Ухвала суду № 53490065, 10.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14451/2015 Головуючий в 1 інстанції - Куренков Є.С.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року про відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.09.2015 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.

Не погодившись такою ухвалою суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк», подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати через порушення правил підсудності та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність спору.

Вказував на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд безпідставно відкрив провадження в даній справі, оскільки правовідносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем не підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів» та повинні розглядатися судом за правилами загальної підсудності за місцем знаходження банку.

Банк в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлені.

Представник позивача доводи скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пред'явив позов на підставі ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору..

В розумінні даної норми, альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин (стан здоров'я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.

Враховуючи зазначені критерії, випадки вибору судів стосуються того, що в число судів, один з яких може обрати позивач, обов'язково входить і суд за місцем проживання позивача. Сюди входять правила, що містяться в частинах 1, 2, 3, 4, 5 ст. 110 ЦПК України.

Як роз'яснено в п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення грошових коштів (повернення депозиту, процентів, пені ), пред'явивши його за своїм зареєстрованим місцем перебування, що підтверджується довідкою Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 23.04.2015, обґрунтовуючи тим, що він, як споживач послуг має право на звернення до суду за захистом порушених прав.

Судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.

Вирішуючи питання територіальної підсудності, суди повинні керуватися нормами глави 1 розділу III ЦПК (ст.ст. 107-117) і враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

Скориставшись правилами альтернативної підсудності ( ч. 5 ст. 110 ЦПК) позивач пред'явив позов за своїм зареєстрованим місцем перебуванням в АДРЕСА_1, який відповідно до адміністративно - територіального поділу районів відноситься до Дарницького району м. Києва.

Оскільки місце перебування позивача зареєстровано в Дарницькому районі м. Києва, ним заявлена вимога про захист прав споживача, тому у відповідності до положень ч. 5 ст. 110 ЦПК України, ОСОБА_1 звернувся з позовом до належного суду.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем за банківським вкладом не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними. Оскільки сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» та № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону № 1023-ХІІ.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: