Постанова № 53495147, 09.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 листопада 2015 р. №820/10776/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Тодорової О.Г.,

представника відповідача - Ролінського Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №1305-23 від 13.10.2015 року Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач вже раніше направляв податкову вимогу від 22.08.2014 року №2540-25, в якій зазначив про необхідність погашення податкового боргу у розмірі 18607,39 грн. станом на 21.08.2014 року. Проте зазначена податкова вимога №2540-25 від 22.08.2014 року була скасована постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2015 року. Позивач зазначає, що на теперішній час останній податкові зобов'язання виконав в повному обсязі та жодної заборгованості не має.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що чинне податкове законодавство звільняє платника податків від сплати пені і штрафних санкцій, але не звільняє від обов'язку сплатити основну суму узгодженого податкового зобов'язання у випадках, коли така сума не надійшла до бюджету, у тому числі з вини банку.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.03.2001 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" (код ЄДРПОУ 31343590) (а.с.44).

Як встановлено з матеріалів справи, метою діяльності ТОВ "Міська рекламно-інформаційна система" є виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг та здійснення торговельної діяльності з метою отримання прибутку, що викладено в статуті підприємства ( а.с.10-20).

Згідно свідоцтва серії А № 050836 вбачається, що ТОВ "Міська рекламно-інформаційна система" є платником єдиного податку та знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року зі ставкою єдиного податку 3 відсотки (а.с.43).

Відповідно до свідоцтва №28310826, позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 42).

22.08.2014 року контролюючим органом на адресу позивачу була направлена податкова вимога №2540-25, в якій останній зазначав, що за позивачем рахується узгоджена заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 18607,39 грн. (а.с.33).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2015 року по справі №820/576/15, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 2540-25 від 22.08.2014 р. Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, винесену відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (а.с. 28-32).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2015 року по справі №820/576/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2015р. по справі №820/576/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги залишено без змін (а.с.34-37).

Контролюючим органом на адресу позивача була направлена податкова вимога №1305-23 від 13.10.2015 року, відповідно до якої позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 18605,67 грн. - за основним платежем, та суму грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за основним платежем у розмірі 19938,75 та пені у розмірі 2619,69 грн. (а.с.38).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням та діями контролюючого органу, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до вимог податкового законодавства сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та з єдиного податку з юридичних осіб за травень, серпень, вересень 2015 року, що в свою чергу підтверджується наступними платіжними дорученнями: №563 від 11.08.2015 року у сумі 10574,29 грн., №286 від 07.05.2015 року у сумі 8489,33 грн., №652 від 10.09.2015 року у сумі 10000,00 грн., №673 від 23.09.2015 року у сумі 6500,00 грн., №708 від 29.09.2015 року у сумі 4203,00 грн., №708 від 29.09.2015 року у сумі 4230,00 грн. (а.с.23-27).

З матеріалів справи вбачається, що зазначені платіжні доручення були в той же день подані до банківської установи АТ "ОТП БАНК" для зарахування коштів на казначейський рахунок. Проте кошти сплачені позивачем, на відповідний казначейський рахунок не надійшли, що в свою чергу підтверджується обліковою карткою (зворотній бік) (а.с.56-134).

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04. 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно із пунктами 22.3, 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону № 2346-III).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Відповідно до пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

З аналізу наведених норм, вбачається, що платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, повністю звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету взагалі, оскільки вся відповідальність за зарахування цих коштів до бюджету покладена законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника податків.

Як встановлено під час судового розгляду, контролюючим органом не взято до уваги факт несвоєчасності перерахування відповідних платежів підприємством позивача, які від нього не залежали, а відбулись внаслідок неналежного виконання банківською установою своїх обов'язків перед клієнтом. Таким чином, платіжні доручення були одержані банківською установою, проте факт проведення встановлен не був.

Відповідно до положення п.129.6 та п.129.7 ст.129 ПК України, якими передбачено, що платник податків не несе відповідальності за несвоєчасну сплату податку, що сталося з вини банку, а також пунктом 2.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 р. № 953 (зареєстрований Міністерством юстиції України 27.12.2010 р. за №1350/18645) встановлено, що за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" пеня не нараховується.

Таким чином, судом встановлено, що відповідальність за несвоєчасне перерахування несе саме банк, а позивач здійснив усі передбачені законодавством дії по сплаті відповідних сум грошового зобов'язання до бюджету.

Враховуючи той факт, що несплата податкових зобов'язань позивача відбулася не з його вини, а у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою своїх зобов'язань, суд дійшов висновку, що податкова вимога №1305-23 від 13.10.2015 року є такою, що прийнята контролюючим органом за відсутності правових підстав, передбачених п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №1305-23 від 13.10.2015 року Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (код ЄДРПОУ 31343590) судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.11.2015 року.

Суддя Полях Н.А.