Вирок № 53500896, 17.11.2015, Тетіївський районний суд Київської області

17.11.2015 Провадження по справі № 1-кп/380/100/15

Справа № 380/1522/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

з участю прокурора: Романчука О.М.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника

обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3.

захисника потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12015110300000235 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3»ятигори вул. Київська, 4 Тетіївського району Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм ТОВ «П»ятигори» с. П»ятигори Тетіївського району, одруженого, військовозобов»язаного, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 22 липня 2015 року о 22 год. 50 хв., керуючи технічно справним автомобілем КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «П»ятигори», здійснюючи виїзд з території ТОВ «П»ятигори» в с. П»ятигори на проїжджу частину, а саме на вул. Радянську в напрямку с. Одайполе Тетіївського району Київської області в порушення п.1.3 Правил дорожнього руху України (учасники дорожнього руху зобов»язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємоввічливими), п.1.5 Правил дорожнього руху України (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п.2.3.б Правил дорожнього руху України (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну) та п.10.2 Правил дорожнього руху України (виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїжджою частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з»їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає), внаслідок чого допустив зіткнення автомобіля з велосипедистом ОСОБА_3

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді ампутації культя верхньої третини лівого плеча. Запалення в ділянці післяопераційної рани, некроз м»яких тканих по передньо - медіальній задній поверхні ампутаційної культі лівого плеча, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14.09.2015 року № 93 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень в зв»язку із втратою функції лівої руки, згідно із п.2.1.3. (г) Наказу № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України. Описані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті ДТП ( наїзду автомобіля на велосипедиста), по часу утворення відповідають даті 22 липня 2015 року.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б, 10.2. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, перебувають в прямому причинному зв»язку із виникненням дорожньо-траснпортної пригоди та наслідками що настали, а саме отриманням потерпілим ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, ствердив суду обставини його вчинення, встановлені під час досудового розслідування, пояснивши, що він дійсно 22 липня 2015 року о 22 год. 50 хв. керуючи технічно справним автомобілем КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «П»ятигори» здійснюючи виїзд з території ТОВ «П»ятигори» в с. П»ятигори на неосвітлену проїжджу частину, а саме вул. Радянську в напрямку с. Одайполе Тетіївського району Київської області допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_3М,. Вказав суду, що він розкаюється у вчиненому, відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду, просив суд його суворо не карати, а також не позбавляти права керувати транспортними засобами, поскільки професія водія є єдиним джерелом його доходу і, в такому разі, поставить його сім»ю в тяжке матеріальне становище.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 22 липня 2015 року о 22 год. 50 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, їхав велосипедом по вул. Радянській с. П»ятигори Тетіївського району, де на нього здійснив наїзд автомобілем КАМАЗ обвинувачений ОСОБА_1 Зазначив, що просить обвинуваченого суворо не карати, не позбавляти права керувати транспортними засобами, в зв»язку із добровільним відшкодуванням обвинуваченим завданої моральної шкоди в розмірі 25 тисяч гривень, від цивільного позову відмовляється.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, заслухавши думку учасників судового провадження, з»ясувавши чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз»яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину цілком доведена і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, має на утриманні одну неповнолітню дитину, відшкодував завдану моральну шкоду, віктимну поведінку потерпілого, який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп»яніння, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.

Як помякшуючі його вину обставини, суд враховує щире каяття, визнання вини, відшкодування завданої моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд не встановив.

Враховуючи всі обставини по справі, позицію потерпілого, який просив суд не позбавляти волі обвинуваченого та не позбавляти його права керувати транспортними засобами, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винним у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком два роки із зобов»язанням відповідно до ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

В зв»язку з відмовою потерпілого ОСОБА_3 від позову, цивільний позов не розглядати.

Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 ( два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових інженерно-технічних експертиз № 5-02/356 від 28.08.2015 року в сумі 460,80 грн., та № 5-02/442 від 18.09.2015 року в сумі 306,09 коп., а всього 766,89 ( сімсот шістдесят шість) гривень 89 копійок на рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ТОВ «П»ятигори» - повернути у розпорядження ТОВ «П»ятигори» с. П»ятигори вул. Київська,38 Тетіївського району Київської області.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, в зв»язку з відшкодуванням моральної шкоди, не розглядати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_5