Рішення № 53489831, 04.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/12063/2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Неганова Н.В.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4.11.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Дубик Ю.Г.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 р.

в справі за позовом ПрАТ «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК

Укрвидавполіграфія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про виселення без надання іншого житлового приміщення

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року задоволено позовні вимоги ПрАТ «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення, а саме : виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кімнати 1, 2, 3 та 4 квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В апеляційних скаргах відповідачі просять скасувати це рішення і постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на незаконність рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі проживають у АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи позов представник позивача, зокрема посилався на те, що цей будинок перебуває на балансі і обслуговуванні ПрАТ «Поліграфкнига», що підтвердив в судовому засіданні та використовувався як гуртожиток, але у встановленому законом порядку зареєстрований як гуртожиток не був.

З матеріалів справи також вбачається, що 29.05.2003 р. було прийнято Розпорядження №917 Київської міської державної адміністрації «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитку на АДРЕСА_1».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1917 від 20.10.2004 р. будівлю АДРЕСА_1 визнано жилим будинком з поквартирним заселенням, прийнято до комунальної власності територіальної громади м.Києва, та передано до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва.

Попереднє розпорядження №917 від 29.05.2003 р. «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитку на АДРЕСА_1» визнано таким, що втратило чинність(а.с.159-160).

Проедставник позивача також зазначав, що будинок АДРЕСА_1 до цього часу не передано до комунальної власності територіальної громади Подільського р-ну м.Києва, що у 1999 р. на підставі договору найму №52 від 09.07.1999 р. відповідачка ОСОБА_1 поселилась в квартирі АДРЕСА_2. Договір найму був укладений на строк до 31.12.1999 р., що сам договір найму не зберігся, тому , суду наданий бути не може.

Також зазначав, що позивач 11.11.1999 р. попередив ОСОБА_1 про необхідність звільнення кімнати після закінчення строку дії договору найму.

Проте, відповідачка звільнила квартиру №11, однак, поселилась у кімнату №2 в квартирі АДРЕСА_1, а згодом також самовільно зайняла кімнати АДРЕСА_1, якими на даний час користується разом із сином ОСОБА_2, що підтверджується актами комісії ПрАТ «Поліграфкнига», і не оспорюється відповідачкою(а.с.30, 33, 37), що відповідачі у ПрАТ «Поліграфкнига» не працюють, на квартирному обліку не перебувають; що неодноразові вимоги позивача про звільнення зайнятих кімнат залишились без реагування.

Постановлюючи рішення суд виходив з того, що вказаний будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком; що після закінчення строкового договору найму жилого приміщення, відповідачі виселившись із нього, самовільно вселилися в інші кімнати гуртожитку, і на теперішній час без законних підстав проживають у ньому, а тому, посилаючись на норми ЖК України, що регулюють користування гуртожитками та вимоги Примірного положення про гуртожитки (затв. Постановою РМ УРСР від 3.06.1986 р. №208), дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Проте, із такими висновками суду повністю погодитися не можна з таких підстав.

Так, судом встановлено, що Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1917 від 20.10.2004 р. будівлю АДРЕСА_1 визнано жилим будинком з поквартирним заселенням, прийнято до комунальної власності територіальної громади м.Києва, та передано до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва (а.с.159-160).

Тому, доводи позивача про те, що цей будинок є гуртожитком і знаходиться на балансі у позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки, жодних належних і допустимих доказів цього в розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України суду надано не було, а відповідачі були виселені саме з гуртожитку.

З цих підстав судова колегія вважає, що позивачем не було доведено своїх позовних вимог, тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим тому, воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційні скаргиОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Подільського районного суду м.Києва від 15.07.2015 р. - скасувати і постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :