Ухвала суду № 53489870, 05.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Оксюта Т.Г.

№22-ц/796/13144/2015 Доповідач Борисова О.В.

Справа № 760/13064/15-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

за участю секретарів: Мовчан О.І., П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Українська страхова група» - Білокриницького Олександра Володимировича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року позивач звернувся з позовом до ПАТ «Українська страхова група» про страхового відшкодування, пені та інфляційних втрат.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 57 829,51 грн., витрати за проведення дослідження в сумі 1 016,40 грн., пеню в сумі 10 623,20 грн., інфляційні втрати в сумі 22 312,86 грн. та 3% річних в сумі 950,62 грн.

Стягнуто з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 927,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача ПАТ СК «Українська страхова група» - Білокриницький О.В. подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що станція технічного обслуговування фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3 є спеціалізованим СТО по ремонту транспортних засобів «Chevrolet».

Вважає, що згідно ремонтної калькуляції №ДККЛ-4І2-70 про оцінку автомобіля ChevroletCamaro д.н.з. НОМЕР_2, складеної 26 листопада 2014 року заміни підлягає бічна рама ПР в ЗБ на суму 8927 грн. Відповідач виявив бажання скористатися умовою договору страхування та отримати замінену бічну раму. Проте, суд необґрунтовано дійшов висновку, що бічна рама не могла бути передана страховику в зв'язку з її ремонтом.

Крім того, згідно 12.6. договору, у разі відмови страхувальника передати страховику деталі, вузли, агрегати, що підлягають заміні, або на дату складання страхового акту відсутній підписаний Акт приймання-передачі та деталі, вузли, агрегати фактично не передані страховику з будь-яких причин, страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування на 100% вартості цих деталей, вузлів, згідно з документом який підтверджує ВВР. Оскільки страхувальник не передав страховику вищезазначену деталь, то сума страхового відшкодування була зменшена на розмір вартості бічної рами. Зважаючи на це, ПАТ «СК «Українська страхова група» повідомило ОСОБА_2 про те, що у разі бажання отримати страхове відшкодування готівкою з каси, сума першої частини страхового відшкодування готівкою становитиме 10210,56 грн. а саме: 27864.47 грн. - 6174.27 грн. (сума франшизи) - 8 927,00 грн. (сума вартості бічної рами -2 552 64 грн. (зменшення на 20% згідно п.12.2 договору )- 10210,56 грн.

Позивачем не надано жодного доказу того, що ПАТ «СК «Українська страхова група» отримало калькуляцію СТО ТОВ «Торговий дім Україна - Мерседес Бенс».

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду у справі залишити без змін.

Відповідач ПАТ «СК «Українська страхова група» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач не виконав умови договору та не здійснив ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом встановлено, що 12 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-14-00273 на строк з 13 вересня 2014 року до 12 вересня 2015 року.

Автомобіль марки Chevrolet Camaro, д.н.з. НОМЕР_2, є ексклюзивним спортивним авто, що виготовляється обмеженою кількістю на території Сполучених штатів Америки та придбаний позивачем на території США, був адаптований для використання в умовах країни-виробника та зважаючи, що на території України відсутній офіційний, сертифікований сервіс для обслуговування вказаного автомобіля, страхування автомобіля марки Chevrolet Camaro потребувало особливих умов. Одна з важливих та необхідних умов страхувальника щодо страхування вказаного автомобіля полягала в необхідності його обслуговування та ремонту на заздалегідь обумовленій станції технічного обслуговування, що спеціалізується на проведенні вказаних робіт з використанням оригінальних запчастин заводу-виробника.

17 листопада 2014 року автомобілю ОСОБА_2, який стояв на парковочному місці за адресою: м. Київ, пров. Музейний, 4 було завдано пошкодження, а саме: внаслідок мимовільного скочування, врізався інший автомобіль марки Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_3.

На виконання вимог договору страхування, ОСОБА_2 на місце події було викликано співробітників ДАІ та відповідного співробітника ПАТ «СК «Українська страхова група» для фіксації факту зіткнення.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджений довідкою ДАІ Печерського району від 17 листопада 2014 року та довідкою № 9463600.

18 листопада 2014 року страхувальник звернулася до ПАТ «СК «Українська страхова група» з відповідною заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. На виконання умов договору страхування позивачем також була складена заява про обставини настання події складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу відповідальним співробітником страховика.

На виконання попередньої домовленості щодо необхідності проведення ремонтних робіт спеціалізованою станцією технічного обслуговування та на виконання умов договору страхування 18 листопада 2014 року ОСОБА_2 ініціювала проведення технічного огляду автомобіля на вказаній СТО з метою встановлення вартості ремонтних робіт та запасних частин, що потребували заміни.

За результатами проведеного технічного огляду було встановлено, що вартість ремонту автомобіля буде складати 53559 грн., про що було складено рахунок-фактуру № ПИ-0000020 від 18 листопада 2014 року.

У відповідності до умов договору страхування, ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «СК «Українська страхова група» з проханням погодити проведення ремонту автомобіля на спеціалізованій станції технічного обслуговування та визначити розмір страхового відшкодування у сумі 53559 грн.

Проте, ПАТ «СК «Українська страхова група» в усному порядку повідомило страхувальника про те, що сума страхового відшкодування є занадто значною та не може бути виплачена в повному обсязі.

Страховиком було рекомендовано проведення ремонту автомобіля на станції технічного обслуговування Mercedes-Benz.

Згідно рекомендацій спеціалізованої станції технічного обслуговування, внаслідок вказаного зіткнення підлягає заміні заднє праве крило автомобіля. Враховуючи спеціалізацію СТО Mercedes-Benz, страхувальник вважав, що вказана станція не може замовити із заводу-виробника вказану запчастину та не має професійного досвіду з її встановлення.

В подальшому ОСОБА_2 було рекомендовано укласти отриманий від ПАТ «СК «Українська страхова група» договір про розмір суми страхового відшкодування від 16 грудня 2014 року.

Згідно умов вказаного договору, розмір відновлювального ремонту був визначений у сумі 27864,47 грн. Розмір страхового відшкодування визначений страховиком у сумі 21690,20 грн., який запропоновано виплатити двома частинами: перша частина страхового відшкодування у розмірі 10210,56 грн. виплачується страхувальнику готівкою з каси страхової компанії; друга частина страхового відшкодування у розмірі 11479,64 грн. сплачується страхувальнику після надання документального підтвердження страхувальником здійснення витрат на відновлювальний ремонт та надання деталей, вузлів, агрегатів, які зазначені в угоді щодо приймання-передачі пошкоджених деталей.

Крім того, одночасно з договором про розмір суми страхового відшкодування, ОСОБА_2 отримала для підписання угоду щодо приймання-передачі пошкоджених деталей, у відповідності до якого її зобов'язано передати на користь страховика деталь - бічну раму ПР в ЗВ, вартістю 8927 грн. Отже, виплата другої частини страхового відшкодування ставилась в залежність від передання позивачем заміненої деталі.

Згідно запропонованого ремонту СТО Mercedes-Benz, з яким погодився ПАТ «СК «Українська страхова група» деталі кузову автомобіля не мінялись, - здійснювалось лише приведення їх в придатний вигляд шляхом рихтування та фарбування без їх заміни, а тому, виконати умови додаткового договору щодо передання заміненої деталі ОСОБА_2 не змогла б за будь-яких умов.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернулась 21 січня 2015 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з відповідною скаргою.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_2, Нацкомфінпослуг було складено акт про порушення ПАТ «СК «Українська страхова група» законодавства у сфері фінансових послуг щодо неприйняття ним у встановлений строк рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування чи рішення про відмову у виплаті такого.

Листом вих. № 03/1378 від 05 березня 2015 року ПАТ «СК «Українська страхова група» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що у відповідності до розділів 10, 11, договору страхування позивачем не надано калькуляції СТО.

24 березня 2015 року на адресу ПАТ «СК «Українська страхова група» та Спільного підприємства у формі ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» були направлені адвокатські запити про надання копій необхідних документів та надання роз'яснень стосовно деяких питань.

У відповідь на запити ПАТ «СК «Українська страхова група» були надані копії витребуваних документів, а супровідним листом №03/1997 від 30 березня 2015 року ПАТ «СК «Українська фахова група» повторно повідомило, що відповідач не має у своєму розпорядженні документів, які свідчили про вартість відновлювального ремонту автомобіля.

Проте, згідно відповіді СП у формі ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» за вих. № 26/0502-10-02 від 01 квітня 2015 року станцією технічного обслуговування повідомлено, що запит на проведення калькуляції пошкодженого автомобіля отримано від ПАТ «СК «Українська страхова група»; попередній рахунок СТО № 2127945 від 28 листопада 2014 року про вартість відновлювального ремонту авто був направлений станцією технічного обслуговування на адресу ПАТ «СК «Українська страхова група» електронною поштою 28 листопада 2014 року.

Отже, калькуляція рекомендованої (погодженої) СТО була у розпорядженні страховика починаючи з 28 листопада 2014 року і станом на дату прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування ПАТ «СК «Українська страхова група» мало у розпорядженні всі необхідні документи для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту, позивачем було замовлено проведення відповідного дослідження.

Згідно звіту про визначення розміру матеріального збитку № 11-06/11 від 09 червня 2015 року, проведеного ТОВ «Центр оцінки власності «Парето», вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 57829,51 грн., а вартість послуг незалежного експерта - 1016,40 грн.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про страхування», відмова страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» і іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується зі ст.979 ЦК України, якою передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Сторони договору передбачили серед страхових ризиків, настання яких є страховим випадком - протиправні дії третіх осіб, що полягають в умисному або необережному пошкодженню транспортного засобу.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені нормами ст.991 ЦК України та ст.26 Закону України «Про страхування».

Частиною 1 ст.991 ЦК України та ст.26 Закону України «Про страхування» передбачено обставини, за яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати. Частина 2 ст. 991 ЦК України та ст.26 Закону України «Про страхування» встановлює, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем умов договору страхування, оскільки мав місце страховий випадок щодо застрахованого автомобіля, проте ПАТ «СК «Українська страхова група» отримавши документи не здійснило страхової виплати чим порушило права ОСОБА_2 щодо виплати їй страхового відшкодування в розмірі та на умовах встановлених цим договором.

Згідно з ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 19.1 договору страхування передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть майнову відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на кінцеву дату такого платежу.

Оскільки відповідач у встановлений строк не виконав умови договору, позивач має право у відповідності до п. 19.1 договору страхування вимагати пеню у розмірі 10623,20 грн.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасну виплату ПАТ «СК «Українська страхова група» страхового відшкодування за договором страхування, позивач має право на стягнення 3 % річних, які складають суму у розмірі 950,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 22312,86 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов цілком законного висновку про те, що наданий розрахунок позивачем щодо нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсності, а тому вимоги в цій частині та в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 57 829,51 грн. суд вірно вважав обґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що страхова компанія у відповідності до п.12.6. договору має право на одержання від страхувальника бічної рами ТЗ Chevrolet Camaro, д.н.з. НОМЕР_2 є безпідставними, оскільки СТО Mercedes-Benz вказала на те, що деталі кузову автомобіля не будуть мінятись, можливо здійснити лише приведення їх в придатний вигляд шляхом рихтування та фарбування без їх заміни.

Твердження апелянта про те, що позивач не надала жодного доказу про отримання ПАТ «СК «Українська страхова група» калькуляції СТО ТОВ «Торговий дім Україна - Мерседес Бенс», колегія суддів не приймає до уваги оскільки ця обставина підтверджується листом директора Mercedes-Benz від 01 квітня 2015 року за вих. №26/0502-10-02 (а.с. 50).

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та докази колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення відповідно до ст.212 ЦПК України оцінив докази з урахуванням вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року про залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення від 29 липня 2015 року не заслуговують на увагу, оскільки апелянт скористався своїм правом на оскарження рішення суду першої інстанції подавши апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги представника відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» - Білокриницького О.В. та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Українська страхова група» - Білокриницького ОлександраВолодимировича - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді