Рішення № 53450, 14.07.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2006 р. Справа № 33/189-06

вх. № 6598/3-33

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Гуртовий П.С., дов. № 932 від 21.06.2006р. відповідача - Ісаєнко М.О., дов. № 217 від 30.06.2006р.

розглянувши справу за позовом Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури територій", м. Харків

до КП "Солоніцевське підприємство теплових мереж", смт. Солоніцевка

про стягнення 75750,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 75750,64 грн. заборгованості за договорами про постачання теплової енергії, укладеними між сторонами 01.10.2005р., у тому числі 5602,52 грн. основного боргу, 228,90 грн. пені, 64,18 грн. інфляційних та 36,58 грн. 3% річних за договором № 22, та 64989,19 грн. основного боргу, 3387,89 грн. пені, 891,57 грн. інфляційних, 549,81 грн. 3% річних за договором № 23. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

14.07.2006р. до канцелярії суду надійшло пояснення позивача, в якому він зазначив, що в результаті проведення взаємозаліків між сторонами, заборгованість позивача за договором № 23 від 01.10.2005р. станом на 01.06.2006р. складає 53917,22 грн.

Відповідач у відзиві на позов визнає позов частково, зазначив, що між сторонами, крім спірних правових відносин, існують договірні взаємовідносини за договорами про постачання холодної води № 97 та № 98 від 01.10.2005р. та договором підряду № 91 від 26.09.2005р. Зазначив, що 31.05.2006р. було проведено залік зустрічних однорідних вимог за договорами про відпуск теплової енергії № 23 від 01.10.2005р. та договором підряду № 91 від 26.09.2005р. за період - березень, квітень 2006р. та за спожиту воду за договором № 97 від 01.10.2005р. на загальну суму 31674,47 грн. Проти стягнення пені за договором № 23 від 01.10.2005р. відповідач заперечує, посилаючись на те, що даний договір був укладений для теплозабезпечення населення гуртожитків № 12 та № 15 по вул. Пушкіна смт. Солоницівка, що є комунальною власністю Солоницівської селищної ради, тому відповідач вважає безпідставним нарахування пені відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону утримання з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" .

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.07.2006р. по 10:00 год. 14.07.2006р. для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.10.2005р. між Харківським обласним КП "Дирекція розвитку інфраструктури територій" (Енергопостачальна організація) та КП "Солоніцевське підприємство теплових мереж" (Споживач) були укладені договори № 22 та № 23 про постачання теплової енергії. Відповідно до умов договору позивач зобов"язався постачати відповідачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов"язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договорами. Відповідно до п. 6.3.1 договорів відповідач зобов"язався за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм платіжним дорученням самостійно сплатити позивачеві вартість зазначеної в договорах кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового періоду мали здійснюватись до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від позивача.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов"язання, забезпечив відповідача тепловою енергією, що підтверджено матеріалами справи. Але відповідач не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов’язання, відмовився від виконання обов’язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договорами строки, порядку та розмірі надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором № 22 за лютий-березень 2006р. в сумі 5602,52 грн. та за договором № 23 за жовтень 2005р.- березень 2006р. в сумі 64989,19 грн.

Але під час розгляду справи за договором № 23 сторонами був проведений залік зустрічних позовних вимог, внаслідок чого сума основного боргу за договором № 23 станом на 01.04.2006р. складає 53917,22 грн.. За таких підстав, суд вважає, що на момент розгляду справи між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення 11071,97 грн. боргу за договором № 23 від 01.10.2005р., у зв"язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення боргу в сумі 5602,52 грн. за договором № 22 та решти боргу в сумі 53917,22 грн. за договором № 23, суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договорів та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 5602,52 грн. за договором № 22 та боргу в сумі 53917,22 грн. за договором № 23 обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 36,58 грн. річних та 64,18 грн. інфляційних за договором № 22, та 549,81 грн. річних та 891,57 грн. інфляційних за договором № 23 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2. договорів зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Але, оскільки обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, суд вважає можливим у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 114,45 грн. пені за договором № 22 та 1693,94 грн. пені за договором № 23.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 758 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 47, 49, 80 п. 1.1, 82-84 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Зменшити розмір пені на 50%.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Солоніцевське підприємство теплових мереж" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоніцевка, вул. Пушкіна, 20. у тому числі п/р 26006012760 в філії № 6 АСУБ "Грант" МФО 350459, код ОКПО 33337766) на користь Харківського обласного підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61002, м. Харків, Держпром, 3 під"їзд, 5 пов., у тому числі р/р 260023011273 в Першій Харківській філії АКБ "Базис" МФО 351599, код ОКПО 03361721) 59519,74 грн. основного боргу, 1838,39 грн. пені, 955,75 грн. інфляційних, 586,39 грн. 3% річних, 758 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 11071,97 грн. боргу припинити провадження по справі.

Суддя Савченко А.А.