Постанова № 53491678, 28.10.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року справа № П/811/2931/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мовекс К"

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №0000772204, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мовекс К” звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №0000772204.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення й мотивує позовні вимоги тим, що вказане рішення порушує права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняте на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення винесено правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судове засідання 20 жовтня 2015 року представник позивача не прибув подавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.2,а.с.72).

Представник відповідача в судове засідання 20 жовтня 2015 року не прибув, клопотань чи заяв до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.2,а.с.69).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття сторін та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 20 жовтня 2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ТОВ "Мовекс К" зареєстроване в якості юридичної особи 21.09.2010 року, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ. Види діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля пальним (т.1,а.с.108).

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Мовекс К" (код – 37297848) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах ТОВ «Капітал Х» за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №82/11-23-22-04/37297848 від 23.06.2015р. (т.1,а.с.9-25).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення: п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2354540 грн. за березень 2015 року.

При цьому, відповідач, в обґрунтування виявленого порушення, посилається на висновки та акти податкових інспекцій інших регіонів України та їх думку.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.07.2015 року №0000772204, яким збільшено суму грошового зобов’язання на загальну суму 3 531 810 грн., в т.ч. за основним платежем 2 354 540 грн. та за штрафними санкціями 1 177 270 грн. (т.1,а.с.26).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно діючого законодавства, а саме п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, )і тому числі при їх ввезені на митну територію України;

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення суми податку до податкового кредиту згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тої події, яка відбулася раніше;

- дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника податку на сплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділу V Податкового кодексу України - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вищі рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, зарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 20' цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Тобто висновки в Акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, оскільки право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилами першої події; або фактичної сплати коштів (в т.ч. податку на додану вартість) продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства та перевірки господарських відносин постачальника по договору постачання.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.6.2011, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового та бухгалтерського обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань, визнання недійсними/фіктивними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

Фінансові санкції до платників податків можуть бути застосовані лише у випадках не підтвердження податковими накладними витрат по сплаті податку на додану вартість у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних і нематеріальних активів (послуг), якщо такі активи не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ «Капітал Х», на підставі яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

Матеріалами справи встановлено, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Мовекс К» та ТОВ «Капітал X» в періоді, що перевірявся, відбувались на підставі укладених договорів поставки нафтопродуктів №КХ-0048 від 02.03.2015 р., №КХ-0074 від 07.03.2015 р., №КХ-0104 від 11.03.2015 р., №КХ-0127 від 13.03.2015 р., №КХ-0181 від 21.03.2015 р. та №КХ-0202 від 25.03.2015 р. Предметом укладених договорів є постачання нафтопродуктів (т.1,а.с.32, 35, 39, 43, 47, 51).

На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами, ТОВ «Капітал X» поставило позивачеві паливо дизельне підвищеної якості (євро) марки С виду ІІ та бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класів С, D.

На умовах договорів на кожну окрему партію товару між сторонами укладались додаткові угоди з зазначенням асортименту, кількості, ціни та вартості нафтопродуктів.

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Капітал X» виписало позивачеві податкові накладні від 31.03.2015 року №31131, №31206, №31052, №31185, №31078 та 31108 (т.2, а.с.73-74, 76, 78-79, 81, 83-84, 86).

Факт поставки нафтопродуктів підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі нафтопродуктів 31.03.2015р. № 150331000000048 до договору №КХ-0048 від 02.03.2015р., №150331000000074 до договору №КХ-0074 від 07.03.2015р., №150331000000104 до договору №КХ-0104 від 11.03.2015р., №150331000000127 приймання передачі нафтопродуктів до договору №КХ-0127 від 13.03.2015р., №150331000000181 приймання передачі нафтопродуктів до договору №КХ-0181 від 21.03.2015р., №150331000000202 приймання передачі нафтопродуктів до договору №КХ-0202 від 25.03.2015р. Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2015 року (т.1,а.с.34, 37, 41, 45, 49, 53).

На підтвердження транспортування придбаного товару до матеріалів справи позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (т.1,а.с.79-107).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом.

При цьому, податкова накладна, якою оформлювався факт прийняття підприємством нафтопродуктів, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

На дату складання податкових накладних ТОВ «Капітал X» зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва (т.2,а.с.29-35).

Так, на підтвердження реальності транспортування товару позивачем надано до суду належно оформлені товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (т.1,а.с.79-107).

Крім того, судом враховано наступне.

З метою зберігання та подальшого транспортування придбаних нафтопродуктів, між позивачем (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) укладено договір зберігання №4485 від 22.12.2014 року. Предметом укладеного договору є приймання зберігання нафтопродуктів та інших цінностей зберігачем, які передаються поклажодавцем та повернення їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою (т.1,а.с.74).

Фактичне виконання укладеного договору підтверджується актом №03152 приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2014 року та актом №3/15 прийому-передачі нафтопродуктів на зберігання (т.1,а.с.77-78).

Оплату вартості за надані послуги зберігання нафтопродуктів позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2,а.с.45-64).

Також, з метою транспортування придбаних у ТОВ «Капітал X» нафтопродуктів, між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" укладено договір №134 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.12.2014 року. Предметом укладеного договору є перевезення вантажу (нафтопродукти, вода для калібрування резервуарів АЗС) до пункту призначення (т.1,а.с.68-69).

Надання послуг перевезення нафтопродуктів підтверджується долученими до справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1,а.с.79-107), акт здачі прийомки виконаних робіт №АР-0000224 від 31.03.2015р. та реєстру №3 за березень 2015р. (т.1,а.с.71-73).

Оплату за надані послуги транспортування нафтопродуктів позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2,а.с.36-44).

Подальше транспортування нафтопродуктів на окремі АЗС товариства здійснювалось автомобільним транспортом на підставі укладеного між ТОВ «Мовекс К» та ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» договору перевезення. Факти поставок нафтопродуктів безпосередньо на АЗС підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними.

На кожну поставку нафтопродуктів Продавцем були складені та зареєстровані в реєстрі податкові накладні.

Подальша реалізація придбаних нафтопродуктів відбувалась кінцевим споживачам з резервуарів, розташованих на АЗС, через належним чином зареєстрований касовий апарат.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Оптіма-Юг» 01.12.2014р. укладено договір оренди №24 нерухомого майна. Предметом укладеного договору є оренда стаціонарні автозаправні станції, мета оренди – роздрібна торгівля нафтопродуктами та ін. (т.1, а.с.131-134).

Фактичне виконання укладеного договору підтверджується актом прийому-передачі №1,№2,№3,№4,№5 приймання-передачі нерухомого майна за грудень 2014 року (т.1,а.с.136-141)., копіями журналів обліку надходження нафтопродуктів на орендованих АЗС, змінних звітів та Z-звітів РРО по датам надходження за березень 2015 року (т.1,а.с.142-245; т.2,а.с.1-22).

Крім того, надано копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти отримані позивачем, витяг є ЄДР по ТОВ «Капітал X» (т.2,а.с.23-35).

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача про наявність у нього приміщень, в яких можливо тримати (приймати, зберігати) нафтопродукти для подальшої реалізації їх контрагентам та транспортних засобів для транспортування продукції, що ним реалізовувалась.

Отже, матеріалами справи доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з положеннями ст.198 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано дані з ІС "Податковий блок", в результаті чого встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв’язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов’язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов’язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги)не безпосередньо дол. Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов’язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов’язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі “Булвес” АД проти Болгарії” (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність ПП "Торговий дім "Андріївський – плюс", останнє мало статус юридичної особи, було зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства України та включено до ЄДРПОУ.

Наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Капітал X» за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.193.1 ст.193, п.200.1 п.200, п.201.1 п.201.6 Податкового кодексу України, з урахуванням ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом ( п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України )

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки висновок податкового органу не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача, що вказані в акті перевірки порушення призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 354 540 грн. за березень 2015 року.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мовекс К" витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мовекс К" - задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 06.07.2015 року №0000772204, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 531 810 грн., в т.ч. за основним платежем 2 354 540 грн. та за штрафними санкціями 1 177 270 грн.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мовекс К" (код ЄДРПОУ - 37297848) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук