Ухвала суду № 53476024, 12.11.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1651/15-ц

4-с/405/55/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого : Циганаш І.А.

при секретарі: Лисоконь А.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними та незаконними дій державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2015 року заявник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, зазначив, що 20.10.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» випадково стало відомо про постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2015 року № 49031153 про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 1 402 254 грн.

Постанову винесено на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2015 року № 405/1651/15-ц, 2/405/367/15.

Вважають, що державним виконавцем при винесенні зазначеної постанови були порушені норми чинного законодавства.

Згідно ч.1. ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Вимоги щодо строків відкриття виконавчого провадження встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

При огляді вищезазначеної постанови, а також після отримання витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, стало відомо що заява про відкриття виконавчого провадження надійшла до відділу державної виконавчої служби на виконання державного виконавця 15.10.2015 року.

Таким чином, заява про відкриття виконавчого провадження надійшла на виконання 15.10.2015 року, а виконавче провадження було відкрито 20.10.2015 року, тобто на 5 день, а законом передбачено, що державний виконавець приймає рішення у триденний строк з дня надходження виконавчого документу.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок надсилання документів виконавчого провадження, відповідно до якого копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження, за адресою визначеною у виконавчому документі не направлялась. У постанові та у виконавчому документі зазначено територіальне місцезнаходження Боржника: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, також зазначена адреса є й юридичною адресою ПриватБанку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, згідно закону, Боржник належним чином не повідомлений про відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів на користь ОСОБА_3, що є протиправними діями з боку державного виконавця.

Зазначене порушення свідчить про неправомірність зазначеної постанови, та підстав за яких дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 повинно бути визнано неправомірними, це те, що Державний виконавець або інша посадова особа повинен дотримуватись..

Державний виконавець не дотримувалась при винесенні постанови підпунктом 1.5.1 пункту 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, відповідно до якого: в постанові повинно було бути зазначено: Мною, державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 (нажаль повне ім'я та по батькові невідоме бо не зазначено посадовою особою), розглянута заява стягувача про примусове виконання.

Підсумовуючи чисельні порушення третього розділу: 1.У вступній частині не зазначено місце винесення постанови місто Кіровоград або м. Кіровоград, а визначено лише Кіровоград, а що саме це, місто чи назва юридичної особи чи просто якесь значення чогось, невідомо (порушення підпункту 1.5.1 пункту 1.5 а).

2. У вступній частині не зазначено Прізвище, ім'я, по-батькові державного виконавця (порушення підпункту 1.5.1 пункту 1.5 а).

3. у розділі Боржник, не визначено повне найменування юридичної особи ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК, а зазначено лише ПАТ КБ Приватбанк, це є також суттєвим порушенням, тому що будь-які зміни у назві юридичної особи чи П.І.Б. фізичної особи свідчить про те що це зовсім інша особа, більш того у Законі та Інструкції визначено, що державний виконавець зазначає того Боржника, який визначений у виконавчому документі, а у виконавчому документі не випадково визначене повне найменування Боржника ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК.

4. у розділі Боржник державним виконавцем визначено юридичну адресу згідно з виконавчим документом, та зроблено не зрозумілу та не дозволену Законом дописку (наявн. гр. кошти і майно по вул. Преображенська, 26/70). Щодо майна ще зрозуміло, є довідка надана стягувачем про майно Боржника, а щодо (наявн. гр. кошти). Звідки державний виконавець взяв інформацію про наявні кошти Боржника саме за цією адресою? Він робив вихід за зазначеною адресою, як то передбачено Законом, та склав відповідний Акт державного виконавця, згідно з яким було виявлені кошти Боржника? Чи у нього є документ уповноваженого органу який свідчить про наявність коштів саме за зазначеною адресою? Ні, жодних виконавчих дій державним виконавцем не проводилось і він не міг цього зробити, тому що на даній стадії йде самостійне виконання рішення суду й жодні дії з примусового виконання йому забороняє проводити Закон.

Більш того визначено лише по вул. Преображенська, 26/70 до цього йшлося про м. Дніпропетровськ, тому роблять висновок що це вулиця міста Дніпропетровська, тому чому відкрито виконавче провадження у м. Кіровоград або якого ж міста? Це загадка державного виконавця, яка свідчить про неправомірність дій державного виконавця, а також його некомпетентність та низький професійний рівень, як фахівця в галузі виконавчого провадження.

Всі кошти Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК знаходяться на рахунках за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б.50.

5.У розділі Стягувач знову визначено лише вулицю Кірова 45/39 кв.4, хоча у виконавчому документі визначено також і місто.

6.Направляючи постанову про відкриття виконавчого провадження та надаючи строк на самостійне виконання державним виконавцем у постанові не визначено куди саме боржник повинен перерахувати кошти, які підлягають стягненню, не визначено жодного Банківського реквізиту, що повинно бути визначено у п.2 Постанови про відкриття виконавчого провадження.

7. у п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем у повній мірі не роз'яснено ч.2.ст.25 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до якої у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Взагалі то й зрозуміло, про ніяке документальне підтвердження й мови не може бути, бо державним виконавцем умисно порушено право на самостійне виконання рішення суду Боржником, шляхом не надання реквізитів депозитного рахунку відділу державної виконавчої служби та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження за невірною адресою.

Державним виконавцем умисно, неправомірно скорочено строк Боржнику на самостійне виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів).

Законодавець не даремно передбачив строки для самостійного виконання, враховуючи час винесення постанови, строки поштової доставки та часу отримання кореспонденції.

Але ж виносячи постанову про відкриття виконавчого провадження 20.10.2015 року (вівторок) державним виконавцем було надано строк на самостійне виконання до 26.10.2015 року (понеділок), Тобто замість передбачених законодавцем 7 днів на самостійне виконання, державним виконавцем було надано лише 6 днів.

Просить визнати протиправними та незаконними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в частині порушення строків при винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року. Визнати протиправними та незаконними дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2: в частині не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року Боржнику за адресою визначеною у виконавчому документі, в частині порушення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року, в частині внесення неправомірної інформації до постанови про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року стосовно наявності коштів Боржника за адресою вул. Преображенська, 26/70., в частині не зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року повного найменування Боржника, в частині не зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року повної адреси Стягувача, в частині не роз'яснення ч.2.ст.25 Закону України Про виконавче провадження в постанові про відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року, як то передбачено Законом, в частині порушення права Боржника на семиденний строк самостійного виконання рішення суду, який передбачений ч.2, ст.25 Закону України Про виконавче провадження.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Представник Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 просили в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, зазначив, що 15.10.2015 року на адресу відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 405/1651/15-ц, 2/405/367/15 від 09.10.2015 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 1 402 254,00 грн. на користь ОСОБА_3. Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору місця виконання між кількома органами державної служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Згідно заяви стягувача у боржника наявні грошові кошти та майно на території Ленінського району м. Кіровограда за адресою м. Кіровоград, вул. Преображенська, 26/70, що підтверджується наданою стягувачем інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до журналу обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю вищезазначений виконавчий документ передано державному виконавцю на виконання 16.10.2015 року.

Перевіривши відсутність підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та відповідно до вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 20.10.2015 р., (16.10.2015 року пятниця, 19.10.2015 року , 20.10.2015 року вівторок), копії постанови направлені боржнику для виконання, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції та квитанцією про направлення постанови про відкриття боржнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ та за адресою, за місцем знаходження майна боржника вул. Преображенська, 26/70 м. Кіровограда, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.10.2015 року на супровідному листі) та стягувачу до відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець надав боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 26.10.2015 року.

Обставини, які на думку скаржника, є порушення з боку державного виконавця такими визнати не можна, з огляду на те, що самі по собі терміни «місто Кіровоград» та «Кіровоград», не є правовими нормами і не встановлюють прав та обовязків субєктів, не можуть розглядатися як такі, що визначають або межі застосування відповідних положень законодавства, або зміст та обсяг прав та обовязків субєктів, або зміст та обсяг санкцій, які підлягають застосуванню.

Тобто, значення «Кіровоград» замість «місто Кіровоград», «АДРЕСА_1 замість «АДРЕСА_2» у процесуальному документі не встановлює будь-яку специфіку виконання рішення суду або застосування спеціальної норми Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини не можна розглядати як порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

У розділі боржник суттєвим порушенням не є зазначена скорочена назва боржника, так як це зовсім не означає зміну у назві юридичної особи, коли в наявності є код ЄДРПОУ, який ідентифікує конкретну юридичну особу.

У розділі боржник є дописка наявн. гр. кошти і майно по вул. Преображенській, 26/70. Це зазначено в звязку з чим виконавчий документ предявлено до відділу, оскільки дані відомості взяті із заяви стягувача.

Окрім того, у постанові не передбачено зазначення банківських реквізитів для перерахування коштів, які підлягають стягненню.

Всі ці обставини є несуттєвими, боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду, та своїми діями порушує вимоги ст.124 Конституції України.

Представником ПАТ КБ «Приватбанка» 22.10.2015 року надано до відділу заяву про зупинення виконавчого провадження в звязку з тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.10.2015 року зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про повернення грошових коштів до закінчення розгляду касаційної скарги Вищим спеціалізованим судом України.

На підставі п.6 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 22.10.2015 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.4 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, порушення, на які посилається представник боржника не є суттєвими, тому скарга ПАТ КБ «Приватбанка» є необґрунтованою та безпідставною.

Заслухавши пояснення скаржника, представника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2І, представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до висновку, що скарга ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено обовязковість виконання судових рішень. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 ч.1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1, 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця,державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Частинами 1, 2, 5, 6 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат,пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 постанова як окремий документ містить такі обовязкові реквізити: а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати обєднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця, прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою; д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 29.05.2015 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», стягнуто на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу в сумі 1 402 254 грн.

На виконання даного рішення Ленінським райсудом м. Кіровограда 09.10.2015 року було видано виконавчий лист № 405/1651/15-ц, № 2/405/367/15.

Керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 20.10.2015р., в якій зазначено, що заява про примусове виконання подана стягувачем 15.10.2015 року, боржник ПАТ КБ «Приватбанк» знаходиться за адресою вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, (наявні грошові кошти і майно по вул. Преображенська, 26/70, боржнику надано строк для самостійного виконання в строк до 26.10.2015 року.

Згідно заяви стягувача зазначено, що у боржника наявні грошові кошти та майно на території Ленінського району м. Кіровограда за адресою м. Кіровоград, вул. Преображенська, 26/70, що підтверджується наданою стягувачем інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до журналу обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю вищезазначений виконавчий документ передано державному виконавцю на виконання 16.10.2015 року.

Перевіривши відсутність підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та відповідно до вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 20.10.2015 р., (16.10.2015 року пятниця, 19.10.2015 року , 20.10.2015 року вівторок), копії постанови направлені боржнику 20.10.2015 року для виконання, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції та квитанцією про направлення постанови про відкриття боржнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ та за адресою, за місцем знаходження майна боржника вул. Преображенська, 26/70 м. Кіровограда, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.10.2015 року на супровідному листі та стягувачу до відома.

У відповідності до п.6 ч.1ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 22.10.2015 року на підставі Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2015 року винесено постанову про зупинення даного виконавчого провадження до розгляду справи в касаційному порядку по суті.

Так дійсно, в порушення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 не зазначено місто (місце) винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову, повне найменування Боржника, місце (місто) знаходження майна Боржника, повну адресу Стягувача.

Однак, враховуючи, що у виконавчому листі, виданому Ленінським районним судом м. Кіровограда 09.10.2015 року зазначені усі дані боржника та стягувача, суд вважає, що обставини, які на думку скаржника, є порушеннями з боку державного виконавця, не є суттєвими, не є правовими нормами і не встановлюють прав та обовязків сторін виконавчого провадження та не впливають по суті на виконання рішення суду, у розділі боржник суттєвим порушенням не є зазначена скорочена назва боржника, так як це зовсім не означає зміну у назві юридичної особи, коли в наявності є код ЄДРПОУ, який ідентифікує конкретну юридичну особу, у розділі боржник є дописка наявн. гр. кошти і майно по вул. Преображенській, 26/70, ці дані відомості взяті із заяви стягувача, у постанові не передбачено зазначення банківських реквізитів для перерахування коштів, які підлягають стягненню, у постанові державний виконавець вказав про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 26.10.2015 року з моменту винесення постанови, тобто до 7 днів, передбачених ч.2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем правомірно у відповідності до ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження та внесені дані виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень згідно заяви стягувача по місцю знаходження коштів і майна боржника ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою по вул. Преображенська, 26/70 в м. Кіровограді, а у відповідності до ч.4 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, не провадяться, тому суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними та незаконними дій державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів після проголошення ухвали через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І. А. Циганаш