Постанова № 53489448, 28.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 910/10473/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Гіндрюк Т.С. - представник, дов. № 217/13-Н від 28.02.2013;

від відповідача: Фурсік Н.О. - представник, дов. № 7/17 від 29.01.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015

у справі № 910/10473/15 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про звернення стягнення на предмет застави

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 05.10.2015 у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/10473/15 оголошено перерву до 28.10.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/10473/15 позов задоволено повністю; у рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором від 29.03.2012 № 010/56/642, укладеного в рамках генеральної кредитної угоди від 15.02.2005 б/н, загальний розмір якої складає 112 143 006,57 грн. (з яких: 79 766 366,87 грн. - сума неповернутого кредиту; 31 254 040,38 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 122 599,32 грн. - пеня за прострочення сплати процентів) звернуто стягнення на таке майно: передане у заставу на підставі договору застави від 06.06.2008 № 11/1-2509, з урахуванням додаткових угод до нього від 06.08.2008 № 11/1-2509/2, від 11.11.2008 № 11/1-2509/3, від 24.11.2008 № 11/1-2509/4, від 04.12.2008 № 11/1-2509/5, від 31.03.2010 № 11/1-2509/6, від 30.07.2010 № 11/1-2509/7, від 29.03.2012 № 11/1-2509/8, технологічне обладнання загальною вартістю 20 166 709,00 грн., а саме: флексографічна друкарська 8-ми фарбова машинка Примафлекс СМ (комплект) 2007р.; лінія безшовного кріплення для виготовлення брошур та книжкових блоків Kolbus. 2004р.; передане у заставу на підставі договору застави від 24.11.2008 № 11/1-2618, з урахуванням додаткових угод до нього від 24.11.2008 № 11/1-2618/1, від 04.12.2008 № 11/1-2618/2, від 31.03.2008 № 11/1-2618/3, від 30.07.2010 № 11/1-2618/4, від 02.09.2010 № 11/1-2618/5, від 29.03.2011 № 11/1-2618/6, технологічне обладнання загальною вартістю 12 367 608,00 грн., а саме: машина миюча для антилоксових валів, 2000 р., інвентарний № Х012050, заводський № 99091; обладнання для монтажу друкованих форм, 2000 р., інвентарний № Х009967, заводський № 4269; станція змішування і дозування флексокрасок, інвентарний № Х012036, заводський № 204; машина офсетного друку рулон, 2002р., інвентарний № Х030449, заводський № 29981В; машина для обробки фольгою, 2001р., інвентарний № Х030594, заводський № 57125105; машина для виробництва коробів, 2001р., інвентарний № Х030590, заводський № 57805806; машина для виробництва коробів, 2001р., інвентарний № Х030589, заводський № 53106005; машина печатна, 2001р., інвентарний № Х003007, заводський № 362708; машина бумагорізальна, 2001р., інвентарний номер Х003039, заводський № 7141234; машина печатна флексографічна, 1999р., інвентарний № Х012128, заводський № 41876; машина каширувальна, 2002р., інвентарний номер Х012104, заводський № 43586; машина для різання паперу, 2001р., інвентарний номер Х003022, заводський № 3799-004; машина для склеювання упаковки, 2001р., інвентарний номер Х030698, заводський № 4110705; передане у заставу на підставі договору застави від 15.08.2005 № 11/1-1819/2814, з урахуванням додаткових угод до нього від 10.02.2006, від 01.08.2006, від 07.08.2006, від 15.08.2006, від 02.08.2007 № 11/1-1819/2814-1, від 06.08.2007 № 11/1-1819/2814-2, від 14.08.2007 № 11/1-1819/2814-3, від 29.07.2008 № 11/1-1819/2814-4, від 06.08.2008 № 11/1-1819/2814-5, від 11.11.2008 № 11/1-1819/2814/6, від 04.12.2008 № 11/1-1819/2814/7, від 31.03.2010 № 11/1-1819/2814/8, від 30.07.2010 № 11/1-1819/2814/9, від 29.03.2012 № 11/1-1819/2814/10, поліграфічне обладнання загальною вартістю 8 595 394,00 грн., а саме: машина печатна ролева "Heidelberg М 600 В 24", заводський № MC-Y0396, інвентарний № Х004971; передане на підставі договору застави від 12.02.2007 № 11/1-2080/3486, з урахуванням додаткових угод від 22.01.2008 № 11/1-2080/3486/1, від 04.12.2008 № 11/1-2080/3486/2, від 30.04.2009 № 11/1-2080/3486/3, від 08.12.2009 № 11/1-2080/3486/3, від 31.03.2010 № 11/1 - 2080/3486/4, від 30.07.2010 № 11/1-2080/3486/5, від 02.09.2010 № 11/1-2080/3486/6, від 29.03.2012 № 11/1-2080/3486/7, поліграфічне обладнання загальною вартістю 3 076 143,00 грн., а саме: машина для скріплення Renz Autobind 700, 1998р., інвентарний № Х003075, заводський № 379; швидкісна паперорізальна машина Polar 137, 2001р., інвентарний № Х003037, заводський №7141232; машина офсетного друку Man Roland 706L, 2001р., інвентарний № Х003002, заводський № 29353В; система зволоження повітря DAN FUGT, 2004р., інвентарний № Х020780; 5) комп'ютерний сервер IBM, 2004 р., інвентарний № Х009876; горизонтальний стопоскладальник RIMA-System 6200, інвентарний № Х004978, заводський № 627079; встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 112 143 006,57 грн, з яких: 79 766 366,87 грн. - сума неповернутого кредиту; 31 254 040,38 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 122 599,32 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, є непогашеною; наведені фактичні обставини відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано; відтак, враховуючи вищевикладене, позивач отримав право звернення стягнення на предмет застави згідно з договорами застави від 06.06.2008 № 11/1-2509, від 24.11.2008 № 11/1-2618, від 15.08.2005 № 11/1-1819/2814, від 12.02.2007 № 11/1-2080/3486.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/10473/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що просив розгляд справи про звернення стягнення на предмет застави відкласти до вирішення справи про зняття арешту з майна, що є предметом застави; ухвала від 17.06.2015 на адресу відповідача направлена не була, отже, розгляд справи відбувся без участі представника відповідача, таким чином, суд при прийнятті рішення позбавив відповідача прав, передбачених ст. 22 ГПК України, а саме: брати участь в господарському засіданні, заявляти клопотання, подавати належні докази.

Скаржник зазначає, що порушення зобов'язання відповідачем сталося не з його вини, а внаслідок непередбачених подій в Україні, а саме: фінансової кризи та війни, настання яких не передбачалось при укладенні кредитної угоди і які безпосередньо вплинули на її виконання.

На думку скаржника, у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 викладені лише доводи та докази сторони, на користь якої прийнято рішення, що є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про звернення стягнення на майно, передане в заставу, в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 010/56/642 від 29.12.2012 у сумі 112 143 006,58 грн., у тому числі за основним зобов'язанням 79 766 366,87 грн., за відсотками - 31 254 040,38 грн., пеня за відсотками - 1 122 599,32 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.02.2005 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", в подальшому найменування змінено на Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ", укладено генеральну кредитну угоду (далі - генеральна кредитна угода) та додаткові угоди до неї, а саме: від 22.11.2005, від 17.07.2007 за № 2, від 11.11.2008 за № 3, від 04.12.2008 за № 4, від 17.02.2009 за № 5, від 31.07.2009 за № 6, від 31.03.2010 за № 7, від 30.07.2010 за № 8, від 29.03.2012 за № 9.

Згідно із п.п. 1.1, 1.2 генеральної кредитної угоди, в редакції додаткової угоди № 9 від 29.03.2012, відповідно до умов генерального договору позивач, за договором кредитор, зобов'язується здійснювати на користь відповідача, за договором позичальника, кредитні операції у межах сум загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 цього генерального договору, а позичальник зобов'язаний виконати усі обов'язки, що витікають із змісту кредитної операції, цього генерального договору, умов та договорів, і повністю погасити заборгованість в межах строку кредитної операції відповідного виду; загальний ліміт за цим генеральним договором становить еквівалент суми 7 490 000,00 євро; розмір зобов'язань в гривнях визначається виходячи із суми заборгованості позичальника в євро на дату укладення цієї додаткової угоди в перерахунку за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України на дату укладення цієї додаткової угоди.

29.03.2012 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 010/56/642, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, відповідно до умов цього договору позивач, за договором кредитор, зобов'язується надати відповідачу, за договором позичальнику, кредит, в рамках генеральної кредитної угоди від 15.02.2005 в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 81 406 000,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором; кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 30.04.2012 (останній день строку користування кредитом).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору № 010/56/642 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14% річних; проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашені кредиту: в першому календарному місяці користування кредитом - за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому робочому дню місяця; в наступних календарних місяцях - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

Згідно із п.п. 13.3.1 п. 13.3 кредитного договору № 010/56/642 позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу (але в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуться пеня); розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

У пункті 3.1 кредитного договору № 010/56/642 сторони встановили, що виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується заставою, відповідно до умов договорів забезпечення: договір застави основних засобів від 15.08.2005 № 11/1-1819/2814, договір застави основних засобів від 12.02.2007 № 11/1-2080/3886, договір застави основних засобів від 06.06.2008 № 11/1-2509, договір застави основних засобів від 24.11.2008 № 11/1-2618; на момент укладення цього договору предмет застави належить позичальнику на праві власності.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладені договори застави основних засобів, а саме:

- від 06.06.2008 № 11/1-2509, з урахуванням додаткових угод до нього від 29.07.2008 № 11/1-2509/1, від 06.08.2008 № 11/1-2509/2, від 11.11.2008 № 11/1-2509/3, від 24.11.2008 № 11/1-2509/4, від 04.12.2008 № 11/1-2509/5, від 31.03.2010 № 11/1-2509/6, від 30.07.2010 № 11/1-2509/7, від 29.03.2012 № 11/1-2509/8, яким передано у заставу технологічне обладнання загальною вартістю 20 166 709,00 грн, а саме: 1) флексографічна друкарська 8-ми фарбова машинка Примафлекс СМ (комплект) 2007 р.; 2) лінія безшовного кріплення для виготовлення брошур та книжкових блоків Kolbus, 2004р;

- від 24.11.2008 № 11/1-2618, з урахуванням додаткових угод до нього, від 24.11.2008 № 11/1-2618/1, від 04.12.2008 № 11/1-2618/2, від 31.03.2010 № 11/1-2618/3, від 30.07.2010 № 11/1-2618/4, від 02.09.2010 № 11/1-2618/5, від 29.03.2011 № 11/1-2618/6, яким передано у заставу технологічне обладнання загальною вартістю 12 367 608,00 грн, а саме: 1) машина миюча для антилоксових валів, 2000р., інвентарний № Х012050, заводський № 99091; 2) обладнання для монтажу друкованих форм, 2000р., інвентарний № Х009967, заводський № 4269; 3) станція змішування і дозування флексокрасок, інвентарний № Х012036, заводський № 204; 4) машина офсетного друку рулон, 2002р., інвентарний № Х030449, заводський № 29981В; 5) машина для обробки фольгою, 2001р., інвентарний № Х030594, заводський № 57125105; 6) машина для виробництва коробів, 2001р., інвентарний № Х030590, заводський № 57805806; 7) машина для виробництва коробів, 2001р., інвентарний № Х030589, заводський № 53106005; 8) машина печатна, 2001р., інвентарний № Х003007, заводський № 362708; 9) машина бумагорізальна, 2001р., інвентарний номер Х003039, заводський № 7141234; 10) машина печатна флексографічна, 1999р., інвентарний № Х012128, заводський № 41876; 11) машина каширувальна, 2002р., інвентарний номер Х012104, заводський № 43586; 12) машина для різання паперу, 2001р., інвентарний номер Х003022, заводський № 3799-004; 13) машина для склеювання упаковки, 2001р., інвентарний номер Х030698, заводський № 34110705;

- від 15.08.2005 № 11/1-1819/2814, з урахуванням додаткових угод до нього від 10.02.2006, від 01.08.2006, від 07.08.2006, від 15.08.2006, від 02.08.2007 № 11/1-1819/2814-1, від 06.08.2007 № 11/1-1819/2814-2, від 14.08.2007 № 11/1-1819/2814-3, від 29.07.2008 № 11/1-1819/2814-4, від 06.08.2008 № 11/1-1819/2814-5, від 11.11.2008 № 11/1-1819/2814/6, від 04.12.2008 № 11/1-1819/2814/7, від 31.03.2010 № 11/1-1819/2814/8, від 30.07.2010 № 11/1-1819/2814/9, від 29.03.2012 № 11/1-1819/2814/10, яким передано у заставу поліграфічне обладнання загальною вартістю 8 595 394,00 грн, а саме: машина печатна ролева "Heidelberg М 600 В 24", заводський № MC-Y0396, інвентарний № Х004971;

- від 12.02.2007 № 11/1-2080/3486, з урахуванням додаткових угод від 22.01.2008 № 11/1-2080/3486/1, від 04.12.2008 № 11/1-2080/3486/2, від 30.04.2009 № 11/1-2080/3486/3, від 08.12.2009 № 11/1-2080/3486/3, від 31.03.2010 № 11/1-2080/3486/4, від 30.07.2010 № 11/1-2080/3486/5, від 02.09.2010 № 11/1-2080/3486/6, від 29.03.2012 № 11/1-2080/3486/7, яким передано у заставу поліграфічне обладнання: 1) машина для скріплення Renz Autobind 700, 1998р., інвентарний № Х003075, заводський № 379; 2) швидкісна паперорізальна машина Polar 137, №7141232, 2001р., інвентарний № Х003037; 3) машина офсетного друку Man Roland 706 L, № 29353В, 2001р., інвентарний № Х003002; 4) система зволоження повітря DAN FUGT, 2004р., інвентарний № Х020780; 5) комп'ютерний сервер IBM, 2004 р., інвентарний № Х009876; 6) горизонтальний стопоскладальник RIMA-System 6200, № 627079, інвентарний № Х004978.

Позивачем на підставі генеральної кредитної угоди та кредитного договору, згідно із меморіальним ордером від 30.03.2012 № 25 надано відповідачеві кредит на суму 80 266 366,87 грн.

Відповідачем, частково, повернуто кредит на суму 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.10.2014 № 1245 та від 04.11.2014 № 1305.

Матеріалами справи підтверджена та обставина, що відповідачем прострочено оплату процентів за користування кредитом за кредитним договором № 010/56/642 на суму 31 254 040,38 грн., у зв'язку із чим, позивачем нараховано пеню на зазначені проценти в розмірі 1 122 599,32 грн.

Позивач у листі 19.03.2015 № 140-0-0-00/8/760 повідомив відповідача про наявність у останнього заборгованості за кредитним договором та вимагав у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги здійснити погашення заборгованості у розмірі 112 143 006,58 грн., з яких за основним зобов'язанням - 79 766 366,87 грн., за відсотками - 31 254 040,38 грн., пеня за відсотками - 1 122 599,32 грн.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано доказів належного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 010/56/642, повернення позивачеві кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені генеральною кредитною угодою та кредитним договором № 010/56/642 терміни.

Отже, факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання за кредитним договором № 010/56/642 з повернення позивачеві кредиту в розмірі 79 766 366,87 грн. в термін до 30.04.2012 та сплати 14% за користування кредитними коштами у розмірі 31 254 040,38 грн., належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, здійснивши власний розрахунок пені, вважає суму пені в розмірі 1 122 599,32 грн. правильною.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-XII заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя; якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Таким чином, враховуючи доведення факту заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 010/56/642 у розмірі 112 143 006,57 грн., апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач отримав право звернення стягнення на предмет застави згідно з договорами застави від 06.06.2008 № 11/1-2509, від 24.11.2008 № 11/1-2618, від 15.08.2005 № 11/1-1819/2814, від 12.02.2007 № 11/1-2080/3486.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 про порушення провадження у справі № 910/10473/15 та призначення розгляду справи на 18.05.2015, відповідачем одержано 30.04.2015 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 04191684).

Отже, відповідачу було відомо про місце і час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 розгляд справи № 910/10473/15 відкладено на 03.06.2015. Згідно із рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 04278194 та № 04278550 зазначену ухвалу відповідачем одержано 25.05.2015 та 26.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 розгляд справи № 910/10473/15 відкладено на 17.06.2015, про одержання цієї ухвали відповідачем 11.06.2015 свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 04251156.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 розгляд справи № 910/10473/15 відкладено на 06.07.2015. Як свідчать зазначена ухвала та протокол судового засідання від 17.06.2015, у судовому засіданні були присутніми представники позивача та відповідача, представники позивача та відповідача заявили клопотання про продовження строку розгляду справи № 910/10473/15, яке судом задоволене та відкладено розгляд справи № 910/10473/15 на 06.07.2015, про що оголошено сторонам.

Таким чином, оскільки відповідачу було відомо про місце і час судових засідань, то відсутні підстави для твердження про порушення прав відповідача, передбачених ст. 22 ГПК України, якою також встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Непередбачені події, на які посилається скаржник, однаково негативно вплинули на обидві сторони правочину.

В ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Апеляційний господарський суд не вбачає порушень господарським судом першої інстанції норм процесуального права та матеріального права.

Скаржник в апеляційній скарзі не вказав на існування обставин, які б свідчили про прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/10473/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" без задоволення.

2. Справу № 910/10473/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 16.11.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха