Постанова № 53436648, 09.11.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5960/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріПоворознику І.В. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "ЛАН" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області форми "Р" від 13.10.2015 року №0003972205/1086;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області форми "Р" від 13.10.2015 року №0003962205/1087.

- стягнути з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної посадовими особами відповідача документальної планової виїзної перевірки ПМВКП "Лан", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області неправомірно, на думку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0003972205/1086 та №0003962205/1087 від 13.10.2015 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, з підстав викладених в позовній заяві просили позов задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, з підстав викладених в письмовому запереченні від 29.10.2015 року та додатковому запереченні від 05.11.2015 року, просили в задоволенні позовних вимог приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд встановив, що позивач - приватне мале виробничо-комерційне підприємство "ЛАН", код ЄДРПОУ 14148278, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У період з 10.08.2015 року по 21.09.2015 року посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ПМВКП "Лан", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки було складено акт №3560/22-05/14148278 від 28.09.2015 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог:

1. п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього у сумі 251553 грн., у тому числі:

- за 2013 рік в сумі 81405 грн.;

- за 2014 рік в сумі 170148 грн.

та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2013 рік в сумі 1015811 грн.;

2. п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 393416 грн., в тому числі:

- за червень 2013 року в сумі 224210 грн.;

- за жовтень 2013 року 122367 грн.;

- за грудень 2013 року в сумі 46839 грн.

3. п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2015 року №0003972205/1086, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 314441 грн. (з яких: за основним платежем 251553 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 62888 грн.).

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2015 року №0003962205/1087, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 491770 грн. (з яких: за основним платежем 393416 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 98354 грн.).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, однак в задоволенні скарги було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Висновком акта перевірки зафіксовано, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року ПМВКП "ЛАН" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 234969287 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року встановлено їх завищення всього в сумі 1966673 грн.

Як вбачається з акта перевірки №3560/22-05/14148278 від 28.09.2015 року, заперечень на адміністративний позов та пояснень, які були надані представниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області у судових засіданнях, висновок щодо порушення позивачем вказаних положень податкового законодавства ґрунтується на невизнанні витрат позивача за операціями із контрагентами ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020".

Між ПМВКП "ЛАН" (покупець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30 жовтня 2013 року, відповідно до умов якого покупець зобов'язується оплачувати та приймати нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до специфікацій до даного договору. Даний договір не може тлумачитись без специфікацій, а специфікації, не можуть тлумачитись без даного договору.

Поставка здійснювалася на умовах FCA франко-перевізник ст. Одеса - Застава І Одеської з/д, згідно Інкотермс-2010 або FCA франко-перевізник на естакаді наливу постачальника, за адресою вул. Шкодова гора, 1/1, м. Одеса, 65041, згідно Інкотермс-2010, якщо інші умови поставки не були погоджені сторонами в специфікації на постачання певної партії товару. Крім того, відповідно до п.3.2 договору поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30 жовтня 2013 року, покупець надає постачальнику заявку на поставку на своєму фірмовому бланку за підписом уповноваженої посадової особи з відтиском печатки покупця. В заявці покупцем зазначається найменування, кількість товару у поставці якого зацікавлений покупець, вид транспорту, яким повинно здійснюватися відвантаження.

Між ПМВКП "ЛАН" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" було укладено додаток №1 (специфікація №1) від 31.10.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30 жовтня 2013 року, яка є його невід'ємною частиною.

Відповідно до умов вказаної специфікації, сторони погодили поставку постачальником покупцю партії товару паливо дизельне підвищеної якості євро марки F вид ІІ (код УКТЗЕД 2710194110) в кількості 26,592 тони за ціною 10550 грн. за тону на суму 280545,60 грн., в тому числі ПДВ 46757,60 грн. Товар постачається протягом трьох робочих днів з дати отримання 100% передплати та постачається автомобільним транспортом на умовах поставки FCA (нафтобаза ТОВ "Анне ЛТД", Хмельницька область, Хмельницький район, с.Грузевиця, згідно Інкотермс-2010).

05 листопада 2013 року між ПМВКП "ЛАН" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" було укладено додаток №2 (специфікація №2) від 05.11.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №188-300/10/13 від 30 жовтня 2013 року, яка є його невід'ємною частиною.

Відповідно до умов вказаної специфікації, сторони погодили поставку постачальником покупцю партії товару паливо дизельне підвищеної якості євро марки F вид ІІ (код УКТЗЕД 2710194110) в кількості 26,592 тони за ціною 10550 грн. за тону на суму 280545,60 грн., в тому числі ПДВ 46757,60 грн. Товар постачається протягом трьох робочих днів з дати отримання 100% передплати та постачається автомобільним транспортом на умовах поставки FCA (нафтобаза ТОВ "Анне ЛТД", Хмельницька область, Хмельницький район, с.Грузевиця, згідно Інкотермс-2010).

Позивачем у складі податкового кредиту з податку на додану вартість відображено суми ПДВ згідно виписаних податкових накладних: №664 від 30.10.2013 року на суму 279575,00 грн.; №718 від 31.10.2013 року; №131 від 05.11.2013 року та №131 від 05.11.2013 року. Суми податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень - листопад 2013 року та зареєстровані постачальником ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" в єдиному реєстрі податкових накладних (витяги з єдиного реєстру податкових накладних №15125125 та №6164321).

Також, між ПМВКП "ЛАН" (покупець) та ТОВ "ГАЗ Україна-2020" (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №2905/13-ГСМ-1 від 29 травня 2013 року. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних, документах на товар, які оформляються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюється сторонами за взаємною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до заявок до вищевказаного договору: №14/06-01 від 14.06.2013 року, згідно видаткової накладної №8902 від 17 червня 2013 року; №17/06-01 від 17.06.2013 року, згідно видаткової накладної №8921 від 18 червня 2013 року; №25/06-02 від 25.06.2013 року, згідно видаткової накладної №9385 від 25 червня 2013 року; №19/06-01 від 25.06.2013 року, згідно видаткової накладної №9042 від 20 червня 2013 року; №19/06-01 від 25.06.2013 року, згідно видаткової накладної №9043 від 20 червня 2013 року; №19/06-01 від 25.06.2013 року, згідно видаткової накладної №9041 від 20 червня 2013 року; №19/06-01 від 25.06.2013 року, згідно видаткової накладної №9204 від 22 червня 2013 року; №01/07-01/06-01 від 01.07.2013 року, згідно видаткової накладної №9278 від 02 липня 2013 року, ТОВ "ГАЗ Україна-2020" відвантажувало: з нафтобази ТОВ "Анне ЛТД" паливо дизельне Л-0,05-62 (код УКТЗЕД 2710194130 та з нафтобази м.Миронівка бензин А-76 (код УКТЗЕД 2710114119).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України").

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Окрім цього, згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Таким чином, податкові накладні відносяться до категорії первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при цьому вони являються документами, які засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, а тому являються документами, що відповідають вимогам абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що всі первинні документи за спірними господарськими операціями складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою 6-НП, товарна книга кількісного руху нафтопродуктів за формою 31-НП, журнали реєстрації довіреностей, паспорти продукції та сертифікати відповідності UA1.174.0216399-13, витяги з реєстру податкових накладних, банківські виписки про перерахування коштів, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_3 №86 від 28.08.2009 року, свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, заявки на поставки нафтопродуктів та іншими документами, копії яких містяться у матеріалах справи та надавалися позивачем посадовим особам відповідача при проведенні перевірки.

Нафтопродукти придбані позивачем у контрагентів ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020", згідно договорів поставки №188-300/10/13 від 30 жовтня 2013 року та №2905/13-ГСМ-1 від 29 травня 2013 року, оприбутковувалися та зберігалися на підприємстві позивача, що підтверджується документами складського та бухгалтерського обліку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника та лише за таких умов платник податку має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб'єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Суд також звертає увагу, що для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників, фактичного результату, якого прагнули учасники операції.

Судового розгляду встановлено, що господарські операції позивача із контрагентами ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020" були спрямовані на одержання прибутку, використання придбаного позивачем у вказаних контрагентів товару (нафтопродуктів), підтверджуються подальшим використанням у господарській діяльності приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН", що свідчить про досягнення платником запланованої мети господарських операцій.

Спірні господарські операції спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача. Первинні документи, що були досліджені в судовому засіданні, у їх сукупності підтверджують реальний економічний зміст здійснених господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що для здійснення фінансово-господарських операцій у позивача наявні фізичні, технічні та технологічні можливості, середня чисельність працюючих 87 чоловік.

Втім, існування будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували узгодженість дій позивача з контрагентами ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020", з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями, судом не встановлені, усі висновки представників контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях та не знаходять свого підтвердження у належних доказах, які містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, платник не може бути притягнутий до відповідальності за податкові правопорушення лише з тих підстав, що його контрагент вчинив порушення чи має дефект правового статусу, у тому числі ознаки фіктивності, передбачені статтею 55-1 Господарського кодексу України, на що посилаються представники відповідача у своїх поясненнях.

Суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства посилання представників відповідача про порушення позивачем законодавства при підписанні договорів ПМВКП "ЛАН" із контрагентами ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020", а саме того, що підписи посадових осіб підприємств-контрагентів вчинялися іншими особами. Оскільки в ході судового розгляду представниками позивача доведено факт того, що особистих зустрічей при укладенні вказаних договорів із посадовими особами контрагентів не було, про пропозиції стосовно укладення останніх позивач дізнався з мережі Інтернет, засобами поштового зв'язку було направлено примірники договорів.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку сторін, які укладають договір, особисто зустрічатися, тому суд не може прийняти твердження представників відповідача про безпідставність формування податкового кредиту позивача за операціями із контрагентами ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" та ТОВ "ГАЗ Україна-2020".

Також, суд звертає увагу на те, що посадовими особами відповідача у 2013 - 2014 роках згідно запитів: №25539/10/05-1 від 16.12.2013 року та №1043/10/15-1 від 22.01.2014 року, з метою перевірки достовірності формування показників податкової звітності з податку на додану вартість в частині формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за жовтень - листопад 2013 року, витребовувалися договори, фінансово-господарські документи, податкові накладні та інші. Листами ПМВКП "ЛАН" №165 від 25.12.2013 року та №11 від 30.01.2014 року надано відповіді на запити та копії всіх документів, що були вказані у запитах (копії яких містяться в матеріалах справи). Однак, при проведенні перевірки, всупереч вимогам податкового законодавства, вказані документи посадовими особами відповідача до уваги взяті не були.

Твердження представників про відсутність господарських відносин між приватним малим виробничо-комерційним підприємством "ЛАН" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" ґрунтуються також на акті ДПІ у Печерському районі м. Києва №1394/26-55-22-13/38809821 від 16.05.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" (код ЄДРПОУ 38809821) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 року по 28.02.2014 року".

Так, у вказаному акті перевірки зазначено, що стан платника (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК") "7": до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей" та зроблено висновок про те, що правочини, укладені даним товариством із контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Враховуючи викладені обставини, контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивачем задокументовано операції із ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК", які фактично не здійснювались.

З цього приводу суд зазначає, що не може бути підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Позивач виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат та податкового кредиту, а тому він не може нести відповідальність за порушення законодавства його контрагентами.

Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Невиконання контрагентом свого зобов'язання зокрема зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, результати перевірки проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва, за результатами якої складено акт №1394/26-55-22-13/38809821 від 16.05.2014 року, жодним чином не можуть бути кваліфіковані як належний та допустимий доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства.

Зазначене підтверджується також практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, Європейський Суд з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" (Заява №803/02) зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

На думку представників відповідача, безтоварність господарських операцій позивача із ТОВ "ГАЗ Україна-2020" також підтверджується: протоколом допиту підозрюваного від 21 вересня 2014 року ОСОБА_4, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к, висновком експерта №145 від 28.03.2014 року та твердженнями про те, що ТОВ "ГАЗ Україна-2020" є ризиковим контрагентом.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Крім того, суд зазначає, що вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к, на який посилаються представники відповідача, як на підтвердження порушення податкового законодавства позивачем, не стосується предмету розгляду даної адміністративної справи. Протиправні дії Особа-2, які встановлені вищевказаним судовим рішенням не спричиняють правових наслідків, що стосувалися б предмету розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до ч.2 ст.70 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Крім того, ч.4 ст.70 КАС України передбачає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, питання фіктивності правочинів та фіктивності первинних документів не є предметом розгляду у даній справі та не є предметом оскарження. Також дане питання не було предметом розгляду справи №646/3810/15-к, за результатами розгляду якої було винесено вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року. Дане питання має бути з'ясовано в ході окремого судового розгляду із постановленням судового рішення про визнання чи не визнання первинних документів фіктивними, з ухваленням вироку в кримінальній справі.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні, а відтак суми ПДВ правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди, на основі отриманих податкових накладних.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 14529,16 грн. В зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, на користь приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" слід присудити 14529,16 грн. судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області форми "Р" від 13.10.2015 року №0003972205/1086.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області форми "Р" від 13.10.2015 року №0003962205/1087.

Присудити на користь приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" 14529 грн. 16 коп. (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять грн. 16 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2015 року

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк