Ухвала суду № 53480747, 06.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/4886/15-к Головуючий суддя І інстанції Курило В. О.

Провадження № 11-кп/790/1934/15 Суддя доповідач Люшня А.І.

Категорія:ч. 3 ст. 186 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

-головуючого Люшні А.І.,

-суддів: Задніпровського О.О., Каплієнка І.І.,

-при секретарі Єлісєєвій К.Ю.,

-за участю прокурора Криворучко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження № 1кп/639/298/15 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 4-й мікрорайон, б. 71, кв. 89, раніше неодноразово судимого:

- 15.02.2000 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України із випробуванням на 2 роки;

- 14.11.2003 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 70, ст. 71 КК України на 4 роки 4 місяці позбавлення волі;

- 13.03.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 13.08.2014 року умовно-достроково на невідбуту частину строку 5 місяців 3 дні,-

засуджено за ч. 3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 КК України, щодо якого апеляційних скарг не надійшло.

Кримінальне провадження було розглянуто у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Як установив суд, 16 березня 2015 року близько 09 год. 20 хв., ОСОБА_1 з ОСОБА_2, знаходились на другому поверсі будинку №3 по вул. Полтавський шлях у м. Харкова, куди вони прийшли з метою заволодінням чужим майном будь-якого із мешканців зазначеного будинку. Саме в той час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник узгоджений злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у квартиру, раніше невідомої їм ОСОБА_3, яка заходила до своєї квартири №14.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, з корисливих мотивів, проникли до її квартири, де відкрито заволоділи мобільним телефоном «Samsung GT-E1150i», вартістю 150 гривень, телевізором «Samsung BWC 1402» вартістю 350 гривень, ноутбуком «Acer E1-531NXM12» вартістю 2000 гривень, золотою обручкою, вагою 2,5 гр., вартістю 1500 гривень, золотою каблучкою, вагою 0,71 гр., вартістю 426 гривень, золотою каблучкою, вагою 1,29 гр., вартістю 774 гривні, золотим браслетом, вагою 3 гр., вартістю 18000 гривень, золотим ланцюжком, вагою, 3,1 гр., вартістю1860 гривень, золотою підвіскою, вагою 1,65 гр., вартістю 990 гривень, трьома парами злотих сережок, вагою 1,13, 0,79, 2,44 гр., вартість яких складає 678 гривень, 474 гривні і 1664 гривні відповідно, а також годинником «Romanson» вартістю 350 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 12 816 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений, не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації його дій, просить помякшити йому покарання, застосувати положення ст.69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.186 КК України, посилаючись на щире каяття, активне сприяння слідству, наявність у нього інвалідності ІІІ групи та малолітньої дитини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст. 65 КК України.

При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, є інвалідом ІІІ групи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває та помякшуючі обставини покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, у звязку з чим призначив йому з мінімальне покарання, яке передбачене в санкції ч. 3 ст. 186 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, у тому числі за умисні корисні злочини, через сім місяців після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, знову вчинив умисне корисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд, врахувавши ці обставини та дані про його особу, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до нього положень ст.69 КК України, навівши цьому належні мотиви і призначив обвинуваченому покарання у розмірі, яке колегія суддів вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.

Що ж стосується посилання в скарзі ОСОБА_1 на наявність у нього інвалідності, таких помякшуючих покарання обставин, як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, то ці обставини самі по собі не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого злочину, як і дані про особу обвинуваченого, а тому застосування положень ст.69 КК України виключається.

Посилання у скарзі обвинуваченого на наявність у нього малолітньої дитини, безпідставні.

Таких даних матеріали провадження не містять.

Не надано таких даних і суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене покарання за своїм розміром є справедливим і підстав для його помякшення шляхом застосування положень ст.69 КК України, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407,409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: