Ухвала суду № 53501006, 16.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3916/15-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г. Є.Провадження № 22-ц/780/6351/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 6 16.11.2015

УХВАЛА

16 листопада 2015 року суддя Апеляційного суду Київської області Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року про повернення позовної заяви у справі за позовом прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської міської ради Київської області та Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, Громадської організації «Садівницьке товариство «Перлина» про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року позовну заяву прокурора повернуто.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, перший заступник прокурора Київської області 23 жовтня 2015 року подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, оскільки ним не сплачено судовий збір. В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просив відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2015 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено і апеляційну скаргу прокурора залишено без руху та надано п'ятиденний строк для сплати судового збору в розмірі 1218 грн.

На виконання вимог ухвали, перший заступник прокурора Київської області надіслав на адресу апеляційного суду нове клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі, посилаючись на те, що Законом України «Про державний бюджет на 2015 рік» та кошторисом прокуратури Київської області на 2015 рік видатки на сплату органами прокуратури судового збору не передбачені. Будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені для сплати судового збору, так як це суперечить вимогам чинного законодавства.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення не підлягає до задоволення враховуючи таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, враховуючи майновий стан сторони, яка заявила таке клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Наведеними нормами передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При зверненні з даним клопотанням заступником прокурора Київської області не було надано доказів які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували неможливість сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

До того ж в заяві йдеться не про тимчасові фінансові труднощі, а про неможливість сплати судового збору, хоча відстрочення оплати цих судових витрат не є звільненням від них і передбачає сплату цього обов'язкового платежу не пізніше постановлення апеляційним судом ухвали за наслідками розгляду згаданої апеляційної скарги.

Крім того, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, дії суб'єктів законодавчої ініціативи щодо внесення змін до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та зменшення кола суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, спрямовані на забезпечення юридичної рівності всіх учасників судового процесу, в тому числі й органів державної влади, які беручи участь у судочинстві виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як юридичні особи, які діють в інтересах держави.

Звільнення державних органів від сплати судового збору або відстрочення такої сплати може розцінюватися як надання таким органам переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема перед юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір при зверненні до суду за захистом прав та законних інтересів, або надати безсумнівні докази неможливості такої сплати, як на те вказувалось в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочки сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, законних та обґрунтованих підстав для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору або для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у суду апеляційної інстанції не має, оскільки органи державної влади повинні сумлінно ставитися до наданих їм повноважень та не зловживати ними при зверненні до суду.

Станом на 16 листопада 2015 року прокуратурою Київської області належним чином не усунуто зазначені в ухвалі суду від 30 жовтня 2015 року недоліки, судовий збір не сплачено, а тому апеляційну скаргу доцільно визнати неподаною та повернути скаржнику.

Керуючись ст.ст. 297, 121 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі відмовити.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року про повернення позовної заяви у справі за позовом прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської міської ради Київської області та Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, Громадської організації «Садівницьке товариство «Перлина» про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважати неподаною та повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя Апеляційного суду

Київської області С.А. Голуб