Рішення № 53471648, 12.11.2015, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/907/15-ц

Провадження № 2/602/307/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2015 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонській М. М.

з участю представника відповідача - адвоката Покотило Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,-

в с т а н о в и в:

До суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк». Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.10.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1901/1007/88-277, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 35000 доларів США з розрахунку 11,9% річних за користування кредитом на строк з 18.10.2007 року до 17.10.2017 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_2 за договором іпотеки від 18.10.2007 року передав в іпотеку нерухоме майно, а саме чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. 25.05.2012 року між ПАТ «Дельта Банк та ПАТ «Сведбанк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до якого до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними і забезпечувальними договорами, в тому числі і по зобов'язаннях ОСОБА_2. Банк при видачі кредиту повністю виконав свої зобов'язання, надавши відповідачеві кредит в розмірі та строки, передбачені кредитним договором, однак ОСОБА_2 всупереч вимогам зазначеного кредитного договору своєчасно не повернув позичених коштів, в результаті чого станом на 28.07.2015 року виникла заборгованість по кредиту у загальному розмірі 764071,18 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 542965,68 грн. та заборгованість за відсотками - 221105,50 грн.. В добровільному порядку ОСОБА_2 повернути кошти відмовляється, а тому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вищевказану квартиру.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшло клопотання, в якому позивач просить розгляд справи проводити у відсутності представника, позов підтримує.

Представник відповідача - адвокат Покотило Ю. В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив суд в задоволенні позову відмовити. При цьому, представник відповідача пояснив, що його довірителем в повному обсязі сплачувалися суми кредиту і в нього не було заборгованості по сплаті. З серпня 2014 року по серпень 2015 року його довіритель перебував в зоні АТО і відповідно був звільнений від сплати процентів та штрафних санкцій за даний період, про що ним було повідомлено правління банку. Однак, незважаючи на дане повідомлення, банком за вказаний період продовжувалося нарахування відсотків та штрафних санкцій, що є порушенням законодавства. Станом на день подання позивачем позовної заяви відповідачем було сплачено на 6,25 доларів США більше, ніж було необхідно. Крім того, позивачем в поданому розширеному розрахунку не вірно показано суми сплачених відповідачем сум, а саме за період з 10.01.2014 року по 09.01.2015 року вказано, що відповідачем сплачено 3982,96 доларів США, хоча з квитанцій вбачається сплата в розмірі 5123,08 доларів США, що на 1140,12 доларів США менше. Враховуючи те, що його довірителем повністю погашено строкову заборгованість за кредитом, яка вказана позивачем, як прострочена заборгованість по сплаті тіла кредиту, тому представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вважає, що позов до задоволення не підлягає.

При цьому суд виходив із наступного.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») було укладено кредитний договір №1901/1007/88-277. Відповідно до п.1.1., 1.3. вказаного кредитного договору Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 35000 доларів США на строк з 18.10.2007 року до 17.10.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,9% річних. Згідно п.8.1 даного кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк» та відповідач ОСОБА_2 18.10.2007 року уклали Іпотечний договір, згідно п. 1, п. 2 якого відповідач ОСОБА_2 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №1901/1007/88-277 від 18.10.2007 року, надав у іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме квартиру №8, що знаходиться в будинку №46 по вулиці Незалежності в місті Ланівці Тернопільської області. Відповідно до п.11 даного договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання повністю або частково, у тому числі, якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

20 січня 2010 року та 21 січня 2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено Договори про внесення змін та доповнень №1 та №2 до кредитного договору №№1901/1007/88-277 від 18.10.2007 року, згідно яких розмір строкової заборгованості за кредитом складає 31542,15 доларів США, строк користування кредитом становить по 17 жовтня 2022 року включно, проценти за користування кредитом становлять: 11,9% річних за період від дати укладання цього договору по 21 січня 2010 року; 7,0% річних за період користування кредитом з 22 січня 2010 року по 09 грудня 2010 року; 10% річних за період користування кредитом з 10 грудня 2010 року по 09 грудня 2011 року; 13,69% річних за період користування кредитом з 10 грудня 2011 року по 17 жовтня 2022 року. Починаючи з 10 січня 2012 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом шляхом здійснення фіксованих платежів в сумі 425,17 доларів США у чітко встановлений цим Договором термін до 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора, в тому числі і по даному кредитному договорі.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, перерахованих в ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №1901/1007/88-277 станом на 28.07.2015 року, який поданий позивачем разом з позовною заявою, заборгованість ОСОБА_2 становить 764071,18 грн., в тому числі тіло кредиту 24610,59 доларів США, що в еквіваленті складає 542965,68 грн.; відсотки - 10021,88 доларів США, що в еквіваленті складає 221105,50 грн. ( з них прострочена заборгованість: тіло кредиту - 1052,67 доларів США, що в еквіваленті складає 23224,30 грн.; відсотки - 1928,97 доларів США, що в еквіваленті складає 42557,47 грн.).

Разом з тим, відповідно до розгорнутого розрахунку заборгованості за договором кредиту №1901/1007/88-277 від 18.10.2007 року, який наданий на вимогу суду, станом на 02.10.2015 року заборгованість ОСОБА_2 становить 524268,04 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 23470,47 доларів США, що в еквіваленті становить 499077,22 грн. (прострочена заборгованість - 228,99 доларів США); сума заборгованості по пені - 23934,04 грн.; сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу кредиту - 283,28 грн. та сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам - 973,50 грн..

Як вбачається з даного розрахунку відповідачем за період з 10.01.2014 року по 09.01.2015 року в рахунок погашення заборгованості за кредитом сплачено 3982,96 доларів США. Разом з тим, відповідно до поданих представником відповідача копій квитанцій №30835727 від 16.01.2014 року, №31789252 від 10.02.2014 року, №33378185 від 20.03.2014 року, №34926315 від 29.04.2014 року, №35706286 від 20.05.2014 року, №36457779 від 12.06.2014 року, №39961155 від 26.09.2014 року, №40367443 від 09.10.2014 року, №40851784 від 23.10.2014 року, №41436963 від 11.11.2014 року та №43616065 від 25.12.2014 року ОСОБА_2 за вказаний період сплачено 5123,08 доларів США, що на 1140,12 доларів США більше ніж вказано в розрахунку позивача.

Відповідно до довідки №145 від 08.09.2014 року, виданої Збаразько-Лановецьким об'єднаним районним військовим комісаріатом, Витягу з наказу командира військової частини польова пошта ВО122 від 03.08.2015 року №260 та посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 14 серпня 2015 року Збаразько-Лановецьким об'єднаним районним військовим комісаріатом, ОСОБА_2 із 14 серпня 2014 року по 03 серпня 2015 року на виконання указу Президента України від 21.07.2014 року №607 «Про часткову мобілізацію» був призваний до Збройних сил України на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації.

Як вбачається із заяв ОСОБА_2 від 28.08.2014 року на ім'я голови Ради директорів АТ «Дельта Банк» та від 03.09.2015 року на ім'я уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк», останній повідомляв позивача про своє перебування в зоні АТО.

Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Разом з тим, як вбачається з розгорнутого розрахунку заборгованості за договором кредиту №1901/1007/88-277 від 18.10.2007 року за період призову під час мобілізації ОСОБА_2 позивачем в порушення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нараховано штрафні санкції, а саме пеню в розмірі 23934,04 грн.; суму за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 283,28 грн. та суму за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам в розмірі 973,50 грн.., що в даному випадку призвело до порушення прав відповідача.

Крім того, враховуючи те, що відповідачем за період з 10.01.2014 року по 09.01.2015 року було сплачено на 1140,12 доларів США більше, ніж вказано в розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що на день подання позивачем позовної заяви за відповідачем не було простроченої заборгованості по тілу кредиту.

Також, відповідачем здійснено черговий платіж за кредитним договором в сумі 400,17 доларів США, що підтверджується копією квитанції №64207808 від 03.11.2015 року та меморіальним ордером №64207810 від 03.11.2015 року.

Таким чином, суд не приймає до уваги розрахунки, надані позивачем, про наявність заборгованості у відповідача, оскільки вони суперечать іншим матеріалам справи і не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» слід відмовити за безпідставністю, оскільки відповідач з 14 серпня 2014 року по 03 серпня 2015 року був призваний під час мобілізації до Збройних сил України і підпадає під дію п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому йому не повинні були нараховувати за цей період проценти та штрафні санкції та на період подання позивачем позову до суду за ОСОБА_2 заборгованості по тілу кредиту не було.

Як вбачається із матеріалів справи, дана позовна заява була направлена до Лановецького районного суду в серпні 2015 року, тобто на момент подання позовної заяви позивач підлягав звільненню від сплати судового збору.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати по даній справі віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 292 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» - відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А. В. Радосюк