Рішення № 5345806, 24.09.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" вересня 2009 р.Справа № 5/123-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, дов. ВКР 004680 від 18.07.08р.

від відповідача не з'явився

від третіх осіб: не з'явились

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Коростишів)

до Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок" (м.Коростишів)

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Коростишівська міська рада Житомирської області (м.Коростишів);

2) Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (м.Коростишів)

про визнання договорів оренди недійсними та стягнення 32914,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними укладених звідповідачем договорів оренди від 01.01.06р., від 01.01.07р. торгових місць №147, №148 і складського приміщення та від 01.01.08р. торгових місць №№147-151 і складського приміщення.

Крім цього позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 32914,00 грн., з яких 14000,00 грн. орендної плати, яка була сплачена позивачем за період дії вказаних договорів оренди, 8064,00 грн. матеріальної шкоди, 10850,00 грн. моральної шкоди.

Заявою від 16.04.09р. позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 8064,00 грн. (а.с.59).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 24850,00 грн., з яких 14000,00 грн. орендної плати, яка була сплачена позивачем за період дії вказаних договорів оренди, 10850,00 грн. моральної шкоди та просив визнати недійсними укладені з відповідачем договори оренди від 01.01.06р., від 01.01.07р. торгових місць №147, №148 і складського приміщення та від 01.01.08р. торгових місць №№147-151 і складського приміщення. Також просив припинити провадження у справі в частині відмови позивача від стягнення з відповідача 8064,00 грн. матеріальної шкоди.

Відповідач у "запереченнях на позовну заяву" (а.с.33,34) проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач на момент укладення оспорюваних договорів був титульним володільцем земельної ділянки, а по суті території міського ринку, а тому мав право розпоряджатись цією територією і, як наслідок, мав право укладати зазначені договори. Також зазначив, що оскільки відсутні підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними то, відповідно, відсутні і підстави для задоволення решти позовних вимог позивача.

Третя особа - Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" у листі від 24.09.09р. № 209 зазначила, що на даний час між ним та позивачем не існує спору з приводу користування торговими місцями №147 і №148, а також складського приміщення. Також зазначила, що зазначені торгові місця і складське приміщення згідно інвентаризаційного опису №3 прийняті ним в оперативне управління від власника цих торгових місць - Коростишівської райспоживспілки (а.с.108).

Відповідач та треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.06р. між позивачем та відповідачем було укладено на 2006 рік попередній договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання в майбутньому укласти договір про оренду земельної ділянки за адресою: м.Коростишів, АДРЕСА_1, розміром 24,0 м.кв. стосовно торгових місць №№ 147, 148 та складського приміщення площею 22 м.кв.

Згідно з пп.3.1 вказаного договору, сторони домовились, що орендна плата встановлюється в розмірі 350,00 грн. на місяць.

На виконання умов цього договору позивачем протягом 2006 року було сплачено відповідачу загалом 4200,00 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.14-16).

01.01.07р. між сторонами спору на 2007 рік укладено договір оренди торгівельного місця, відповідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування торгівельні місця №№147 та 148, а також склад площею 22 м.кв. за адресою м.Коростишів, АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно з п.1 розділу "орендна плата" вказаного договору, сторони домовились, що орендна плата встановлюється в розмірі 10,00 грн. на місяць за 1 м.кв. торгівельного місця і становить загалом 350,00 грн. на місяць.

На виконання умов цього договору позивачем протягом 2007 року було сплачено відповідачу загалом 4200,00 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.18-20).

01.01.08р. між сторонами спору на 2008 рік укладено договір оренди торгівельного місця, відповідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування торгівельні місця №№147-151, а також склад за адресою м.Коростишів, АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно з п.1 розділу "орендна плата" вказаного договору, сторони домовились, що орендна плата встановлюється в розмірі 10,00 грн. на місяць за 1 м.кв. торгівельного місця і становить загалом 700,00 грн. на місяць.

На виконання умов цього договору позивачем протягом 2008 року було сплачено відповідачу за січень-серпень загалом 5600,00 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.22,23).

Таким чином, всього позивачем сплачено відповідачу по вказаних трьох договорах 14000,00 грн.

Позивач просить визнати недійсними ці договори з тих підстав, що відповідач укладав їх не маючи на це прав наймодавця, як це визначено ст.761 ЦК України.

Просить стягнути з відповідача 10850,00 грн. моральної шкоди.

Моральну шкоду позивач обґрунтував тим, що у зв'язку із укладенням незаконних договорів відповідач не забезпечив зі свого боку нормативно - правової сторони по забезпеченню виконання умов договору, внаслідок чого позивачу довелось довготривалий час брати участь у розгляді судових справ для захисту своїх інтересів, що значною мірою змінило його звичайний спосіб життя, він докладав додаткових зусиль для організації свого життя, що супроводжувалось переживаннями та негативними емоціями, він також переживав за ймовірність втрати робочого місця, що могло б негативно відобразитись на його стані.

Враховуючи тривалість та характер порушеного його права, позивач розрахував суму моральної шкоди, виходячи із розміру орендної плати, яку він сплачував кожен місяць (350,00 грн. на місяць помножити на 31 місяць сплати, що становить 10850,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема зазначив, що на день укладення оспорюваних договорів виконкомом Коростишівської міської ради відповідачу вже був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований міський ринок, у тому числі і спірні торгові місця.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що він є титульним володільцем земельної ділянки, а по суті території міського ринку, тому вправі розпоряджатися нею.

Стосовно стягнення моральної та матеріальної шкоди відповідач зазначив, що вони є похідними від визнання недійсними договорів, а тому задоволенню також не підлягають.

Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що орендовані позивачем торгові місця та складське приміщення знаходяться на балансі підприємства районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", доказів передачі даних торгових місць відповідачу - Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" останнім суду не надано.

Як вищезазначалось, у 2006, 2007 та 2008 роках між сторонами укладались договори оренди торгівельних місць та складського приміщення, відповідно до яких відповідач передавав, а позивач приймав в строкове платне користування торгівельні місця 147, 148-151 та склад, які знаходяться за адресою: м.Коростишів, вул.Шевченка, 40.

Тобто, відповідачем були передані в оренду торгові місця та склад, які йому не належали.

Під час провадження у справі, відповідачем зворотнього не доведено.

Згідно ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Таким чином, обставини справи свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача в частинні визнання недійсними договорів укладених між сторонами, як таким, що суперечать вимогам чинного законодавства, а саме ст.761 ЦК України.

Пунктом 1 ст.216 ЦК України, зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання оспорюваних договорів позивачем було сплачено відповідачу 14000,00 грн. орендної плати, які відповідно до вимог ст.216 ЦК України підлягають поверненню.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, позивачем не було доведено та не надано доказів наявності будь-яких душевних страждань, спричинених позивачем.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів та стягненні сплаченої орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У стягненні заявленої суми моральної шкоди господарський суд відмовляє у зв'язку з недоведеністю її завдання позивачеві.

В частині стягнення 8064,00 грн. матеріальної шкоди провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,80,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними:

- попередній договір оренди земельної ділянки від 01.01.06р.;

- договір оренди торгівельного місця від 01.01.07р.;

- договір оренди торгівельного місця від 01.01.08р., укладені між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (м.Коростишів) та Комунальним підприємством "Коростишівський міський ринок" (м.Коростишів)

3. Стягнути з Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок", 12501, м.Коростишів Житомирської області, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33877290:

на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: м.Коростишів Житомирської області, АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1

- 14000,00 грн. орендної плати;

- 225,00 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 79,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 8064,00 грн. матеріальної шкоди провадження у справі припинити.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяСікорська Н.А.

Дата підписання рішення: 06 жовтня 2009р.

Друк: 5 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам,

4,5 - третім особам.