Постанова № 53436542, 06.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 грудня 2011 р. № 2-а- 12766/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників : позивача ОСОБА_1, відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області в якому просить суд скасувати постанову №270 від 05.09.2011 року про накладення стягнень на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" передбачених ст. ст. 23 та 26 Закону України "Про захист прав споживачів".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 березня 2011 року у відділенні № 332 АТ «УкрСиббанк», що знаходиться за адресою: вул. Суворова, 34, м. Херсон, посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області було проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства, зі складанням Акту № 000066 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів. Крім того, представники відділення № 332 АТ «УкрСиббанк» не мали права під час перевірки надавати копії документів, які містять банківську таємницю, що в свою чергу, призвело до неналежного застосування контролюючим органом норм п.7. ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» органи Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики не внесені у перелік держорганів, які мають право витребувати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю. Інформація, що містить банківську таємницю стосовно фізичних осіб може бути розкрита лише у загальному порядку з письмового дозволу власника цієї інформації або рішення суду. До АТ «УкрСиббанк» не надходило рішення суду або дозвіл власника цієї інформації, тому у представників банку були відсутні повноваження та правові підстави щодо розкриття банківської таємниці відносно фізичних осіб. Національним банком України проводилося виїзне інспекційне кредитування Позивача з окремих напрямків діяльності за період з 01.04.2007 року по 01.05.2010 року, за результатом якого діяльності банку щодо проведення послуги по споживчому кредитуванню була визнана задовільною. Отже, Позивач вважає, що перевірку проведено посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області проведено з порушеннями діючого законодавства України, необєктивне та без дослідження документів, таким чином, застосування фінансових санкцій до АТ «УкрСиббанк», накладених постановою про накладення стягнень № 270 від 05.09.2011 року у розмірі 478 272,00 грн. є незаконним, таким, що не відповідає дійсним обставинам та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд скасувати постанову про накладення стягнень № 270 від 05.09.2011 року.

Відповідач, Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області, в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, письмових пояснень та заперечень не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не зявився в судове засідання двічі, причин неявки суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

30 березня 2011 року у відділенні № 332 АТ «УкрСиббанк» за адресою: вул. Суворова, 34, м. Херсон посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області (далі відповідач) було проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт № 000066 від 30.03.2011р. В

Відповідно до акту перевірки виявлено порушення банком вимог ст.ст. 11, 15,18,20 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: перед укладенням споживчого кредиту кредитодавець не надав споживачу ОСОБА_2 у письмовій формі необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію, передбачену п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», встановив порушення принципу рівності сторін договору, учасником якого є споживач та визнав умови договору несправедливими, що суперечать принципу добросовісності і визнано існування істотного дисбалансу договірних прав та обовязків на шкоду споживача, а саме: вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації, порушив принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, встановив дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки, текст договору містить двозначні та нечіткі поняття.

За результатами перевірки на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачем була винесена постанова № 270 від 05.09.2011р., якою до позивача застосовано штраф у сумі 478 272,00 грн. за порушення ст.ст. 10, 15, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на субєктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладати на субєкта господарювання зазначений вище штраф має право Голова держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх заступники.

Судом встановлено, що 01.08.2008 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (після зміни назви ПАТ «УкрСиббанк») був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11379201000, за яким банком надано кредит в іноземній валюті на суму 200 000 доларів США зі сплатою 15% річних та із строком повернення до 31.07.2015 року, також було укладено додаткову угоду № 113792201001 від 30.01.2009 року до укладеного кредитного договору, згідно з якою змінено термін кредитування та продовжено до 31.07.2023 року.

Відповідно до п. п. 7.13 Договору про надання споживчого кредиту № 11379201000 від 01 серпня 2008 року, підписаного сторонами, в тому числі ОСОБА_2 ( скаржник), передбачено «сторони домовилися вважати, що уклавши цей договір, позичальник своїм підписом засвідчує факт та згоду з умовами цього договору, підтверджує свої права та обовязки за цим договором і погоджується з ними, підтверджує свою здатність виконувати умови цього договору, та що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також що перед укладенням цього договору отримав від банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України «Про захист прав споживачів». (а.с. 108-114)

До суду позивачем надано інформаційний лист, що є Додатком № 16 до Розпорядження 3/18-2 від 04.01.2008р., який розроблено відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» затверджені Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168, що містить інформацію про основні умови кредитування, суму кредиту, кількість місяців кредитування, орієнтовану сукупну вартість при кредитуванні. Підпис ОСОБА_2 на зазначеному листі свідчить, що він є ознайомлений з умовами кредитування та тарифами банку. (а.с. 120-123)

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 04.11.2010 року за позовом АКІБ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до АКІБ «Укрсиббанк» про визнання кредитного договору № 11379201000 від 01.08.2008 року позовні вимоги АКІБ «Укрсиббанк» задоволено та стягнуто достроково солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором, у зустрічному позові про визнання кредитного договору недійсним відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22.02.2011 року рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 04.11.2010 року залишено без змін. (а.с. 45-53)

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір № 11379201000 від 01.08.2008 року, відповідає вимогам чинного законодавства, ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами кредитування та сукупною вартістю кредиту, що спростовує висновки відповідача викладені в акті перевірки про порушення прав ОСОБА_2

Крім того суд зазначає, що загальні правові основи у сфері надання фінансових послуг, а також здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю по наданню фінансових послуг встановлені нормами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Метою державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні є, в тому числі, і захист інтересів споживачів фінансових послуг (ст. 19 цього Закону).

Органи, які здійснюють державне регулювання ринку фінансових послуг, а також розмежування їх повноважень, визначені ст. 21 цього Закону. Згідно з нормами цієї статті державне регулювання ринку банківських послуг здійснюється Національним банком України. Функції НБУ відносно здійснення ним банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах і порядку, передбаченому законодавством України, визначені нормами ст.ст. 7, 55 Закону України «Про національний банк України». Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Згідно з вимогами даної статті, з метою встановлення єдиного для всіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту, Національним банком України були розроблені та введені в дію Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168. Таким чином, ці правила є частиною банківського законодавства.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном. банківськими обєднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

Судом встановлено, що Національним банком України проводилося виїзне інспекційне кредитування позивача з окремих напрямків діяльності за період з 01.04.2007 року по 01.05.2010 року, за результатом якої діяльність банку щодо проведення послуги по споживчому кредитуванню була визнана задовільною. Порушень з боку ПАТ «УкрСиббанку» інспекторами не виявлено та штрафні санкції на ПАТ «УкрСиббанк» не накладались. (а.с. 126-128)

Вирішуючи питання про правомірність накладення відповідачем штрафу на ПАТ «УкрСиббанк» суд також зазначає наступне.

Ст. 238 Господарського кодексу України зазначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

У відповідності до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється лише на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, що свідчить про застосування норм вказаної статті і на штрафні санкції, що застосовуються органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. (ч. 2 ст. 250 ГК України)

Серед видів адміністративно-господарських санкцій ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України визначає адміністративно-господарський штраф, яким вважається грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ст. 241 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначено вище, перевірка відповідачем проводилась в березні 2011 року, якою були встановлені порушення щодо дій які відбувались у 2008 році, та встановлено, що була відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про умови надання послуг станом на 1 серпня 2008 року (момент укладання кредитного договору), а штраф накладено 05.09.2011 року.

Вивчивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що при прийнятті відповідачем зазначеного рішення ним не враховано встановлені у ст. 250 ГК України терміни застосування адміністративно - господарської санкції контролюючим органом, а саме застосовано такі санкції за межами граничного річного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому чилсі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене суд вважає, що постанова про накладення стягнень № 270 від 05 вересня 2011 року була прийнята відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для винесення оскаржуваної постанови, отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області № 270 від 05.09.2011 року про накладення стягнень на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків пр. Московський б. 60, код - 09807750) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.