Постанова № 53450415, 12.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р. Справа № 924/60/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М.

суддів Маціщук А.В.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.10.15 р.

у справі № 924/60/14 (суддя Димбовський В.В. )

за позовом Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, с. Слобідка-Кульчієвецька, Камянець-Подільського району

до квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділу Держземагенства у Камянець-Подільському районі, м. Камянець-Подільський

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини А 3290, м. Камянець-Подільський

про зобовязання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 10,5842 га, яка розташована на території села Жовтневе Слобідо-Кульчієвецької сільської ради шляхом знесення огорожі

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність у справі

відповідача - не з"явився

третя особа 1- не з"явився

третя особа 2- не з"явився

третя особа 3- не з"явився

третя особа 4-Малищук І.М., представник, довіреність у справі

прокурор- не з"явився

Судом розяснено представнику позивача та третьої особи права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.10.2015 р. у справі № 924/60/14 (суддя Димбовський В.В.) заяву квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці про відстрочку до 31 грудня 2015 року виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. у справі № 924/60/14 задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. у справі № 924/60/14 до 05 листопада 2015 року.

Частково задовольняючи заяву ,місцевий господарський суд керувався положеннями ст. 121 Господарсько процесуального кодексу України, п.7.1.1, 7.2 Постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарський судів України" та врахував особливий характер обставин, що утруднюють виконання рішення суду та винятковість випадку, а саме,що територія військового містечка використовується як навчальний полігон для навчання саперів і є ймовірність того, що в ґрунті є залишки елементів вибухонебезпечних предметів, необхідність проведення перевірки території на наявність можливих залишків вибухонебезпечних предметів; необхідність надання часу для демонтажу фортифікаційних споруд, для перенесення або встановлення іншої лінії електропередач, зважаючи на ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Не погодившись з постановленою ухвалою Слобідо - Кульчієвецька сільська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій вказує, що відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці було зобов'язано усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі.

Разом з тим, жодних зобов'язань за даним вказаним рішенням щодо демонтажу фортифікаційних споруд чи перенесення лінії електропередач на квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці покладено не було.

Крім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р. для відповідача не було визначено жодного строку для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення огорожі, отже встановлення нового строку за умови відсутності первинного строку неможливо.

Апелянт у скарзі наголошує, що суд першої інстанції у не передбачений Господарським процесуальним кодексом України спосіб вдався до переоцінки правовідносин, що склалися між сторонами спору, оцінки доводів відповідача та наявних в матеріалах справи доказів, які уже були предметом судового розгляду першої, апеляційної та касаційної інстанції при попередньому та новому розгляді даної судової справи по суті.

Просив скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.10.2015 р. у справі № 924/60/14 про відстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. у справі № 924/60/14. Відмовити Квартирно - експлуатаційному відділу міста Чернівці у задоволенні вищевказаної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Серед іншого вказує, що військове містечко № 89 використовується як навчальний полігон , для навчання саперів (єдиний полігон на всій території України, де набувають практичні навички сапери), огорожа вказаного Містечка встановлена у відповідності до державного акту на право користування земельною ділянкою і жодних зауважень з боку органів місцевого самоврядування не виникало.

На зазначеній земельній ділянці знаходяться навчальне поле, на якому розміщені фортифікаційні споруди УСБ, Панцир - 2 та вертолітний майданчик.

КЕВ м.Чернівці користується спірною земельною ділянкою з 1978 року на підставі державного акту серії Б № 041535, який на даний час є чинним та ніким не оспорювався, саме з того часу був встановлений паркан, фортифікаційні споруди "ПАНЦИР-"2" - 1 шт. (встановлена в ґрунт), заглиблений пункт управління, в склад якого входить: фортифікаційна споруда "УСБ" - 2 шт. (встановлена в грунт), фортифікаційна споруда "УСБ" - 1 шт. (на поверхні), вертолітний майданчик та здійснювалась їх експлуатація.

Для демонтажу зазначених фортифікаційних споруд необхідно визначити певний термін, мати в наявності певні матеріальні засоби та значні грошові затрати, яких на сьогодні в Збройних Силах України немає, у зв'язку з чим і була подана заява КЕВ м.Чернівці про відстрочку виконання рішення.

На даний час КЕВ м. Чернівці проводить відповіді роботи щодо звільнення спірної земельної ділянки військового містечка № 89, а саме проводиться демонтаж лінії електропередач та перенесення її в інше визначене місце.

У відзиві відповідач наголошує, що звернення Квартирно-експлуатащиного відділу міста Чернівці до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду викликано винятково захистом інтересів держави, оскільки зважаючи на ситуацію, яка склалася у сьогоденні, вибуття із користування Міністерства оборони України земельної ділянки, на якій проводиться навчання саперів-розмінувальників, негативно вплине на боєздатність Української армії.

Від третьої особи 4 військової частини А 3290 надійшли письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги, в яких вона вказує, що територія військового містечка № 89 використовується як навчальний полігон для навчання саперів (єдиний полігон на всій території України, де набувають практичні навички сапери), огорожа вказаного містечка встановлена у відповідності до державного акту на право користування і жодних зауважень з боку органів місцевого самоврядування не виникало.

На даний час КЕВ м. Чернівці проводить відповідні роботи щодо звільнення спірної земельної ділянки військового містечка № 89, а саме проводиться демонтаж лінії електропередач та перенесення її в інше визначене місце.

Третя особа аналогічно , як і відповідач у своїх письмових поясненнях вказує, що звернення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду викликано винятково захистом інтересів держави, оскільки зважаючи на ситуацію, яка склалася у сьогоденні, вибуття із користування Міністерства оборони України земельної ділянки, на якій проводяться навчання саперів-розмінувальників, негативно вплине на боєздатності Української армії.

Вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам держави в особі Міністерства оборони України у випадку невжиття заходів щодо відстрочення виконання рішення суду, як і те, що захист цих прав у подальшому стане неможливим без вжиття таких заходів.

У судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній. Вказав, що з часу ухвалення постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р., відповідачем не було здійснено жодних дій для виконання судового рішення. Просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини А 3290, м. Камянець-Подільський в судовому засіданні зауважив, що оскаржувана ухвала прийнята у повній відповідності до чинного законодавства України. Просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від третьої особи 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України надійшло письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення з приводу апеляційної скарги.

В даних поясненнях третя особа 2 відзначає, що територія військового містечка № 89 використовувалась та використовується як навчальний полігон для навчання саперів і є ймовірність того, що в ґрунті є залишки елементів вибухонебезпечних предметів, необхідність проведення перевірки території на наявність можливих залишків вибухонебезпечних предметів; необхідність надання часу для демонтажу фортифікаційних споруд, для перенесення (1800м.п.) або встановлення іншої лінії електропередач, зважаючи на ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Відповідно до вище викладеного вважають, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2015 року по справі № 924/60/14 про відстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р прийнята з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України є мотивованою та обґрунтованою.

Просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.10.2015 року у вказаній справі залишити без змін.

Треті особи 1,3, прокурор, представник ДВС в судове засідання не з"явились, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та заздалегідь, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправленнь ( а.с. 89,92,94,95.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки треті особи належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність третіх осіб, прокурора, ДВС.

Згідно ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника апелянта, третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини А 3290, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Слобідо - Кульчієвецької сільської ради до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р. задоволено позов Слобідо-Кульчієвецької сільської ради до квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділу Держземагенства у Камянець-Подільському районі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини А 3290 про зобовязання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 10,5842 га, яка розташована на території села Жовтневе Слобідо-Кульчієвецької сільської ради та знаходиться в межах координат поворотних точок: №1 (координати Х 5383356,73; координати Y 2308085,51), №2 (координати Х 5383516,39; координати Y 2308192,87), №3 (координати Х 5383026,00; координати Y 2308725,74), №4 (координати Х 5382912,77; координати Y 2308641,76) шляхом знесення огорожі.

Присуджено квартирно-експлуатаційному відділу міста Чернівці усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 10,5842 га, яка розташована на території села Жовтневе Слобідо-Кульчієвецької сільської ради та знаходиться в межах координат поворотних точок: №1 (координати Х 5383356,73; координати Y 2308085,51), №2 (координати Х 5383516,39; координати Y 2308192,87), №3 (координати Х 5383026,00; координати Y 2308725,74), №4 (координати Х 5382912,77; координати Y 2308641,76), шляхом знесення огорожі. Присуджено до стягнення із квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці на користь Слобідо-Кульчієвецької сільської ради 1218,00 грн. - витрат по оплаті судового збору ( а.с.14-17, зворот).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р. рішення господарського суду Хмельницької області змінено в частині площі земельної ділянки та меж координат поворотних точок, викладено цю частину в наступній редакції: „Позов задовольнити частково. Квартирно-експлуатаційному відділу міста Чернівці усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 9,2691 га, яка розташована на території села Жовтневе Слобідо-Кульчієвецької сільської ради та знаходиться в межах координат поворотних точок: №1 (координати Х 5383387,12; координати Y 2308106,24); №2 (координати Х 5383516,39; координати Y 2308192,87); №3 (координати Х 5383026,00; координати Y 2308725,74); №4 (координати Х 5382912,77; координати Y 2308641,76), шляхом знесення огорожі. В решті позову відмовити. В частині стягнення судового збору рішення залишено без змін ( а.с.18-27, зворот).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 у справі № 924/60/14 залишено без змін ( а.с.28-33, зворот ).

Відповідно до наявних матеріалів справи, 04.08.2015р. на виконання вищезазначених постанов та рішення видано відповідні наказ ( а.с.34).

05.08.2015р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 924/60/14 від 04.08.2015р. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 9,2691 га, яка розташована на території села Жовтневе Слобідо-Кульчієвецької сільської ради та знаходиться в межах координат поворотних точок: №1 (координати Х 5383387,12; координати Y 2308106,24); №2 (координати Х 5383516,39; координати Y 2308192,87); №3 (координати Х 5383026,00; координати Y 2308725,74); №4 (координати Х 5382912,77; координати Y 2308641,76), шляхом знесення огорожі, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження, винесена старшим державним виконавцем районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2А ( а.с.35)

17.09.2015р. державним виконавцем районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій по наказу №924/60/14 від 04.08.2015р. ( а.с.36, зворот)

В подальшому, 23.09.2015р. від квартирно-експлуатаційного відділу надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. до 31 грудня 2015 року.

Рівненський апеляційний господарський суд повністю погоджується з даною ухвалою місцевого господарського суду з огляду на таке .

Підстави для розстрочки або відстрочки виконання рішення передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою при наявності обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх обєктивний вплив на виконання судового рішення.

Згідно п.п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (в редакції з 16.01.2013р.) відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно пункту 7.2. зазначеної Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши вище зазначені норми права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання. Суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочити виконання рішення.

Так, відповідач в своїй заяві про відстрочку виконання рішення суду покликається на що територія військового містечка № 89 використовується як навчальний полігон для навчання саперів (єдиний полігон на всій території України, де набувають практичні навички сапери), огорожа вказаного містечка встановлена у відповідності до державного акту на право користування і жодних зауважень з боку органів місцевого самоврядування не виникало. На зазначеній земельній ділянці знаходяться навчальне поле, на якому розміщені фортифікаційні споруди УСБ, Панцир - 2 та вертолітний майданчик.

Відзначає, що КЕВ м. Чернівці користується спірною земельною ділянкою з 1978 року на підставі державного акту серії Б №041535, який на даний час є чинним та ніким не оспорювався, саме з того часу був встановлений паркан, фортифікаційні споруди „ПАНЦИР-2 - 1 шт. (встановлена в ґрунт), заглиблений пункт управління, в склад якого входить: фортифікаційна споруда „УСБ - 2 шт. (встановлена в ґрунт), фортифікаційна споруда „УСБ - 1 шт. (на поверхні), вертолітний майданчик та здійснювалась їх експлуатація.

Крім того, відповідач покликався на те, що для демонтажу зазначених фортифікаційних споруд необхідно визначити певний термін, мати в наявності певні матеріальні засоби та грошові затрати, яких на сьогодні в Збройних Силах України немає.

На спірній земельній ділянці проходить лінія електропередач (1800 м.п.), яка потребує перенесення або встановлення іншої. Також, в межах зазначеної ділянки в роки існування Камянець-Подільського вищого військового інженерного командного училища, Військового інженерного інституту та факультету військової підготовки знаходилося містечко інженерних - загороджень, підривне поле, на яких проводилися заняття з курсантами по спеціальній підготовці з використанням вибухонебезпечних предметів, тому є ймовірність того, що в ґрунті є залишки елементів даних небезпечних предметів. Для запобігання випадкам небезпеки під час проведення робіт на даній ділянці, необхідно провести фахівцями-спеціалістами ретельну перевірку території на наявність можливих залишків вибухонебезпечних предметів та скласти акт перевірки місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів.

Жодних рішень компетентних органів державної влади з приводу визнання неправомірного розташування на території військового містечка вищезазначеного нерухомого майна не приймалось.

Враховуючи зазначені обставини, звертає увагу на те, що звернення із даною заявою зумовлено винятково захистом інтересів держави, оскільки зважаючи на ситуацію, яка склалася у сьогоденні, вибуття із користування Міністерства оборони України земельної ділянки, на якій проводяться навчання саперів-розмінувальників, негативно вплине на боєздатності Української армії. Разом із цим, вважає за недоцільне звернення вимоги щодо знесення нерухомого військового майна (огорожі) військового містечка в той час, коли країна всіма силами захищає суверенітет та територіальну цілісність Збройними Силами України.

Крім того, відповідач в обґрунтування своєї заяви вказує, що протягом 2014-15 років на навчальному полігоні пройшли навчання понад 400 військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, мінімальні санітарні втрати воїнів-саперів в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей досягнуті, значною мірою, завдяки високому рівню фахової підготовки, яку вони проходять перед відправкою до АТО.

На підтвердження вказаних обставин подано фотокопії огородження військового містечка №89, лінії електропередач (1800 м.п.), фортифікаційних споруд „ПАНЦЕР-2ПУ, „ПАНЦЕР-2, елемент автодрому ( а.с.37-40).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана вірна оцінка поданих заявником доказів доказів, які свідчать про об"єктивні причини для відстрочки виконання рішення господарського суду господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р.

Крім того , про проведення на території війського містечка №89 практичних занять з використанням вибухових речовин та засобів підривання свідчать надані апеляційному господарському суду військовою частиною А 3290 докази,як копія телеграми начальника ГУОЗ ЗСУ № 343/1/1324 від 14.03.2013р.; - копія телеграми начальника ГУОЗ ЗСУ № 343/1/5235 від 15.09.2014р., копія телеграми начальника ГУОЗ ЗСУ № 343/1/452 від 29.01.2015р., - копія телеграми начальника ГУОЗ ЗСУ № 343/1/1832 від 02.04.2015р., копія наказу командира військової частини А2641 № 703 від 15.10.2015р., копія наказу командира військової частини А2641 № 714 від 19.10.2015р.,- копія наказу командира військової частини А2641 № 712 від 19.10.2015р., - копія наказу командира військової частини А2641 № 727 від 26.10.2015р., копія розкладу проведення занять з особовим складом НГ України в період з 14.09. по 24.10.2015р., витяг із стандартів підготовки індивідуальної (спеціальної) підготовки фахівців саперів, витяг із стандартів підготовки індивідуальної підготовки військовослужбовців з інженерної підготовки, копія зведеного розкладу підготовки підрозділів військової частини А 3290 з 28.09. по 03.10.2015р.. (а.с. 101-116).Дані докази відповідно до приписів ст.101 ГПК України долучаються до матеріалів справи .

Враховуючи приписи ст. 43 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги те, що територія військового містечка використовується як навчальний полігон для навчання саперів і є ймовірність того, що в ґрунті є залишки елементів вибухонебезпечних предметів, необхідність проведення перевірки території на наявність можливих залишків вибухонебезпечних предметів; необхідність надання часу для демонтажу фортифікаційних споруд, для перенесення або встановлення іншої лінії електропередач, зважаючи на ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, суд приходить до висновку про наявність особливого характеру та обставин, що утруднюють виконання рішення суду та винятковість випадку.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про підставність надання місцевим господарським судом відстрочки виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2015р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. у справі №924/60/14 до 05 листопада 2015 року. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що станом на час розгляду справи апеляційним господарським судом відстрочка закінчилась.

Тому, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України заявником не доведено, а оскаржувана судова ухвала є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги у зв"язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99,101,103,105,106,121 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05 жовтня 2015 року у справі № 924/60/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Слобідо - Кульчієвецької сільської ради залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Маціщук А.В.