Постанова № 53489353, 04.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Справа№ 910/13155/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Жук Г.А.

Баранця О.М.

при секретарі: Гірчак Г.Л.;

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ліповуз Д.І., представник за довіреністю № 01/340-55 від 02.01.2015р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. (підписано - 27.07.2015р.)

у справі №910/13155/15 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА ГАРАНТ"

про стягнення 9 587,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА ГАРАНТ" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди 9 587,07 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА ГАРАНТ" позовні вимоги не визнало, у відзиві на позовну заяву посилалось на те, що позивач при розрахунку суми страхового відшкодування керувався рахунками - фактури СТО, тоді як дані рахунки не враховують коефіцієнт фізичного зносу ТЗ, чим порушено положення статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На підтвердження вірної, на думку відповідача, суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, відповідач надав Звіт про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, який був розроблений експертом на замовлення відповідача. За твердженнями відповідача, у нього відсутні правові підстави для відшкодування заявленої позивачем суми страхового відшкодування, оскільки, на думку відповідача, належна сума страхового відшкодування у розмірі 25 763,49 грн., ним вже була сплачена позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі №910/13155/15 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд погодився з відповідачем та посилався на те, що вказану суму відповідачем позивачу сплачено, а відтак, відповідач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3740675.

Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у розмірі 9587,07 грн.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував, що рішення господарського суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з невірним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Серед інших доводів, апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок, на який послався суд першої інстанції, є попереднім оціночним документом, в якому зазначається лише можлива, але не кінцева сума, витрачена на відновлення транспортного засобу.

Відповідно до Протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями від 18.08.2015р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі №910/13155/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у справі №910/13155/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 09.09.2015р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року у справі №910/13155/15 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі №910/13155/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

09.09.2015 року від відповідача через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.11.2015р. у зв'язку з неявкою представників позивача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 р. у зв'язку з перебуванням суддів Смірнової Л.Г. та Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015р. прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі №910/13155/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Баранець О.М.

У судове засідання 04.11.2015р. представники позивача не з'явились. Про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№09-33/38415/15 від 01.10.2015р.), що міститься в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін, або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення справи застосовується не у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, а у зв'язку з неможливістю вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи, що сторони були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, явка учасників судового процесу не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у судовому засіданні 04.11.2015р. за відсутності представників позивача.

У судовому засіданні 04.11.2015р. представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи, 06.09.2013р. між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (далі - страховик, позивач) та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №CAS0021353, за умовами якого застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "KIA SPORTAGE" (державний номер НОМЕР_1).

19.12.2013р. згідно з Довідкою № 9321946 про дорожньо-транспортну пригоду на перехресті вул. Кайсарова - вул. Каменярів у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "KIA SPORTAGE" (державний номер НОМЕР_1), під керуванням ОСОБА_3 та "LEXUS LS 460" (державний номер НОМЕР_2) під керуванням гр. ОСОБА_4, що призвела до механічних пошкоджень автомобіля "KIA SPORTAGE" (державний номер НОМЕР_1).

19.12.2013 року про пошкодження автомобіля "KIA SPORTAGE" (державний номер НОМЕР_1) та настання страхового випадку позивач був письмово повідомлений страхувальником, шляхом подачі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 44-46, т. 1).

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.01.2014 у справі № 760/2/14-п (№ 3-63/14) ОСОБА_4, який керував автомобілем "LEXUS LS 460" (державний номер НОМЕР_2), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Районним судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4 в результаті порушення ним п. 10.1. Правил дорожнього руху. В результаті ДТП відбулося зіткнення двох автомобілів: "KIA SPORTAGE" (державний номер НОМЕР_1) та автомобіля "LEXUS LS 460" (державний номер НОМЕР_2).

Відповідно до рахунків-фактур №ІВР0001861 від 09.01.2014р. та №ІВР0001950 від 06.02.2014р. (а.с.91-93, т. 1), складених Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН», вартість відновлювального ремонту складала 36 100,56грн.

Згідно страхових актів №1500010940 від 21.01.2014р. та №1500010940 від 10.02.2014р., за страховим випадком, що стався 19.12.2013р., за Договором добровільного страхування наземного транспорту №CAS0021353 від 06.09.2013р., з урахуванням розрахунку до виплати в якості страхового відшкодування призначено 35 350,56 грн. (36 100,56грн. за мінусом франшизи у розмірі 750,00грн. за Договором №CAS0021353 від 06.09.2013р.).

Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №000028339 від 21.01.2014р. та №000028770 від 11.02.2014р. (а.с. 94-95, т. 1), на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №CAS0021353 від 06.09.2013р., страхових актів №1500010940 від 21.01.2014р. та №1500010940 від 10.02.2014р., рахунків-фактур №ІВР0001861 від 09.01.2014р. та №ІВР0001950 від 06.02.2014р., позивач перерахував ТОВ «ІНТЕРЦИКЛОН» - 35 350,56 грн. З відміток банку на вказаних платіжних дорученнях слідує про перерахування страхового відшкодування на користь особи, яка здійснювала ремонт автомобіля "KIA SPORTAGE" (державний номер НОМЕР_1), у повному обсязі.

Отже, позивач належним чином виконав умови договору страхування та виплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 35 350,56 грн.

Виплата страхового відшкодування страхувальнику, в силу ст. 993 ЦК України, є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічним чином вирішено вказане питання і у статті 27 Закону України «Про страхування», за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, з урахуванням вказаних норм матеріального права, позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування і виплативши застрахованій ним особі страхове відшкодування, у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як особи, яка на законних підставах експлуатувала автомобіль "LEXUS LS 460" (державний номер НОМЕР_2), була застрахована відповідачем на підставі Договору у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3740675 зі строком дії з 26.07.2013 року по 25.07.2014 року. Цим полісом встановлено франшиза в розмірі 510,00грн.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля марки "LEXUS LS 460" (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_4 (особи, яка визнана винною у спірній ДТП) має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок спірної ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Спір у даній справі виник саме з приводу розміру страхового відшкодування.

Відповідач, з яким погодився і суд першої інстанції, заперечуючи проти заявлених вимог, зазначив, що він здійснив перерахування суми страхового відшкодування, відповідно до вимог чинного законодавства України, провівши експертне дослідження вартості відновлювального ремонту, та з урахуванням останнього сплатив позивачу кошти в розмірі 25763,49 грн.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами відповідача та відповідно висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизі пошкодженого майна.

При цьому Цивільним кодексом України встановленого принцип повного відшкодування збитків, завданих майну потерпілого.

Закон України є актом, який має нижчу юридичну силу, ніж ЦК України, проте, і його положеннями передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку , встановленого законодавством.

При цьому підчас відновлювальних робіт використовуються нові деталі, вузли, агрегати, а не деталі, вузли , агрегати, які мали таку ж ступінь зносу як і на момент пошкодження автомобіля.

Отже, для відновлення свого порушеного права потерпілий зазнає витрат у розмірі вартості нових деталей, необхідних для відновлення пошкодженого майна.

Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не обмежується сумою оцінки транспортного засобу, а виплачує суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Вказану правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 15.04.2015 у справі №3-50гс15 (справа № 910/7163/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія", третя особа ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 560,19 грн.), а також Вищий господарський суд України (постанови у справах № 910/1692/15-г, № 910/27202/14, № 910/27368/14, № 910/22832/14, № 910/26529/14, №910/22014/14, №910/11450/13).

Поряд з цим, у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним у листі від 19.07.2011р. щодо судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди та визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому Закон України "Про страхування" не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування перевіряти правильність визначеної СТО вартості відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля.

Встановлено, що сума заподіяної шкоди в розмірі 35 350,56 грн. була розрахована у відповідності до умов Договору на підставі рахунків-фактур.

Крім того, жодних заперечень чи скарг від страхувальника не надходило, отже сума, визначена позивачем, була прийнята та погоджена страхувальником.

З урахуванням вимог п.36.4 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за наявності страхових актів №1500010940 від 21.01.2014р. та №1500010940 від 10.02.2014р., платіжних доручень №000028339 від 21.01.2014р. та №000028770 від 11.02.2014р., та рахунків-фактур №ІВР0001861 від 09.01.2014р. та №ІВР0001950 від 06.02.2014р., виставлених СТО, яке надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, є достатніми доказами реально здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування застрахованій особі.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" набуло права зворотної вимоги до ТДВ "СК "Альфа-Гарант" у сумі страхового відшкодування в розмірі 35 350,56 грн. - у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Таким чином, оскільки відповідач сплатив частину страхового відшкодування в розмірі 25 763,49 грн., тому колегія суддів прийшла до висновку про стягнення недоплаченої частини страхового відшкодування у сумі 9077,07 грн. (35 350,56 грн. - 510,00грн. франшиза за договором №АС/3740675 - 25 763,49грн. сплачена відповідачем сума). Отже, позовні вимоги у розмірі 9077,07 грн. слід визнати обґрунтованими, а в іншій частині позову відмовити.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду, яке прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України

судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі №910/13155/15 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі №910/13155/15 скасувати.

3.Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, Код ЄДРПОУ 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, Код ЄДРПОУ 25395057) 9077,07 грн. (дев'ять тисяч сімдесят сім гривень 07 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу.

В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, Код ЄДРПОУ 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, Код ЄДРПОУ 25395057) 1729, 81 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) гривень 81 копійок судового збору за розгляд в суді першої інстанції.

5.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, Код ЄДРПОУ 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, Код ЄДРПОУ 25395057) 826,46 грн. (вісімсот двадцять шість) гривень 46 копійок судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7.Матеріали справи №910/13155/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Г.А. Жук

О.М. Баранець