Постанова № 5348718, 01.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2009 № 17/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Моторного О.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача Приходько І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Райз-Максимко"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.05.2009

у справі № 17/16 (суддя

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Райз-Агро"

про стягнення 21857,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ „Науково-виробниче підприємство „Райз-Агро” про стягнення боргу по договору перевезення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 року у справі № 17/16 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 були задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 24108,83 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 348,32 грн. - 3% річних.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення повністю та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу суду не надав.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

ЗАТ „Райз-Максимко” є юридичною особою із новою назвою в результаті проведення державної реєстрації змін до статуту, які пов”язані зі зміною найменування ЗАТ „Науково-виробниче підприємство „Райз-Агро”.

04.06.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н перевезення вантажів (зернових культур).

Відповідно до п. 1.1. договору перевізник зобовязувався доставити вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має права на одержання, а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлені плату.

Пунктами 2.3, 2.4 договору встановлено, що оплата послуг перевізника здійснюється відправником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника на підставі підписаного повноважними представниками сторін акту здачі-прийняття наданих послуг й товарно-транспортних накладних.

Акт здачі-прийняття виконаних робіт складається перевізником й передається відправникові, який зобовязаний у 5 денний строк його підписати й поставити печатки, після чого повернути перевізникові. У разі неповернення у вказаний строк чи повернення без протоколу розбіжностей, зазначений акт вважається прийнятим і підлягає виконанню.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення богу за вказаним договором перевезення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ним на виконання умов договору було здійснене перевезення вантажу, про що свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт від 22.10.2008 року, проте відповідач з ним за даним договором не розрахувався і заборгував йому з урахуванням штрафних санкцій 24457,15 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що умовами договору не передбачені строки оплати відправником наданих перевізником послуг, а вимога про оплату позивачем не предявлялась.

Крім того, відповідач зазначає, що не отримував від позивача жодних послуг по перевезенню зернових культур за спірним договором.

Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 916 ЦК України).

Позивач, в обґрунтування своїх вимог як доказ виконання ним своїх зобовязань за договором перевезення від 04.06.2008 року надав акт передачі-прийняття виконаних робіт від 22.10.2008 року.

Як вбачається з даного акту ФОП ОСОБА_1 було надано послуги по перевезенню гібридної кукурудзи на загальну суму 21857,40 грн.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги даний акт, як підставу для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Копія договору перевезення, що була надана суду позивачем водночас з позовною заявою, по-перше, не містить найменування вантажу, на перевезення якого укладалася вказана угода між ФОП ОСОБА_1 ТА ЗАТ „Райз-Максимко”, по-друге, дана угода не містить строку її дії, а саме в п. 7.1. зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, але в графі „діє до” дата не зазначена.

Натомість, копія договору, яка була надана в судовому засіданні представником відповідача, містить найменування вантажу, а саме те, що перевізник зобовязувався перевезти зерно пшениці та строк його дії зазначено, що закінчується 30.08.2008 року.

Як вбачається з вище зазначеного акту приймання-передачі, перевізник надав послуги відповідачу по перевезенню гібридної кукурудзи.

Крім того, даний акт датований 22.10.2008 роком, в той час як в договорі зазначено, що строк його дії закінчується 30.08.2008 року.

Тобто з всього вище вказано, можна зробити висновок, що ФОП ОСОБА_1 можливо були надані послуги по перевезенню відповідачу ЗАТ „Райз-Максимко”, але не в рамках даного спірного договору.

Відповідно до п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10. 1997 року № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктами 11.4., 11.5 вказаних Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Ухвалою суду від 22.09.2009 року позивача було зобовязано надати суду дорожні листи на період поставки ним товару відповідачу за спірним договором перевезення від 04.06.2008 року.

Проте, позивачем вимоги ухвали суду не виконанні, зазначені дорожні листи як доказ здійснення ним перевезення вантажу саме на виконання умов спірного договору надані не були.

Крім того, позивачем не були надані суду копії товарно-транспортних накладних на перевезення зерно пшениці, на виконання умов договору від 04.06.2008 року, які є також, відповідно до вище згаданих правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, основним документом на перевезення та беззаперечним доказом надання послуг по перевезенню.

Натомість, суду були надані накладні відповідачем, а саме це накладні № 016 від 28.09.2008 року, № 154 від 13.10.2008 року, № 53 від 15.10.2008 року та № 098 від 09.10.2008 року.

Зі змісту цих накладних вбачається, що перевезення здійснювалися дійсно ОСОБА_1, але перевозилась кукурудза гібридна, в той час як за спірним договором мала перевозиться зерна пшениці, дані накладні не мають печаток, не зазначено на якій підставі здійснюється дане перевезення ОСОБА_1

Крім того, як вже зазначалося, дані накладні датовані вереснем-жовтнем 2008 року, в той час як договір діяв до 30.08.2008 року.

До того ж в матеріалах справи міститься довідка ЗАТ „Райз-Максимко”, підписана генеральним директором вказаного товариства, в якій зазначено, що позивачем відповідачу не надавалися послуги по перевезенню зерна пшениці, на виконання умов договору від 04.06.2008 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, оскільки позивач не надав суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог, той не має підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором перевезення, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ЗАТ „Райз-Максимко” 04.06.2008 року.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Райз-Максимко” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2009 року у справі №17/16 скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 2 ст.103, п. 1 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Райз-Максимко” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 року у справі № 17/16 скасувати. Постановити нове рішення.

В задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Райз-Максимко” про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 22457,15 грн. відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ “Райффайзенбанк Банк Аваль” м. Теребовля, МФО 338501) на користь Закритого акціонерного товариства “Райз-Максимко”(37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Матросова,10, ідентифікаційний код 30382533, р/р не відомий) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 122,29 грн.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 17/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді