Рішення № 53442393, 27.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"27" жовтня 2015 р. Справа № 911/2205/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», м. КиївдоПриватного підприємства «Автосервіс», м. Бориспільтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_1простягнення 23029,66 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_2 дов. від 12.12.2014 № 60/ЗОВвідповідача:ОСОБА_3 дов. від 05.08.2015 № 30третьої особи:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (далі позивач) до Приватного підприємства «Автосервіс» (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі третя особа) про стягнення 23029,66 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 третя особа у справі, який перебував у трудових відносинах на момент скоєння ДТП з відповідачем, не повідомив страховика в установлені строки про настання дорожньо-транспортної пригоди, що надає останньому право регресної вимоги про стягнення понесених витрат у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, які зводяться до того, що ОСОБА_1 третя особа у справі ніколи не перебував у трудових відносинах з відповідачем. Відповідач як власник та страхувальник транспортного засобу не знав про настання ДТП, оскільки транспортний засіб автомобіль БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, за участю якого сталося ДТП, був переданий в оренду та на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не був у користуванні та розпорядження відповідача. За вказаних обставин, регресний позов до відповідача не підлягає задоволенню, а тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявилась, про причини неявки суд не повідомила. Проте, від третьої особи надійшли письмові пояснення.

Враховуючи, що неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.09.2013 № АС/4313304. Даним полісом застраховано майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1.

В м. Києві по вул. Леніна, 45 о 08 год. 00 хв. 17.03.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Suzuki SX-4, з державним номерним знаком АІ 3202 СТ, за наслідками якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

Автомобіль БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, яким під час ДТП керував ОСОБА_1, належить відповідачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 17.07.2004, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

З постанови Дарницького районного суду м. Києва № 753/5512/14-п від 31.03.2014, копія якої залучена до матеріалів справи, вбачається, що вищевказане ДТП трапилось з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем марки БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно звіту СПД ОСОБА_4 від 26.03.2014 № 2756 вартість відновлюваного ремонту автомобіля Suzuki SX-4, з державним номерним знаком АІ 3202 СТ, складає 24029,66 грн.

Відповідно калькуляції від 26.03.2014 № 2756, складеної за допомогою системи AUDATEX, вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki SX-4, з державним номерним знаком АІ 3202 СТ склала 33164,78 грн.

Позивачем на підставі вказаних документів було складеного страховий акт № 2986-ЦВ від 22.04.2014 та розрахунок суми страхового відшкодування від 18.04.2014, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 23029,66 грн.

Позивач на виконання умов полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4313304, за яким застраховані майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, виплатив страхове відшкодування за пошкодження автомобіля Suzuki SX-4, з державним номерним знаком АІ 3202 СТ в межах ліміту відповідальності страхової компанії у розмірі 23029,66 грн. згідно платіжного доручення від 07.05.2014 № 91 на суму 23029,66 грн., завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Як стверджує позивач, винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 третя особа у справі, який перебував у трудових відносинах на момент скоєння ДТП з відповідачем, не повідомив страховика в установлені строки про настання дорожньо-транспортної пригоди, що надає останньому право регресної вимоги на підставі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1172 Цивільного кодексу України до відповідача про стягнення понесених витрат у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

У звязку з чим, позивач звернувся з даним позовом з регресною вимогою до відповідача про стягнення 23029,66 грн. сплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.

В підтвердження перебування в трудових відносинах ОСОБА_1 з відповідачем на час скоєння ДТП, позивач надав суду наказ ТОВ «Автосервіс» від 11.11.2013 № 279 про прийняття на роботу ОСОБА_1 завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

Згідно підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно із ч. 1. ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що ОСОБА_1 ніколи не перебував та не перебуває в трудових відносинах з відповідачем.

Як вбачається з наказу ТОВ «Автосервіс» від 11.11.2013 № 279 про прийняття на роботу ОСОБА_1, на який позивач посилається в якості доказу перебування водія в трудових відносинах з відповідачем, водій ОСОБА_1 працював у ТОВ «Автосервіс», а не у відповідача ПП «Автосервіс».

ТОВ «Автосервіс» та ПП «Автосервіс» це дві різні юридичні особи, які мають різні, ідентифікаційні коди та мають різне місцезнаходження.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, які зроблені судом, оригінали яких залучені до матеріалів справи, Приватне підприємство «Автосервіс» зареєстровано за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2-К, має ідентифікаційний код 25566725; Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» зареєстровано за адресою: 08363, Київська обл., Бориспільський район, с. Сошників, вул. Іванова, 3, має ідентифікаційний код 30497614.

Для зясування з якою саме юридичною особою винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах на час скоєння ДТП, суд, ухвалою залучив ОСОБА_1 до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зобовязав останнього надати письмові пояснення по суті спору.

ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що в ПП «Автосервіс» - відповідач у справі ніколи не працював та на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ПП «Фірма «Нікана», що підтверджується наказом ПП «Фірма «Нікана» від 25.02.2014 № 21 про прийняття ОСОБА_1 на роботу з 25.02.2014, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, а ТОВ «Автосервіс» є колишнім місцем роботи. В своїх поясненнях ОСОБА_1 також зазначає, що ним 17.03.2014 було повідомлено позивача про вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, страхового акту позивача від 22.04.2014 № 2986-ЦВ, який міститься в матеріалах справи, датою повідомлення про випадок є 17.03.2014, що спростовує твердження позивача про не повідомлення його в установлені строки про настання дорожньо-транспортної пригоди 17.03.2014 за участю автомобіля БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Suzuki SX-4, з державним номерним знаком АІ 3202 СТ.

Також відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що він як власник та страхувальник транспортного засобу не знав про настання ДТП, за участю автомобіль БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки вказаний транспортний засіб був переданий в оренду та на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не був у користуванні та розпорядження відповідача. На підтвердження чого відповідач надав суду договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 05.09.2013 та договір суборенди транспортного засобу від 21.02.2014, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом досліджено зазначені договори та встановлено наступне.

Між відповідачем у справі орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» - орендарем було укладеного договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 05.09.2013, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування транспортний засіб БАЗ А079, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття транспортного засобу орендарем, за приймально-передавальним актом.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 05.09.2014 (п. 7.1 договору від 05.09.2013).

На виконання умов договору від 05.09.2013 відповідач передав, а ТОВ «Автосервіс» прийняло транспортний засіб автомобіль БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, про що свідчить акт прийому-передачі транспортного засобу від 05.09.2013, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» та Приватним підприємством «Фірма «Нікана» було укладено договір суборенди транспортного засобу від 21.02.2014, відповідно до умов якої орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне володіння та користування транспортний засіб марки та модель БАЗ А079, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору термін суборенди складає 6 місяців з моменту прийняття транспортного засобу суборендарем, за приймально-передавальним актом.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 22.08.2014 (п. 6.1 договору від 21.02.2014).

На виконання умов договору від 21.01.2014 ТОВ «Автосервіс» передало, а ПП «Фірма «Нікана» прийняло транспортний засіб автомобіль БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, про що свідчить акт прийому-передачі транспортного засобу від 31.02.2014, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Оскільки винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з відповідачем у справі, транспортний засіб БАЗ А079, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є відповідач, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди не був у користуванні та розпорядження останнього, позаяк перебував у іншої юридичної особи на відповідній правові підставі, то вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 23029,66 грн. є безпідставні, в звязку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Доказів протилежного позивач суду не надав.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 11.11.2015.