Постанова № 53491257, 13.10.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 р. Справа № 805/4343/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 10 529,81 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 10 529,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 звернулася до позивача за сприяння у своєму працевлаштуванні та написала заяву про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У період з 10.03.2015 по 25.05.2015 відповідачу була нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 10 529,81 грн. При звірянні даних з Державною податковою адміністрацією, встановлено, що ОСОБА_2 надавала посередницькі послуги в сфері страхування відповідно до умов договору цивільно-правового характеру про надання послуг від 08.02.2015 №512155 та перебував на обліку в центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю. Відповідачу пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але на теперішній час допомога відповідачем не повернута.

Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 10.03.2015 ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», де відповідач зазначив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує, не є субєктом підприємницької діяльності, не отримує відповідно до законодавства допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку, грошове забезпечення як батьки-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання (а.с.10).

З витягу із наказів про прийняті рішення Краматорським міським центром зайнятості по ОСОБА_2 вбачається наступне.

З 10.03.2015 ОСОБА_1 міським центром зайнятості на підставі наказу від 12.03.2015 № НТ150312 надано ОСОБА_2 статус безробітного.

Наказом ОСОБА_1 міського центру зайнятості від 17.03.2015 № НТ150317 призначено допомогу по безробіттю з 17.03.2015 по 10.03.2016. Цим ж наказом розпочато її виплату.

Наказом ОСОБА_1 міського центру зайнятості від 25.05.2015 № НТ150525 скорочено виплату допомоги по безробіттю у звязку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до пп.5 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 5 п.5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності на строк до 90 к.д. з 22.05.2015 по 05.06.2015.

Наказом ОСОБА_1 міського центру зайнятості від 26.05.2014 № НТ150526 припинено виплату допомоги по безробіттю з 26.05.2015 у звязку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до пп. 10 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Цим ж наказом припинено реєстрацію безробітних.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009 № 60/62 та запиту ОСОБА_1 міського центру зайнятості від 09.06.2015 з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття проведено перевірку достовірності даних та перебування в трудових відносинах.

За результатами проведеної звірки даних Чернівецьким міським центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 295 від 08.07.2015.

Відповідно до якого встановлено, що між гром. ОСОБА_2 та ТОВ «Старлайф» було укладено договір про співпрацю (ЦПХ) № 512155 від 08.02.2015 по наданню консультаційних послуг в сфері страхування. В березні 2015 року гром. ОСОБА_2 було нараховано комісійну винагороду в сумі 273,57 грн. але дана винагорода не виплачена в звязку з відсутністю належно оформленого акту виконаних робіт. Зазначена обставина підтверджується договором № 512155 від 08.02.2015.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 міського центру зайнятості № 288 від 17.07.2015 дохід ОСОБА_2 за період з 10.03.2015 по 25.05.2015 становить 10 529,81 грн. (а.с.22).

Наказом ОСОБА_1 міського центру зайнятості від 17.07.2015 № НТ150717 зобовязано відповідача повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політки України від 20.11.2000 № 307 з 10.03.2015 по 25.05.2015 в розмірі 10 529,81 грн.

ОСОБА_1 міського центру зайнятості № 10-2888 від 17.07.2015 повідомлено ОСОБА_2 про необхідність повернення коштів у розмірі 10 529,81 грн.

На теперішній час відповідачем добровільно не повернута сума допомоги по безробіттю в розмірі 10 529,81 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі Закон № 5067-VI) безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом № 5067-VI належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 статті 23 цього Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем особисто підписано заяву від 10.03.2015, де зазначила, що на даний час, зокрема, через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону № 5067-VI зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Частиною 1 ст. 45 Закону № 5067-VI передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного.

Статтею 1 Закону № 5067-VI визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у ОСОБА_1 міському центру зайнятості відносилась до категорії зайнятого населення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач безпідставно отримала допомогу по безробіттю за період з 10.03.2015 по 25.05.2015 в сумі 10 529,81 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 10 529,81 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 87516, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37170300901052 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24815706) суму переплати допомоги по безробіттю в розмірі 10 529 (десять тисяч пятсот двадцять девять) гривень 81 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.