Постанова № 53491091, 06.11.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/3583/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засіданняЛитвиненко І.П.,

за участю представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Нова Аркада» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Нова Аркада» (далі позивач, підприємство, ПП «Нова Аркада») звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі відповідач, інспекція, Нововолинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Нововолинською ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Нова Аркада» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обовязкових платежів під час взаємовідносин із ПП «Укрпрестиж» за жовтень, листопад, грудень 2014 року, та по взаємовідносинах з ТзДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів». За результатами перевірки інспекцією складено акт від 20 травня 2015 року №1923/22-1/20147350, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000712200, яким донараховане основне зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 146 509,00 грн та штрафні санкції у розмірі 73 254,50 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000702200, яким донараховане основне зобовязання з податку на прибуток у розмірі 129 988,00 грн та штрафні санкції у розмірі 64 994,00 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій з ПП «Укрпрестиж» стосовно поставки будівельних матеріалів, оскільки сторони договорів в повному обсязі виконали свої зобовязання, що підтверджується відповідними первинними документами.

Крім того посилається на неправомірність проведеної перевірки, з огляду на те, що постанова про її призначення слідчим винесена з порушенням кримінального процесуального законодавства.

Також зазначає, що всупереч пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган виніс податкові повідомлення-рішення до ухвалення вироку у кримінальному провадженні в межах якого призначена позапланова перевірка.

З наведених підстав просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Надав суду первинні документи на підтвердження реальності проведеної господарської операції.

Відповідач, Нововолинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, у письмових запереченнях (т.1 а.с.174-176) та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили з тих підстав, що в контрагента позивача ПП «Укрпрестиж» встановлено відсутність реальної можливості відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємства, а саме відсутність обладнання, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім того звертає увагу суду, що позивачем не було надано товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності та актів приймання-передачі придбаних будівельних матеріалів. Також у двох податкових накладних жовтня 2014 року вказано договір від 09 червня 2014 року №0906/1, якого не існує.

В додаткових поясненнях від 04 листопада 2015 року (т.1 а.с.216-217) наголошував суду, що у видаткових накладних за жовтень-грудень 2014 року позивачем вказані будівельні матеріали, які не були використані у відповідному періоді, наприклад геотекстиль, зливи карнизні, воронки, покриття парапетів тощо. Ці обставини, на думку представника контролюючого органу, підтверджує нереальність господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_3 від 03 квітня 2015 року призначено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Нова Аркада» по взаємовідносинах з ПП «Укрпрестиж» за жовтень-грудень 2014 року та по взаємовідносинах з ТзОВ «Нововолинськй завод залізобетонних виробів» за січень-лютий, вересень-грудень 2014 року, які були предметом господарських операцій, умов та стану взаєморозрахунків між контрагентами, підтвердження або спростування імітації проведення таких розрахунків, а також дотримання службовими особами ПП «Нова Аркада» вимог податкового, валютного чи іншого законодавства в ході здійснення фінансово-господарської діяльності за вказані періоди з ПП «Укрпрестиж» та з ТзОВ «Нововолинський завод залізобетонних конструкцій» (т.1 а.с.18-19).

На виконання цієї постанови, наказом Нововолинської ОДПІ від 30 квітня 2015 року №288 призначено позапланову виїзну документальну перевірку, за результатом якої складений акт від 20 травня 2015 року №1923/22-1/20147350 (т.1 а.с.7-15).

Відповідно до висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення підпункту пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 146 509,00 грн по взаємовідносинах ПП «Укрпрестиж». Також порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статті 23, пункту 44.6 статті 44, статті 134, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток товариства за 2014 рік на загальну суму 129 988,00 грн з контрагентом ПП «Укрпрестиж» (т.1 а.с.14-15).

Вказані висновки мотивовані тим, що підприємство у жовтні-грудні 2014 року мало взаємовідносини з Приватним підприємством «Укрпрестиж», який на підставі договору від 01 жовтня 2014 року №01/10-01 зобовязувався постачати будівельні матеріали.

Аналізом наданих для перевірки видаткових та податкових накладних встановлено, що підприємство у податкових накладних жовтня, листопада та частково грудня 2014 року у графі «вид цивільно-правового договору» зазначено договір №0906/1 від 09 червня 2014 року, який до перевірки не надано та який, зі слів юриста Івченка О.Ф., вказаний у первинних документах помилково. Крім того, не надано товарно-транспортних накладних та доручення на отримання ТМЦ, наказів чи будь-яких інших документів на матеріально-відповідальних осіб, що були відповідальні за оприбуткування ТМЦ на будівельних обєктах. Також не надано сертифікатів походження чи відповідності товарів, що унеможливлює встановлення країни походження виробника товарів з іноземними назвами. Крім того, в податкових накладних не зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД.

Також в ході перевірки працівниками податкового органу здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Укрпрестиж» на підставі архіву електронної звітності АІС «Податковий блок», встановлено відсутність реальної можливості відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством, а саме відсутність обладнання, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності (т.1 а.с.11).

Таким чином, у звязку з наявними ознаками дефектності первинних документів оформлених від ПП «Укрпрестиж» та відсутності первинних документів (товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару, актів прийому-передачі, технічних паспортів, сертифікатів відповідності, довіреностей на отримання ТМЦ) податковим органом зроблений висновок про нереальність спірних господарських операцій та, як наслідок, завищення податкового кредиту та завищення валових витрат по ним (т.1 а.с.14-15).

На підставі акту перевірки від 20 травня 2015 року №1923/22-1/20147350 Нововолинською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000712200, яким донараховане основне зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 146 509,00 грн та штрафні санкції у розмірі 73 254,50 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000702200, яким донараховане основне зобовязання з податку на прибуток у розмірі 129 988,00 грн та штрафні санкції у розмірі 64 994,00 грн (т.1 а.с.6).

Надаючи правову оцінку вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Нова Аркада» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області. Підприємство з 10 липня 2007 року зареєстроване як платник податку на додану вартість. Основними видами діяльності товариства згідно КВЕД-2010 є 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво», 42.99 «Будівництво інших споруд, н. в. і. у.», 47.52 «Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах», 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах», 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний)», 42.11 «Будівництво доріг і автострад». Вказані обставини підтверджується вступною частиною акту перевірки (т.1 а.с.7 зворот).

Позивач має наступні основні засоби для здійснення господарської діяльності:

1)фургон TATA LPT 1116/42, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.72-74);

2)склад-ангар площею 285,8 кв.м, який знаходиться у м. Нововолинську по вул. Луцькій, 3 (т.1 а.с.75-76).

Матеріалами справи підтверджується, що 01 жовтня 2014 року у місті Луцьку між ПП «Укрпрестиж» (продавець) та ПП «Нова Аркада» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №01/10-1. Відповідно до предмету даного договору, продавець зобовязаний передати належні йому будматеріали у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п.1.1); перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною (п.3.2); загальна вартість товару, що поставляється за цим договором визначається видатковими накладними (п.4.1) (т.1 а.с.29).

На виконання умов договору між сторонами протягом жовтня-грудня 2014 року були підписані видаткові накладні, в яких фіксувалась номенклатура товару, ціна, кількість та загальна вартість. Вказані накладні скріплені підписами директорів обох підприємств та їх печатками. Крім того, для відображення операцій у податковому обліку, ПП «Укрпрестиж» виписало ПП «Нова Аркада» відповідні податкові накладні за кожною операцією (т.1 а.с.30-56).

Крім того, під час судового розгляду позивачем були надані видаткова накладна №100 від 17 вересня 2014 року та податкова накладна від 17 вересня 2014 року №7, які не були надані під час перевірки (т.2 а.с.51-52).

Оплата за придбаний товар проведена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.1 а.с.57-61).

На підтвердження факту виписки довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, позивач надав суду витяг з журналу їх реєстрації (т.1 а.с.193-196).

Оцінюючи реальність вищезазначених господарських операцій суд зазначає наступне.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція повязана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності субєкт господарювання зобовязаний заперечувати проти доводів субєкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22 вересня 2015 року №21-1359а15, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися адміністративним судом.

Керуючись принципом офіційного зясування всіх обставин у справі, проаналізувавши подані ПП «Нова Аркада» первинні документи, оцінивши в сукупності пояснення позивача, а також доводи відповідача, суд дійшов висновку, що вказані операції мають реальний характер, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведений факт наявності податкової правосубєктності у позивача та його контрагента, господарської мети при придбанні товару, а під час судового розгляду був підтверджений рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Зокрема, статутна діяльність позивача та види господарської діяльності згідно КВЕД, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідають змісту та суті господарських операцій, які були проведені з ПП «Укрпрестиж» - закупівля будівельних матеріалів для подальшого використання їх в будівництві. Також, за результатом господарської діяльності у 2014 році, позивач отримав чистий дохід у розмірі 249 780,00 грн (т.2 а.с.42 зворот, рядок 07 декларації з прибутку).

Вказане підтверджує господарську мету при придбанні товару, яка полягає в отриманні прибутку.

Позивач має в наявності основні засоби, які дозволяють зберігати, перевозити та використовувати придбані будівельні матеріали вантажний фургон, склад (т.1 а.с.72-76), орендовану адміністративну будівлю (т.1 а.с.8 зворот, п.2.10 акту перевірки).

Наявність у позивача достатніх трудових ресурсів (22 особи) для здійснення операції підтверджується самим податковим органом в описовій частині акту перевірки (т.1 а.с.8).

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують податкову правосубєктність у позивача, тобто обєктивну можливість здійснювати оспорювані господарські операції.

В свою чергу, наявність податкової правосубєктності у ПП «Укрпрестиж» підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №813/6039/14, якою встановлено, що вказане підприємство зареєстровано з 29 грудня 1997 року, а контролюючими органами був здійснений опис майна платника податків у податкову заставу, яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (т.2 а.с.48-50).

На думку суду, наведене судове рішення підтверджує наявність у ПП «Укрпрестиж» майна, яке могло використовуватися в господарській діяльності, зокрема і для здійснення поставок ПП «Нова Аркада».

Будь-яких доказів, що спростовують податкову правосубєктність контрагента позивача, як то акти перевірки інших податкових органів, матеріали досудового розслідування та/або судові рішення за фактом фіктивного підприємництва, Нововолинською ОДПІ надано не було.

Саме лише посилання контролюючого органу на інформаційну базу АІС «Податковий блок», без здійснення фактичної перевірки обставин реальності субєкта господарювання шляхом проведення податкової перевірки та/або досудового розслідування, на переконання суду не достатньо для твердження про відсутність податкової правосубєктності у ПП «Укрпрестиж».

Як встановлено судом, спірні будівельні матеріали були в подальшому використані в господарській діяльності підприємства, а саме на виконання:

1) договору на виконання робіт по капітальному ремонту від 24 жовтня 2014 року №24/10/14 укладеного з Волинським державним училищем культури і мистецтв імені ОСОБА_4 (т.1 а.с.197); акти виконаних робіт за грудень 2014 року (т.1 а.с.96-108);

2) договорів підряду від 12 грудня 2014 року №51, від 22 грудня 2014 року №б/н укладених з Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації (т.1 а.с.199-204); акти виконаних робіт за грудень 2014 року (т.1 а.с.109-125);

3) капітального ремонту покрівлі даху хірургічно-травматологічного корпусу Центральної міської лікарні м. Нововолинська у жовтні 2014 року (т.1 а.с.77-81);

4) капітального ремонту покрівлі дошкільного навчального закладу №3 м. Нововолинська у жовтні 2014 року (т.1 а.с.82-85);

5) капітального ремонту та утеплення фасадів приміщення стаціонарного відділення для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян у жовтні 2014 року (т.1 а.с.86-89);

6) послуг по поточному ремонту музичної зали ДНЗ в смт. Локачі у грудні 2014 року (т.1 а.с.126-132);

7) капітального ремонту даху головного корпусу, заміна вхідних дверей, облаштування пандусу Нововолинської спеціальної загальноосвітньої школи №9 у грудні 2014 року (т.1 а.с.133-145);

8) капітального ремонту стадіону спортивно-оздоровчого комплексу «Шахтар» по проспекту в м. Нововолинськ, по пр. Перемоги, 3 (т.1 а.с.146-161);

9) проведення ремонтних робіт кабінету «Довіри» ВОБФ «Шанс» грудні 2014 року (т.1 а.с.162-165);

10) капітального ремонту приміщення спортзалу загальноосвітньої школи №2 м. Нововолинська у грудні 2014 року (т.1 а.с.166-169).

На думку суду вказані обставини підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про нереальність спірної операції, оскільки сама лише відсутність цих документів не може свідчити про фіктивність господарської діяльності позивача та його контрагента. Крім того, як слідує з пункту 3.3. договору від 01 жовтня 2014 року №01/10-1, доставка товару здійснювалася силами і за рахунок продавця та включалася до вартості товарів. Тому, обєктивно у ПП «Нова Аркада» можуть бути відсутні докази перевезення спірних будівельних матеріалів, оскільки воно не займалося їх транспортуванням (т.1 а.с.29).

Твердження представника контролюючого органу про обовязкову наявність актів прийому-передачі придбаного товару спростовуються пункту 3.2 договору, згідно якого факт переходу права власності на товар підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.29). Вказані документи були надані суду, а отже вони підтверджують факт поставки товару (т.1 а.с.30-55).

Аналогічно, той факт, що довіреності на отримання ТМЦ виписувалися тільки на директора ПП «Нова Аркада» також жодним чином не спростовують реальність господарської операції. Більше того, директор підприємства має право вчиняти будь-які юридично значимі дії без довіреності. Доводи представника податкового органу, що керівник ПП «Нова Аркада» не міг фізично приймати будівельні матеріали на кожному будівельному майданчику ґрунтуються лише на припущеннях, які нічим не підтверджені, тому і не приймаються судом до уваги.

Також безпідставними є посилання представника контролюючого органу на те, що в журналі виписаних довіреностей на отримання ТМЦ у всіх графах і по всім контрагентам зазначено «будівельні матеріали», без конкретної ідентифікації які саме, оскільки представником ПП «Нова Аркада» були надані видаткові накладні і від інших контрагентів, які зазначені в журналі ТзОВ «ЛеоТекс», ПАТ «ОСОБА_5 Україна», ТзОВ «Валько» тощо (т.2 а.с.2-41). З вказаних первинних документів можливо чітко ідентифікувати, що контрагентами позивача постачалися різні будівельні матеріали та вони не є однаковими. Крім того, зважаючи на те, що основним видом діяльності позивача є виконання будівельних робіт, цілком логічно, що в журналі на отримання ТМЦ по всім контрагентам зазначено про отримання саме будівельних матеріалів. Отже, доводи представника Нововолинської ОДПІ в цій частині ґрунтуються виключно на необґрунтованих припущеннях, які не підтверджують нереальність спірної операції.

Щодо тверджень представника Нововолинської ОДПІ, що видаткова накладна №100 від 17 вересня 2014 року та податкова накладна від 17 вересня 2014 року №7 (т.2 а.с.51-52) були надані позивачем лише під час судового розгляду та не надавалися перевіряючим, суд зазначає наступне

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України посадовим особам податкового органу надано достатній обєм повноважень для встановлення всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. При цьому, положеннями того ж таки законодавчого акту встановлено чіткий порядок дій посадових осіб податкового органу у разі ненадання платником податків необхідних документів.

Відповідно до положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з наведених вище приписів належним та допустимим доказом відмови платника податків від надання уповноваженим особам органу державної податкової служби первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів є належним чином оформлений акт.

Відповідачем не було надано суду акту про відмову позивача від надання якихось документів. Тому суд бере до уваги видаткову накладну №100 від 17 вересня 2014 року та податкову накладну від 17 вересня 2014 року №7 (т.2 а.с.51-52).

Стосовно доводів представника Нововолинської ОДПІ про відсутність сертифікатів відповідності на придбані будівельні матеріали, суд зазначає, що згідно розділу 14 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, який затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 01 лютого 2005 року № 28, обовязковій сертифікації підлягають наступні будівельні матеріали, вироби та конструкції:

14.1 Колони та гарцаби (фахверки) сталеві каркасів одноповерхових та багатоповерхових будівель;

14.2. Конструкції каркасів сталеві рамкові і балки перекриття (покриття), балки колії підвісного транспорту, балки підкранові сталеві для мостових електричних кранів, теплиці;

14.3. Ферми сталеві;

14.4. Панелі та елементи огороджувальних конструкцій (металеві, каркасні та безкаркасні);

14.5. Металеві сходи, площадки та огорожі сходів, балконів і дахів;

14.6. Металоконструкції опор ліній електропередачі, відкритого розподільного обладнання підстанцій, щоглових та баштових споруд;

14.7. Металеві резервуари для нафти та нафтопродуктів, газгольдери та конструкції водонапірних башт;

14.8. Будівлі модульні збірні;

14.9. Цементи загальнобудівельного призначення та сульфатостійкі;

14.10. Вироби стінові дрібно штучні;

14.11. Цегла і камені керамічні та силікатні;

14.12. Палі залізобетонні;

14.13. Колони залізобетонні;

14.14. ОСОБА_3 кроквяні та підкроквяні залізобетонні;

14.15. Ригелі залізобетонні для багатоповерхових будівель;

14.16. Перемички залізобетонні для будівель із цегляними стінами;

14.17. Панелі залізобетонні стінові зовнішні;

14.18. Плити для покриття залізобетонні для будівель підприємств;

14.19. Плити для перекриття залізобетонні;

14.20. Плити залізобетонні для покриття міських доріг;

14.21. Опори залізобетонні ліній електропередачі, звязку та елементи контактної мережі електрифікованих доріг і освітлювальної мережі;

14.22. Шпали залізобетонні попередньо напружені;

14.23. Залізобетонні елементи сходів;

14.24. Плити балконів та лоджій залізобетонні;

14.25. Вікна та двері для будинків і споруд.

Проаналізувавши перелік будівельних матеріалів, який вказаний у видаткових накладних (т.1 а.с.30-55), суд дійшов висновку, що вони не підпадають під обовязкову сертифікацію згідно вказаного переліку, а тому доводи Нововолинської ОДПІ в цій частині не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Також суд не бере до уваги твердження представника інспекції, що вказані у видаткових накладних будівельні матеріали (т.1 а.с.30-55) не використані в актах виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.77-169), оскільки суд здійснив порівняння вказаних документів та встановив, що більшість придбаних матеріалів були використані в тому самому періоді, в якому придбані від ПП «Укрпрестиж».

Щодо посилань представника контролюючого органу, що в окремих податкових накладних невірно зазначено номер та дата договору, а також не вказано код УКТ ЗЕД на окремі товари з іноземними назвами, суд зазначає, що вказані обставини свідчать про технічні та методологічні помилки під час заповнення податкових накладних контрагентом ПП «Нова Аркада», однак ніяким чином не свідчать про нереальність господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-яких інших доводів стосовно нереальності спірних господарських операцій, як то наявність актів перевірок інших податкових органів, або наявність судових рішень про притягнення посадових осіб позивача, або його контрагента, до кримінальної відповідальності за фактом фіктивної діяльності, суду надано не було.

Зазначені обставини в сукупності дозволяють суду дійти висновку про реальність господарської операції з огляду на наявність у позивача та його контрагента необхідної податкової правосубєктності для її здійснення, зв'язку між фактом постачання товарів та господарською діяльністю платника податків, встановлення під час судового розгляду факту подальшої реалізації товару, а тому податкові повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200 винесені необґрунтовано та неправомірно.

Окремо суд вважає необхідним звернути увагу на грубе процесуальне порушення під час винесення податкових повідомлень рішень.

Як встановлено судом, підставою для проведення спірної перевірки стала постанова старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_3 від 03 квітня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки (т.1 а.с.18-19).

У вступній частині вказаної постанови вказано, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014030000000010 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною першою статті 212, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України та за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 205 цього Кодексу.

Далі у вказаній постанові вказано, що підставою внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань стали матеріали ОУ Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області щодо контрагентів ПП «Нова Аркада» - ТзОВ «Столична Торговельна Агенція», ТзОВ «КПД-Будтехніка».

І в мотивувальній частині постанови вказано, що у даному кримінальному провадженні з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність в дослідженні обставин здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Нова Акрада» по взаємовідносинах з ПП «Укрпрестиж».

Статтею 212 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Тобто спірна податкова перевірка була проведена в межах кримінального провадження у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно директора ПП «Нова Аркада» предметом якого є податки та/або збори. Слідчий у цьому кримінальному провадженні вирішив перевірити і діяльність підприємства з ПП «Укрпрестиж» на предмет можливого ухилення від сплати податків.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку (пункт 86.9 статті 86 ПК).

У справі, що розглядається, суд встановив, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення по кримінальному провадженні, в межах якого проведено документальну перевірку позивача.

На думку суду, відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобовязання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінального провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23 грудня 2014 року №21-576а14, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися адміністративним судом.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, Нововолинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, та його представник у судовому засіданні не довели суду обґрунтованість та правомірність податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкові повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200 на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що воно винесене не на підставі, що передбачена Конституцією та Податковим кодексом України, без повного дослідження всіх обставин реальності господарських операцій, а також необґрунтовано.

Оскільки Нововолинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, субєкт владних повноважень, не довела правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200, враховуючи, що вказані податкові повідомлення-рішення були винесені до отримання судового рішення за результатом розгляду кримінального провадження стосовно директора ПП «Нова Аркада» предметом якого є податки та збори, в тому числі в частині взаємовідносин з ПП «Укрпрестиж», тому суд дійшов висновку, що зазначені в акті перевірки від 20 травня 2015 року №1923/22-1/20147350 висновки про нереальність господарських операцій є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству та підлягають скасуванню. За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивач згідно платіжного доручення від 01 жовтня 2015 року №831 сплатив судовий збір у розмірі 6 221,18 грн (т.1 а.с.2). Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, тому вказану суму необхідно стягнути на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Нова Аркада» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12 червня 2015 року №0000702200, №0000712200.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Піонерська, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 39497178) на користь Приватного підприємства «Нова Аркада» (45400, м. Нововолинськ, вул. Червоноградська, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 31216779, р/р 26006316229001 у Волинському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 303440) судовий збір у розмірі 6 221,18 грн (шість тисяч двісті двадцять одна гривня вісімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 11 листопада 2015 року.