Постанова № 53491676, 06.11.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року Справа № П/811/2753/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулась Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі позивач) з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу по єдиному податку на загальному розмірі 2192,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України, відповідач не сплачує узгодженого податкового боргу з єдиного податку, а тому наявні підстави для стягнення такого боргу у судовому порядку.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі було відкрито скорочене провадження.

Зазначену ухвалу відповідач отримала 29 жовтня 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.17). Однак, станом на 06 листопада 2015 року заперечення на адміністративний позов відповідачем не подано.

Відповідно до пункту 2 частини пятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та належить до другої групи платників у розумінні статті 293 Податкового кодексу України (а.с.5).

Рішенням Кіровоградської міської ради дванадцятої сесії шостого скликання від 29 грудня 2011 року №1131 ставку єдиного податку визначено у розмірі 20% мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн. на місяць.

Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Статтею 293 Податкового кодексу України встановлені ставки єдиного податку, а саме:

- ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки);

- фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до облікової картки платника податку фізичних осіб податковим органом нараховано по строку сплати узгодженого зобовязання, не сплачений у визначеному законодавством терміни:

20.01.2014 року за січень 2014 року 243,60 грн.

20.02.2014 року за лютий 2014 року 243,60 грн.

20.03.2014 року за березень 2014 року 243,60 грн.

20.04.2014 року за квітень 2014 року 243,60 грн.

20.05.2014 року за травень 2014 року 243,60 грн.

20.06.2014 року за червень 2014 року 243,60 грн.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Отже, правовими підставами для несплати ставки єдиного податку законодавчо визначені: період щорічної відпустки, період тимчасової втрати непрацездатності (якщо така непрацездатність триває 30 і більше календарних днів), а також у разі подання до податкового органу заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. Інших виключень для звільнення від сплати ставки єдиного податку дана норма не містить.

Статтею 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Так, за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати єдиного податку Кіровоградською ОДПІ було встановлено порушення відповідачем статті пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, що відображено в акті від 09 квітня 2014 року №1391/2929213006/11-23-17-06, зроблено висновок про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових (штрафних) санкцій у загальному розмірі 2192,40 грн. (а.с.9)

Відповідне податкове повідомлення рішення: №0011911706 від 07 липня 2014 року на суму 730,80 були відповідачем отримано особисто (а.с.8).

Судом встановлено, що вказане податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Оскільки за приписами підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобовязання відповідача по єдиному податку є узгодженим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своє податкове зобов'язання належним чином не виконував та не сплачував до бюджету узгоджену суму грошового зобов'язання з єдиного податку, що привело до виникнення заборгованості, на загальну суму 2192,40 грн. Дана заборгованість підтверджується обліковою карткою та розрахунком шрафних санкцій податкового органу щодо платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (а.с.10,14).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Отже, правовими підставами для несплати ставки єдиного податку законодавчо визначені: період щорічної відпустки, період тимчасової втрати непрацездатності (якщо така непрацездатність триває 30 і більше календарних днів), а також у разі подання до податкового органу заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. Інших виключень для звільнення від сплати ставки єдиного податку дана норма не містить.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України 26 листопада 2014 року відповідачеві було сформовано податкову вимогу форми №3689-25.

Таким чином, податковий борг відповідача тобто сума грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк вважається узгодженим та становить наразі 2192,40 грн.

Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 2192,40 грн. не сплатив суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 86, 159 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 2192,40 грн. (дві тисячі сто девяносто дві гривні, сорок копійок) на користь бюджету на рахунок отримувач: Міськфінуправління, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, КЗПО банка: 38037409, рахунок: 31414699700002, код платежу НОМЕР_2.

Постанову суду звернути до негайного виконання. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2