Ухвала суду № 53501003, 17.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/5015/14-к Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.Провадження № 11-кп/780/1129/15 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 39 17.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Костенко І.В., Ященко І.Ю.,

при секретарі : Журавель К.Б.,

за участю прокурора: Кочетова С.С.,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12014110000000096 за апеляційними скаргами прокурора, обвинувачених та захисників на вирок Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого: 25 червня 2013 року Обухівським районним судом Київської області за ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців,

засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 306 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 306 КК України, та призначено йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 311 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією коштів одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна; на підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 25 червня 2013 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Українка Обухівського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 306 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 306 КК України, та призначено йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 311 КК України та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженку м. Києва, громадянку України, українку, освіта середня-спеціальна, непрацюючу, маюча на утриманні двох малолітніх дітей, неодружену, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_6, фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,

засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного їй майна; за ч. 1 ст. 306 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного їй майна; за ч. 2 ст. 306 КК України, та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного їй майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією коштів одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Українка Обухівського району, Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого: 08 травня 2014 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацією встого належного йому майна; за ч. 1 ст. 306 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 306 КК України, та призначено йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 311 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна; на підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 08 травня 2014 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути судові витрати за проведення експертизи у розмірі 4023 грн.83 коп. з кожного обвинуваченого по 1005 грн.96 коп. Вирішене питання про речові докази, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного придбання, виготовлення, зберігання та подальшого збуту наркотичних засобів, дійшли спільної згоди, що ОСОБА_5 спільно з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме ппровадження, будуть здійснювати передачу наркотичних засобів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для їх збуту за наступних обставин.

Так, у невстановленому судом місці, обставинах та час особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно придбали у невстановленої судом особи особливо небезпечний засіб - опій ацетильований у невстановленій кількості, після чого на невстановленому транспорті незаконно перевезли до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігали з метою збуту.

12 травня 2014 року о 14 год. 22 хв. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, і особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, в телефонному режимі повідомив особу щодо якої матеріали виділені в окреме провадження про необхідність передачі йому 60 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, з метою його подальшого збуту на території м. Українка Обухівського району Київської області. Цього ж дня, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 прибули з м. Українка до м. Києва. Перебуваючи в м. Києві, ОСОБА_3 використовуючи банківський термінал самообслуговування, о 16 годины 24 хвилини вніс на банківський рахунок (банківська картка НОМЕР_2 номер якої йому вказала особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження та яка належить невстановленій особі) грошові кошти в сумі 2 400 грн. які надав йому ОСОБА_2, про що в телефонному режимі повідомив особу щодо якої матеріали виділені в окреме провадження. В цей час особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, спільно з ОСОБА_5, перенесли особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований від місця свого проживання (АДРЕСА_1 де вони його незаконно зберігали) до заздалегідь обладнаної в автомобільному колесі схованки (тайника), яка знаходилась під балконом будинку АДРЕСА_8, про що, в телефонному режимі особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Того ж дня, 12 травня 2014 року о 17 годины 29 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи поблизу АДРЕСА_8 по взаємній згоді останніх, отримали від ОСОБА_5 та особи щодо якої матеріали виділені в окреме провадження через вказану схованку (тайник), особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, в кількості близько 60 мл., який в подальшому на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 незаконно перевезли до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 де незаконно зберігали з метою збуту. Частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_2 при невстановлених судом обставинах передав ОСОБА_4, з метою його подальшого збуту наркозалежним особам.

В подальшому, 13 травня 2014 року о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, перебуваючи в АДРЕСА_3, незаконно збув ОСОБА_11, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 300 грн., рідину об'ємом 3,2 мл., яка, відповідно висновку судово-хімічної експертизи від 19 травня 2014р. № 561СВЕ містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,1356г. Отримані від незаконного збуту наркотичного засобу кошти ОСОБА_2, частину використав на власні потреби, а частину залишив для придбання наркотичних засобів.

Повторно, у невстановлений судом місці, обставинах та час особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4, незаконно придбали у невстановленої судом особи особливо небезпечний засіб - опій ацетильований у невстановленій кількості, після чого на невстановленому транспорті незаконно перевезли до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де незаконно зберігали з метою збуту.

18 травня 2014 року о 13 години 08 хвилин ОСОБА_2 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі йому 60 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, з метою його подальшого збуту на території м. Українка Обухівського району Київської області. Цього ж дня, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попередньо домовившись з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10, прибули з м. Українка до супермаркету «Нова Лінія» розташованого за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1. Перебуваючи в приміщенні вказаного супермаркету «Нова Лінія» ОСОБА_3, о 15 годині 57 хвилин, використовуючи банківський термінал самообслуговування, вніс на банківський рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (банківська картка НОМЕР_3) власником якого являється ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 2 400 грн. які йому надав ОСОБА_2, про що в телефонному режимі повідомив особу щодо якої матеріали виділені в окреме провадження. Після цього о 16 годині 11 хвилин особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, перебуваючи на прилеглій території супермаркету «Нова Лінія», за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1 передав ОСОБА_3 наркотичний засіб - опій ацетильований приблизною кількістю 60 мл. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 незаконно перевезли вказаний наркотичний засіб до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 де незаконно зберігали з метою збуту. Невстановлену частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_2 при невстановлених судом обставинах передав ОСОБА_4, для збуту його наркозалежним особам, а частину залишив собі.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, шляхом незаконного збуту наркотичних засобів, 19 травня 2014 року о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, та перебуваючи біля АДРЕСА_3, незаконно збув ОСОБА_11, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 300 грн., рідину об'ємом 3,0мл, яка, відповідно до висновку судово-хімічної експертизи від 25 травня 2014 року № 594СВЕ, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,1431г. Отримані від незаконного збуту наркотичного засобу кошти ОСОБА_3 використав на власні потреби, іншу частину передав ОСОБА_2 для придбання наркотичних засобів, при невстановлених судом обставинах.

Повторно, у невстановлений судом місці, обставинах та час особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, за домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно придбали в невстановленої судом особи особливо небезпечний засіб - опій ацетильований у невстановленій кількості, після чого на невстановленому транспорті незаконно перевезли до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігали з метою збуту.

04 червня 2014 року о 13 год. 05 хв. ОСОБА_3, в телефонному режимі повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі йому 60 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, з метою його подальшого збуту на території м. Українка Обухівського району Київської області. Цього ж дня, ОСОБА_3 діючи за домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10, прибув з м. Українка Обухівського району Київської області до м. Києва. В свою чергу ОСОБА_5 спільно з особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, за попередньою домовленістю, перенесли особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований від місця свого проживання (АДРЕСА_1 де вони його незаконно зберігали) до заздалегідь обладнаної в схованки (тайника), яка знаходилась біля зваленого дерева на прилеглій території до будинку АДРЕСА_9, про що, в телефонному режимі особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, повідомив ОСОБА_3 04 червня 2014 року о 14 годины 47 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи поблизу АДРЕСА_9 отримав від особи щодо якої матеріали виділені в окреме провадження та ОСОБА_5 через вказану схованку (тайник), особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, в кількості близько 60 мл., який в подальшому на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 незаконно перевіз до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 де, спільно з ОСОБА_2, незаконно зберігали з метою збуту. Частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_2 при невстановлених судом обставинах передав ОСОБА_4, який незаконно перевіз його до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_4 де зберігав з метою збуту.

В подальшому, 05 червня 2014 року о 12 годині 23 хвилин, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, перебуваючи біля АДРЕСА_4 незаконно збув ОСОБА_11, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 200 грн., рідину об'ємом 2,0 мл., яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи від 16 червня 2014р. № 679СВЕ містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,0635г. Частину отриманих від незаконного збуту наркотичного засобу коштів ОСОБА_4, витратив на власні потреби, а іншу частину при невстановлених обставинах передав ОСОБА_2.

Повторно, у невстановленому судом місці, обставинах та час особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, за згодою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно придбали у невстановленої судом особи особливо небезпечний засіб - опій ацетильований у невстановленій кількості, після чого на невстановленому транспорті незаконно перевезли до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігали з метою збуту.

19 червня 2014 року о 15 годині 27 хвилин ОСОБА_2 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі ОСОБА_3 50 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, з метою його подальшого збуту на території м. Українка Обухівського району Київської області. В свою чергу особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження спільно з ОСОБА_5, перенесли особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований від місця свого проживання (АДРЕСА_1 де вони його незаконно зберігали) до заздалегідь обладнаної в схованки (тайника), яка знаходилась біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_10 про що, в телефонному режимі особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження повідомив ОСОБА_3. Цього ж дня о 15 годині 46 хвилин, ОСОБА_3, використовуючи термінал самообслуговування, що розташований в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_11, вніс на банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (банківська картка НОМЕР_3), власником якого являється ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 2 000 грн., про що в телефонному режимі повідомив особу, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження. Потім ОСОБА_3 за згодою з ОСОБА_2, ОСОБА_4, особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження і ОСОБА_5, на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 прибув з м. Українка Обухівського району Київської області до м. Києва. 19 червня 2014 року о 17 годині 18 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи поблизу другого під'їзді будинку АДРЕСА_10, отримав від особи, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 через вказану схованку (тайник), особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, в кількості близько 50 мл., який в подальшому на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 незаконно перевіз до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3, де спільно з ОСОБА_2 незаконно зберігали з метою збуту. Частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_2 при невстановлених судом обставинах передав ОСОБА_4, який повинен був збути його наркозалежним особам.

В подальшому, 20 червня 2014 року о 15 годині 53 хвилин, ОСОБА_3, діючи умисно, спільно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження та ОСОБА_5, перебуваючи біля АДРЕСА_3 незаконно збув ОСОБА_11, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 200 грн., рідину об'ємом 2,0 мл., яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи від 02 липня 2014 року №814СВЕ містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,0954г. Отримані від незаконного збуту наркотичного засобу кошти ОСОБА_3 використав на власні потреби, а іншу частину передав ОСОБА_2 для придбання наркотичних засобів, при невстановлених судом обставинах.

Повторно, у невстановлений судом місці, обставинах та час особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, за домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно придбали у невстановленої судом особи особливо небезпечний засіб - опій ацетильований у невстановленій кількості, після чого на невстановленому транспорті незаконно перевезли до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігали з метою збуту.

22 червня 2014 року о 16 годині 08 хвилин ОСОБА_3, в телефонному режимі повідомив особу щодо якої матеріали виділені в окреме провадження про необхідність передачі йому 30 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, з метою його подальшого збуту на території м. Українка Обухівського району Київської області. Цього ж дня о 16 годині 49 хвилин, ОСОБА_3 використовуючи термінал самообслуговування, що розташований в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_11 вніс на банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (банківська картка НОМЕР_3) власником якого являється ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1 300 грн. про що в телефонному режимі повідомив особу щодо якої матеріали виділені в окреме провадження. Далі, ОСОБА_3 на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10, прибув з м. Українка до м. Києва. 22 червня 2014 року близько 16 години 50 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи у м. Києві, діючи до домовленостей з іншими обвинуваченими, отримав від особи щодо якої матеріали виділені в окреме провадження та ОСОБА_5 при невстановлених судом обставинах, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, в кількості близько 30 мл., який в подальшому на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 незаконно перевіз до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 де, спільно з ОСОБА_2, незаконно зберігали з метою збуту. Частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_2 при невстановлених судом обставинах передав ОСОБА_4, який незаконно перевіз до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_4 де зберігав з метою збуту. В свою чергу, ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою згодою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження та ОСОБА_5, 22 червня 2014 року о 23 годині 20 хвилин, перебуваючи поблизу АДРЕСА_12 незаконно збув ОСОБА_11, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 300 грн., рідину об'ємом 2,9мл, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи від 02 липня 2014 року №815СВЕ містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,1383г. Частину отриманих від незаконного збуту наркотичного засобу коштів ОСОБА_4 використав на свої потреби, а іншу частину передав ОСОБА_2 для придбання наркотичних засобів, при невстановлених судом обставинах.

Повторно, у невстановленому судом місці, обставинах та час особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, за домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно придбали у невстановленої судом особи особливо небезпечний засіб - опій ацетильований у невстановленій кількості, після чого, на невстановленому транспорті, незаконно перевезли до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де незаконно зберігали з метою збуту.

24 червня 2014 року о 11 годині 52 хвилин ОСОБА_3 в телефонному режимі повідомив особу, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, про необхідність передачі йому 30 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, з метою його подальшого збуту на території м. Українка Обухівського району Київської області. Цього ж дня, ОСОБА_3 діючи за домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 прибув з м. Українка до м. Києва. Знаходячись у м. Києві, ОСОБА_3 використовуючи термінал самообслуговування, вніс на банківський рахунок (банківська картка НОМЕР_4 номер якої йому вказав особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, шляхом надсилання СМС- повідомлення та яка належить невстановленій особі) грошові кошти в сумі 1 300 грн., які надані йому були ОСОБА_2, про що в телефонному режимі повідомив особу щодо якої матеріали виділені в окреме провадження. В свою чергу, особа щодо якої матеріали виділені в окреме провадження спільно з ОСОБА_5, перенесли опій ацетильований до заздалегідь обладнаної в схованки (тайника), яка знаходилась біля третього під'їзду будинку АДРЕСА_13 про що, в телефонному режимі особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, повідомив ОСОБА_3 24 червня 2014 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи поблизу третього під'їзду будинку АДРЕСА_13, отримав від особи, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 через вказану схованку (тайник), особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, в кількості близько 50 мл., який в подальшому на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10, незаконно перевіз до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3, де спільно з ОСОБА_2 незаконно зберігали з метою збуту. Частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_2 при невстановлених судом обставинах передав ОСОБА_4, який повинен був збути його наркозалежним особам.

Крім того, 19 травня 2014 року, ОСОБА_2 діючи умисно за передньої змовою групою осіб передав ОСОБА_3 кошти, які були здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів. Цього ж дня ОСОБА_3 на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 прибув до відділення ПАТ КБ «Приватбанк», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Маяковського, 38/10. Знаходячись в приміщенні вказаного відділення банку, ОСОБА_3, за згодою з ОСОБА_2, ОСОБА_4, особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження і ОСОБА_5, використовуючи термінал самообслуговування, о 14 годины 29 хвилин вніс на банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (банківська картка НОМЕР_3) власником якого являється ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 2 400 грн., які були здобуті ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від незаконного обігу наркотичних засобів.

Повторно, 06 червня 2014 року ОСОБА_2 за домовленістю передав ОСОБА_3 кошти, які були здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів. Цього ж дня ОСОБА_3 прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_14», який розташований за адресою: Київська область, АДРЕСА_11. Знаходячись в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_3, діючи по взаємній згоді з ОСОБА_2, ОСОБА_4, особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження і ОСОБА_5, використовуючи термінал самообслуговування, о 19 годині 10 хвилин вніс на банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (банківська картка НОМЕР_3) власником якого являється ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 2 700 грн., які були здобуті ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від незаконного обігу наркотичних засобів.

Повторно, 23 червня 2014 року, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 кошти, які були здобуті останнім від незаконного обігу наркотичних засобів. Цього ж дня ОСОБА_3 прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_14», який розташований за адресою: Київська область, АДРЕСА_11. Знаходячись в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_3, діючи по взаємній згоді з ОСОБА_3, ОСОБА_4, особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, і ОСОБА_5, використовуючи термінал самообслуговування, о 15 годині 08 хвилин, вніс на банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (банківська картка НОМЕР_3), власником якого являється ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 1 500 грн., які були здобуті ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, від незаконного обігу наркотичних засобів.

Крім цього, 25 червня 2014 року в період часу з 10 по 13 годину, ОСОБА_3, діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_2, на автомобілі марки «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_10 прибув до с. Переселення Кагарлицького району Київської області, де придбав у невстановленої судом особи особливо-небезпечний наркотичний засіб - макову солому, яку незаконного перевіз до місця свого проживання, а саме до АДРЕСА_3, де спільно з ОСОБА_2 його зберігали без мети збуту.

25 червня 2014 року, за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 було проведено обшук під час якого виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка, відповідно до висновку експерта від 04 липня 2014 №792СВЕ, є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 240,03г.

Також, при невстановлених судом обставинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи умисно та за попередньою змовою, незаконно придбали у невстановленої судом особи та перевезли до місця свого проживання, а саме до АДРЕСА_3 прекурсор, стосовно якого встановлюються засоби контролю - калію перманганат, який незаконно зберігали для виготовлення наркотичних засобів. 25 червня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 під час проведення обшуку було виявлено та вилучено речовину, яка відповідно до висновку експерта від 01 липня 2014 №799СВЕ є прекурсором, стосовно якого встановлюються засоби контролю - калію перманганат, масою 0,019кг.

Окрім цього, ОСОБА_4, діючи умисно, при невстановлених судом обставинах незаконно придбав у невстановленої судом особи та незаконно перевіз до місця свого проживання, а саме до АДРЕСА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконного зберігав з метою збуту.

25 червня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено рідину об'ємом 5.0мл, яка відповідно до висновку експерта від 01 липня 2014 №798СВЕ містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 1,2190г. Відповідно до таблиці 1 невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 №188 опій ацетильований вагою від 1,0г до 10,0г є великим розміром.

Також, ОСОБА_4, діючи умисно, у невстановлений судом місці, обставинах та час незаконно придбав у невстановленої судом особи та незаконно перевіз до місця свого проживання, а саме до АДРЕСА_4 прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - ангідрид оцтової кислоти, який незаконно зберігав з метою використання для виготовлення наркотичних засобів. 25 червня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 під час проведення обшуку було виявлено та вилучено рідину об'ємом 1.4мл, яка відповідно до висновку експерта від 01 липня 2014 № 798СВЕ є прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю - ангідрид оцтової кислоти, масою 0,0015г.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок Обухівського районного суду від 01 липня 2015 року скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження; провести судовий розгляд та дослідити зазначені прокурором докази; ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. ч. 1,2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України і призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 307 КК У країни у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.3 ст.28 ч. 1 ст. 306 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; за ч.3 ст.28 ч.2 ст.306 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; за ч.2 ст.309 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч.2 ст. 311 КК України у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 11 років позбавлення волі конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; на підставі ч.ч.1, 5 ст.71 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_2 шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 25 червня 2013 року у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.28 ч.ч. 1,2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 311 КК України і призначити йому покарання за ч.3 ст.307 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.3 ст.28 ч.1 ст.306 КК у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; за ч. 3 ст.28 ч.2 ст.306 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч.2 ст.311 КК України у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 10 років позбавлення волі конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна, а вирок від 08 травня 2014 року, яким Обухівським районним судом Київської області ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, виконувати окремо; визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.28 ч. ч. 1,2 ст.306, ч.ч.2, 3 ст. 307, ч.1 ст. 311 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст.307 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст.28 ч. 1 ст.306 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 306 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; ч.2 ст.307 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.1 ст.311 КК України у виді 2 років обмеження волі; на підставі ст.70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 9 років позбавлення волі конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.ч. 1,2 ст. 306, ч.3 ст.307 КК України і призначити їй покарання за ч.3 ст.307 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.3 ст.28 ч.1 ст.306 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна; за ч.3 ст.28 ч.2 ст. 306 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна, на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 9 років позбавлення волі конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду першої інстанції є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, суд першої інстанції не з»ясував усіх обставин справи, не усунув суперечності, які виникли в ході судового розгляду та виніс необґрунтоване рішення. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано виключив із обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку, як незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене організованою групою та розміщення коштів здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів у банках, вчинене організованою групою, та розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів у банках, вчинене у складі організованої злочинниї групи. Проте, на думку апелянта, судом при прийнятті рішення не врахована наявність наступних обов'язкових ознак вчинення злочину у складі організованої групи, а саме: кількісну ознаку, стійкий характер, сталість, тривалість діяльності, планування злочинів та внутрішньо груповий розподіл ролей, корисливу спрямованість злочинів. також прокурор вказує, що судом не було взято до уваги низку доказів слідства, крім того, в рішенні суду першої інстанції містяться суперечності, які не усунуто. Крім того, всупереч вимогам ст. ст. 368,374 КПК України, судом першої інстанції не вирішено питання з майном обвинуваченого ОСОБА_3, на яке рішенням слідчого судді накладено арешт.

- обвинувачений ОСОБА_4, просить врахувати пом'якшуючі обставини та призначити йому м'якше покарання. Позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції під час розгляду та постановлення вироку допустив упередженість, однобічність і неповноту судового слідства, залишивши без розгляду численні порушення вимог чинного законодавства України під час досудового слідства, при цьому, окремі висновки суду першої інстанції відверто не відповідають фактичним обставинам спраи, ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах. Обвинувачений вважає, що призначене йому покарання занадто суворе та необґрунтоване, оскільки він частково визнає свою вину, раніше ніколи не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, з позитивної сторони характеризується за місцем проживання.

- обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та постановити свій вирок, згідно якого засудити його за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та, згідно ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком три роки. Вимоги обгрунтовує тим, що встановлені судом факти не відповідають дійсності, оскільки він і ОСОБА_4 купували наркотичні засоби для власного вживання у різних осіб та перераховували кошти через термінал різним особам, одна з яких мала справу з ОСОБА_4, зовсім не встановлювалась, її банківський рахуноку справі не фігурує, а тому ніякої змови в цих осіб на спільне придбання наркотичних засобів не було і не могло бути. Апелянт зазначає, що особи, які зазначені у вироку, жодним чином не взаємодіяли, що вказує на відсутність умислу на вчинення злочину групою осіб. Обвинувачений вказує, що купував наркотичні засоби у невідомих йому осіб для власного вживання, а тому, особи, в яких він купував, не можуть бути із ним у злочинній змові. Окрім того зазначає, що 13 травня 2014 року закупник підібрав щось на траві під вікном його будинку, як він стверджує з наркотичним засобом, але хто і з якого вікна викинув цей шприц, слідством не встановлено, тому даний доказ не може бути використаний. Також зазначає, що вилучений в будинку, де він проживав, прекурсор - калію перманганат, належить його бабусі, про що він заявляв і даний факт не був взятий судом до уваги, окрім того, не було враховано його заяви про те, що він не вживає наркотичні засоби у зв'язку із чим у нього був відсутній мотив зберігання та виготовлення наркотичних засобів з калію перманганату. Звертає увагу на те, що при допиті свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, використовувався аудіозвязок, що зробило неможливим визначити, чи перебували в цей час в кімнаті сторонні особи. Апелянт заначає, що покази даного свідка ставляться під сумнів, оскільки він вказував, що уже не вживає наркотичні засоби, що спростовується відеозаписом від 20 травня 2014 року, коли в момент, як працювала камера після контрольної закупки, просить у працівників міліції дозу; вказує, що оперативні закупки 19 та 20 травня 2014 року було проведено з порушеннями норм КПК України, зокрема контрольна закупка 19 травня 2014 року була проведена без участі понятих, що відображено на на відеозаписі; не видно, до якого будинку заходить особа, яка проводить контрольну закупку, і до якої квартири, не видно обличчя особи, яка збувала наркотики.

- обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду і провести новий розгляд, так як обвинувачення побудоване тільки на телефонних розмовах, до яких він не має ніякого відношення. Вимоги обгрунтовує тим, що всі висунуті йому обвинувачення є припущеннями слідчого, докази стосовно причетності до інкримінованих йому злочинів зібрано з порушеннями норм закону. При проведенні обшуку в його помешканні були відсутні поняті. Окрім того зазначає, що відразу після проведення контрольної закупки свідок ОСОБА_14 попросив у працівників міліції дозу наркотиків, що зафіксовано на відеозаписі. Також зазначає, що в обвинуваченні вказано, що у ОСОБА_2 вилучено 3 купюри по 100 грн., а у вироці вказані 2 купюри по 50 грн. апелянт зазначає, що 05 червня 2014 року нібито знайшли в його кишені гроші і 20-кубовий шприц, проте, вилучені речі не його. Вилучена в його помешканні марганцівка належить не йому, а його мамі.

- обвинувачена ОСОБА_5 просить вирок Обухівського районного суду скасувати в повному обсязі та постановити новий, яким закрити дане кримінальне провадження відносно неї за недоведеністю. Вимоги обґрунтовує тим, що оспорюваний вирок було постановлено при однобічності та неповноті досудового та судового слідства, з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам кримінального провадження, з порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Так, апелянтка зазначає, що в ході судового розгляду вона неодноразово вказувала, що стосовно неї було скоєно незаконний арешт та незаконний обшук житла. Зокрема, знайдений в її помешканні наркотичний засіб їй не належить, що підтверджується висновками експертизи відбитків пальців, а протокол обшуку нею було підписано під тиском працівників міліції. Окрім того, обвинувачена зазначає, що працівниками міліції з її картки було незаконно знято та використано на власні потреби кошти в розмірі 5 100 грн. Обвинувачена зазначає, що її дії самі по собі не мали протиправного характеру та немає підстав для об'єднання їх з діями інших учасників, оскльки окрім ОСОБА_15, нікого не знає, і кожна із зазначених у вироці осіб діяла з власних думок і міркувань. Звертає увагу на те, що при постановленні вироку не зазначено, хто є організатором та виконавцем злочину, який суд вважає доведеним, а також до якого виду співучасників відносять особисто її і на яких підставах суд обґрунтовує своє рішення; вказує, що ні з ким із інкримінованих їй співучасників ні про що не домовлялася і ні в яку змову з ними не вступала. Також апелянтка зпазначає, що при демонстрації в суді першої інстанції відео контрольної закупки там відсутні поняті, які все ж таки були допитані в судовому засіданні в якості свідків. Окрім того зазначає, що не робила ніяких схованок, що підтверджується відсутністю будь-яких відеозаписів, фото чи інших даних відносно неї, та свідок ОСОБА_14 неодноразово підтверджував, що особисто він її не знає, ніколи раніше не бачив і ніяких наркотичних засобів особисто в неї не купував. Апелянтка наголошує, що обвинувачення щодо неї ґрунтуються на недопустимих доказах, та судом першої інстанції не було враховано того, що вона притягується до кримінальної відповідальності вперше, на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, які потребують її піклування.

-захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_4 за ч. 2 си. 307 КК України та за ч. ч. 1, 2 ст. 306 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складів кримінальних правопорушень; визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 311 КК України, та призначити йому покарання - за ч. 1 ст. 311 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 309 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Позицію мотивує тим, що суд першої інстанції допустив упередженість, однобічність та неповноту судового слідства, залишив без реагування численні порушення вимог чинного законодавства України під час досудового слідства, при цьому окремі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах. Вимоги обгрунтовує тим, що судом не встановлено належних і допустимих доказів, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб здійснював закупівлю та розповсюдження наркотичних засобів. Зазначає, що висновком судово-хімічної експертизи за №867СВЕ, встановлено, що вилучена 25 червня 2014 року у ОСОБА_4 за місцем його проживання рідина чорного кольору за якісними та відносно кількісним хімічним складом наркотично активних алкалоїдів опію не має спільної родової належності із рідинами, вилученими у громадянина ОСОБА_11, під час здійснення ним контрольних закупок. Окрім того, посилання суду першої інстанції на те, що свідок ОСОБА_10 показав, що він неодноразово возив ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у м. Київ, не відповідають наданим показам свідка ОСОБА_10, а саме, 04 грудня 2014 року ОСОБА_10 (таксист) вказав, що тільки одного разу возив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у м. Київ, а саме на Ленінградську площу. При цьому ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 при собі нічого не мали, біля банкоматів не зупинялися. Захисник зазначає, що під час судового розгляду не встановлено і не доведено, що 05 червня 2014 року о 12 годині 23 хвилини, ОСОБА_4, діючи умисно, перебуваючи біля квартири АДРЕСА_4, незаконно збув ОСОБА_11 шляхом продажу за грошові кошти в сумі 200 грн. опій ацительований об'ємом 2,0 мл. Окрім того, у апелянта викликають сумніви правомірність та послідовність контрольних закупок. На думку захисника, не зважаючи на те, що під час судового розгляду стороною захисту заявлялися клопотання про недопущення оптичних носіїв інформації як доказів по справі, суд допустив ці відомості як докази по справі, чим грубо порушив вимоги кримінального процесуального законодавства. Крім того, під час допиту 10 березня 2015 року у режимі відео конференції свідка ОСОБА_11, на показах якого ґрунтується обвинувачення ОСОБА_4, було порушено вимоги ст. 336 КПК України, в якій йдеться про те, що особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з таким змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати. Апелянт вказує, що в ході судового розгляду не доведено, що ОСОБА_4 діючи умисно, не ставлячи до відома інших, за невстановлених слідством обставин, незаконно придбав у невстановленої особи опій ацительований та незаконно перевіз його до свого місця проживання, де зберігав з метою збуту; окрім того, на думку апелянта, не було доведено причетність ОСОБА_4 до діянь, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 306 КК України.

-захисник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1,2 ст. 306, за ч. 2 ст. 311 КК України; визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком три роки. Вимоги мотивує тим, що встановлені судом першої інстанції факти не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 купували наркотичні засоби для власного вживання у різних осіб, перераховували кошти через термінал також різним особам, одна з яких мала справу з ОСОБА_4 зовсім не встановлювалася, її банківський рахунок у справі не фігурує, а тому ніякої змови в цих осіб на спільне придбання наркотичних засобів не було і не могло бути. Кожна з осіб діяла самостійно та сама від себе. Захисник вказує, що кошти за придбання наркотичних засобів перераховувалися на різні рахунки без попередньої змови. Всі зазначені у вироці особи не бачили один одного. Окрім того, апелянт зазначає, що при контрольній закупці 13 травня 2014 року немає жодних доказів, хто викинув із вікна шприц, і говорити про те, що це зробив ОСОБА_3 - є припущенням, і не може бути доказом по справі. Таким чином, на думку апелянта, обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України, не можуть ґрунтуватися на цьому. Ці доводи стосується епізодів 12, 13, 18 та 19 травня 2014 року. Апелянт зазначає, що ОСОБА_3 за фактом придбання наркотичних засобів з метою збуту 04 червня 2014 року та в збуті цих наркотичних засобів 05 червня 2014 року, не приймав участі, окрім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_15, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, до дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 жодного відношення не мали. Окрім того, що стосується епізоду 19 червня 2014 року, то апелянт зазначає, що ОСОБА_4 19 червня 2014 року в м. Київ не їздив, ОСОБА_3 не телефонував, останній йому також не телефонував та ні про що не домовлявся. ОСОБА_3 також не телефонував ОСОБА_2 та ні про що з ним не домовлявся; під час збуту наркотичного засобу не встановлено ні відео, ні аудіо записів, хто передавав ОСОБА_11 наркотичний засіб і з якої квартири. Також захисник зазначає, що за ст. 306 КК України ОСОБА_3 не може бути засудженим то тій причині, що на банківські рахунки кошти не клав, а використовував термінал, як транспортування коштів, що не є рахунком банку і прибутків не приносить.

-захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, та ухвалити новий виправдувальний вирок, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку із не встановленням достатніх доказів його вини. Вимоги обгрунтовує тим, що під час розгляду справи та постановленні вироку, суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту судового слідства, при цьому, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що, на думку апелянта, призвело до незаконного засудження ОСОБА_2 так. Апелянт зазначає, що при ознайомленні в судовому засіданні з відеозаписом, який було здійснено прихованою камерою, та яка була надана ОСОБА_11 для фіксування ходу проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_2 13 травня 2014 року, встановлено, що поняті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 при здійсненні контрольної закупки були відсутні, а в машині знаходилися лише працівники міліції та закупник; вказаний факт судом першої інстанції не був перевірений. Захисник зазначає, що свідок ОСОБА_18 на судовому засіданні показав, що контрольні закупки наркотиків здійснювалися на його власні кошти. Однак судом, у зв'язку з даним фактом, не надана оцінка законності проведення контрольних закупок наркотичних засобів, і даному факту судом не було надано належної оцінки. Окрім того. на думку апелянта, в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 були покладені докази, які є неналежними та недопустимими.

-захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду та ухвалити виправдувальний вирок, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закрити у зв'язку із не встановленням достатніх доказів її вини. Вимоги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді допустив неповноту судового слідства, при чому його висновки не відповідають фактичним обставинам. Так, при ознайомленні на судовому засіданні із відеозаписом, який було здійснено прихованою камерою, що була надана ОСОБА_11 для фіксування ходу проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_2 13 травня 2014 року, встановлено, що поняті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 при проведенні контрольної закупки були відсутні, а в машині знаходилися лише працівники міліції та закупник. В апеляційній скарзі захисник вказує на низку невідповідностей: так, свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомив, що гроші у сумі 100 грн. знайшли на телевізорі і наполягав на цьому, хоча, згідно з протоколом обшуку, гроші знайшли на холодильнику; також свідок зазначає, що під час обшуку ніхто з квартири не виходив, хоча сам свідок ОСОБА_18 повідомляв, що знімав під час обшуку з картки ОСОБА_18 грошові кошти. Окрім того, апелянт ставить під сумнів висновки судово-хімічної експертизи №791 СВЕ від 26 червня 2014 року, оскільки вона була проведена з порушеннями; висновки експертизи №935 ВКЕ від 19 вересня 2014 року, оскільки вона була проведена по документах, які здобуті з порушеннями.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг інших учасників судового розгляду; обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які в дебатах та останньому слові підтримали кожен свою апеляційну скаргу, захисників та інших обвинувачених, при цьому заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; захисників, які підтримали свої апеляційні скарги та обвинувачених, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При розгляді даного кримінального провадження суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався не повністю.

Як убачається з вироку суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, засуджено за незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб; також ОСОБА_4 засуджено за незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно у великому розмірі. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також засуджено за розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів у банках, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав; ОСОБА_3 вину визнав лише за ч.2 ст.309 КК України; ОСОБА_4 вину визнав частково у вживанні та збуті наркотичних засобів по одному епізоду, а також визнав вину за ч.1 ст.311 КК України; ОСОБА_5 вину не визнала ні за одним пред'явленим їй обвинуваченням.

Як на доказ винуватості обвинувачених суд послався на: показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, експерта ОСОБА_31; протоколи огляду та видачі грошових купюр; протоколи про результати контролю за вчиненням злочину; протоколи огляду покупця; протоколи добровільної видачі медичного шприца з рідиною; висновки експерта; протоколи пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками; протоколами обшуку в помешканнях обвинувачених; протоколи огляду мобільних телефонів; протокол обшуку автомобіля «БМВ 7351»; протокол огляду блокноту, вилученого з автомобіля; досліджені та відтворені звукозаписи і демонстрацію відеозаписів з носіїв інформації телефонних розмов обвинувачених; протоколи за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; протоколи огляду оптичних дисків; протоколи про результати аудіо, відео контролю місця / за особою/; виписку по особовому рахунку банківської карточки «Приват Банк».

В апеляційних скаргах обвинувачені та захисники посилаються на те, що більшість доказів, які були надані прокурором є недопустимими, або ж такими, що жодним чином не підтверджують винуватість обвинувачених, зокрема, стороною кримінального провадження, а саме старшим слідчим не здійснено відкриття всіх матеріалів, а саме носіїв інформації збуту наркотичних засобів та телефонних розмов, про що підтвердив в судовому засіданні слідчий.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.12 ст.290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Враховуючи вищенаведені норми закону, суду першої інстанції слід було з'ясувати, коли стороні кримінального провадження стало відомо про існування доказів, які не були відкриті для ознайомлення обвинуваченим та захисникам.

В судовому засіданні обвинувачені при дослідженні носіїв з записами телефонних розмов заперечили, що на запису зафіксований їх голос, вони давали користуватися телефонами своїм знайомим. При проведенні досудового слідства фоноскопічна експертиза проведена не була, докази про те, що голос на звукозаписі належить обвинуваченим в матеріалах провадження відсутні. На дані факти не звернув уваги і суд першої інстанції.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_5 та її захисника на недопустимість як доказу почеркознавчої експертизи № 935 ВКЕ від 19.09.2014 року, то слід зазначити наступне.

Обвинувачена ОСОБА_5 заперечила, що рукописний текст у блокноті, вилученому із автомобіля, виконаний нею. Під час досудового слідства вона не надавала слідчому зразків підпису для проведення почеркознавчої експертизи, оскільки пошкодила руку і на той час писала лівою рукою, однак не відмовлялася їх надати / том 3 а.п.182/. Експертиза була проведена по документах, які надані матір'ю ОСОБА_5 , при цьому вона зазначила, що на аркушах паперу, переданих слідчому, рукописний текст її доньки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рукописні зразки були надані на експертизу без ідентифікації , що саме ОСОБА_5 був виконаний текст.

Захисники та обвинувачені в апеляційних скаргах посилаються на те, що при перегляді в судовому засіданні відеозапису, який було здійснено прихованою камерою та яка була надана ОСОБА_11 для фіксування ходу проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_2 13.05.2014 року встановлено, що поняті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 при здійсненні контрольної закупки були відсутні, а в машині знаходилися лише працівники міліції та закупник.

Суд в основу вироку поклав показання зазначених свідків, не з'ясувавши протиріч між їх показами та відеозаписом.

Крім того, заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі захисників на порушення вимог ст.336 КПК України під час допиту свідка ОСОБА_11, а саме, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення у разі забезпечення безпеки особи. При цьому учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження.

Натомість, допит вказаного свідка відбувався в режимі аудиоконференції, тобто не було забезпечено зображення, що позбавило учасників кримінального провадження бачити хід судового провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду.

Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного судового рішення.

Колегія суддів вважає, що в даному провадженні для з'ясування всіх обставин необхідно провести фоноскопічну експертизу голосу обвинувачених та почеркознавчу експертизу ОСОБА_5, які мають важливе значення для прийняття обґрунтованого рішення.

Для цього необхідно відповідно до ст.333 КПК України надавати доручення на проведення слідчих дій, направлених на відшукання та вилучення зразків голосу, почерку, а відповідно до положень Закону, які регламентують апеляційний розгляд, порядок збирання доказів апеляційним судом не передбачений.

Окрім того, суду необхідно більш ретельно з'ясувати обставини виявлення органом досудового слідства злочину для запобігання заяв про провокацію, оскільки як убачається з рішень Європейського Суду з прав людини «Баннікова проти Російської Федерації» та «Романаускас проти Литви» необхідно в кожному випадку з'ясовувати чи був би вчинений злочин без втручання органів влади.

При новому судовому розгляді суду необхідно також ретельно перевірити доводи апеляційних скарг, в тому числі і про відсутність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.306 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на 30 діб, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора, обвинувачених та захисників - задовольнити частково.

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Продовжити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 30 днів, а саме до 11 грудня 2015 року.

С У Д Д І :

_____ ____ ____

/ Капічон О.М. / / Костенко І.В. / / Ященко І.Ю. /