Ухвала суду № 53488987, 16.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.11.2015 р. Справа№ 914/3775/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Київ

про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№ 5283/15 від 12.11.2015р.)

у справі № 914/3775/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 1 741 460,95 грн.

Представники сторін не викликались.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2015 року у справі № 914/3775/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» стягнення заборгованості в сумі 1 741 460,95 грн. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2015р.

12.11.2015р. позивачем у справі (заявником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№5283/15) в якій позивач просить накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» ( місцезнаходження: 79040, Львівська область, м. Львів, вул.. Городоцбка, буд. 359, код ЄДРПОУ 35621418) у межах суми позовних вимог в розмірі 1 741 460, 95 грн. та витрат понесених по оплаті судового збору в розмірі 26 730,91 грн.

Судом встановлено таке.

Згідно статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач просить суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» у межах суми позовних вимог в розмірі 1 741 460, 95 грн. та витрат понесених по оплаті судового збору в розмірі 26 730,91 грн.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. Зокрема, арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Відповідно до п.8 згаданої постанови у спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі.

Позивач просить суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, у межах суми позовних вимог в розмірі 1 741 460, 95 грн. та витрат понесених по оплаті судового збору в розмірі 26 730,91 грн.

Поряд з тим позивач не зазначає ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна.

Також заявник не навів докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Позивач посилається в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Доказів, в обґрунтування правової позиції для забезпечення позову, позивачем не надано.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. За наслідками розгляду виноситься ухвала.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 22, 33, 34, 66, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№5283/15 від 12.11.2015р.) шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» ( місцезнаходження: 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцбка, буд. 359, код ЄДРПОУ 35621418) у межах суми позовних вимог в розмірі 1 741 460, 95 грн. та витрат понесених по оплаті судового збору в розмірі 26 730,91 грн. - відмовити.

Суддя Коссак С.М.