Ухвала суду № 53437912, 11.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р. Справа № 814/623/15

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Турецької І.О.

при секретарі - Аврамовій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства України у Миколаївській області, треті особи: ОСОБА_3; Гуляницька сільська рада Врадіївського району Миколаївської області про визнання протиправними дії; визнання незаконним та скасування наказу № МК 4822380800:02:000/00000348,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагентства України у Миколаївській області, з вимогою про визнання протиправними дій Головного управління Держземагенства у Миколаївській області щодо видачі наказу МК/4822380800:02:000/00000348 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для надання її в оренду ОСОБА_3 розміром 14 га в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Держземагенства у Миколаївській області щодо видачі Наказу МК/4822380800:02:000/00000348 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для надання її в оренду ОСОБА_3 розміром 14 га в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що 23.03.2001 року Гуляницькою сільською радою Врадіївського району Миколаївської області прийнято рішення №108 «Про надання погодження на виділення земельних ділянок для ведення селянського/фермерського/ господарства» відповідно до якого надано погодження на виділення земельної ділянки розміром 10 /десять/ га для ведення селянського /фермерського господарства «Ауріка»/ гр. ОСОБА_2

Рішенням Врадіївської районної ради Миколаївської області №13 від 29.08.2011 року «Про надання дозволу для складання проектів відведення земельних ділянок» надано дозвіл для складання проектів відведення земельних ділянок в приватну власність та постійне користування для ведення та розширення селянських (фермерських) господарств із земель запасу ОСОБА_2 в постійне користування - 10.00 га ріллі для розширення фермерського господарства.

03.04.2001 року між Гуляницькою сільською радою Врадіївського району Миколаївської області та ОСОБА_2 укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), який зареєстровано Гуляницькою сільською радою Врадіївського району Миколаївської області в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 03.04.2001 року, № 11. Відповідно до п.1.1. Договору - Гуляницька сільська рада передає, а позивач приймає в тимчасове користування земельну ділянку (ріллі) площею 10 га, згідно із планом землекористування, що додається. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що земельна ділянка надається на умовах тимчасового користування строком до виготовлення документів.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області № МК/4822380800:02:000/00000348 від 17 січня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області. Надано земельну ділянку ОСОБА_3 в оренду терміном на 7 років загальною площею 14,0 га. земель сільськогосподарського призначення ( ріллі) з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства , із земель державної власності , ненаданих у власність чи користування .

21 жовтня 2014 року ОСОБА_3 уклала із Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області договір оренди землі загальною площею 14 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо видачі спірного наказу.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок являються одним із видів документації із землеустрою, яка розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) - відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 року № 445/2011(далі - Полоення).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 цього Положення одним із основних завдань Держземагентства України є реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки (пп. 2 п. 4 Положення).

Згідно пункту 7 Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Зі змісту частин четвертої - шостої статті 186-1 Земельного кодексу України слідує, що розробник подає вказаному органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначений орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до частини сьомої статті 186-1 Земельного кодексу України територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Аналіз приведених норм дає підстави для висновків, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який подається на погодження до уповноваженого органу, повинен відповідати вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, в тому числі положенням статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Як вбачається із матеріалів справи, наказом Головного управління Держземагенства у Миколаївській області № МК/4822380800:02:000/00000348 від 17 січня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області. Надано земельну ділянку ОСОБА_3 в оренду терміном на 7 років загальною площею 14,0 га. земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства із земель державної власності, ненаданих у власність чи користування, в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області .

Відповідно до висновку держаної експертизи землевпорядної документації від 21.01.2014 року № 6-2/8 розроблений на замовлення ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 14 га з кадастровим номером НОМЕР_1 яка розташована на території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.

Заперечуючи проти адміністративного позову, доводів апеляційної скарги Гуляницька сільська рада та відповідач у ході розгляду справи на підтвердження правомірності дій надали інформацію від 30.10.2015 року №343/02-18 .

Так, зазначено, що з ОСОБА_2 Гуляницька сільська рада ніякого договору оренди земельної ділянки розміром 10,0 га не укладала (всі тимчасові договора укладені до 2008 року було скасовано).

Відповідно до єдиної статистичної звітності «Форма 6-зем» дана земельна ділянка знаходилася в землях запасу до жовтня 2014 року.

З листопад 2014 року по теперішній час земельна ділянка знаходиться в оренді ОСОБА_3, яка і сплачує оренду плату.

Відтак, суд першої інстанції цілком обґрунтованого дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року із змінами, внесеними з постановою Пленуму ВСУ від 19.03.2010 року № 2 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді справ» - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з вимогами ч.3 ст. 152 ЗК , шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закон України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що в супереч наведеним положенням позивачем не доведено наявність правових підстав вважати його законним користувачем або власником земельної ділянки.

Апелянт не наводить жодних переконливих доказів на спростування встановлених обставин, а доводи апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, надано їм належну оцінку, вірно застосовано норми права, а отже, підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О.Турецька