Постанова № 53464716, 12.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/86/2015(м)

221/3831/14-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м. Маріуполь

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В.,

при секретарі Меляник К.В.

за участю особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Волноваського району Донецької області на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 29 грудня 2014 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб, -

В С Т А Н О В И В:

Як встановив суд, 29 грудня 2014 року, близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_1 в районі будинку №38 по вул.Леніна в м.Волноваха Донецької області висловлювався грубою нецензурною лайкою у громадському місці, на зауваження громадян не реагував, чим порушив громадський порядок та скоїв правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

На зазначену постанову прокурор Волноваського району Донецької області подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на її апеляційне оскарження, оскільки про прийняте рішення стало відомо під час проведення прокурорської перевірки. Вважає, що постанову судді слід скасувати, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю самої події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що суддя першої інстанції не дослідив належним чином всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, не допитав свідків у справі. В той же час, під час прокурорської перевірки було встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були складені з метою незаконного утримання останнього, під час якого з ним проводилися оперативно-слідчі дії у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, в тому числі вирішувалося питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню за таких підстав.

Згідно ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, відповідно до якої прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

З матеріалів справи вбачається, що прокурору про винесену постанову дійсно стало відомо лише під час перевірки законності відбування ОСОБА_1 адміністративного арешту, тому вважаю, що строк на апеляційне оскарження прокурором пропущений з поважних причин, у зв'язку із чим він підлягає поновленню.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак дані вимоги закону судом при розгляді справи щодо ОСОБА_1 не виконані в повному обсязі.

З постанови суду вбачається, що суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, посилаючись лише на протокол про адміністративне правопорушення та пояснення останнього, при цьому навіть не зазначивши, що саме він пояснював у суді першої інстанції. Самих підстав накладення на останнього такого виняткового виду адміністративного стягнення як адміністративний арешт, судом в порушення вимог ст.ст.32,33 КУпАП, фактично також не наведено.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.

Так, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) пояснив, що саме адміністративне правопорушення 29 грудня 2014 року, за вчинення якого на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб, він не вчиняв, увесь час, в тому числі до зазначеної дати перебував в ІТТ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області та в самому відділку міліції, пояснення по суті адміністративного правопорушення він давав під тиском працівників міліції, які в цей час проводили з ним слідчі та оперативно-розшукові дії у зв'язку з вчиненим ним злочином, саме в цей час його обуло взято під варту. Також зазначив, що ці матеріали на нього складалися вже вдруге, так як 22 грудня 2014 року аналогічним чином на нього вже було накладено адміністративне стягнення саме у вигляді адміністративного арешту, і він фактично не звільнявся.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду надали пояснення про те, що про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення їм стало відомо зі слів працівників міліції, які 29 грудня 2014 року підійшли до них та попросили поставити підписи у протоколі. Зі змістом протоколу вони не знайомились, самого ОСОБА_1 ніколи не бачили, їх документи працівники міліції також не перевіряли.

Крім того, з наданих прокурором матеріалів вбачається, що 18 грудня 2014 року до ЄРДР було внесено дані про вчинення, зокрема, ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, того ж дня з ним почали проводити слідчі дії, що об'єктивно підтверджує свідчення ОСОБА_1, а також доводи прокурора в апеляційній скарзі, що адміністративні протоколи від 22 грудня 2014 року та 29 грудня 2014 року були складені саме з метою притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Згідно витягу ЄРДР від 27 серпня 2015 року за результатами перевірки прокурором у порядку нагляду було виявлено вчинення співробітниками ІТТ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області незаконного утримання громадян, затриманих за скоєння злочину, протягом тривалого часу за сфальсифікованими матеріалами про адміністративні правопорушення стосовно декількох осіб, в тому числі й ОСОБА_1.

Враховуючи пояснення ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дані про проведення з ОСОБА_1 слідчих дій, дослідивши всі докази у їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність самої події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у вчиненні якого визнано винуватим останнього, а тому доводи прокурора про це у скарзі є цілком слушними.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Між тим, судом при розгляді справи ці вимоги закону не було виконано, свій висновок, як вбачається з оскаржуваної постанови, суд зробив лише з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, фактично не перевірив їх.

Таким чином, суд, який розглядав справу, помилково прийшов до висновку про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

За таких обставин постанова місцевого суду як незаконна підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Волноваського району Донецької області задовольнити.

Постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 29 грудня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб, скасувати.

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Донецької області Р.В.Гєрцик