Провадження № 2а/537/144/2015
Справа № 537/4556/15-а
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.11.2015 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Якимець Т.Є.
при секретарі - Курченко С.А.,
розглянувши в порядку письмового проводження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної судової адміністрації України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві позивач зазначив, що він працював на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області з 09.04.2002 року по 04.11.2010 року, а з 05.11.2010 року , відповідно до постанови Верховної ради України від 07.10.2010 року, звільнений з посади у відставку. Однією з гарантій його соціального захисту до виходу у відставку є виплата щомісячного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати, яка змінюється у відсотковому відношенні до суми заробітної плати працюючого судді. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави, виконуючи судове рішення Ленінського районного суду м. Полтави, перерахував йому довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків у відповідності до заробітної плати (грошового утримання) працюючого судді апеляційного суду. З 01.09.2015 року заробітна плата (грошове утримання) працюючого судді апеляційного суду Полтавської області , в якому він працював до виходу у відставку, змінилася в сторону збільшення і становить 24096 грн. 00 коп.. В перерахунку довічного грошового утримання у відповідності до заробітної плати (грошового утримання) працюючого судді Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтави йому відмовило, посилаючись на п .5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213. Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя. Оскільки відмова відповідача в перерахуванні йому щомісячного довічного грошового утримання є протиправною і такою, що суперечить Закону, прохає суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави щодо відмови в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання неправомірними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.09.2013 року, що становить 21686 грн.40 коп.; встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень Управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтави до суду звіту про виконання постанови, яка вимагає вчинення певних дій.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, позовні вимоги не визнають, направили до суду заперечення, в яких зазначили, що відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінкам - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених ст.37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Згідно ст.36 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України « від 28.12.2014 року № 76-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положено Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», »Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01.06.2015 року пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) судді у відставці в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) судді у відставці не перераховуються. Прохають суд в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної судової адміністрації України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, направили до суду відгук, в якому зазначили, що при розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Суд, вивчивши матеріали справи, на підставі наявних матеріалів справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області з 09.04.2002 року по 04.11.2010 року.
З 05.11.2010 року, відповідно до постанови Верховної ради України від 07.10.2010 року, ОСОБА_1 звільнений з посади у відставку.
Відповідно до частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів», в редакції, яка була чинна на час виходу позивача у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 07.07.2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Норми частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» та ст.138 Закону України « Про судоустрій та статус суддів» безпосередньо пов'язують виплату довічного грошового утримання судді у відставці з грошовим утриманням судді, який працює на посаді, яку займав суддя до виходу у відставку, що зумовлює проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судді.
У зв'язку з підвищенням з 01.09.2015 року заробітної плати працюючим суддям Апеляційний суд Полтавської області 25.09.2015 року видав позивачу довідку за № 06-29/195/16243/15 про те, що заробітна плата працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області з 01.09.2015 року становить: посадовий оклад - 15158,00 грн., надбавка за вислугу років 60% - 9094,80 грн., всього нараховано 24252,80 грн..
На звернення позивача про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.09.2015 року Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м.Полтави листом № 6388/02-15 від 15.10.2015 року позивачу відмовило.
Відповідно до ст. 126 Основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
В рішенні Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що ст.126 Конституції України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканість суддів. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), є гарантією забезпечення незалежності. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага.
В рішеннях Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що «визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.
Відповідно до пункту 8 частини четвертої ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується незалежним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (частина шоста ст.47).
У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення і про обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що ч.3 ст.22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Пунктом 6.1 Європейської Хартії передбачено, що судді, які виконують професійно свої суддівські функції, мають право на винагороду, рівень якої повинен бути таким, щоб вони були захищені від тиску при прийнятті ними рішень і в роботі взагалі, щоб ніщо не могло вплинути на їх незалежність та неупередженість. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4).
Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Дійсно відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії ( щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, в тому числі, «Про судоустрій і статус суддів».
Посилання відповідача на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року суперечить Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України та іншим законодавчим актам в частині, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, довічне грошове утримання суддям у відставці.
На підставі викладеного суд вважає, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, позивача по справі, які були встановлені на день його виходу у відставку, станом на 05.11.2010 року, не можуть бути скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів, а тому необхідно визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави щодо відмови позивачу в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави з 01.09.2015 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
В задоволенні позовних вимог щодо виплати з 01.09.2015 року щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 21686 грн.40 коп. суд вважає за необхідне позивачу відмовити, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування щомісячного довічного грошового утримання замість органу, якому надані такі повноваження.
Згідно частини 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Полтави подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 6-14, 71,159-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України», Законом України «Про статус суддів», Законом України « Про судоустрій і статус суддів», Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» , суд,
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави щодо відмови позивачу в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави з 01.09.2015 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Повний текст постанови виготовлений 16.11.2015 року.
Судове рішення № 53459884, Крюківський районний суд м. Кременчука було прийнято 11.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 537/4556/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: