель 1110 (ІМЕІ: 359768000184662) з сім-картою Ді-Джус № 89380039915644202F, "Нокіа", модель 1202 (ІМЕІ: 357979037795147) з сім-картою Ді-Джус № 8938003991815931951F, що належать ОСОБА_5, "Соні Еріксон", модель К550і (ІМЕІ: СВ510J94ТЕ 35489301-624386-7) з сім-картою "Супер Джинс" № 01200401537475, який належить ОСОБА_16, які знаходяться в кімнаті речових доказів СВ УСБУ в Полтавській області, повернути власникам за належністю, мобільний телефон "Нокіа" модель 1200 (ІМЕІ: 358057/01/960936/9) з сім-картою ЮМС № 01180508038298, вилучений під час проведення огляду 11.02.2010 року конфіскувати в дохід держави (т. 2 а.с. 307, 315, 325, 333, 338, 339), мобільні телефони, вилучені під час особистих обшуків у ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, речі, вилучені у ОСОБА_3 під час особистого обшуку - звязку металевих ключів в кількості трьох штук, записну книжку, телефонний довідник, візитну картку, які знаходяться в кімнаті речових доказів СВ УСБУ в Полтавській області (т. 2 а.с. 345-346, 352-353, 359-360, т.6 а.с.10, 213-215, т. 8 а.с. 133-134), - повернути обвинуваченим за належністю; матеріали, вилучені в ході обшуку житла ОСОБА_6, а саме: клаптик паперу з написом номеру телефону, пластикову картку до сім-карти оператора мобільного звязку "Київстар" на номер +380983960425, інструкцію для використання номера оператора мобільного звязку "МТС" до номеру + 380953192936 з пластиковою карткою до сім-карти оператора мобільного звязку "МТС", записну книжку чорного кольору, паперову упаковку для ком пакт-диску з написом "80501803829" (т. 4 а.с. 54-57, 59), 10 фотокарток, 3 клаптики паперу з написами номерів мобільних телефонів"НОМЕР_15 Муфлон", "НОМЕР_16 Циган" та "НОМЕР_17", пластикову картку до сім-картки оператора мобільного звязку "ЮМС" на номер +380951811355, пластикову картку до сім-картки оператора мобільного звязку "Діджус" на номер +380966004030, вилучені в ході обшуків за місцем проживання ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_5, 15 вибірок телефонних дзвінків, оптичний компакт-диск з аудіо записами телефонних розмов, копію договору оренди автомобіля № 02-01-1- від 02.01.2010 року, подорожній лист вантажного автомобіля № 954151 (т. 4 а.с. 71-74, 84-85, 98, 103, 134, 137, т. 8 а.с. 135-138), - зберігати при матеріалах справи; 4 ємності, зариті на подвір'ї ОСОБА_5, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_41, - залишити ОСОБА_5 як власнику (т. 7 а.с. 138-140); речі, вилучені під час обшуку житла ОСОБА_43, а саме: картонну коробку з-під мобільного телефону "Нокіа 1200", книжку пакету оператора мобільного звязку "Діджус", картонну упаковку від пакету "Супер МТС" з пластиковою карткою оператора мобільного звязку "МТС" (т. 4 а.с. 115), які передані на зберігання до кімнати речових доказів УСБУ в Полтавській області, - знищити; предмети та документи, вилучені під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3, документи та речі, вилучені під час обшуку житла ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 123, 146-147), які передані на зберігання до кімнати речових доказів УСБУ в Полтавській області, - повернути ОСОБА_3 як власнику.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 повернути йому за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя Є.В. Парахіна

Судді: Ю.Д. Новак

ОСОБА_44