Рішення № 53456877, 16.11.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2727/15-ц

Провадження № 2/361/2844/15

16.11.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року МТСБУ звернулося до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь кошти в розмірі понесених витрат 51400 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 514 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.12.2011 року о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Літки по вул. Музиченка, 17 Броварського району Київської області, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2012 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП.

На час сконання дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено транспортний засіб марки «Сіат» д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту складає 70253,73 грн.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» бюро здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 51400 грн., виконавши таким чином обов'язок покладений на нього Законом. Крім того, МТСБУ понесло додаткові витрати по витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. З підстав компенсації страхового відшкодування товариство змушене звернутися до суду.

Дана справа слухається судом повторно.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2015 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь МТСБУ понесені витрати в розмірі 51400 грн. та судовий збір в розмірі 514 грн.60 коп.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено; скасовано заочне рішення суду від 29.05.2015 року та призначено дану справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явилася, надіслала клопотання про слухання даної справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, пояснив, що у 2011 році сталася ДТП, він був винний у її скоєнні, так як вчинив наїзд на стоячий автомобіль та залишив місце пригоди. З часу вчинення дорожньо-транспортної пригоди він шкоду не відшкодовував, разом з тим, просить зменшити її розмір оскільки не працює та проходить реабілітацію після демобілізації.

Вислухавши заперечення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала, якщо особа доведе, що шкода завдана не з її вини, то вона звільняється від її відшкодування.

Правилами ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 28.12.2011 року о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 в с. Літки Броварського району Київської області по вул. Музиченка, 17, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожню обстановку, що призвело до наїзду на автомобіль НОМЕР_4, пошкодження транспортних засобів і наїзду на дерев'яний паркан та металеві ворота будинку № 17, чим порушив п. 12.1 ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 залишив місце ДТП, до якої він причетний, чим порушив п. 2.10 ПДР.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2012 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушень передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань - чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку від 28.02.2012 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_5 станом на 28.02.2012 року складає 70253,73 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована у страховій компанія «Лафорт», про що свідчить поліс АВ/1087886.

12.03.2012 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Наказом МТСБУ від 18.04.2012 року за № 1248 нараховане до сплати сплатити страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 51400 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1872 від 19.04.2015 року МТСБУ у рахунок сплати страхового відшкодування згідно із наказом № 1248 від 18.04.2012 року сплатило грошові кошти у розмірі 51400 грн.

Правилами ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно із вимогами ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Такими чином, суд може зробити висновок, що позивач відшкодував власнику пошкодженого автомобіля завдану відповідачем матеріальну шкоду в розмірі 51400 грн., відповідно позивач в порядку ст. 38 вищевказаного Закону набув право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Будь-які правові підстави для зменшення розміру матеріальної шкоди відсутні.

У силу вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася адвокатом Чехоєвою Н.М., яка є фахівцем у галузі права, про що свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до додаткової угоди № 140 до контракту про надання правової допомоги № 77 від 04.10.2012 року розмір винагороди виконавця за ведення від імені МТСБУ справи ОСОБА_1 складає 2000 грн. Оплата послуг виконавця здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку та поточний рахунок виконавця винагороди.

Згідно зі ст.ст. 79, 84, 88, 89 ЦПК України, роз'яснень, даних у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Відповідно до п.п.47, 48 вищезазначеної постанови розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Разом з тим, будь-яких доказів, які б свідчили про перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. позивачем на користь адвоката Чехоєвої Н.М., суду надано не було. Факт їх понесенні позивачем є недоведеним.

Стягненню із відповідача на користь позивача у порядку ст. 88 ЦПК України підлягає судовий збір у розмірі 514 грн.

На підставі викладеного та керуючись» ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131 понесені витрати в розмірі 51400 (п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. та судовий збір в розмірі 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн.60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. П. Маценко