Постанова № 53450286, 10.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" листопада 2015 р. Справа №902/262/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Гончаренка О.В. - представника за довіреністю від 02.11.2015р. №1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.15р.

у справі №902/262/15 (головуючий суддя Маслій І.В., судді Матвійчук В.В., Яремчук Ю.О.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області

до Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УК-ЕКСАР", м. Вінниця

про визнання незаконним та скасування рішення від15.09.2014 року та визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.09.2015р. у справі №902/262/15 частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Венидичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення від 15.09.2014 року та визнання укладеною додаткової угоди. Визнано недійсним рішення 40 сесії 6 скликання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.09.2014 р., в частині відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в поновленні договору оренди землі від 10.09.2009 р., яким в оренду строком на 5 (п'ять) років була передана земельна ділянка площею 0,1252 га кадастровий номер НОМЕР_2 для розширення території кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване на території Вендичанської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) та Вендичанською селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області (адреса місця знаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський р-н., смт.Вендичани, вул.Леніна, буд.55, код ЄДРПОУ 04326589), зареєстрованого у Могилів-Подільському районному відділі реєстрації Вінницької регіональної філії Державного під приємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 18.01.2010р. за №040904600001, відповідно до якої поновлюється договір оренди ділянки від 10.09.2009р. за реєстрований у Могилів - Подільському районному відділі реєстрації Вінницької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 18.01.2010р. за №040904600001, на тих самих умовах, які були передбачені договором, та терміном до 10.09.2019 р. в редакції, запропонованій позивачем. Стягнуто з позивача на користь відповідача 3654,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

"Визнати незаконним та скасувати рішення 40 сесії 6 скликання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.09.2014р., в частині відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в поновленні договору оренди землі від 10.09.2009р., яким в оренду строком на 5 (п'ять) років була передана земельна ділянка площею 0,1252 га кадастровий номер НОМЕР_2 для розширення території кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване на території Вендичанської селищної ра ди за адресою: АДРЕСА_1;

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2009 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) та Вендичанською селищною радою Моги лів-Подільського району Вінницької області (адреса місця знаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський р-н., смт. Вендичани, вул. Леніна, буд. 55, код ЄДРПОУ 04326589), зареєстрованого у Могилів-Подільському районному відділі реєстрації Вінницької регіональної філії Державного під приємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 18.01.2010 р. за №040904600001, відповідно до якої поновлюється договір оренди ділянки від 10.09.2009 р. за реєстрований у Могилів-Подільському районному відділі реєстрації Вінницької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 18.01.2010 р. за №040904600001, на тих самих умовах, які були передбачені договором, та терміном до 10.09.2019р., в наступній редакції:

Додаткова угода до договору оренди землі від 10.09.2009 р.

смт. Вендичани „ " 2014 р.

Вендичанська селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької облас ті, в подальшому - ОРЕНДОДОВЕЦЬ, від імені якого діє селищний голова ОСОБА_3, з однієї сторони та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1), в подальшому - ОРЕНДАР, з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне: Сторони поновлюють договір оренди землі від 10.09.2009 р., зареєстрований у Могилів-Подільському районному відділі реєстрації Вінницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держав ному комітеті України по земельних ресурсах" 18.01.2010 р. за № 040904600001, визначений рішенням 17 сесії 5 скликання Вендичанська селищна рада Могилів- Подільського району Вінницької області від 09.07.2009 р. "Про передачу земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_2 під розширення території, що обслуговує кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 на тих самих умовах, які були передбачені договором та терміном до 10 вересня 2019 р.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

Вендичанська селищна рада Могилів- Фізична особа-підприємець

Подільського району Вінницької області ОСОБА_2

адреса місця знаходження: адреса місця проживання:

Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н.,

смт. Вендичани, вул. Леніна, буд. 55 АДРЕСА_2

код ЄДРПОУ 04326589 ІПН НОМЕР_1

Голова селищної ради ОСОБА_4 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2."

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач, зазначає, зокрема, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р., як спосіб захисту цивільного права, у розумінні ст.16 ЦК України, не передбачена та суперечить правилам, які встановлені ст.33 Закону України «Про оренду землі», ст.124 ЗК України, оскільки законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням норм ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, який не заборонений законом, відповідно, обмежене тлумачення судом першої інстанції ст.16 ЦК України суперечить вищенаведеному та призвело до прийняття неправомірного рішення з тих підстав, що позивачем обраний непередбачений законом спосіб захисту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач також звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зазначає, зокрема, наступне:

- Вендичанська сільська рада у відповіді №02-18/334 від 09.10.2014р. повідомила позивача про відмову у поновленні договору оренди від 10.09.2009р. на новий строк, оскільки відповідне рішення про його продовження не прийнято, а тому відповідно до ст.393 ЦК України суд вправі визнати незаконним та скасувати тільки той правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника;

- зі слів позивача він своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату за земельну ділянку, що підтверджується довідкою Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області про відсутність боргу по сплаті земельного податку та орендної плати від 16.02.2015р. вих..№1018/17, однак, під час дії договору останній систематично порушував строки сплати орендної плати, що слугувало приводом для звернення відповідача з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення з позивача заборгованості по орендній платі й пені, за наслідками розгляду якого винесено ухвалу від 28.08.2013р. у справі №902/1220/13 про повернення позовної заяви. При цьому, до вищевказаної позовної заяви було додано лист Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області №5506/17 від 27.08.2013р., з якого вбачається постійне нарахування позивачу пені за прострочення сплати орендної плати та існування станом на день надання інформації у останнього боргу у сумі 1193,98грн.;

- окрім систематичного порушення строків сплати орендної плати, позивач на час дії договору оренди здійснила самовільну забудову орендованої земельної ділянки, чим порушила умови договору оренди земельної ділянки;

- місцевий господарський суд не врахував, що поновлення строку дії договору оренди землі з позивачем є порушенням норм ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України.

ФОП ОСОБА_2 не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Вендичанська селищна рада у письмових запереченнях від 28.10.2015р. на апеляційну скаргу заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, просить залишити останню без задоволення, а апеляційну скаргу селищної ради задоволити - рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2015р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у позові; стягнути судові витрати за подання апеляційної скарги.

Представник ТзОВ "УК-ЕКСАР" у письмових поясненнях від 04.11.2015р. на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги позивачем та підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача, просить оскаржене рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2015р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Позивач та відповідач повноважних представників у судове засідання не направили.

Представник відповідача у заяві від 10.11.2015р. просить справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представників позивачки та відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням 17 сесії 5 скликання Вендичанської селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 09.07.2009р. "Про передачу земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_2 під розширення території, що обслуговує кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1", зокрема, вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФОП ОСОБА_2 під розширення території, що обслуговує кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1"; передати в оренду останній терміном на 5 років з правом викупу земельну ділянку загальною площею 0,1252га земель, в тому числі: під капітальною одноповерховою забудовою 0,0009га та під проїздами, проходами та площадками 0,1243га під розширення території, що обслуговує кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з земель житлової та громадської забудови не наданих у власність або постійне користування в межах смт.Вендичани по АДРЕСА_1; укласти договір оренди земельної ділянки між селищною радою та ФОП ОСОБА_2; позивачу здійснити в установленому порядку державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

На виконання вказаного вище рішення, 10 вересня 2009р. Вендичанською селищною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі (надалі-договір), відповідно до п.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі громадської та житлової забудови, яка знаходиться у смт.Вендичаниті Могилів - Подільського району Вінницької області по вул. 50-річчя Жовтня, 21в.

Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1252 га, в тому числі: під капітальною одноповерховою забудовою 0,0009га та під проїздами, проходами та площадками 0,1243га, для розширення території кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване на території Вендичанської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0201198342013 від 18.11.2013р. кадастровий номер орендованої земельної ділянки НОМЕР_2.

Відповідно до п.8 договору останній укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.42 договору).

Даний договір підписаний сторонами, скріплений печаткою відповідача та зареєстрований у могилів-Подільському районному відділі реєстрації, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2010р. за №040904600001.

14 липня 2014р. ФОП ОСОБА_2 звернулася до Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області з листом-повідомленням (вх.№02-14/103) та проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р., в 4-х екземплярах, яким повідомила відповідача про свій намір скористатись переважним правом на укладення зазначеного договору оренди землі від 10.09.2009р. на новий строк та просила орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення щодо поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. шляхом укладення додаткової угоди до нього на строк до 10.09.2019р.

Рішенням 40 сесії 6 скликання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, яке оформлене протоколом від 15.09.2014р., вирішено відмовити ФОП ОСОБА_2 у поновленні договору оренди земельної ділянки від 10.09.2009р. При цьому, на момент голосування по даному питанню в залі засідання сесії були присутні 13 депутатів, з яких: "за" проголосувало 9 депутатів; "проти" - 2 депутати (вкл. голос селищного голови); "утрималося" - 2 депутати; "не голосувало" - 1 депутат.

02.10.2014р. ФОП ОСОБА_2 повторно звернулася до відповідача з заявою від 02.10.2014р., де просила на найближчому засіданні сесії повторно розглянути питання щодо поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. та укладення додаткової угоди до вказаного договору.

Вендичанська селищна рада листом від 09.10.2014р. №02-18/334 повідомила позивачку, що питання про поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. було розглянуте 40 сесією 6 скликання 15.09.2014р., але проект рішення "Про поновлення договору оренди..." не був підтриманий більшістю депутатів ради, а тому відповідно до ст.8 Закону України "Про звернення громадян" заява від 02.10.2014р. про повторний розгляд того самого питання не може бути розглянута сесією ради.

За наведених обставин, ФОП ОСОБА_2, посилаючись, зокрема, на ст.ст.11, 16, 792 ЦК України, ст.152 ЗК України, ст.33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.26, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", звернулася до суду з позовом до Вендичанської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення 40 сесії 6 скликання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.09.2014р. в частині відмови їй у поновленні договору оренди землі від 10.09.2009р. на новий строк та визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору на строк до 10.09.2019р.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, зокрема, що Вендичанська селищна рада за відсутності підстав для відмови у продовженні строку договору оренди земельної ділянки прийняла неправомірне рішення, яким відмовила у поновленні строку дії договору оренди землі від 10.09.2009р. на новий строк. При цьому вказує, що зазначене рішення було прийнято за відсутності кворуму, а тому є незаконним. Щодо вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р., позивачка, посилаючись на ст.33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, зазначає, що жодного листа із відповідними запереченнями щодо поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. на її адресу від відповідача не надходило. Крім того, вказує, що вона продовжує користуватися земельною ділянкою, яка є предметом спірного договору оренди, і фактично селищною радою ніяких заходів щодо припинення права користування вказаною земельною ділянкою в порядку, встановленому земельним законодавством, не приймалося. Таким чином, за відсутності заперечень органу місцевого самоврядування, оформлених у відповідності із положеннями ст.33 ЗУ "Про оренду землі", Вендичанська селищна рада не мала правових підстав для винесення рішення про відмову у поновленні зазначеного договору оренди землі.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 04.09.2014р. у даній справі позов задоволено частково.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з нормами ст.59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У матеріалах справи наявна довідка Вендичанської селищної ради від 16.06.2015р. №02-18/220, відповідно до якої чисельність депутатів Вендичанської селищної ради налічує 24 депутати, зокрема, для участі у роботі 40-ї сесії 6 скликання від 15.09.2015р. взяли участь 16 депутатів, а на момент голосування по питанню "Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.09.2009р. (орендар ОСОБА_2.)" в залі засідання сесії були присутні 13 депутатів.

Отже, відповідно до норм ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у даному випадку, для прийняття рішення по заяві ФОП ОСОБА_2 необхідно було не менше 13 голосів депутатів (більшість).

Відповідно до витягу з протоколу 40 сесії Вендичанської селищної ради 6 скликання від 15.09.2014р. десятим питанням порядку денного 40 сесії Вендичанської селищної ради 6 скликання від 15.09.2014р. було: Розгляд заяв, 10.12 - лист - повідомлення ФОП ОСОБА_2, в якій ОСОБА_2 просить поновити договір оренди земельної ділянки від 10.09.2009р., за результатами обговорення якого, рада ВИРІШИЛА: в поновленні договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2009 року ФОП ОСОБА_2 відмовити, незважаючи на те, що за таке рішення голосувало лише 9 депутатів.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення 40 сесії Вендичанської селищної ради 6 скликання, оформлене протоколом від 15.09.2014р., є недійсним, як прийняте з порушенням норми ч.2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме: прийняте не більшістю депутатів від загального складу ради, оскільки за таке рішення проголосувало лише 9 депутатів, за необхідних 13 голосів.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо визнання недійсним спірного рішення.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним оспореного рішення Вендичанської селищної ради від 15.09.2014р., визнавши незаконним та скасувавши вказане рішення.

Судова колегія вважає, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради за своєю правовою природою є тотожна вимозі про визнання його недійсним, відповідно, суд першої інстанції, встановивши незаконність оспореного рішення Вендичанської селищної ради від 15.09.2014р., правомірно визнав його недійсним.

Щодо позовної вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р. укладеною, в редакції позивача, колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України передбачено, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права, пов`язане з позбавленням володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушене невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №6-55цс15.

Способи захисту цивільних прав та інтересів, захист прав суб`єктів господарювання визначені, відповідно, у ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Зокрема, за змістом ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ФОП ОСОБА_2 вказує на те, що відповідачем жодного листа із відповідними запереченнями щодо поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. не надсилав, після закінчення строку договору вона продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, докази на підтвердження прийняття орендодавцем у встановленому законом порядку рішення щодо припинення її права землекористування відсутні, відповідно, за відсутності заперечень орендодавця, оформлених відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі", останній не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову у поновленні договору оренди землі.

На заяву ФОП ОСОБА_2 від 02.10.2014р., надіслану на адресу відповідача з проханням повторно розглянути на найближчому засіданні сесії питання про поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. та укладення додаткової угоди до цього договору в порядку ст.33 Закону України "Про оренду землі", Вендичанська селищна рада у своїй відповіді від 09.10.2014р. №02-18/334 повідомила, що вказане питання про поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. було розглянуте 40 сесією 6 скликання 15.09.2014р., але рішення не було підпримане, тому згідно зі ст.8 Закону України "Про звернення громадян" заява від 02.10.2014р. про повторний розгляд того самого питання не може бути розглянута сесією ради.

Наведене свідчить про невизнання орендодавцем, передбаченого ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права орендаря за договором від 10.09.2009р.

Таким чином, позивачка, продовжуючи користуватися орендованою земельною ділянкою після закінчення строку договору, та за відсутності заперечень орендодавця у поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення його строку, обрала правильний спосіб захисту, звернувшись з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У п.8 договору сторони дійшли згоди, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено умови поновлення договору оренди землі.

Так, у частині 1 ст.33 вказаного Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Вказана стаття об`єднує два випадки поновлення договору оренди.

Отже реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст.33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №6-55цс15.

У першому випадку - реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків, передбачених ч.2-5 ст.33 ЗУ "Про оренду землі", зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

У другому випадку - відповідно до ч.6 ст.33 вказаного Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В обох випадках укладається додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення.

Відповідно до ст.210 ЦК України, ст.18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату реєстрації договору), п.42 договору оренди землі від 10.09.2009р., договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Судом встановлено, договір оренди землі від 10.09.2009р. набрав чинності після його державної реєстрації 18.01.2010р., про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за №040904600001, відповідно, п`ятирічний строк останнього сплинув 18.01.2015р. (відповідно до ст.253 ЦК України).

Як зазначалося, позивачка 14 липня 2014р., тобто до спливу строку договору, звернулася до Вендичанської се лищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області з листом-повідомленням (вх.№02-14/103) та проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р., в 4-х екземплярах, яким повідомила відповідача про свій намір скористатись переважним правом на укладення зазначеного договору оренди землі від 10.09.2009р. на новий строк та просила орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення щодо поновлення договору оренди землі від 10.09.2009р. шляхом укладення додаткової угоди до нього.

З наведеного вбачається, що позивачка, з дотриманням норм ч.ч.2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п.8 договору, звернулася до відповідача з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2009р. на новий строк та надала проект додаткової угоди.

Проте, до закінчення 18.01.2015р. строку договору орендодавець отриману від орендаря додаткову угоду не підписав.

Разом з тим, прийнявши 15.09.2014р. на сесії незаконне рішення, у зв`язку з відсутністю кворуму, про відмову ФОП ОСОБА_2 в поновленні договору оренди земельної ділянки від 10.09.2009р., надавши 09.10.2014р. їй відповідь про відсутність підстав для повторного розгляду цього питання, орендодавець фактично ухилився від вирішення питання, у встановленому ст.33 Закону України "Про оренду землі" порядку, щодо продовження строку договору оренди землі та підписання до нього додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, позивачка продовжує користуватися орендованою за договором від 10.09.2009р. земельною ділянкою, відповідачем це не спростовано.

Відповідно до довідки Могилів-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 16.02.2015р. №1018/17 гр.ОСОБА_2 використовує земельну ділянку на території смт.Вендичани, станом на 16.02.2015р. у неї була відсутня заборгованість по орендній платі, та рахується переплата у сумі 702,00грн. (з позовом звернулася 02.03.2015р.)

Доводи відповідача стосовно того, що позивачка систематично порушувала строки сплати орендної плати, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу та пені (справа №902/1220/13), не підтверджені належними та допустимими доказами (ст.ст.32, 34 ГПК України).

Так, на підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.08.2013р. у справі №902/1220/13, якою на підставі п.4 ст. 63 ГПК України позовну заяву відповідача про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення з ФОП ОСОБА_2 1193,98грн., повернуто без розгляду.

Крім того, відповідно до листа Управління державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м.Могилів-Подільському Вінницької області від 17.04.2015р. №02-60/130-233 ФОП ОСОБА_2 у період 2010-2014 років сплатила орендної плати до місцевого бюджету Вендичанської селищної ради: 2010р. - 3600,00грн.; 2011р. - 3863,02грн.; 2012р.-3621,28грн.; 2013р.-3689,06грн.; з 16.01.2014р. по 30.10.2014р. - 2400,00грн. (розмір річної орендної плати за договором оренди від 10.09.2009р. складає 3589,64грн.).

Таким чином, орендодавцем не доведено факт неналежного виконання позивачкою умов договору оренди від 10.09.2009р. щодо сплати орендної плати.

Як зазначалося, відповідно до ч.6 ст.33 вказаного Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наявні у матеріалах справи докази не містять прямої відмови орендодавця від поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди про це взагалі, також у справі відсутні докази направлення орендодавцем орендарю протягом місяця після закінчення строку договору оренди, після 18.01.2015р., листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі від 10.09.2009р. відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом норм ч.ч.6-8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" укладенням додаткової угоди до договору оренди землі оформлюється факт поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, тобто строк договору оренди землі не повинен змінюватися, а відтак запропонована позивачем редакція додаткової угоди суперечить вимогам ч.ч.6-8 ст.33 вказаного Закону, оскільки визначає новий, інший строк дії договору оренди землі.

Так, за умовами укладеного сторонами договору оренди землі від 10.09.2009р. його було укладено строком на п`ять років, тоді як у позовній заяві, додатковій угоді до договору оренди землі від 10.09.2009р., доданій до позовної заяви, позивач просить визнати договір укладеним на тих самих умовах, які були передбачені договором, терміном до 10.09.2019р., тобто позивач зазначив строк менший, ніж 5 років (5-річний строк закінчується 18.01.2020р.).

З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2009р. укладеною в редакції позивача, однак з підстав, викладених вище у даній постанові.

Відповідно, оскаржене рішення господарського суду Вінницької області слід залишити без змін.

Судом не беруться до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що орендар, порушуючи умови договору від 10.09.2009р., самовільно здійснила забудову земельної ділянки (побудувала вбиральню), оскільки рішенням господарського суду Вінницької області від 28.11.2013р. у справі №902/1384/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014р., визнано недійсним рішення Вендичанської селищної ради від 03.06.2011р. №98 "Про скасування рішення виконкому Вендичанської селищної ради №29 від 09.03.2011р. "Про оформлення права власності на нежиьлову споруду (вбиральню) в смт.Вендичани по вул.50-річчя Жовтня, 21"є"".

Судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача щодо неврахування судом першої інстанції того, що поновлення строку дії договору оренди землі з позивачем буде порушенням норм ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, з посиланням на те, що третя особа (ТОВ "УК-ЕКСАР") у 2013р. придбала об`єкти нерухомого майна, які розташовані на орендованій ОСОБА_2 земельній ділянці, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка орендована позивачкою, кадастровий НОМЕР_3, розташована за адресою АДРЕСА_1, а складові об`єкта нерухомого майна третьої особи, згідно з наданим третьою особою, на підтвердження порушення його прав, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 24.06.2015р., тобто після закінчення передбаченого ч.6 ст.33 ЗУ "Про ореннду землі" місячного терміну після спливу 18.01.2015р. строку договору оренди від 10.09.2009р. та після звернення орендаря 02.03.2015р. з позовом до суду, розташовані у АДРЕСА_1

При цьому слід зазначити, ст.120 ЗК Ураїни, ст.377 ЦК України, на які посилається відповідач, передбачають, що до особи, яка набула право власності на нерухоме майно, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відтак, ТОВ "УК-ЕКСАР" має можливість захищати свої права на земельну ділянку під придбаним нерухомим майном у передбачений чинним законодавством спосіб.

Відтак, доводи апеляційних скарг спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві, відповідно, не є підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивач сплатила судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено законом, а саме - 1339,80грн. (квитанція №0.0.438178200.1 від 21.09.2015р. на суму 1339,80грн.).

Розміри ставок судового збору визначаються згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір". Оскільки даний спір носить немайновий характер, то згідно з п.п.2,4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII, яким з 01.09.2015р. внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати, а за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з абз.2 п.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (у даному випадку, при зверненні до суду з позовом із двома немайновими вимогами судовий збір становив 2436,00грн. (1218,00грн. х 2)).

З урахуванням того, що скаржник просив змінити оскаржене рішення - визнати незаконним та скасувати рішення 40 сесії 6 скликання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.09.2014р., визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2009р., то останній при зверненні до апеляційного господарського суду мав сплатити судовий збір у розмірі 110% від суми, яка підлягала до сплати при поданні позовної заяви - 2679,60 грн. (1218,00грн. х 2 х 110%).

Як зазначалося вище, позивач сплатила судовий збір у розмірі 1339грн. 80коп, що підтвержується квитанцією №0.0.438178200.1 від 21.09.2015р. Таким чином, судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено законом, у зв`язку з чим з останньої слід стягнути в дохід Державного бюджету України 1339грн. 80коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2015р. у справі №902/262/15 залишити без змін, а апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області - без задоволення.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 1339грн. 80коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №902/262/15 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.