Постанова № 53496872, 02.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1833/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.,

суддів Милосердного М.М.,

ОСОБА_1

в звязку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Центральному районі м. Миколаєва звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції (далі ВДВС Миколаївського РУЮ) Миколаївської області про визнання протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_2 від 27 квітня 2015 року (виконавче провадження №44209846) про повернення управлінню виконавчого листа №2а-6580/11/1470, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 18 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва суми пенсії, виплаченої надміру у розмірі 4 302, 80 грн. на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника фізичної особи.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що звернення державного виконавця до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника є його правом, а не обовязком, відповідно до п.10 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

01 серпня 2014 року відповідачем відкрито виконавче провадження №44209846 за виконавчим листом Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по справі №2а-6580/11/1470.

З матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що державним виконавцем направлялась боржнику вимога, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, надсилати запити до органі ПФУ, ДПі та сектору адресно-довідкової роботи УДМС, реєстру прав власності на нерухоме майно, винесено постанову про примусовий привід боржника. Частково на користь позивача перераховані кошти, сплачені за боржника матір'ю у сумі 545,40 грн.

У звязку з тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити фактичне місце проживання боржника, відповідачем 27 квітня 2015 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець здійснив усі необхідні дії для встановлення особи боржника та виявлення його майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Згідно п. 7.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, а також його місце роботи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Таким чином, державний виконавець повинен використовувати усі наданні йому права для здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувану у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливе встановити особу боржника, з'ясувати місце проживання, перебування боржника фізичної особи.

Судова колегія вважає, що державний виконавець після вжиття заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи, за умови якщо вони не дали результату, зобов'язаний звернутись до суду із поданням для винесення ухвали про розшук боржника.

В даному випадку, державний виконавець зазначених дій не вчинив та передчасно прийняв рішення про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Посилання відповідача на те, що звернення до суду із поданням для винесення ухвали про розшук боржника є лише правом державного виконавця, яким він користується на власний розсуд є безпідставним, так як державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішень.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.п.3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 27 квітня 2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя:Ступакова І.Г.