Ухвала суду № 53442405, 10.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-95-51

У Х В А Л А

попереднього засідання

"10" листопада 2015 р. Справа № 911/3034/15

за заявою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м. Обухів

доОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірми Лезіс, м. Обухів (код ЄДРПО України 20596199)

про банкрутство

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області 15.07.2015 р. надійшла заява Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірми Лезіс у порядку ст. ст. 16, 22, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

17.07.2015 р. судом у встановленому чинним законодавством порядку було зроблено запит щодо надання кандидатури арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна ТОВ Фірми Лезіс.

У відповідь на вказаний судовий запит 20.07.2015 р. через комп'ютерну програму "Діловодство спеціалізованого суду" до господарського суду Київської області надійшла довідка за результатами застосування автоматизованої системи з кандидатурою арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2015 р. прийнято заяву про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс до розгляду та її розгляд у підготовчому засіданні призначено на 30.07.2015 р.

29.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області арбітражним керуючим ОСОБА_2 подано заяву про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2015 р. розгляд заяви у підготовчому засіданні відкладено на 12.08.2015 р., викликано для участі в засіданні повноважних представників заявника та боржника, зобовязано арбітражного керуючого ОСОБА_2 подати до суду копію договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), повторно зобовязано боржника подати до суду відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з доказами його направлення заявнику.

31.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області арбітражним керуючим ОСОБА_3 подано заяву про участь у справі про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс.

04.08.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ Фірми Лезіс надійшло термінове електронне повідомлення, в якому відправник просить суд відкласти розгляд заяви про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс на місяць у звязку з відпусткою директора ТОВ Фірми Лезіс.

07.08.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області арбітражним керуючим ОСОБА_2 подано для долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію договору добровільного страхування відповідальності професійної діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) пере третіми особами від 03.08.2015 р. № 001/053/01626.

11.08.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано заяву про участь у справі № 911/3034/15.

12.08.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником заявника подано додаткові письмові пояснення та клопотання про розгляд заяви про банкрутство без участі представника заявника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3034/15 про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс, визнано ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області кредитором ТОВ Фірми Лезіс з безспірними грошовими вимогами у розмірі 3377427,32 грн., введено процедуру розпорядження майном ТОВ Фірми Лезіс та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2, у задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 та заяви арбітражного керуючого ОСОБА_3 про участь у даній справі відмовлено, зобовязано розпорядника майна боржника подати до господарського суду реєстр вимог кредиторів у термін до 15.09.2015 р., зобовязано розпорядника майна боржника провести інвентаризацію майна ТОВ Фірми Лезіс та дані за її результатами подати до суду у термін до 15.09.2015 р., розгляд справи у попередньому засіданні призначено на 30.09.2015 р.

13.08.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс за № 21376.

31.08.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області надійшла заява про визнання кредиторських вимог у розмірі 92858,08 грн.

03.09.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від ПАТ Платинум Банк надійшла заява про визнання кредиторських вимог на суму 4410806,24 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2015 р. розгляд кредиторських вимог УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області та кредиторських вимог ПАТ Платинум Банк призначено на 30.09.2015 р., зобовязано розпорядника майна подати до суду відзиви на заявлені до боржника кредиторські вимоги УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області та ПАТ Платинум Банк, зобовязано УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області подати до суду належним чином завірену копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 р. по справі № 810/4753/13-а.

11.09.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ Фіто-Лек надійшла кредиторська заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 426904,83 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 р. розгляд кредиторських вимог ТОВ Фіто-Лек призначено на 30.09.2015 р., зобовязано розпорядника майна подати до суду відзив на заявлені до боржника кредиторські вимоги ТОВ Фіто-Лек.

29.09.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Фіто-Лек подано клопотання, яким просять розглянути кредиторські вимоги без участі останнього.

30.09.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна боржника подано документи на вимогу ухвали суду.

30.09.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Інтерфарм подано заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 68127,36 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2015 р. розгляд кредиторських вимог ТОВ Фіто-Лек, УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області, ПАТ Платинум Банк, розгляд справи у попередньому засіданні суду відкладено, розгляд кредиторських вимог ТОВ Інтерфарм призначено на 28.10.2015 р., зобовязано розпорядника майна подати до суду відзив на заявлені до боржника кредиторські вимоги ТОВ Інтерфарм, повторно зобовязано розпорядника майна боржника подати до господарського суду реєстр вимог кредиторів у термін до 27.10.2015 р., повторно зобовязано розпорядника майна боржника провести інвентаризацію майна ТОВ Фірми Лезіс та дані за її результатами подати до суду у термін до 27.10.2015 р., зобовязано боржника подати до суду відзиви на заявлені кредиторські вимоги ТОВ Фіто-Лек, УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області та ПАТ Платинум Банк, ТОВ Інтерфарм.

28.10.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна боржника подано звіт щодо здійснення інвентаризації майна ТОВ Фірми Лезіс.

09.11.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна боржника подано на затвердження реєстр вимог кредиторів ТОВ Фірми Лезіс.

10.11.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна боржника подано клопотання про встановлення розміру оплати послуг розпорядника майна боржника.

У судових засіданнях, розглянувши кредиторські вимоги заявлені до ТОВ Фірми Лезіс та реєстр вимог кредиторів ТОВ Фірми Лезіс, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, суд

встановив:

13.08.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс за № 21376.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до частини другої ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Протягом встановленого Законом тридцятиденного строку до господарського суду Київської області з заявами про визнання конкурсними кредиторами ТОВ Фірми Лезіс звернулись: УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області на суму 92858,08 грн., ПАТ Платинум Банк на суму 4410806,24 грн., ТОВ Фіто-Лек на суму 426904,83 грн.

Крім того, з порушенням встановленого Законом про банкрутство строком до суду звернулось ТОВ «Інтерфарм» з грошовими вимогами до ТОВ Фірми Лезіс на суму 68127,36 грн.

Розглянувши вказані вище вимоги у судовому засіданні, судом встановлено наступне:

1. Щодо кредиторських вимог УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області на суму 92858,08 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 р. по справі № 810/4753/13-а адміністративний позов задоволено, стягнуто з ТОВ Фірми Лезіс заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, штрафу та пені, яка утворилася від відокремленого підрозділу Обухівської філії ТОВ Фірми «Лезіс» за період з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р., у сумі 77663,17 грн. з яких: 14,57 грн. штрафу і пені.

На примусове виконання вищезазначеної постанови, 07.11.2013 р. видано виконавчий лист.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6. розяснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

З огляду на вищевказане, факт наявності заборгованості у боржника перед УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області у розмірі 77663,17 грн., з яких: 14,57 грн. штрафу і пені є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Між тим, місячною звітністю боржника та вимогою про сплату боргу від 01.04.2013 р. № Ю253, вимогою про сплату боргу від 03.05.2013 р. № Ю253 підтверджується наявність заборгованості у розмірі 15194,91 грн., з яких: 15123,13 грн. зі сплати єдиного внеску та 71,78 грн. штрафу і пені.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частиною другою статті 25 Закону встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

У частині третій статті 25 Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною четвертою статті 25 Закону передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області належними та допустимими доказами доведено факт наявності заборгованості у боржника зі сплати єдиного внеску 15123,13 грн. та 71,78 грн. штрафу і пені.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Пунктом 2 частини першої статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Оскільки вимоги кредитора є обґрунтованими, заборгованість боржника перед заявником на час винесення ухвали не погашена, визнана розпорядником майна боржника у повному обсязі, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд визнає УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області кредитором ТОВ Фірми Лезіс з сумою кредиторських вимог у розмірі 92858,08 грн., з яких: 92771,73 грн. підлягають задоволенню у дугу чергу, 86,35 грн. у шосту чергу.

2. Щодо кредиторських вимог ТОВ Фіто-Лек на суму 426904,83 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2013 р. по справі № 911/1497/13 позов задоволено, стягнуто з ТОВ Фірми Лезіс, в особі Обухівської філії ТОВ Фірми Лезіс на користь ТОВ Фіто-Лек 348778,46 грн. боргу, 69755,69 грн. штрафу та судові витрати у розмірі 8370,68 грн.

На примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 19.06.2013 р. по справі № 911/1497/13, 18.07.2015 р. господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6. розяснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

З огляду на вищевказане, факт наявності заборгованості у боржника перед ТОВ Фіто-Лек у розмірі 426904,83 грн. є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Оскільки вимоги кредитора є обґрунтованими, заборгованість боржника перед заявником на час винесення ухвали не погашена, визнана розпорядником майна боржника у повному обсязі, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд визнає ТОВ Фіто-Лек кредитором ТОВ Фірми Лезіс з сумою кредиторських вимог, з урахуванням понесених витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви, у розмірі 429340,83 грн., з яких: 2436,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, 357149,14 грн. у четверту чергу, 69755,69 грн. у шосту чергу.

3. Щодо кредиторських вимог ПАТ Платинум Банк у розмірі 4410806,24 грн.

3.1. 27.10.2011 р. між ПАТ «Платинум Банк» (кредитор) та ТОВ Фірми Лезіс (позичальник) укладено генеральний кредитний договір № GCREF.2011101093, відповідно до умов якого, кредитор на підставі генерального договору відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію та встановлює її ліміт, строк дії, мінімальний розмір процентів, в межах якої, лише після розгляду (згідно внутрішніх процедур кредитора) та прийняття позитивного рішення щодо задоволення кожної окремої кредитної заявки позичальника, здійснюватиме оплатне кредитне обслуговування позичальника шляхом укладення сторонами окремих кредитних договорів, а саме: кредитних договорів та/ або договорів про відкриття кредитної лінії.

Виключно за умови укладення сторонами окремих кредитних договорів, в порядку і на умовах, що будуть визначені такими кредитними договорами, кредитор надає позичальнику в користування грошові кошти у вигляді окремих кредитів, кредитних ліній в Національній валюті України гривні.

У п. 1.2. генеральної угоди загальний ліміт кредитної лінії за цим генеральним договором встановлюється в сумі 3100000,00 грн.

В рамках генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 між ПАТ «Платинум Банк» (кредитор) та ТОВ Фірми Лезіс (позичальник) укладено наступні кредитні договори:

3.2. 27.10.2011 р. кредитний договір № BDL.2011101095, відповідно до умов якого, кредитор на умовах генерального договору та цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 795000,00 грн. на строк користування 60 місяців, а позичальник зобовязується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 20,20 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році та 30 днів у місяці, та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках, та виконати свої зобовязання в порядку, передбаченому генеральним договором та цим договором в повному обсязі (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його цільового використання, забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

У п. 2.6. кредитного договору зазначено кредитор формує графік платежів до цього договору, який є його невідємною частиною (додаток № 1), зі зазначенням сум погашення основного боргу та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно п. 3.1. договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно на день сплати поточної заборгованості за кредитом, виходячи із залишку заборгованості основної суми за кредитом, згідно п. 1.1 цього договору. Платежі з погашення суми та процентів кредиту здійснюються у вигляді щомісячного ануїтетного (рівномірного) платежу. Сума щомісячного ануїтетного платежу за цим договором, що включає в себе частину суми кредиту та нарахованих за місяць процентів становить 21152,00 грн.

Пунктом 3.2. даного договору встановлено, що перерахування щомісячного ануїтетного платежу за цим договором здійснюється позичальником до 27 числа кожного місяця на рахунок № 26001300080301 в ПАТ «ПтБ», код банку 380388, код ЄДРПО України 33308489 (надалі рахунок).

У п. 3.3. даного договору вказано, що датою сплати поточної заборгованості (відповідної частини кредиту та нарахованих процентів за його користування) є 27 число кожного календарного місяця. У випадку коли дата сплати припадає на небанківський день, датою сплати вважається перший банківський день, наступний за датою сплати такої заборгованості.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору за порушення встановлених цим договором строків погашення кредиту, сплати процентів та інших строкових платежів, передбачених цим договором, кредитор має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобовязаний сплатити на вимогу кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Зазначена пеня нараховується та сплачується починаючи з наступного календарного дня за днем дати платежу, зазначеної п. 3.2. цього договору, по дату погашення включно.

На виконання умов кредитного договору № BDL.2011101095 ПАТ «Платинум Банк» було надано Обухівській філії ТОВ Фірми Лезіс (позичальнику) кредитні кошти 795000,00 грн., що підтверджується виписками банку по особовим рахункам за період з 18.10.2011 р. по 27.08.2015 р. (долучено до матеріалів заяви).

Проте, позичальник порушив свої зобовязання за вищезазначеним кредитним договором, а саме, порушив строки встановлені графіком (додаток № 1) щомісячного ануїтетного платежу, що включає в себе частину суми кредиту та нарахованих за місяць процентів на загальну суму 21152,00 грн., у звязку з чим, станом на дату подання заявником нарахована заборгованість на суму 1144527,09 грн., з яких:

- 595164,91 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 312641,72 грн. сума заборгованості по відсоткам;

- 236720,09 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання.

Разом з тим, як вбачається з долучених до матеріалів заяви розрахунків банку, останнім нарахована заборгованість станом на 27.08.2015 р., тоді як ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3034/15 про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс.

Статтею 1 Закону визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що кредитором невірно здійснено розрахунок, оскільки відповідно до графіку погашення заборгованості, шляхом здійснення щомісячного ануїтетного платежу, останньою датою настання вимоги до боржника, що передувала порушенню справи про банкрутство стосовно ТОВ Фірми Лезіс є 27.07.2015 р.

Суд, здійснивши перерахунок заборгованості ТОВ Фірми Лезіс за кредитним договором № BDL.2011101095, встановив, що заборгованість боржника станом на 12.08.2015 р. (дата порушення справи про банкрутство) становить 1107727,81 грн., з яких:

- 578697,21 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 307957,42 грн. сума заборгованості по відсоткам.

- 221073,18 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання.

3.3. 27.10.2011 р. кредитний договір № REF.2011101094, відповідно до умов якого, кредитор на умовах генерального договору та цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 2305000,00 грн. на строк користування 60 місяців, а позичальник зобовязується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 19,40 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році та 30 днів у місяці, та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках, та виконати свої зобовязання в порядку, передбаченому генеральним договором та цим договором в повному обсязі (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його цільового використання, забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

У п. 2.6. кредитного договору зазначено кредитор формує графік платежів до цього договору, який є його невідємною частиною (додаток № 1), зі зазначенням сум погашення основного боргу та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно п. 3.1. договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно на день сплати поточної заборгованості за кредитом, виходячи із залишку заборгованості основної суми за кредитом, згідно п. 1.1 цього договору. Платежі з погашення суми та процентів кредиту здійснюються у вигляді щомісячного ануїтетного (рівномірного) платежу. Сума щомісячного ануїтетного платежу за цим договором, що включає в себе частину суми кредиту та нарахованих за місяць процентів становить 60302,00 грн.

Пунктом 3.2. даного договору встановлено, що перерахування щомісячного ануїтетного платежу за цим договором здійснюється позичальником до 27 числа кожного місяця на рахунок № 26001300080301 в ПАТ «ПтБ», код банку 380388, код ЄДРПО України 33308489 (надалі рахунок). Датою сплати поточної заборгованості (відповідної частини кредиту та нарахованих процентів за його користування) є 27 число кожного календарного місяця. У випадку коли дата сплати припадає на небанківський день, датою сплати вважається перший банківський день, наступний за датою сплати такої заборгованості.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору за порушення встановлених цим договором строків погашення кредиту, сплати процентів та інших строкових платежів, передбачених цим договором, кредитор має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобовязаний сплатити на вимогу кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Зазначена пеня нараховується та сплачується починаючи з наступного календарного дня за днем дати платежу, зазначеної п. 3.2. цього договору, по дату погашення включно.

На виконання умов кредитного договору № REF.2011101094 ПАТ «Платинум Банк» було надано Обухівській філії ТОВ Фірми Лезіс (позичальнику) кредитні кошти 2305000,00 грн., що підтверджується виписками банку по особовим рахункам за період з 18.10.2011 р. по 27.08.2015 р. (долучено до матеріалів заяви).

Проте, позичальник порушив свої зобовязання за вищезазначеним кредитним договором, а саме, порушив строки встановлені графіком (додаток № 1) щомісячного ануїтетного платежу, що включає в себе частину суми кредиту та нарахованих за місяць процентів на загальну суму 60302,00 грн., у звязку з чим, станом на дату подання заявником нарахована заборгованість на суму 3266279,15грн., з яких:

- 1722470,41 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 868946,74 грн. сума заборгованості по відсоткам;

- 674862,01 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання.

Разом з тим, як вбачається з долучених до матеріалів заяви розрахунків банку, останнім нарахована заборгованість станом на 27.08.2015 р., тоді як ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3034/15 про банкрутство ТОВ Фірми Лезіс.

Статтею 1 Закону визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що кредитором невірно здійснено розрахунок, оскільки відповідно до графіку погашення заборгованості, шляхом здійснення щомісячного ануїтетного платежу, останньою датою настання вимоги до боржника, що передувала порушенню справи про банкрутство стосовно ТОВ Фірми Лезіс є 27.07.2015 р.

Суд, здійснивши перерахунок заборгованості ТОВ Фірми Лезіс за кредитним договором № BDL.2011101095, встановив, що заборгованість боржника станом на 12.08.2015 р. (дата порушення справи про банкрутство) становить 3161370,19 грн., з яких:

- 1675061,05 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 856054,10 грн. сума заборгованості по відсоткам.

- 630255,04 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплені в частині першій та частині сьомій ст. 193 ГК України (далі - ГК України), відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ПАТ «Платинум Банк» належними та допустимими доказами доведено факт неналежного виконання боржником своїх зобовязань за вищевказаними договорами.

Відповідно до приписів ст. 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховуються в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобовязань у шосту чергу.

Оскільки заборгованість боржника перед ПАТ «Платинум Банк» на час винесення ухвали не погашена, розпорядником майна боржника визнана у повному обсязі, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд визнає ПАТ «Платинум Банк» кредитором ТОВ Фірми Лезіс з грошовими вимогами, з урахуванням понесених витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви, у розмірі 4270316,00 грн., з яких: 1218,00 грн. (судовий збір) підлягають задоволенню у першу чергу, 3417769,78 грн. у четверту чергу та 851328,22 грн. у шосту чергу.

4. Щодо кредиторських вимог ТОВ Інтерфарм на суму 68127,36 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі № 911/797/13-г позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Фірми Лезіс на користь ТОВ Інтерфарм 57766,80 грн. боргу, 4205,40 грн. пені, 3423,12 грн. 3% річних, 1052,13 грн. інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 1679,91 грн.

На примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі № 911/797/13-г, господарським судом Київської області видано відповідний наказ, який у передбаченому законодавством порядку предявлено до виконання, про що свідчить постанова відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції від 24.05.2013 р. про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6. розяснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

З огляду на вищевказане, факт наявності заборгованості у боржника перед ТОВ Фіто-Лек у розмірі 68127,36 грн. є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Інтерфарм звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника з пропущенням встановленого Законом про банкрутство строку.

Відповідно до часини четвертої ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Оскільки вимоги кредитора є обґрунтованими, заборгованість боржника перед заявником на час винесення ухвали не погашена, визнана розпорядником майна боржника у повному обсязі, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, проте, враховуючи, що заявником пропущено, строк встановлений Законом для заявлення грошових вимог, суд визнає ТОВ Інтерфарм кредитором ТОВ Фірми Лезіс з сумою кредиторських вимог, з урахуванням понесених витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви, у розмірі 70563,36 грн., з яких: 2436,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 68127,36 грн. грн. погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Обухівському ГУ ДФС у Київській області звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство стосовно боржника ТОВ Фірми Лезіс з грошовими вимогами у розмірі 3998848,10 грн., з яких: 3930702,00 грн. підтверджуються судовим рішенням, 2040,00 грн. (штрафні санкції) податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0002092201/1487 від 06.06.2014 р., 0002942201/2083 від 24.07.2014 р. та 66106,10 грн. пеня нарахована заявником.

Між тим, пеня у розмірі 66106,10 грн., нарахована заявником, не підтверджена належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, а отже, не підлягає визнанню.

За таких обставин, враховуючи, що ухвалою суду від 12.08.2015 р. визнано безспірні вимоги у розмірі 3377427,32 грн., штрафні санкції у розмірі 553274,68 грн. підтверджені судовим рішенням, штрафні санкції у розмірі 2040,00 грн. податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0002092201/1487 від 06.06.2014 р., 0002942201/2083 від 24.07.2014 р., суд дійшов висновку, що заборгованість ТОВ Фірми Лезіс у розмірі 3932742,00 грн. підлягають включенню в реєстр вимог боржника у наступній черговості: 3377427,32 грн. у третю чергу, 555314,68 грн. у шосту чергу.

Таким чином, враховуючи усе наведене вище, за результатами розгляду справи в попередньому засіданні, суд дійшов висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ Фірми Лезіс.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 24 25, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Закінчити попереднє засідання господарського суду.

2.Визнати кредиторами з грошовими вимогами до боржника:

- Державну податкову інспекцію в Обухівському Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на суму 3932742,00 грн.;

-Управління пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області на суму 92858,08 грн.;

-ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек на суму 429340,83 грн.;

-Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» на суму 4270316,00 грн.;

-ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інтерфарм на суму 70563,36 грн.

3.Затвердити реєстр вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірми Лезіс в сумі 8795820,27 грн. до якого включити:

- Державну податкову інспекцію в Обухівському Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з грошовими вимогами у розмірі 3932742,00 грн., з яких: 3377427,32 грн. підлягають задоволенню в третю чергу, 555314,68 грн. у шосту чергу;

- Управління пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області з грошовими вимогами у розмірі 92858,08 грн., з яких: 92771,73 грн. підлягають задоволенню у дугу чергу, 86,35 грн. у шосту чергу;

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек з грошовими вимогами у розмірі 429340,83 грн., з яких: 2436,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, 357149,14 грн. у четверту чергу, 69755,69 грн. у шосту чергу;

-Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» з грошовими вимогами у розмірі 4270316,00 грн., з яких: 1218,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, 3417769,78 грн. у четверту чергу та 851328,22 грн. у шосту чергу;

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інтерфарм з грошовими вимогами у розмірі 70563,36 грн., з яких: 2436,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 68127,36 грн. грн. погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

4.Інші вимоги кредиторів ТОВ Фірми Лезіс відхилити.

5.Зобовязати розпорядника майна боржника призначити збори кредиторів, на яких визначитись з подальшою процедурою банкрутства та які провести 01.12.2015 р.

6.Розпоряднику майна повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

7. За результатами проведення зборів кредиторів, розпоряднику майна боржника надати господарському суду в судове засідання, яке відбудеться "02" грудня 2015 року о 16:30 год., протокол зборів кредиторів.

Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Суддя А.В. Лопатін