Ухвала суду № 53437835, 12.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р. Справа № 485/373/15-а

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Квєтка І.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Новопетрівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Снігурівського району Миколаївської області на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_1 до Новопетрівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Снігурівського району Миколаївської області, третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської райдержадміністрації, про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Прокурор Снігурівського району Миколаївської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Новопетрівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язання нарахувати та виплатити на її користь одноразову грошову допомогу, з урахуванням проведених виплат, у розмірі 6216 грн.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2015 року позов прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_1 до Новопетрівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат про стягнення коштів - задоволено.

Визнано бездіяльність Новопетрівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату щодо невиплати випускнику з числа дітей позбавлених батьківського піклування одноразової грошової допомоги - неправомірною.

Зобов'язано Новопетрівську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1, з урахуванням проведених виплат, в розмірі 6 216 (шість тисяч двісті шістнадцять) грн.

В апеляційній скарзі, представник Новопетрівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2015 року та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його батьками є батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про народження, виданим 23 квітня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області України (а.с.6).

Як вбачається з повідомлення відділу освіти Снігурівської райдержадміністрації від 12.09.2003 року ОСОБА_1 з 14.04.2003 року перебуває на обліку у відділі, як дитина позбавлена батьківського піклування (а.с.7).

Підставою набуття вказаного статусу ОСОБА_1 стало рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10.04.2003 року, яким матір хлопчика - ОСОБА_3 було позбавлено відносно нього батьківських прав (а.с.9,10), а батько - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року(а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було влаштовано на навчання в державний заклад на повне державне забезпечення в Новопетрівську загальноосвітню школу-інтернат, де він навчався та виховувався до закінчення 9 класу та був випущений по закінченню навчання з врученням свідоцтва про освіту з 30.08.2014 року (а.с.14).

Відповідно до листа №91 від 18.02.2015 року Новопетрівської загальноосвітньої школи-інтернат ОСОБА_1 при випуску з школи-інтернату у 2014 році отримав кошти в сумі 1500 грн., що також підтверджується наказом №124-ОД від 01.08.2014 року школи-інтернату про перерахування коштів на ощадну книжку випускнику (а.с.15) й випискою з рахунку від 18 лютого 2015 року про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 12.08.2014 року (а.с.13).

З 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 навчається в Надбузькому професійному аграрному ліцеї, що підтверджується довідкою цього закладу №202 від 15.09.2014 року (а.с.12).

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені права ОСОБА_1 на соціальний захист, а тому позовні вимоги прокурора є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови про задоволення позову судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно до положень до ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 року № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно до вимог ч.7 ст. 8 вказаного Закону випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Крім того, вказана правова норма встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Таким чином, Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом. При цьому, обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів встановлено незалежно від їх працевлаштування.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей-сиріт у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_1 при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень апелянта, при нарахуванні та виплаті допомоги ОСОБА_1 у розмірі 1500 грн. керувалися п.13.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року.

При цьому, як встановлено в п.1 п.13 постанови Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року зі змінами та доповненнями, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх,професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст.ст.25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.

Разом з тим, пунктом 2 прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає вищевказаний Закон.

За таких підстав, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що адміністрація Новопертівської загальноосвітньої школи-інтернат при складанні кошторису для виплати грошової допомоги випускнику школи-інтернату неправомірно керувалась п.1 п. 13 Постанови Кабінету міністрів України "Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року, що призвело до безпідставного не нарахування та не доплати ОСОБА_1 грошової допомоги виходячи із встановленого Законом розміру 7716 грн., що з урахуванням проведених виплат складає 6216 грн. (7716-1500), чим було порушено право ОСОБА_1 на соціальний захист, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Новопетрівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Снігурівського району Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_1 до Новопетрівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Снігурівського району Миколаївської області, третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської райдержадміністрації, про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: