Ухвала суду № 53497758, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/9991/75170/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

за участю представників позивача Пазиніної Г.С. та Тарасова П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської обласної митниці Державної митної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 по справі № 2а-517/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

до Харківської обласної митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень Харківської обласної митниці від 06.01.2012 № 1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахування штрафних санкцій) за платежем "мито на товари" у розмірі 190 022,50 грн. та від 06.01.2012 № 2, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахування штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 1 938 229,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано незаконними та скасовано.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючим органом проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства, за результатами якої складено акт від 21.10.2011 №0051/11/807000000/0024481702 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем порушено вимоги ст. ст. 234-236 Митного кодексу України у частині повноти визначення продуктів переробки та їх декларування, при використанні їх на митній території України, Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних стосунках", п. 4.4 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 №609 та п. 5.6 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 06.08.2009 №727, що призвело до несплати позивачем до бюджету належних платежів і податків на загальну суму в сумі 1 702 601,60 грн., в тому числі мито -152 018,00 грн., ПДВ - 1 550 583,60 грн.

Висновок податкового органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства ґрунтується на неправильному визначенні позивачем отриманого у процесі переробки давальницької сировини очищеного коксового газу, як відходів такої переробки (який в подальшому був позивачем утилізований), з огляду на те, що такий продукт переробки є супутнім, оскільки придатний для подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства. Відтак, очищений коксовий газ як супутня продукція, отримана у процесі переробки давальницької сировини, є власністю контрагента позивача, а тому має бути відповідним чином задекларована на митній території України зі сплатою усіх належних митних платежів. Крім того, обґрунтовуючи розмір нарахованих митних платежів, контролюючий орган зазначив, що ним використовувалась мінімальна ціна саме очищеного коксового газу, оскільки порівнюючи етапи очищення газу на ПАТ"Алчевськкокс", митниця прийшла до висновку, що коксовий газ позивача проходить аналогічні етапи очищення, а враховуючи, що нормативних документів на неочищений коксовий газ немає, а часткова очистка ні чим не регламентується, то відповідно вартість неочищеного коксового газу, що утворився в процесі переробки Товариством давальницької сировини, контролюючим органом визначено правильно.

Зазначені висновки покладені в основу основних мотивів касаційної скарги.

Визначивши характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом невірно кваліфіковано коксовий газ, що утворився в процесі переробки давальницького вугілля, а також невірно визначена його ціна.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи позивач, керуючись Законом України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних стосунках", а також Порядком застосування митних режимів переробки на митній території України і переробки за межами митної території України", затвердженого наказом Держмитслужби від 13.09.2003№ 609 (далі - Порядок № 609), на підставі зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини, здійснював переробку давальницького вугілля в кінцеву продукцію: кокс і смолу кам'яновугільну, що підтверджується контрактом від 05.02.2008.

Під час процесу переробки давальницької сировини - перетворення вугілля у кокс, утворюється коксовий газ. Передача коксового газу замовнику не здійснювалась, з тих підставах, що Товариство не має технічних можливостей та відповідних дозвільних документів для передачі коксового газу третім особам, в тому числі і замовнику, а останній, в свою чергу, не був зацікавлений у поставках такої продукції. Згідно умов контракту, замовнику передається лише кінцева продукція - кокс та смола кам'яновугільна, які і підлягають митному оформленню у відповідному митному режимі.

Так, згідно п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

З метою правильного застосування норм Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних стосунках" позивач звернулося з запитом до Державної митної служби України від 10.06.2011 № 886 та отримав відповідь від 23.06.2011 №11.1/7-12.2/9281 "Щодо митного оформлення коксового газу, що утворюється при переробці вугілля".

У вказаному листі контролюючий орган зазначив, що беручи до уваги цілі процедур митного контролю та оформлення товарів, за змістом питань, викладених у листі підприємства, може повідомити, що відповідно до положень Порядку № 609 (в редакції, чинній в період з 27.09.2005 до 02.11.2009), частина коксового газу, що утворювалась та використовувалась в технологічному процесі переробки вугілля на кокс, не може бути віднесена до жодної з таких категорій як "продукт переробки", "залишок переробки" або "відходи переробки"; коксовий газ, що видалявся в процесі виробництва шляхом спалювання на факелі у спеціальному газоскидуючому факельному пристрої, відповідає визначенню терміну "відходи переробки"(а.с. 26).

З моменту набрання чинності наказу Держмитслужби від 06.08.2009 №727, який затвердив в новій редакції "Порядок застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України" (далі - Порядок 727), коксовий газ, який утворюється в процесі переробки давальницької сировини, Товариством розглядався в якості відходів і 100% спалювався на факелі у спеціальному газоскидуючому факельному пристрої, що підтверджується актами про видалення коксового газу.

Згідно пп. 14 п. 1.3 вказаного Порядку , продукти переробки - товари, що утворюються внаслідок переробки товарів, розміщених у режимі переробки: товарна продукція, супутні продукти переробки, відходи переробки, залишки переробки.

Супутні продукти переробки - продукти переробки, що за своїми властивостями придатні для подальшого використання, але утворення яких у процесі переробки не є предметом зовнішньоекономічного договору. (пп.17 п. 1.3).

Згідно пп.3 п. 1.3 Порядку №727 , відходи переробки - товари (речовини, матеріали, предмети у значенні Закону України "Про відходи"), що утворюються в процесі переробки товарів, розміщених у режим переробки, які за своїми властивостями не мають подальшого використання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відходи", відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Таким чином, коксовий газ, що утворився в результаті переробки давальницької сировини підпадає під визначення пп.3 п. 1.3 Порядку та ст. 1 Закону України "Про відходи" та є відходами переробки, оскільки не використовується позивачем за місцем його утворення.

Згідно п. 5.7 Порядку №727, коксовий газ, як відходи переробки, підлягає видаленню відповідно до законодавства та перебуває під митним контролем до моменту подання власником цих відходів або вповноваженою ним особою документів, які підтверджують видалення відходів (договорів, актів прийому-передачі, актів видалення тощо). Як зазначалось вище, утворений коксовий газ, Товариством піддавався видаленню шляхом спалювання в повному обсязі на спеціалізованому газоскидуючому пристрої.

При цьому облік коксового газу, що утворився в процесі переробки як власної так і давальницької сировини здійснюється Позивачем на всіх ділянках технологічного циклу, з повною фіксацією приладами обліку обсягу газу, що видалений, шляхом спалювання на газоскидуючому пристрої.

Щодо твердження контролюючого органу, що утворений коксовий газ з давальницької сировини позивачем використовувався для власних виробничих потреб, то судом апеляційної інстанції встановлено, що з балансів Товариства за 2008-2011 роки вбачається, що коксового газу, який утворився в процесі переробки власної сировини позивачеві цілком достатньо для забезпечення власних технологічних потреб, а Товариство здійснює видалення не лише давальницького коксового газу, а й власного, в обсягах, що перевищують потреби підприємства в технологічному паливі.

Так, ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

На підставі належних та допустимих доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір нарахованих позивачу податкових зобов'язань було визначено на підставі даних висновку комісійної судової товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту імені М.С. Бакаріуса від 19.09.2011 №8069.

При цьому, на вирішення зазначеної експертизи було поставлено питання лише щодо вартості 1000 мі очищеного коксового газу за період 2008-2011 років.

Згідно даного висновку, оцінка газу коксового очищеного залежить від багатьох чинників, які є індивідуальними для кожного окремо взятого коксохімічного виробництва, як то: технологічні потужності підприємства, обсяги виробництва продукції, економічні елементи виробничої собівартості (вартість сировини, енергетичні витрати, витрати на ремонти і утримання основних засобів, заробітна плата, амортизація основних засобів та інше), можливість його реалізації.

Крім того, з матеріалів вказаної експертизи вбачається, що аналіз вартості очищеного коксового газу проводився по підприємствах ВАТ "Запорожкокс", ВАТ "Запорізький Металургійний комбінат "Запоріжсталь", ПАТ "Запорізький завод Зварювальних флюсів та скловиробників", ПАТ "Алчевськкокс", ПАТ "Алчевский металургійний комбінат", а діапазон вартості по реалізації споживачу саме очищеного коксового газу у 2008 - 2010 роках становив від 168,00 до 395,00 грн., а у 2011 році становив від 300,00 грн. до 395,00 грн.

А відповідно до висновку Міністерства промислової політики України від 19.09.2011 № 1641, при діючій на підприємстві технологічній системі, коксовий газ не може бути кваліфікований як очищений у зв'язку з тим, що він не відповідає технічним умовам ТУ У 322-00190443-101-99 (з відповідними змінами №1, №2, №3, №4) "газ коксовий очищений", оскільки згідно з технологічною схемою підприємства позивача, прямий коксовий газ позбавляється тільки від кам'яновугільної смоли та аміаку, та не очищується від бензольних вуглеводнів та сірки, а відтак - не може кваліфікуватись як очищений.

Крім того, згідно висновку профільного вуглехімічного інституту (УХІН) від 25.05.2012 №10/858 коксовий газ, що утворюється в результаті переробки вугілля на кокс на ПАТ "Харківський коксовий завод", відповідає ТУ У 40.2-00190443-099:2006 - "газ коксовий неочищений".

У той же час, з висновків Харківської торгово-промислової палати від 15.11.2011 вбачається, що фактична вартість неочищеного коксового газу у 2011 році складала від 10,00 грн. до 53,95 грн. за 1 тис.мі.

Враховуючи вищевикладене та за відсутності доказів того, що вартість коксового газу неочищеного на підприємствах, аналогічних підприємству позивача, у 2008 - 2010 роках становить саме 168,00 грн., а в 2011 році становить - 300,00 грн. за 1 тис.мі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо безпідставного та необґрунтованого визначення контролюючим органом митної вартості товару як коксового газу очищеного, у той час, як на підприємстві позивача у процесі переробки давальницької сировини утворюється неочищений коксовий газ.

Враховуючи вищезазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Харківської обласної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 по справі № 2а-517/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко