Рішення № 53489863, 05.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/13008/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Буша Н.Д.

справа №754/10917/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

Суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

заінтересованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника особи, що подає апеляційну скаргу, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києва справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03 серпня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи - ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7; ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9; ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановила:

В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факт перебування на його утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Необхідність у встановленні факту обґрунтовує тим, що він відповідно до Указу Президента України №15/2015 від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію» підлягав призову на військову службу, проте на його утриманні перебувають більше трьох дітей і відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він не підлягав мобілізації.

Так зазначає, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є його синами від шлюбу з різними жінками. Діти проживають окремо зі своїми матерями, проте він щомісячно надає їхнім матерям матеріальну допомогу.

Щодо дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначає, що це його племінники, їхня мати (рідна сестра заявника) в розлученні з батьком дітей, і всі вони, разом з літньої матір»ю, перебувають на його утриманні.

Посилаючись на наведене, уважає, що відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізації не підлягає, для чого і просить встановити факт перебування дітей на його утриманні, оскільки документально це не може підтвердити перед військовим комісаріатом.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 03 серпня 2015 року заяву задоволено, вирішено встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Київським міським військовим комісаріатом Міністерства оборони України подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати заяву залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі посилається на те, що посадовими особами Деснянського районного у м.Києві військового комісаріату не визнається право ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, визначеної п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що виключає можливість розгляду даної заяви в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні представник особи, що подає апеляційну скаргу, скаргу підтримав із зазначених в ній підстав.

Заявник, його представник, заінтересовані особи проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що факт перебування дітей на утриманні заявника підтверджено, а посвідчення цього факту рішенням суду необхідно для підтвердження статусу особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Проте, погодитися з такими висновками колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції установлено, що заявник є батьком неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, від шлюбу з ОСОБА_8 (шлюб розірвано), а також батьком малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, від шлюбу з ОСОБА_5

Окрім того, заявник має рідну сестру ОСОБА_3, яка має двох малолітніх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання).

Законами та Конституцією України визначається, що військова служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни.

Відповідно до Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 03 червня 2013 року, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч.1 ст.234 ЦПК України)

Окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб»єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Відтак слід враховувати не тільки конкретну мету встановлення факту, а його зв»язок із певним суб»єктивним матеріальним правом.

Таким чином, в окремому провадженні можуть бути розглянуті справи про встановлення фактів, якщо від цього залежить охорона прав та інтересів особи, створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Військовим комісаріатом, який не було залучено до участі у справі, не визнається право заявника на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, визначеної п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що свідчить про наявність спору про суб»єктивне матеріальне права та відповідно виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст.256 ч.4 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на наведене, колегія судів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 205, 218, 256 ч.4, 303, 304, 307, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03 серпня 2015 року скасувати, заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи - ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7; ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9; ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В.Болотов