Ухвала суду № 53437950, 11.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 473/3309/15-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Лузан Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Вербицької Н.В.судді -Яковлева Ю.В.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення заборгованості по страховим внескам,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області та просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку , починаючи з 04.12.2014 року.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 вересня 2015 року позов задоволений.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, у якої вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України

Згідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіка -після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років,жінки-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У відповідності до ст..62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Таким чином, за наявності належним чином оформленої трудової книжки із зазначенням в ній посад газоелектрогазозварника у вказаний період, не може бути виключений трудовий стаж, що дає позивачу право на призначення пенсії за пільгових умовах.

Судом першої інстанції було встановлено ,що з 01.10.1979 року по 30.06.1992 року працював газоелектрозварювальником в Миколаївському спеціалізованому управлінні «Сантехмонтаж» №520 тресту «Чорноморпромсантехмонтаж», за виключенням часу служби в складі збройних сил СССР з 08.05.1980 року по 23.06.1982 року, тобто на роботах з важкими умовами праці, які у відповідності до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 дають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пільговий стаж складає 12 років 8 місяців.

Професія «зварювальник» внесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року.

24.09.2014 року позивач звернувся до управління про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

03.03.2015 року рішенням № 9 Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно записів з трудової книжки ОСОБА_4, працював газоелектрозварником:

-з 08.01.1974 року по 24.05.1976 року - спеціалізована пересувна механізована колона № 3;

-з 10.02.1977 року по 18.02.1978 року - Олександрівський завод силікатної цегли;

-27.02.1978 року по 25.05.1978 року - ПМК-190 тресту «Миколаївсільбуд»;

-з 05.06.1978 року по 12.01.1979 року - Вознесенський хлібозавод;

-24.01.1979 року по 30.04.1979 року - Вознесенський консервний завод;

-01.10.1979 року по 08.05.1980 року - Миколаївський СУ «Сантехмонтаж» № 520 тресту «Черноморпромсантехмонтаж»;

-з 02.08.1982 року по 30.06.1992 року - Миколаївський СУ «Сантехмонтаж» № 520 тресту «Черноморпромсантехмонтаж»;

-з 04.08.1993 року по 29.01.1997 року - мале виробниче багатогалузеве підприємство «Тандем».

Протягом періоду з 18.05.1980 року по 23.06.1982 року ОСОБА_4 перебував у складі збройних сил СРСР, що зараховується до загального стажу роботи.

За такого, за час роботи позивача були чинні наступні Списки:

-затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1976 року за № 1173;

-затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року за № 10;

-затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року за № 162.

Так, згідно з п. "б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсія за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до п.4.1 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5- річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Пунктом 4.6 зазначеного Порядку визначено, що у разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.

Атестація робочих місць - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до п.4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Згідно п. 9 цього Порядку, перелік робочих місць, складений за результатами атестації, затверджується Наказом по підприємству.

Відповідно до п. 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року за № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний пронес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно ч.2 п. 4 вищевказаного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається па керівника підприємства, організації.

Відповідно до порядку , визначеному Пенсійним фондом України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем було надано всі необхідні документи , які підтверджують факт постійної зайнятості протягом повного робочого дня ОСОБА_4 на роботі з шкідливими і важкими умовами праці.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ої інстанції , що позивач має право на призначення пенсії , так як проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити позивача його прав на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,щодо наявності підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року сплата судового збору Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з чим підлягає стягненню з апелянта, у сумі 80,39 грн.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 вересня 2015 року -без змін.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 80,39 грн. на рахунок №31212206781008, одержувач ГУДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 38016923,банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.О.Кравець

Суддя: Н.В.Вербицька

Ю.В. Яковлев