Ухвала суду № 53449291, 12.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15255/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2403/2015

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Матківського Р.Й., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про скасування рішення про відкриття дисциплінарної справи, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 08 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08 жовтня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про скасування рішення про відкриття дисциплінарної справи.

ОСОБА_2 на дану ухвалу подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права. Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що спір за його позовом підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації діяльності адвокатури.

Відтак апелянт вважає, що він не є особою, що проходить публічну службу, а відповідач не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України.

На вказані положення закону суд першої інстанції не звернув уваги та постановив помилкову ухвалу про відмову у відкритті провадження, яку апелянт просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися, хоча судом повідомлені належним чином. Позивач направив суду клопотання про слухання справи у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про скасування рішення про відкриття дисциплінарної справи від 09.09.2015 року за № 14 є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Проте, такий висновок суду не відповідає вимогам процесуального закону.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Водночас, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба, за визначенням пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013, №3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Матеріалами справи встановлено, що спір виник між позивачем ОСОБА_2, який згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 20.05.2011 року займається адвокатською діяльністю, та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Івано-Франківської області з приводу правомірності винесення відповідачем рішення №14 від 09.09.2015 року про порушення щодо позивача дисциплінарної справи.

Аналізуючи суб'єктний склад спору, колегія суддів виходить з наступних положень чинного законодавства.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Згідно ч.1 ст.5, п.2 ч.1 ст.1 Закону адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною першою статті 50 Закону встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 47 Закону конференція адвокатів регіону є вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

За визначенням пункту 3 частини 1 статті 1 Закону адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Зміст вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не є суб'єктом владних повноважень, не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а адвокатська діяльність не є публічною службою у розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, даний спір позбавлений ознак публічно - правового і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції припустився помилки у застосуванні процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 08 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Матківський Р.Й.

Ковалюк Я.Ю.