Рішення № 53440601, 02.11.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9145/15-ц

н\п 2/490/4415/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року м.Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Мамаєвої О.В., при секретарі - Костюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва позовну заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

11 вересня 2015 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 57508,11 дол.США та 11859,56 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості та витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 14.011.2006 року АКІБ "УкрСиббанк" правонаступником якого по всіх правах та зобов'язаннях виступає ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №11075681000, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 99900,00 дол.США, зі строком повернення до 13.11.2013 року із сплатою 11,8% річних.

Згідно умов договору позичальник взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку погашення кредиту, що є додатком до кредитного договору.

З метою забезпечення вказаного договору між позивачем та ОСОБА_2 14.11.2006 року було укладено договір поруки, згідно якого останній є поручителем за всіма зобов'язаннями ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору №11075681000.

Відповідачі належним чином не виконали взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого станом на 27.08.2015 року утворилась заборгованість в загальній сумі 57508,11 дол. США та 11859,56 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Посилаючись на дійсне законодавство та умови договору позивач просив позов задовольнити.

У судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, вказав, що на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день слухання справи повідомлялися належним чином за місцем реєстрації, про причини неявки суд не сповістили.

Справа розглядалася судом у порядку заочного провадження з дотриманням вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що 14.11.2006 року АКІБ "УкрСиббанк" правонаступником якого по всіх правах та зобов'язаннях виступає ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №11075681000, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 99900,00 дол.США, зі строком повернення до 13.11.2013 року із сплатою 11,8% річних /а.с.5-14/.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. п. 1.2.2, 1.3 вказаного договору відповідач взяв на себе зобов'язання погасити кредит згідно Графіку погашення кредиту (що є додатком до кредитного договору) шляхом здійснення встановлених у ньому щомісячних платежів./а.с.5-6/.

Відповідно до п.5,3. кредитного договору, позивач, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, має право вимагати від позичальника дострокової сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком /а.с.9/.

Відповідачем ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором №11075681000 від 14.11.2006 року виконуються неналежним чином, внаслідок чого станом на 27.08.2015 року утворилась заборгованість, яка складається:

- заборгованість по кредиту строкова -53316,65 дол.США;

- заборгованість по кредиту прострочена - 1862,46 дол.США;

- заборгованість по процентах поточна 0,10 дол.США;

- заборгованість по процентах прострочена 4,854,00 дол.США;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 4854,00 грн.;

- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 7005,56 грн. /а.с.32-47/.

14.11.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 з метою забезпечення вказаного договору було укладено договір поруки, згідно якого останній є поручителем за всіма зобов'язаннями ОСОБА_1 що випливають з кредитного договору №11075681000 /а.с.28-30/.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 553, ч.1, 2 ст. 554 ЦК України передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Крім того, п.11 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. "Про практику застосування законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин", зазначено, що у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Згідно п.12 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. "Про практику застосування законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин", у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями документів та довідками, а тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 3654,00 грн.) - підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 224 - 226 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 553, 554, 612, 629, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн: НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" (м.Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за кредитним договором в розмірі 57508,11 дол.США, яка складається з: - заборгованість по кредиту строкова -53316,65 дол.США; - заборгованість по кредиту прострочена - 1862,46 дол.США; - заборгованість по процентах поточна 0,10 дол.США. та 11859,56 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, яка скаладається з: - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 4854,00 грн.; - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 7005,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1827,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О. В. Мамаєва