Ухвала суду № 53480793, 10.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №639/666/15, Провадження №11кп/790/2045/15 Головуючий 1 інстанції: Чижиченко Д.В. Категорія: виконання судового рішення

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Остапчика С.В.,

суддів Шабельнікова С.К. і Савченка І.Б.,

при секретарі Рогожинському П.О.,

за участю прокурора Мазепіної М.В.,

захисника Красини С.М., засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу адвоката Красини Сергія Миколайовича на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 2 вересня 2015 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката Красини С.М. щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у смт.Червоний Донець Балаклійського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 травня 2013 року ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України до 5 років 10 днів позбавлення волі без конфіскації майна.

14 липня 2015 року захисник засудженого ОСОБА_3 адвокат Красина С.М. звернувся до Жовтневого районного суду м.Харкова з клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі.

2 вересня 2015 року Жовтневий районний суд м.Харкова своєю ухвалою відмовив адвокату Красині С.М. у задоволенні зазначеного клопотання, мотивуючи тим, що засуджений ОСОБА_3 своєю поведінкою і ставленням до праці та навчання не довів свого виправлення.

Адвокат Красина С.М. оскаржив зазначену ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова. У своїй апеляційній скарзі він просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання на підставі ст.81 Кримінального кодексу України.

Обгрунтовуючи свої вимоги захисник зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги що засуджений ОСОБА_3 вже відбув 2/3 призначеного покарання і за своєю поведінкою та ставленням до праці заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Це підтверджується переліком робіт, до яких він залучався, сумлінним ставленням до роботи, а також трьома заохоченнями від адміністрації установи виконання покарання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника Красини С.М. та його підзахисного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який проти її задоволення заперечував, перевіривши матеріали судового провадження і особової справи засудженого ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката Красини С.М. є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.81 Кримінального кодексу України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Пленум Верховного Суду України у постанові №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» роз'яснив, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням, покарання мають відображати процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання.

З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_3 вбачається, що за час відбування покарання у місцях позбавлення волі він неодноразово грубо порушував рижим утримання (спроба встановлення міжкамерного зв'язку, невиконання законних вимог адміністрації, нетактовна поведінка, зберігання заборонених предметів), за що 11 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема, 7 разів ОСОБА_3 поміщався до карцеру. За останній рік ОСОБА_3 отримав 3 заохочення.

За таких обставин, суд першої інстанції, повною мірою врахувавши поведінку засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, тяжкість та характер вчинених ним злочинів та значний строк невідбутого покарання, дійшов цілком обгрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, оскільки надані матеріали не доводять виправлення засудженого.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком погоджується і підстав для скасування ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова не вбачає.

Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 404,405,407,418,419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Красини Сергія Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 2 вересня 2015 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката Красини С.М. щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк після вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя Остапчик С.В.

Судді Савченко І.Б.

Шабельніков С.К.